6. Архаїзми, історизми

Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і внутрішньомовними причинами.ПОЗАМОВНІ (ПОЗАЛІНГВАЛЬНІ) ПРИЧИНИ — це зміни в навколишньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, суспільному житті, у сфері культури та ідеології супроводжується появою нових слів, а зникнення тих чи інших знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зникнення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму сло-внику віддзеркалює всі суспільні зміни.ВНУТРІШНЬОМОВНІ (ІНТРАМОВНІ, ВНУТРІШНЬОЛІНГВАЛЬНІ) причини зміни словникового складу представлені тенденціями до економії, уніфікації, системності мовних засобів, варіювання номінацій із різними мотивацією, походженням, завданнями експресивно-емоційної та стилістичної виразності.Архаїзми- застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.(напр. чадо-дитина,самокат-велосипед).Історизми — слова, які вийшли з ужитку в зв 'язку зі зникненням по-значуваних ними понять.(Напр: війт "сільський староста", осавула "прикажчик у панському будинку").Неологізми - нові слова, що виникли за пам'яті людей, які їх використовують.(Напр: беркутівець "член спецпідрозділу "Беркут".Історична лексикологія — розділ мовознавства, який вивчає історію лексичного складу мови - його формування й розвиток, історію слів та їх значень, зміни в різних групах слів.З історичною лексикологією тісно пов'язана етимологія.

7. Неологізми

Неологізми (від гр. neos — новий, logos — слово) — нові слова, словосполучення, фразеологізми, що з'являються в мові. У процесі розвитку суспільства виникають нові поняття, які потрібно називати. Крім того, людина дедалі глибше пізнає навколишній світ, відкриває нові явища, котрі теж потребують називання. Порівняно недавно (з огляду на багатовікове життя мови) з'явилися такі слова, як метрополітен, телевізор, телебачення, космодром, місяцехід, алгол, біощка, генотип, гідропоніка, екранізатор, ергономіка, океанавт. Крім слів для називання нових понять, лексичні новотвори з'являються внаслідок переусвідомлення застарілих назв, необхідності заміни їх точнішими, зрозумілішими, такими, що більше відповідають фонетичним, лексичним, словотвірним та іншим нормам мови. Свого часу в українській мові існувало слово само-льот, але воно порівняно швидко вийшло з ужитку, бо суперечило фонетичним нормам; його замінило слово літак. З тих самих причин вийшло з мови поширене колись посьолок («Шум акацій... Посьолок і гони... Ми на гору йдемо через гать...» — В. Сосюра). Тепер для позначення населеного пункту цього типу використовується слово селище. Поряд з лексичними неологізмами з'являється чимало неологізмів семантичних: слова, що вже існують у мові, набувають нових значень. Ще одна причина появи неологізмів — бажання предметові, явищу, що вже існує в мові й має назву, дати іншу назву, образнішу, таку, що більше відповідає світосприйманню того чи того автора: ... / з-під хмар-снігурів Сніговіється даль-хитавиця, Та ще приспана сила снігів, Та над серцем зоря-вечірниця (М. Вінграновський).

Таким чином, неологізми можна поділити на загальномовні й індивідуальні (авторські).

Загальномовні називають нове поняття, виконують номінативну функцію. Індивідуальні покликані до життя прагненням дати іншу, емоційно-експресивну назву поняттю, яке вже має словесне позначення в мові.

Багато неологізмів з'являється в мові в часи великих змін, докорінних перетворень у житті того чи іншого народу. Так, у мовах народів колишнього Радянського Союзу виникло багато нових слів у пожовтневу добу, коли з'явилися нові установи, інституції, заклади, поняття: агітпункт, Реввійськрада, райвиконком, п'ятирічка, рада (семантичний неологізм), лікнеп, ланка (семантичний неологізм) тощо. Неологізми виникають у мові весь час і не лише в галузі суспільно-політичної лексики.

Це й нові терміни з науки, літератури, мистецтва: алгоритм, вірусологія, гідробіоніка, дельфінологія, спелеологія', це й виробничо-технічна лексика, пов'язана з розвитком народного господарства: гідроелектростанція, електронно-обчислювальна машина, атомохід, ультразвуковий верстат, електродоїння, механік-водій\ лексика, пов'язана з новими досягненнями в розвитку військової справи та військовостратегічної науки: ракетна зброя, ракетоносець, нейтронна бомба; слова, що називають нові поняття, які виникають у галузі культурно-побутового обслуговування: кросівки, відеомагнітофон.

Неологізми творяться за наявними в мові моделями. Наприклад, за зразком біологія, геологія, зоологія утворено слова Щуеологія, дельфінологія, спелеологія, за зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера — «оболонка Землі, яку заселяють живі істоти»; за типом бібліотека, картотека утворено фільмотека, дискотека, слайдотека. На взірець давно вживаних у мові слів буряківник, кукурудзівник, лісівник творяться нові назви людей за фахом: звірівник, маралівник, рисівник, чаївник. Утворення зі складником -вод на позначення тих самих понять лісовод, рисовод є дублетами, які нічого нового не додають, а тільки засмічують мову. Компонент -вод закономірний в утвореннях типу вагоновод, екскурсовод, пов'язаних з дієсловом водити, а не доглядати, відгодовувати чи вирощувати.

Оскільки неологізми є категорією історичною, їхня належність до пасивної лексики не вічна. Вони сприймаються як нові слова доти, поки називані ними поняття не стануть загальновживаними. Коли поняття стають такими, слова вже не сприймаються як неологізми. Поява й існування неологізмів виправдана лише тоді, коли є потреба у виконанні певної спілкувально-називної або художньо-зображальної функції. Коли такої потреби немає, новотвір зайвий і позбавлений перспективи закріпитися в лексичному складі мови. Не прищеплюються в мові ті неологізми, що не відповідають її лексичній системі, граматичній будові або фонетичним закономірностям. Приміром, штучно створені і занесені в деякі словники неологізми груж-чик, грузовик, золушка, новомісяччя, щелкунчик у мовній практиці витіснені більш вдалими відповідниками вантажник, вантажівка, попелюшка, молодик (новий місяць), лускунчик. Індивідуальні авторські неологізми творяться тими самими способами, що й загальномовні. їхня життєвість та ефективність визначається вмінням письменника застосувати відмінні від усталених поєднання коренів чи основ слів із суфіксами чи префіксами, означень з означуваними, зі смаком і доречно вставити в новий контекст застаріле слово:

Зіходить ніч на витишений сад...

Гчибокий вересень шумить крилом качиним,

І за вікному у листолет відчиненим,

Червоних зір червоний зорепад (М. Вінграновський).