Підручник Гідравлічні та аеродінамічні машіни

Асинхронні електродвигуни виконують як з короткозамкненим, так і з фазним ротором. У електродвигунів з короткозамкненим ротором, рис. 8.4, в порівнянні з електродвигунами з фазним ротором простіше конструкція, ме- нше маса, габаритні розміри і вартість. Їх можна підключати безпосередньо до мережі за допомогою простого рубильника або дистанційною системою управління з магнітним пускачем.

Рис. 8.4. Конструкція асинхронного електродвигуна з короткозамкненим

ротором: 1- вікно для забору повітря; 2- вал; 3- ротор; 4- обмотка; 5- вентиляцій- ні крила; 6- шарикопідшипники; 7- виводи обмотки статора; 8- захисна кришка виводів; 9- впресований в станину статор; 10- чавунна станина; 11 – підйомне кільце

Проте слід мати на увазі, що при прямому підключенні до мережі пуско- ва сила струму в порівнянні з номінальною зростає в декілька разів ( в 5...7 разів), і це негативно відбивається на роботі інших споживачів, які приєднані до тієї ж мережі. Виконання електродвигунів може бути горизонтальним і вертикальним.

Частоти обертання магнітного поля в статорах асинхронних електродви- гунів більші частот обертання їх валів, табл.8.8.

Таблиця 8.8. – Частоти обертання асинхронних і синхронних електродви- гунів при номінальній їх потужності в залежності від числа пар полюсів

209

Асинхронні електродвигуни працюють з ковзанням вала S = 0,012...0,06 відносно магнітного поля статора. Чим більше навантаження на електродви- гун (більша потужність споживання), тим більшу степінь ковзання має його вал відносно магнітного поля статора.

Для насосів з горизонтальним валом промисловістю випускається асинх- ронні електродвигуни з короткозамкненим ротором єдиної серії 4А потужні- стю 0,06...400 кВт при n ≥ 3000 об/хв. і висоті осі обертання 50...355 мм. Еле- ктродвигуни потужністю 0,06...0,37 кВт виготовляються на напругу 220 і 380

В; 0,55...11 кВт – на 220, 380 і 660 В; 15...110 кВт – на 220/380 і 380/660 В;

132...400 кВТ – на 380/660 В.

Для приводу вертикальних насосів випускаються асинхронні електро- двигуни з короткозамкненим ротором серії ВАН потужністю 315...2500кВт, напругою 6 кВ і номінальною частотою обертання 375...1000 об/хв.

Виготовляються електродвигуни серії ВАН, рис. 8.5, в вертикальному підвісному виконанні з підп’ятником і двома напрямними підшипниками (один з яких розташований в верхній хрестовині, а другий – в нижній), з фла- нцевим кінцем вала для приєднання до насоса.

Вентиляція електродвигуна здійснюється за розімкненим циклом за до- помогою потоку повітря, який створюється ротором і вентиляторами. Холод- не повітря надходить в машину знизу з фундаментної ями через нижню хрес-

Рис. 8.5. Загальний вигляд вертикального асинхронного двигуна серії ВАН

210

товину і зверху через вікна в верхній хрестовині. Нагріте повітря викидається через отвори в копусі статора.

Синхронні електродвигуни змінного струму застосовуються для приво- ду потужних насосів, які характеризуються більш тривалою роботою. Часто- та обертання синхронних електродвигунів зв’язана постійним співвідношен- ням з частотою мережі змінного струму, до якої ця машина приєднана: рп = 3000 (де р – число пар полюсів, п – частота обертання ротора).

Ротор синхронної машини відрізняється від ротора асинхронної наявніс- тю робочої обмотки для створення постійного магнітного поля, яке взаємодіє з магнітним полем статора, що обертається. Робоча обмотка ротора живиться постійним струмом від збудника, яким може бути або генератор постійного струму, або тиристорний збудник.

Основні переваги синхронного електродвигуна перед асинхронним на- ступні:

-синхронний електродвигун може працювати з коефіцієнтом потуж- ності (cos ϕ), який дорівнює одиниці і навіть випереджаючим, що по- кращує коефіцієнт потужності мережі і, отже, призводить до економії електроенергії;

-при коливаннях напруги в мережі синхронний електродвигун працює

більш стійко, дозволяючи короткочасні зниження напруги до 0,6 від номінальної;

Основним недоліком синхронних електродвигунів є те, що момент на їх валу при пуску дорівнює нулю, тому їх необхідно розкручувати тим чи ін- шим способом до частоти, яка наближується до синхронної. З цією метою в більшості сучасних синхронних двигунів в роторі виконують додаткову пус- кову короткозамкнену обмотку, яка аналогічна обмотці асинхронного двигу- на.

Для насосів з горизонтальним валом використовують синхронні двигуни загального призначення серій СД2, СДН-2, СДНЗ-2, СД3 різних типорозмі- рів, які мають великий діапазон потужності (132...4000 кВт) і частот обертан-

ня (100...1500 об/хв.) при напрузі 380...6000 В.

Для приводу вертикальних насосів виготовляються дві серії синхронних двигунів трьохфазного струму частотою 50 Гц, потужністю 630-12500 кВт, напругою 6 і 10 кВ, з випереджаючим cos ϕ = 0,9; що дозволяє отримувати від двигуна при його роботі в номінальному режимі реактивну потужність в межах до 40 % від номінальної. Перша серія ВСДН 15..17 габаритів включає машини з параметрами N = 630...3200 кВт, п = 375...750 об/хв.. Друга серія електродвигунів ВДС 18...20 габаритів включає машини більших потужнос- тей (N = 4000...12500 кВт) і менших частот обертання (п = 250...375 об/хв

211

Вертикальний синхронний електродвигун серії ВДС, рис. 8.6, має статор

Рис. 8.6. Вертикальний асинхронний електродвигун ВДС-325/44-16 (5000кВт, 6000 В, 375 об/хв): 1- нижня хрестовина; 2- нижній підшип- ник; 3- ротор; 4- полюси; 5- статор; 6- підп’ятник; 7- охолоджувач мас- ла; 8- верхній підшипник; 9- збудник двигуна.

циліндричної форми, активна сталь якого набрана пакетами з листової сталі і закріплена в станині стяжними шпильками. Ротор двигуна виконано з литої сталі. Полюси закріплені до обода болтами. В верхній хрестовині розміщені підп’ятник, верхній напрямний підшипник і охолоджувач масла. Ця хресто- вина є навантаженою і сприймає вагу всіх частин агрегату, що обертаються, і тиск води на робоче колесо насоса. В нижній хрестовині двигуна встановле- ний нижній напрямний підшипник. Збудник двигуна (в даному випадку гене- ратор постійного струму з самозбудженням) разом з контактними кільцями насаджено на окремий вал, який має фланцеве з’єднання з валом двигуна. Двигун має проточну вентиляцію.

Позначення марок електродвигунів цього типу включає дані про їх габа- рити. Так, наприклад, марка двигуна ВДС-325/44-16, що показаний на рис. 8.6, означає: вертикальний (В). двигун (Д), синхронного типу (С) з діаметром розточки статора 325 см, довжиною сердечника статора 44 см і числом полю-

сів 2р = 16.

212

Електродвигуни, які розміщуються в приміщеннях з нормальним середо- вищем, звичайно приймають в захищеному виконанні. Електродвигуни, що розміщують на відкритому повітрі, необхідно приймати в закритому вико- нанні, для низьких температур – у волого морозостійкому виконанні. При розміщенні привідних електродвигунів в особливо вологих місцях їх при- ймають в крапле- або бризкозахищеному виконанні.

Визначення марки електродвигуна

В результаті аналізу усіх експлуатаційних режимів роботи насоса визна- чають найбільшу потужність на валу насоса Nmax=…..кВт, яка для осьового

За таблицями технічних параметрів електродвигунів (або за відповідним каталогом електродвигунів) приймаємо вертикальний електродвигун з поту- жністю, яка найближча більша по відношенню до значення Nдв і частота обе- ртання двигуна практично співпадає з частотою обертання насоса. Для гори- зонтальних насосів добираються електродвигуни горизонтального типу.

Питання для самоконтролю

1.Як поділяються насосні станції за призначенням?

2.За якими ознаками класифікують насосні станції?

3.Як визначають матеріал труб напірних трубопроводів?

4.Як приймають кількість ниток напірних трубопроводів?

5.З яких міркувань призначають кількість насосних агрегатів?

6.Як знайти подачу насоса?

7.Як визначити середній геодезичний напір насоса?

8.Як знайти середньо кубічну витрату трубопроводу?

9.В чому полягає розрахунок економічно найвигіднішого діаметра на- пірного трубопроводу?

10.Як визначити напір насоса?

11.Як добрати насос за розрахунковими параметрами?

12.Як проаналізувати режими роботи насосів у відповідності з графіком водоспоживання?

13.Які типи електродвигунів застосовують на насосних станціях?

14.Як визначити необхідні тип і марку електродвигуна?

213

9.ОБ’ЄМНІ НАСОСИ

9.1Параметри об’ємних гідромашин.

9.1.1 Основні поняття.

Об’ємним називається насос, в якому рідина переміщується шляхом пері- одичної зміни об’єму камери, яка поперемінно з’єднується з входом і вихо- дом насоса.

Переміщення рідини у об’ємному насосі здійснюється шляхом витіснення її з робочої камери робочим органом. У якості робочого органа можуть бути поршні, плунжери (скалки), шестерні, гвинти, пластини і ін. За характером руху робочого органа об’ємні насоси поділяються на поршневі зі зворотно- поступальним рухом робочого органу і ротаційні з обертальним або оберта- льно-поступальним рухом робочого органа.

За ДСТУ 3063-95 ротаційним називається об’ємний насос з робочими ор- ганами, що здійснюють неперервний обертальний рух, утворюючи цим робо- чі камери, об’єм яких періодично то збільшується в зоні низького тиску (фаза всмоктування), то зменшується в зоні високого тиску (фаза витіснення).

Основні відмінності об’ємних насосів від розглянутих лопатевих:

а) подача об’ємного насоса здійснюється циклічно, а не рівномірно, при- чому за один цикл подається порція, яка дорівнює робочому об’єму насоса; б) напірний трубопровід об’ємних насосів періодично відокремлюється від всмоктувального пристроєм розгалуження; в) об’ємний насос має здібність самовсмоктування, тобто здатний створювати вакуум у всмоктувальному трубопроводі; г) тиск, який створює насос, не залежить від швидкості руху робочого органа.

9.1.2 Технічні показники (параметри) об’ємних гідромашин.

Середня подача в секунду об’ємних насосів визначається за формулою

де V – робочий об’єм насоса, тобто об’єм рідини, який витісняється робочим органом за один цикл (поворот вала кривошипа в поршневих насосах і ротора в роторних насосах); n – кількість робочих циклів у хвилину; η0 – об’ємний к.к.д насоса.

Об’ємний к.к.д насоса дорівнює відношенню дійсної середньої в часі по- дачі до ідеальної теоретичної середньої подачі.

де ∆Q – зворотне витікання рідини в насосі.

У об’ємних насосах прирощенням кінетичної енергії нехтують, тому тиск насоса

214

де р2 і р1 – відповідно тиск на виході і вході в насос. Напір насоса

де ρ - густина перекачуваної рідини, g=9,81м/с2 – прискорення сили тяжіння. Гідравлічна (корисна) потужність насоса

де Мн – крутячий момент на валу насоса, ωн – кутова швидкість насоса. К.к.д. насоса – це відношення корисної потужності до потужності, що

споживається

Аналогічно лопатевим насосам гідравлічний к.к.д. враховує втрати енергії на подолання гідравлічних опорів

де pін – індикаторний тиск, який утворюється у робочій камері насоса і відпо- відає теоретичному тиску.

Об’ємний к.к.д. враховує втрати, які пов’язані з витіканням рідини, див. формулу (9.2). Механічний к.к.д. враховує втрати потужності на тертя в ме- ханізмах насоса

де Pін – індикаторна потужність, яка передається рідині у робочій камері і відповідає гідравлічній потужності в лопатевих насосах.

Тобто загальний к.к.д. насоса дорівнює добутку частинних к.к.д: гідравлі- чного, об’ємного і механічного.

9.2 Типи, принципи дії та конструкції об’ємних насосів. 9.2.1 Зворотно-поступальні насоси.

9.2.1.1 Поршневі насоси.

215

Поршневий насос – це насос з робочим органом, що здійснює прямоліній- ний зворотно-поступальний рух.

При великій кількості конструкцій всі їх можливо за принципом дії поді- лити на чотири групи: а) насоси простої дії; б) насоси подвійної дії; в) насоси потрійної дії; г) насоси диференціальної дії.

1)за кількістю подач;

2)за розташуванням циліндрів – горизонтальні, вертикальні;

3)за конструкцією поршня – власне поршневі та плунжерні;

4)за способом приведення насоса в дію – приводні - від окремого дви- гуна через кривошипно-шатунний механізм, прямодіючі парові, руч- ні.

Схема насоса з поршнем простої дії і його теоретична індикаторна діагра- ма показані на рис 9.1

При переміщенні поршня вправо порожнина циліндра з боку клапанної коробки збільшується і заповнюється рідиною, яка поступає з приймальної труби через всмоктувальний клапан К1. При цьому тиск в клапанній коробці нижче атмосферного, що обумовлюється гідравлічним опором всмоктуваль- ного тракту, розташуванням поверхні рідини нижче осі циліндра і низьким тиском над цією поверхнею.

Зміна тиску на протязі всього ходу поршня праворуч зображується ліні- єю всмоктування 4-1. В точці 1 поршень змінює напрям руху на зворотне і всмоктувальний клапан автоматично закривається; в клапанній коробці ви- никає ризьке підвищення тиску до величини тиску подачі р2, різниці тисків під клапаном і над ним долає вагу і натяг пружини напірного клапана і він відкривається. При рівномірному русі поршня від точки 2 ліворуч виникає подача рідини при постійному тиску р2. В крайньому лівому положенні по-

216

ршень знову змінює напрям руху. При цьому тиск в клапанній коробці швид- ко падає за лінією 3-4, напірний клапан К2 закривається і відкривається всмо- ктувальний клапан К1. Діаграма тисків, яка називається індикаторною діаг- рамою, замикається.

Індикаторна діаграма показує, як змінюється тиск в циліндрі і клапанній коробці насоса на протязі подвійного ходу поршня. Площа індикаторної діаг- рами має розмірність Н м/м2 і являє собою роботу поршня за два ходи, яка віднесена до 1 м2 його поверхні.

Дійсна індикаторна діаграма, рис. 9.2, відрізняється від теоретичної в ос- новному наявністю коливань тиску на початку всмоктування і на початку подачі. Ці коливання обумовлені впливом інерції клапанів насоса і злипан- ням щільно притертих поверхонь їх до сідел. Тому, наприклад, в момент від- риву від сідла напірного клапана (точка 2) в клапанній коробці повинно ство- рюватися підвищений тиск, який дає силу, що здатна відірвати клапан від сідла і подолати його інерцію.

Як тільки клапан відкривається, тиск в клапанній коробці миттєво зни- жується і клапан здійснює декілька швидких коливань в потоці рідини; при цьому він дроселює потік, утворюючи коливання тиску в клапанній коробці, що і відображується на лінії подачі індикаторної діаграми.

Схема поршневого насоса, рис.9.3: а) простої дії, б) подвійної дії.

Насос простої дії за один оберт (подвійний хід поршня) виконує один такт всмоктування і один такт нагнітання.

Об’єм води, який витісняється (м3)

217

де n – кількість обертів кривошипу за хвилину.

Причому об’ємний к.к.д ηо ≈ 0,8...0,9.

Подача поршневого насоса не залежить від напору, який він розвиває. Для насоса подвійної дії

Насос потрійної дії являє собою три насоси простої дії, які приводяться у дію від спільного колінчастого вала. Кривошипи вала зміщені один відносно

тому що виконується три всмоктування, три нагнітання за один оберт криво- шипа.

Для диференціального насоса подача така, як у насоса простої дії, рис. 9.4., але більш рівномірна.

До переваг поршневих насосів відносять: досить високий к.к.д, незалеж- ність напору від подачі, здібність перекачувати рідини з різною в’язкістю, добра всмоктувальна здатність.

Недоліки: нерівномірна подача і різкі коливання тисків, тихохідність на- сосів, високі відносні вартість і металоємність, великі розміри, важкі фунда- менти, клапани швидко спрацьовуються.

Миттєва подача поршневого насоса

де x, v – відповідно шлях і швидкість поршня.

Потужність поршневого насоса

Для визначення внутрішньої (індикаторної) потужності поршневого на- соса скористаємося індикаторною діаграмою, яка показана на рис. 9.1. Атмо-

218