Точність клінічного визначення ЧСС в пологовому залі
Середні відмінності (95% ДІ) між клінічним визначенням ЧСС і даними ЕКГ
Величина відхилення від дійсного показника
Аускультація |
Пальпація |
(n=26) |
(n=21) |
C. Kamlin et al. Resuscitation 2006; 71: 319
Клінічна оцінка кольору дитини відразу після народження
% спостерігачів, які вважали, що у |
SpO2, що відповідала клінічному |
дитини наявний ціаноз |
визначенню рожевого кольору |
|
SpO2% |
Максимальний рівень SpO2 під |
Зазначено результати перегляду |
час відео |
20 відео |
C. Kamlin et al. J Pediatr 2008;152:756
Точність пульсоксиметрії (ПО) у
визначенні ЧСС в пологовому
ЕКГ |
залі |
• Якщо ПО показує |
|
||
даними |
1 |
ЧСС < 100/хв, |
ної брадикардії |
||
|
|
імовірність дійс- |
за |
2 |
становить 83% |
ЧСС |
3 |
• Якщо ПО показує |
|
||
мінус |
|
ЧСС > 100/хв, |
|
імовірність |
|
ПО |
|
відсутності |
|
брадикардії |
|
ЧСС |
|
|
|
становить 99% |
|
Середня ЧСС |
C. Kamlin et al. J Pediatr 2008;152:756 |
|
1: + 2 SD (24 уд./хв.); 2: середнє (-2 уд./хв.); 3: - 2 SD (-28 уд./хв.)
Нові рекомендації з реанімації новонароджених - 2010
•Перехід до наступної реанімаційної процедури після початкової оцінки стану новонародженого має відбуватись за підсумками паралельної оцінки 2 життєвих ознак – ЧСС і дихання
•Оксигенацію дитини слід оцінювати за даними пульсоксиметрії, оскільки візуальна оцінка кольору недостовірна!
•Потребу призначати додатковий кисень і його концентрацію визначають за даними пульсоксиметрії
•Рутинне відсмоктування не рекомендується!
©2010 American Heart Association, Inc. J. Wyllie et al. / Resuscitation 81S (2010) e260
Нові рекомендації з реанімації новонароджених - 2010
•Наявні наукові дані не доводять і не заперечу-ють потребу рутинного відсмоктування із трахеї навіть
уновонароджених з дихальною депресією за наявності меконію
•Початкову ШВЛ доношених новонароджених слід здійснювати повітрям, а недоношених немовлят – 30% киснем (за відсутності змішувача – також повітрям)
•Назальні канюлі можна використовувати для вентиляції легень як альтернативу лицевій масці
©2010 American Heart Association, Inc. J. Wyllie et al. / Resuscitation 81S (2010) e260
Нові рекомендації з реанімації новонароджених - 2010
•Якщо термінальний стан новонародженого пов’язаний з серцевими проблемами, співвідношення між частотою компресій і вентиляцій може становити 15:2
•Лікувальна гіпотермія показана доношеним і майже доношеним новонародженим з ознаками помірної або важкої ГІ енцефалопатії
•У немовлят, які не потребують реанімації, не слід перетискати пуповину раніше, ніж через 1 хв після народження
©2010 American Heart Association, Inc. J. Wyllie et al. / Resuscitation 81S (2010)
e260
©2010 American Heart Association, Inc. J. Wyllie et al. / Resuscitation 81S (2010)
e260
©2010 American Heart Association, Inc. J. Wyllie et al. / Resuscitation 81S (2010)
e260
Стабілізація стану в ПЗ
•Недоношені новонароджені з РДС мають проблеми з підтриманням ФЗЄЛ й аерацією альвеол
•Традиційно більшість вентилюють мішком і маскою 100% киснем (класична модель асфіксії!)
•Чимало інтубують для профілактичного введення сурфактанту
•Неконтрольований дихальний об’єм
•Пізнє перетискання пуповини може бути корисним
•Уникання гіпотермії і гіпертермії є важливим
European Consensus Guidelines, Neonatology 2010; 97:402
Стабілізація стану в ПЗ – Європейські рекомендації
•Перетиснути пуповину не раніше 30-45 с після народження, тримаючи дитину нижче матері [A]
•Контролювати використання кисню за допомогою змішувача. Використовувати найменшу прийнятну концентрацію. Розпочинати з 30% і змінювати
залежно від даних ПО. Початкова SpO2 – 40-60%, 50-80% – у віці 5 хв і > 85% – до 10 хв. [В]
•За наявності самостійного дихання – СРАР щонайменше 5-6 см Н2O (маска або канюлі) [В]
European Consensus Guidelines, Neonatology 2010; 97:402