1.1.5. Педагогічні вміння учителя-вихователя

На основі особистих якостей у процесі професійної підготов­ки у педагога мають бути сформовані необхідні педагогічні вміння. Психолого-педагогічні якості у поєднанні із вміннями створюють надійні підвалини для формування педагогічної майстерності.

Зважаючи на характер і особливості педагогічної діяльності, варто виділити такі вміння учителя-вихователя.

1. Конструктивні вміння, які забезпечують:

• планування навчально-виховної роботи відповідно до ви­мог навчальних планів і програм;

• вибір доцільних форм і видів діяльності;

• вибір дійових методів виховного впливу;

• планування перспективних напрямів керівництва дитя­чим колективом;

• здійснення індивідуального і диференційованого підходу до учнів.

2. Комунікативні вміння, які передбачають в цілому забез­ печення адекватних стосунків з колективом та окремими ви­ хованцями і допомагають:

• встановлювати педагогічно вмотивовані контакти з учня­ми, колективом, батьками, своїми колегами;

• регулювати міжособистісні стосунки учнів у первинному колективі (на рівні класу, групи), а також взаємини первинного колективу із загальношкільним.

21

3. Організаторські вміння є запорукою:

• організації і керування дитячими колективами, забезпе­чення їх розвитку;

• забезпечення педагогічно доцільної діяльності дитячих колективів;

• надання допомоги дитячим громадським організаціям;

• організації роботи з батьками, залучення громадськості на допомогу школі у вихованні дітей.

4. Дидактичні вміння, які допомагають:

• пояснювати учням зміст навчального матеріалу з ураху­ванням їхнього віку;

• керувати самостійною пізнавальною діяльністю учнів, спри­яти розвитку у них інтелектуальних потенційних можливос­тей;

• озброювати школярів методами самостійної пізнавальної діяльності.

5. Перцептивні вміння (від лат. perceptio — сприймання, пізнання; чуттєве сприйняття, розуміння і оцінка людьми со­ ціальних об'єктів — інших людей, самих себе, груп та ін.), до яких належать:

• здатність проникати у внутрішній світ школярів; адекватно сприймати і розуміти психічний стан вихованців;

• спостережливість, яка дає змогу розуміти реальний стан вихованця в конкретній ситуації.

6. Сугестивні вміння (від лат. suggestio — навіюю), які про­являються у безпосередньому емоційно-вольовому впливі на ви­хованців з метою створення у них певного стану, спонукання до конкретних дій.

7. Пізнавальні вміння охоплюють:

• вивчення учнів, дитячого колективу, складання характе­ристик;

• вивчення нової психолого-педагогічної та іншої літерату­ри, використання досягнень науки у практиці;

• аналіз передового педагогічного досвіду і його творче ви­користання у власній практиці.

8. Прикладні вміння лежать в основі:

— володіння вміннями і навичками творчого характеру — малювати, танцювати, грати на музичних інструментах, вишивати, ліпити, моделювати, плести та ін.;

22

— володіння технічними засобами навчання, комп'ютерною технікою.

9. Вміння в галузі педагогічної техніки. Педагогічна техні­ка — це сукупність раціональних засобів і прийомів та особли­востей поведінки учителя-вихователя, скерованих на ефектив­ну реалізацію обраних ним методів навчально-виховної роботи з окремим вихованцем або колективом відповідно до потреб і особливостей конкретних об'єктивних та суб'єктивних обста­вин. У процесі оволодіння педагогічною технікою учитель має виробити такі вміння:

• одягатися з урахуванням індивідуальних особливостей, прийнятого у суспільстві стилю, вимог культури та особливо­стей діяльності;

• володіти собою, оцінювати свої почуття у конкретній си­туації, психічний стан вихованців, обирати потрібну тактику дій відповідно до педагогічних завдань;

• володіти голосом, тоном, темпом, ритмом педагогічного мовлення;

• володіти жестами і мімікою;

• уміння ходити, стояти, сидіти;

— володіти навиками психотехніки (вміння застосовувати знання про психіку людини для розв'язання практичних зав­ дань).

Процес оволодіння педагогічними вміннями досить склад­ний. Він триває у період отримання професійної освіти, а також у процесі практичної діяльності.