- •1) Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація історії медицини і джерела її вивчення.
- •2) Методи і принципи історико-медичних досліджень. Значення історії медицини у підготовці лікаря
- •4)-5) Періодизація і основні етапи становлення первісного суспільства та первісного лікування. На якому етапі розвитку людства зародилась медицина, і які чинники спонукали появу лікувальної справи?
- •6) Зародження культів і релігійних вірувань: тотемізм, фетишизм, анімізм, магія. Використання культових методів лікування. Чи можна віднести культові методи лікування до медицини?
- •7) Народна медицина як джерело традиційної і наукової медицини. Особливості української народної медицини
- •8) Коротка характеристика епохи Стародавнього Світу. 10 ознак цивілізації і як вони могли вплинути на розвиток медицини у країнах Стародавнього Світу (5 тис. До н. Е. – 5 ст. Н. Е.).
- •Колапс[
- •15) Давньокитайська медицина, особливості розвитку і досягнення. Організація медичної справи в країні. Профілактичний напрямок.
- •16. Принципи тібетської медицини (сім сходинок), їх актуальність для сучасного суспільства. Традиційні методи діагностики і лікування давньокитайської медицини.
- •17. Храмова медицина Стародавньої Греції. Грецька міфологія про лікарську діяльність і міфічних героїв-лікарів (Аполлон, Асклепій, інші).
- •18. Медичні школи Греції (Коська, Кротонська, Кнідська та інші) і їх роль у розвитку медицини й медичної науки.
- •19. Гіппократ, його діяльність і значення в історії медицини. Чому Гіппократа називають батьком медицини? Вчення Гіппократа.
- •20-21. «Гіппократів збірник» як перша медична енциклопедія: його структура, зміст і значення в історії медицини.
- •24. Медична система Асклепіада і його принципи лікування. Корнелій Цельс і значення його праці «Про медицину».
- •25. Гален із Пергама як найвидатніший представник медицини Римської імперії та його значення в історії подальшого розвитку медицини.
- •26. Становлення християнства і його вплив на розвиток медицини й медичної науки. Благочинність, догляд за хворими і немічними, притулки і перші лікарні при храмах і монастирях.
- •28-29 Медицина Візантії: основні напрямки розвитку, досягнення. Поява монастирської медицини.
- •32. «Канон лікарської науки» Авіценни, його структура і короткий зміст та значення для розвитку медицини.
- •33. Аль – Біруні, його праця «Фармакогнозія» і її значення в історії медицини й фармації.
- •37. Падуанський університет і роль його науковців (Везалій, Коломбо, Гарвей, Батіста Монтано, Фракасторо Джованні Морганьї, Рамацціні) у розвитку медичної науки й в підготовці лікарів. Cт. 70, 77
- •38. Розвиток медичної науки в період Відродження. Становлення анатомії, фізіології, ембріології як наук. Початок мікроскопії і її значення в медицині.
- •39. Розвиток хірургії в епоху Середньовіччя. Довгополі і короткополі цирульники. Цехова організація хірургів – ремісників. Амбруаз Паре і його значення в історії хірургії та медицини.
- •40. Медична система Парацельса. Роль Парацельса у розвитку клінічної медицини, фармації, медичної хімії, токсикології, деонтології.
- •42. Які великі наукові відкриття кінця 18 та першої половини 19 століть і як вплинули на розвиток медичних теорій та медицину в цілому?
- •43. Які найважливіші відкриття та нові теорії появились у Новочасну добу в анатомії, фізіології, гігієні, біології, хімії, мікробіології? Що вони дали для подальшого розвитку клінічної медицини?
- •45. Розвиток терапевтичних дисциплін і досягнення терапії у Новочасний період. Які причини породили нігілізм в терапії наприкінці хіх століття?
- •46 . Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •47. Медицина хх століття. Найважливіші фактори, що суттєво вплинули на розвиток медицини у хх столітті.
- •48Подальша диференціація і інтеграція медичних наук у хх столітті. Причини виникнення понять «екологія людини», «соціальна екологія», «хвороби адаптації», «хвороби цивілізації», «соціальна медицина».
- •49. Основні досягнення у хх столітті терапії, хірургії, мікробіології, імунології, загальної та соціальної гігієни.
- •50 Сучасні науково-практичні досягнення у медичній галузі України
- •51. Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.
- •52. Історія створення Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та його призначення. Найважливіші завдання цього товариства.
- •54. Медична етика, медичний етикет і деонтологія. Історія їх виникнення та значення у підготовці та наступній повсякденній діяльності медичних працівників різного профілю
- •55 Історія медицини України: періодизація, хронологія. Із яких джерел пізнаємо історію медицини України? Врачування в період Трипільського періоду.
- •56. Медицина на теренах України в родово-племінні часи. Медицина скіфів. Впливи античної медицини й медицини Сходу на народну медицину України
- •57. Медицина на теренах України в княжий період. Медицина Київської Русі та впливи на її розвиток медицини Візантії і Арабських Халіфатів
- •58. Монастирська і світська медицина Русі. Санітарна справа. Медична література. Спеціалізація руських лікарів. Регламентація медичної діяльності в Русі.
- •59. Розвиток медицини у Галицько-Волинському князівстві. Реміснича (цехова) медицина. Стан громадської та монастирської медицини і фармації. Гігієна та санітарний стан міст.
- •61 Медична освіта в Україні. Роль Острозької, Києво-Могилянської та Замойської академій у підготовці медичних кадрів для України.
- •63 Медицина України в період гетьманського правління (Козацької держави). Медичне обслуговування населення й забезпечення походів козаків.
- •65 Медична освіта на теренах України у 18-19століттях. Становлення наукових медичних шкіл при університетах, наукових товариств медиків. Медичне просвітництво в Україні.
- •66 Медичне забезпечення населення в Російській імперії у 18-19 століттях. Земська медицина
- •67 Основні принципи державної системи охорони здоров'я. Досягнення системи охорони здоров'я України за радянський період (1917-1991).
- •68 Внесок вчених України в розвиток медичної науки у дорадянський період
- •69 Видатні лікарі-науковці вихідці із Буковини і.Мікулич-Радецький, н.Монастирський та їх внесок у розвиток медичної науки.
- •70 Історія заснування, розвиток і здобутки Буковинського державного медичного університету. Славнозвісні випускники університету.
- •72 Сучасні видатні вчені-медики, керівники нді намн та моз України.
- •73 Сучасні видатні вчені-медики, меценати які за вагомі заслуги нагороджені Орденом Св. Пантелеймона.
- •74 Історія медицини Північної Бессарабії та Північної Буковини.
- •75 Сучасні новітні технології та досягнення наукової медицини в Україні.
20-21. «Гіппократів збірник» як перша медична енциклопедія: його структура, зміст і значення в історії медицини.
«Гіппократів збірник» про медичну етику. Клятва Гіппократа, її зміст і значення в історії медицини. Яких принципів за Гіппократом зобов'язаний дотримуватись лікар у своїй повсякденній діяльності?
Загальна кількість книг Збірника визначається по-різному. У залежності від того, чи вважати деякі книги самостійними або продовженням інших; Літтре, наприклад, налічує 53 твори в 72 книгах, Ермерінс-67 книг, Дільс - 72. Кілька книг, мабуть, загублені; інші заведено підкладені. Розташовують ці книги у виданнях, перекладах і історіях медицини в самому різному порядку - загалом, слідуючи двом принципам: або за їх походженням, тобто передбачуваному авторству - таке, наприклад, розташування Літтре в його виданні і Фукса в «Історії грецької медицини», - чи з їх змістом. Твори гыпократа хранилися в быблыотеы Олександра македонського
Картина буде неповною, якщо ми не згадаємо про авторів книг Гиппократова збірки. Що він в цілому не є твором однієї особи - Гіппократа II Великого, буде ясним для кожного, хто в змозі переглянути весь Збірник якщо не в оригіналі, то хоча б у доброму перекладі. Перш за все, впадає в очі, що стиль, манера письма,вибір слів у різних книгах трохи різні, що справляють враження, розмови з абсолютно різними особами. Є твори, написані простою і трохи великоваговим мовою, насичені діловим змістом; твори, написані з метою захистити відоме положення загального характеру людиною, не чужим риторики; є блискучі зразки софістичного красномовства в гогріанском стилі і, нарешті, пишномовні трохи туманні вислови, сильно нагадують манеру Геракліта. Далі, відмінності в основних погляди на кількість і характер визначальних хвороба факторів: в одній книзі такими визнаються слиз і жовч; в іншій - кров, слиз, жовта та чорна жовч; в третій - кров, слиз, вода і жовч; ще далі ми зустрічаємо в якості основного діяча пневму, або повітря і т.д. Ясно, що один і той ж людина, навіть беручи до уваги можливі зміни поглядів і стилю в різні віки її життя, не міг бути автором всіх цих різних книг. Є, крім того, в Збірнику повторення, витяги з інших книг, їх скорочення з більшими чи меншими додаваннями, ясно вказують на першоджерела і запозичення.
Грецькі рукописи протягом середніх століть не мали поширення в Західній Європі. Вони з'явилися в Італії після падіння Константинополя (1453)..
У зазначеній статті Фукс резюмує всю наукову роботу XIX століття і дає класифікацію Гиппократова збірки. У статті «збірники Гіппократа» класифікуються за належністю до різних шкіл і групам лікарів - софістів, при цьому вирішити визначено, які книги належать до Гіппократу, які ні, Фукс не береться.
Підводячи підсумки всьому пошукам справжнього Гіппократа майже за 22 століття,
можна зробити висновок: у 60-ти творах Гиппократова збірки принаймні 6 є його справжніми творами. Книги ці найбільше гармоніюють з особистістю Гіппократа, як вона збереглася в доданні.
24. Медична система Асклепіада і його принципи лікування. Корнелій Цельс і значення його праці «Про медицину».
Визначним римським лікарем-матеріалістом був Асклепіад 9128 56 рр. до н.е.), медичні погляди якого базувались
на філософії Епікура. Асклепіад вважав, що людський організм складається з атомів. Якщо вони рахуються в порах безперешкодно і в тканинах розміщуються правильно,
то людина здорова. Принципом Асклепіада було “лікувати надійно, швидко і приємно”.
Гелен висунув твердження, що в рослинах або тваринних органах є корисні речовини, якими можна користуватися для лікування, і шкідливі, які треба відкидати. Корисні
речовини, за методикою Галена, вилучали з рослин вином, оцтом, водою і видавлювали у вигляді соків, олії тощо. Гален пропонував застосовувати для лікування лікарські
речовини у вигляді лікарських форм – порошків, пілюль, болюсів, таблеток, мил, мазів, пластирів, гірчичників, зборів, настоїв, соків, олій, примочок, припарок,
антидотів, терняків тощо.
Авл Корнелій Цельс (лат. Aulus Cornelius Celsus, * 25 рік до н. е. — † 50 рік н. е.) — видатний давньоримський науковець, теоретик медицини часів імператорів Августа та Тіберія.
Складові «Про медицину»
Книга 1. Історія медицини.
Книга 2. Основи патології.
Книга 3. Конкретні хвороби.
Книга 4. Частини тіла.
Книги 5 та 6. Фармакологія.
Книга 7. Хірургія.
Книга 8. Ортопедія.