- •1. Класифікація зовнішньоекономічної діяльності (зед) за напрямками її здійснення.
- •2. Види валютних цінностей.
- •3. Органи державного регулювання зед та їх функції щодо регулювання.
- •4. Види первинної документації сгд при здійсненні зед.
- •5. Поняття «інкотермс», розшифрувати декілька термінів «інкотермс».
- •6. Спеціальні санкції за порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законодавчих актів України.
- •7. Перерахувати основні злочині (із зазначенням статті кк України), які вчиняють службові особи суб’єктів господарювання при здійсненні зовнішньоекономічних операцій
- •8. Перерахувати та надати стислий опис схем ухилення від оподаткування при здійсненні експортних операцій.
- •9. Перерахувати та надати стислий опис схем ухилення від оподаткування при здійсненні імпортних та транзитних операцій.
- •10. Поняття трансфертного ціноутворення, звичайної ціни, які особи вважаються пов’язаними для цілей трансфертного ціноутворення.
- •11. Які операції визнаються контрольованими при трансфертному ціноутворенні.
- •12. Поняття та ознаки офшорних зон.
- •13. Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств сгд – резидентів під час взаємовідносин з офшорними компаніями, визначені пк України.
- •14. Основні напрямки та мета використання офшорних зон в протиправних схемах.
- •15. Порядок направлення органами дпс спеціальних запитів за кордон, яким нормативним документом він регламентується.
- •16. Поняття податкового боргу та джерела його погашення.
- •17. Поняття та функції податкового керуючого
- •18. Виникнення права податкової застави.
- •19. Поняття та види адміністративного арешту майна.
- •20. Підстави для застосування адміністративного арешту майна.
- •22. Терміни дії адміністративного арешту, умови продовження та порядок його оскарження.
- •23. Підстави для припинення адміністративного арешту майна.
- •24. Який борг можна віднести до категорії безнадійного.
- •25. Умови розстрочення або відстрочення сплати податкового боргу.
- •27. Диспозиція та санкція статті 219 кк України «Доведення до банкрутства».
- •28. Ознаки операцій, що свідчать про умисне доведення суб’єкта господарювання до банкрутства.
- •29. Джерела отримання інформації стосовно діяльності підприємства для вивчення його реального стану при банкрутстві.
- •30. Види злочинів, які вчиняються службовими особами сгд та арбітражними керуючими при здійсненні процедури банкрутства.
- •31. Види розшуку осіб, які переховуються від слідства та суду та ухиляються від відбування кримінального покарання, їх коротка характеристика.
1. Класифікація зовнішньоекономічної діяльності (зед) за напрямками її здійснення.
ЗЕД— діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Класифікація:
ЕКСПОРТНІ - коли товари вивозяться із країни,
ІМПОРТНІ - ввезення товарів до країни,
ТРАНЗИТНІ, тобто товаропотік йде через країну до інших держав.
2. Види валютних цінностей.
- іноземна валюта готівкою,
платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті,
цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті,
- золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені;
3. Органи державного регулювання зед та їх функції щодо регулювання.
1)Верховна Рада України;
— прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності; — затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України; — розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; — укладання міжнародних договорів відповідно до законів України про міжнародні договори та приведення чинного законодавства України у відповідність до правил, встановлених цими договорами; — встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України; — затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.
2)Кабінет Міністрів України;
вживає заходів для здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України; — здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; — координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах; — приймає нормативні акти з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;
3)Національний банк України;
зберігає і використовує золотовалютний резерв України та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України; — представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди; — регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;
4)Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики;
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, яке: — забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України; — здійснює контроль за додержанням усіма суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності чинних законів України та умов міжнародних договорів України; — проводить антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування у порядку, визначеному законами України;
5)ДМС яка здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України
6)Антимонопольний комітет України; який контролює додержання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства
7)Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі; до компетенції якої належить оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні відповідно до законодавства України та прийняття рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань, застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.