- •59. Порівняння електричної та гравітаційної взаємодії.Закон Кулона.
- •61. Електричне поле.Напруженість і потенціал поля.
- •62.Енергія електричного поля
- •63. Теорема Гаусса
- •64.Електричне поле в діелектриках.
- •65. Поляризація діелектриків, діелектрична сприйнятливість, діелектрична проникність речовини.
- •66.Умови на границі двох діелектриків.Електричне зміщення.
- •67.Типи Діелектриків.Сегментоелектрики.
- •68.Провідники в електричному полі.
- •69. Енергія електростатичного поля
- •70.Різниця потенціалів. Напруга.
- •71.Електроємність.Конденсатори.Зєднання конденсаторів.
- •72.Постійний електричний струм.Закон Ома.
- •73.Потужність.Закон Джоуля-Ленца.Електрорушійна сила.
- •74.Зєднання опорів.Резистори.
- •75.Правило.Кіргофа.Шунт.Додатковий опір.
- •76.Нагрівні прилади.ТеНи
- •77.Магнітний потік.Робота з переміщенням провідника і контуру зі струмом у магнітному полі.
- •78.Електромагнітна індукція.Правило Ленца.
- •79.Явища самоіндукції. Взаємна індукція
- •80.Енергія магнітного поля.
- •81.Типи магнетиків.Точка кюрі.
- •83.Основи теорії Максвели для електромагнітного поля.
- •84.Рівняння Максвелла в диференціальній формі.
- •85. Рух зарядженої частинки в електромагнітному полі
- •86.Геометрична оптика.
- •87.Явище повного внутрішнього відбивання.Кут Брюстера.
- •88.Визначення показника заломлення рідини рефрактометром.
- •90.Інтерференція світла.Когерентність світлових хвиль.
- •91.Дифракція світла.
- •93. Дифра́кція Фраунго́фера
- •94.Дифракційна решітка.Формула Вульфа-Бегга
- •95.Застосування дифракції. Визначення довжини хвилі за допомогою дифракційної решітки.
- •96.Дисперсія світла.Аномальна та нормальна дисперсія.
- •97.Поляризація світла.Поляризатори.Природне та поляризоване світло.
- •98. Теплове випромінювання
- •99.Природа теплового випромінювання
- •100.Закони Кірхгофа.Стефана Больцмана та Віна,
- •101.Пірометри.
- •103.Застосування лазерів.
- •104.Напівпровідники.
- •105.Визначення параметрів напівпровідникових приладів.
- •106.Мікросхеми.Чіпи.Компютери.
- •107.Склад атомного ядра.Протони.Нейтрони.Нуклони.
- •108.Масове тіло.Ізотопи.
- •109.Ядерні сили.Ядерні реакції.Радіоактивність.
- •110.Взаємодія заряджених частинок,квантів і нейтронів з речовиною.
- •111.Елементи дизометрії.
- •82.Магнітне поле в речовині.
59. Порівняння електричної та гравітаційної взаємодії.Закон Кулона.
Закон Кулона — один з основних законів електростатики, який визначає величину та напрямок сили взаємодії між двома нерухомими точковими зарядами. Експериментально з задовільною точністю закон вперше встановив Генрі Кавендіш у 1773. Він використовував метод сферичного конденсатора, але не опублікував своїх результатів. У 1785 році закон був встановлений Шарлем Кулоном за допомогою спеціальних крутильних терезів.
Електростатична сила взаємодії F12 двох точкових нерухомих зарядів q1 та q2 у вакуумі прямо пропорційна добутку абсолютних значень зарядів і обернено пропорційна квадрату відстані r12між ними.
,
у векторній формі:
,
Сила взаємодії направлена вздовж прямої, що з'єднує заряди, причому однойменні заряди відштовхуються, а різнойменні притягуються. Сили, що визначаються законом Кулона адитивні.
Для виконання сформульованого закону необхідно, щоб виконувалися такі умови:
Точковість зарядів — відстань між зарядженими тілами має бути набагато більшою від розмірів тіл. 2. Нерухомість зарядів. У протилежному випадку потрібно враховувати магнітне полезаряду, що рухається[1]. 3. Закон сформульовано для зарядів у вакуумі.
Електромагні́тна взаємоді́я — найбільш досліджена з чотирьох фундаментальних фізичних взаємодій. Основними рівняннями електромагнетизму є рівняння Максвелла. Поширюється у формі електромагнітного поля, що складається з векторних безмасових квантів — фотонів. Завдяки нульовій масі фотонів взаємодія є далекодійною; прикладом електромагнітної взаємодії на великій відстані є прийом випромінювання галактик і квазарів на відстанях у мільярди світлових років. В електромагнітній взаємодії беруть участь кварки і лептони, що мають електричний заряд.Електромагнітною взаємодією зумовлено більшість явищ у світі, який оточує людину. Електромагнітна взаємодія відповідає за притягання електронів до ядер атомів, а тому відповідає за формування атомів та молекул і за їхні властивості. Проявом електромагнітної взаємодії є також світло - потік фотонів.Електромагнітна взаємодія друга за інтенсивністю з фундаментальних взаємодій і слабша лише від сильної взаємодії, яка, однак має короткий радіус дії. Вона набагато сильніша за слабку взаємодію та гравітацію. Особливістю електромагнітної взаємодії проте є те, що електричні заряди бувають двох знаків, а тому можуть як притягатися, у випадку різнойменних зарядів, так і відштовхуватися, у випадку однойменних зарядів. Цим електромагнітна взаємодія суттєво відрізняється від гравітаційної, яка завжди має характер притягання. Завдяки існуванню двох типів зарядів більшість тіл у навколишньому світі електрично нейтральні, в той час як великі маси створюють великі сили тяжіння, попри слабкість гравітаційної взаємодії.
Гравіта́ція або тяжіння — властивість тіл із масою притягуватись одне до одного.Гравітаційна взаємодія найслабша із фундаментальних взаємодій, однак її характерною особливістю є те, що тіла, які мають масу, завжди притягаються одне до одного. Притягання дуже великих мас в астрономічних масштабах створює значні сили, завдяки яким світ є таким, яким людина його знає. Зокрема, гравітація є причиною земного тяжіння, внаслідок якого предмети падають додолу. Законами гравітації визначається рух Місяця навколо Землі і Землі та інших планет навколо Сонця.
60.Електростатика.Закон збереження електростатичного заряду.
Електростатика – розділ електрики, який вивчає взаємодію статичних, тобто нерухомих електричних зарядів в електростатичному полі."Статика" тут в певному розумінні означає ігнорування динамічної складової взаємодії електричних зарядів. Електростатика має справу з такими поняттями, як електричне поле (електростатичне поле), електростатичний потенціал, заряд, але не включає у розгляд такі фізичні явища, як електричний струм та магнетизм.
Електричний зарядє фундаментальною властивістюелементарних частинок. Електричний заряд буває позитивним та негативним. Взаємодія частинок однойменного заряду призводить до їхвідштовхування, різнойменного – допритягання.
Будь-який заряд є кратним елементарному заряду(заряду електрона), який дорівнює
Кл
Напруженість електричного поля – це його силова характеристика, що дорівнює силі, з якою поле діє на пробний одиничний заряд.
Електричне поле також зручно характеризувати електричним потенціалом , який дорівнює потенційній енергії одиничного пробного заряду, поміщеного в дану точку простору.
Зако́н збере́ження електри́чного заря́ду — один із фундаментальних законів фізики. Він полягає в тому, що повнийзаряд(алгебраїчна сумазарядів)ізольованої замкнутої фізичної системи тілзалишається незмінним при будь-яких процесах, які відбуваються всередині цієї системи.
Для неізольованих систем закон збереження заряду набирає вигляду рівняння неперервності
,
де -густина заряду,-густина струму.
Це математичний запис твердження, що зміна густини заряду в достатньо маломуоб'ємі дорівнює потоку заряду через поверхню цього об'єму (в диференційній формі).