Міністерство аграрної політики та продовольства України

Харківський національний аграрний університет ім. В.В.Докучаєва

Факультет агрохімії та ґрунтознавства

Кафедра ґрунтознавства

Звіт

з навчальної практики з ґрунтознавства

Ґрунти лівобережного степу України, їх географія,

діагностика, окультурювання та раціональне використання

Виконали: студенти ФАГу

Спеціальність: «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»

2 курсу 1 групи

Перевірили: доцент Новосад К.Б.,

ст. викладач Казюта А.О.

Харків 2013

Звіт виконали:

Андренко Яна – 1.2. Коротка історія дослідження ґрунтів, в тому числі ДП НДГ «Докучаєве» і навчальному лісгоспі «Скрипаї», 1.3.6. Вік

Васічкова Ксенія - 3.3.4. Солонцевий процес ґрунтоутворення

Дегтярьов Максим – 1.3.2. Геоморфологія і гідрологія, закладення розрізів

Дорофеєва Катерина - 2.2. Морфологічні ознаки ґрунтів

Єрмаков Роман - 2.3. Національна класифікація ґрунтів, закладення розрізів

Жолтіков Віталій – 1.3.3. Материнські породи, закладення розрізів

Залога Роман - 2.1. Правила закладки розрізів, відбір зразків рослинності та ґрунту, закладення розрізів

Коноваленко Денис - 3.3.2. Гумусно-акумулятивний процес ґрунтоутворення, закладення розрізів

Кононенко Вікторія – 1.3.1. Клімат , 2.5. Грунтовий покрив ,експлікація

Кошляк Петро - 3.2. Номенклатурний список ґрунтів пд.-сх. лісостепу України на прикладі ДП НДГ «Докучаєве» і навчальному лісгоспі «Скрипаї», закладення розрізів

Малишева Карина - гербарій

Мельник Євген - 2.4. Номенклатура ґрунтів, закладення розрізів

Москаленко Артур - 3.3.3. Болотний процес ґрунтоутворення закладення розрізів

Тептюк Дмитро – 1.3.7. Антропогенна діяльність, закладення розрізів

Сім'ян Марина - 3.1. Коротка загальна агроекологічна характеристика ґрунтів лісостепу України

Сосонна Наталія – 1.3.5. Типологія лісових та степових біоценозів

Соловей Тетяна – 1.3.4. Рельєф, експлкація

Федотова Олександра – гербарій

Чмутова Марина – 3.3.1. Підзолистий процес ґрунтоутворення

Шостак Вікторія – 1.1 Маршрут практики, 2.5. Грунтовий покрив, вступ, висновки та рекомендації

Зміст

Вступ Розділ 1. Відомості про територію, де проводиться навчальна практика. Маршрут практики Коротка історія дослідження ґрунтів, в тому числі ДП НДГ «Докучаєве» і навчальному лісгоспі «Скрипаї» Екологоландшафтні особливості території на якій вивчаються ґрунти лісостепу Клімат Геоморфологія і гідрологія Материнські породи Рельєф Типологія лісових та степових біоценозів Вік Антропогенна діяльність Розділ 2. Основи польової діагностики ґрунтів 2.1. Правила закладки розрізів, відбір зразків рослинності та ґрунту 2.2. Морфологічні ознаки ґрунтів 2.3. Національна класифікація ґрунтів 2.4. Номенклатура ґрунтів Грунтовий покрив Розділ 3. Екологоагрогенетична характеристика вивчених ґрунтів, прийоми їх окультурення та раціонального використання 3.1. Коротка загальна агроекологічна характеристика ґрунтів лісостепу України 3.2. Номенклатурний список ґрунтів пд.-сх. лісостепу України на прикладі ДП НДГ «Докучаєве» і навчальному лісгоспі «Скрипаї» 3.3. Основні типи ґрунтоутворення, характеристика ґрунтів і шляхи підвищення родючості 3.3.1. Підзолистий процес ґрунтоутворення 3.3.2. Гумусно-акумулятивний процес ґрунтоутворення 3.3.3. Болотний процес ґрунтоутворення 3.3.4. Солонцевий процес ґрунтоутворення Висновки та рекомендації Список використаної літератури Додатки (польові журнали, експлікації, фотографії, гербарій тощо)

4 6 7 11 14 17 19 22 22 23 29 32 38 39 43 56 58 67 70 71 73 79 90

Вступ

Ґрунтозна́вство — наука про ґрунт, його склад, властивості, походження, розвиток, географічне поширення, раціональне використання. Належить до природничих наук. Вивчає ґрунт як природне тіло, засіб виробництва і предмет праці.

Ґрунтознавство займається вивченням генезису, еволюції, біопродуктивності, класифікації, географії та екології ґрунтів; особливостями властивостей ґрунтів у різних гео- та екосистемах, розробляє теорію ґрунтоутворення та формування ґрунтової родючості.

Ґрунт — самостійне природно-історичне органомінеральне тіло, що виникло у поверхневому шарі літосфери Землі в результаті тривалого впливу біотичних, абіотичних і антропогенних факторів, має специфічні генетико-морфологічні ознаки і властивості, що створюють для росту і розвитку рослин відповідні умови.

Сучасна наука про ґрунти — ґрунтознавство — визначає ґрунт як складову частину педосфери разом з іншими біокосними тілами — ґрунтоподібними тілами (педолітами), ґрунтовими плівками, підґрунтовим ярусом біосфери. У докучаєвському генетичному ґрунтознавстві загальноприйнятим є субстанційно-функціонально-атрибутивне визначення, за яким ґрунт  — це складна поліфункціональна і полікомпонентна відкрита багатофазна структурна система в поверхневому шарі кори вивітрювання гірських порід, що володіє родючістю, і є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу та часу. Ґрунтова школа США має у цілому тотожне докучаєвській парадигмі визначення ґрунту, за яким ґрунт — це природне тіло, що складається з твердих (мінеральних і органічних) речовин, рідини і газів, утворюється на поверхні землі, має горизонтальне поширення і характеризується одним або двома послідовними горизонтами або шарами, які відрізняються від вихідного матеріалу в результаті накопичення, виносу, зміни і перетворення енергії та матерії і здатне підтримувати коріння рослин в природному середовищі. Світова реферативна база ґрунтових ресурсів (WRB) використовує ширший підхід, називаючи ґрунтом будь-який об’єкт, що формує частину епідерми Землі; у WRB ґрунт — це будь-який матеріал у межах 2 м від поверхні Землі, що контактує з атмосферою (за виключенням ділянок із суцільним льодом, водних тіл, глибших 2 м, живих організмів).

Ґрунт серед інших фізичних тіл Землі живої (організми) і косної (гірські породи та мінерали) природи займає особливе проміжне положення, будучи так званим «біокосним тілом природи». У його складі беруть участь як мінеральні, так і органічні речовини, у тому числі велика група специфічних сполук — ґрунтовий гумус. Невід'ємну частину ґрунту — його живу фазу — складають живі організми: кореневі системи рослин, тварини різного розміру, що живуть у ґрунті, величезна різноманітність мікроорганізмів. Але більш глибоке розуміння сутності ґрунту передбачає, що його основні ознаки не специфічні: ґрунт є біокосним тілом, але є і інші біокосні тіла; ґрунт є багатофазною системою, але є і інші багатофазні системи, включно із живою фазою; фактори, що називаються ґрунтоутворюючими, формують також і інші природні тіла; не тільки ґрунти володіють біопродуктивностю.

Об'єкт практики: грунти та грунтовий покрив ДП НДГ «Докучаєве» і навчального лісгоспа «Скрипаї»

Мета: закріплення знань, що набуті при вивченні курсу «Ґрунтознавство» та надбання практичних навичок при вивченні ґрунтів, як природних об'єктів і знайомство з методами польової діагностики.

Завдання:

1. Навчитися у польових умовах за морфологічними ознаками визначати ґрунти

2. Встановити парагенетичні та закономірні зв’язки ґрунту з екологічними факторами навколишнього середовища

3. Виявити ступінь антропогенного навантаження на ґрунт

4. Запропонувати рекомендації, щодо раціонального використання досліджуваних ґрунтів та шляхи підвищення їх родючості