Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Маряни.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
14.02.2016
Размер:
139.78 Кб
Скачать

Практичне №7.

  1. Розробити сценарій інсценування байки або казки:

Гава і Лисиця (байка л. Глібова)

(декорації ліска, літає ґава із шматком ковбаси у робі, сідає на дерево)

Ведучий:

Літаючи по дворах, Ґава

Шматок ковбаски добула;

Хоч кажуть, що вона дурна роззява,

А до крадіжки здатная була.

Ведуча:

От узяла та й полетіла,

Щоб недалечко, у ярку,

На самоті поснідать до смаку:

Усе було, ще ковбаси не їла.

Ведучий:

«Спасибі,— думає,— розумним головам,

Що в світі потрудились,

Усячину робить навчились;

Поміж людьми, як кажуть, добре й нам:

Що-небудь можна роздобути».

(заходить лисиця)

Ведуча:

Не вспіла Гава носом ткнути,

Аж і Лисичка тут стоїть

І жалібно квилить:

Лисиця:

Голубко-кумонько! Тебе я ждала-ждала,

Аж плакала, як виглядала,

Щоб голосочок твій почуть,

Хоч на хвилиночку про горенько забуть…

Ти, може, серденько, того й не знаєш,

Як гарно, любо як співаєш —

І соловейко так не втне…

Розваж хоч трошечки мене! —

Ведучий:

Прийшлось роззявитись дурному горлу:

Ґава: — Кра! кра!

(ковбаса падає додолу лисичка хапає і у кущі мерщій тікає)

Ведуча:

  • а ковбаса додолу,

Лисичка хап — і у кущі мерщій,—

Оддячила кумі своїй!

Ведучий:

Прокракала роззява, огляділась —

Чортма куми і снідання нема…

Ґава:

— А щоб ти подавилась,

Лукавая кума!

(вилітає)

Ведуча:

Прилащиться підлиза хоч до кого:

Солодкії слова

Приманюють великого й малого,—

То вже така дурниця світова;

Ведучий:

Про се розумні знають люде,

Та що ж ви будете робить:

Двоє ведучі разом:

Хто маже — не скрипить,—

Так, мабуть, і довіку буде.

1. Скласти фрагменти сценарію з використання різних видів театралізації:

Комбінований вид:

ДІЙОВІ ОСОБИ

Дорослі

Ведуча

Діти: Королева Мудрості, Королева Знань, Королева Казок, Королева Музики, Старик Хоттабич, Карлсон, Буратіно, Мальвіна, Лисиця , Кіт, Дванадцятка, Двійка, діти з молодшої групи

Ведуча

У нас сьогодні свято незвичайне –

Випускників вітаємо своїх,

Під музику веселу та святкову

До залу ми запрошуємо їх.

(під музику заходять випускники)

"Вальс”

1.Шановні гості та батьки

І всі присутні в залі,

Усіх зібрало нас на мить

Це свято незвичайне.

2.Дитячий сад своїх малят

У школу проводжає,

І сум, і жаль нас огорта,

Ще й сльози виступають,

Бо вже доросла дітвора

Садочок покидає

Пісня

3.Свято радісне у нас,

І буває в житті раз.

Хай буде дружба і мир у всьому світі!

Хай співають і радіють під сонечком ясним щасливі діти!

4.Вже дзвоник нам дає сигнал

Продовжити прощальний бал. (дзвенить дзвоник)

Тож часу ми не гаймо,

Свято починаймо.

5.Срібний дзвоник скоро-скоро в школу всіх покличе нас.

Ми ввійдемо в клас просторий, в новий світлий перший клас.

Прощавай же, прощавай же, наш веселий рідний дім.

Час прийшов тебе лишати, нам пора до школи всім.

Практичне заняття №2

3. Визначити умови ефективної організаторської роботи соціального педагога

Навчально-виховний процес являє собою складну систему, в якій взаємодіють педагоги, учні, батьки, адміністрація закладу, представники громадських та державних організацій. Кожен суб’єкт цієї системи вирішує в її межах власні завдання, повноцінна реалізація яких забезпечує гармонію в рамках системи – ефективний вплив з боку вихователів стає запорукою освіченості і вихованості підопічних. Проте, різний ступінь активності педагогів і не завжди одностайне сприйняття їхніх настанов учнями породжують ситуації, в яких система "дає збої". Пошук "винних" у цьому випадку не дає бажаних результатів. Відтак, необхідно переосмислити сутність впорядкованості системи й внести необхідні корективи до організації роботи системотворчих суб’єктів.

Організація практичної діяльності соціального педагога – складний процес, що потребує наявності не лише професійних знань і умінь, але і певних умов, які сприятимуть ефективній реалізації його соціально-педагогічної діяльності. До таких умов можна віднести:

− організація системно-орієнтованої діяльності, яка передбачає гармонізацію та узгодженість цілей, дій суб’єктів навчально-виховного процесу;

− забезпечення усвідомленості всіма учасниками навчально-виховного процесу своєї ролі в системі організаційної діяльності;

− інваріантність уведення спільних дій в процес організаційної діяльності.

Одним із важливих напрямків роботи соціального педагога, до якого можна застосувати синергетичний підхід, є робота з сім’єю. Це означає оперування в роботі з сім’єю такими основними характеристиками діяльності:

1. Універсальність (опора на методи її наукового дослідження, які використовуються в усіх її предметних галузях);

2. Глобальність (увага до всіх типів сімей);

3. Відкритість (до всіх наук, які стосуються людини і сім’ї);

4. Нелінійність (вивчення функціонування і розвитку сімей в різних умовах і ситуаціях при довільній зміні керівних параметрів);

5. Цілісність (зосередженість на збереженні цілісності сім’ї як її сутності, ознаки відокремленості її від інших людей);

6. Інноваційність (створення нових гіпотез, теорій, розробка підходів, технологій в роботі з сім’єю як складно організованою системою);

7. Опора на досвід, потенціал сім’ї у розв’язанні своїх проблем, розуміння її суб’єктності в будь-якій діяльності щодо себе 2, с. 47.

Синергетичний підхід дозволяє сформулювати такі принципи щодо будь-якої, в тому числі соціально-педагогічної діяльності стосовно сім’ї:

− врахування альтернативності розвитку – для кожної сім’ї існують різні варіанти розв’язання її проблем;

− оптимальності впливу: головне в роботі з сім’єю – не примус, а використання її можливостей, створення на цій основі технологій, орієнтованих на конкретну сім’ю;

− можливості прогнозування: сім’я та члени сім’ї мають етапи розвитку, що дозволяє передбачити її критичні етапи в несприятливих умовах та екстремальних ситуаціях, попередити їх;

− суб’єктності сім’ї: сім’ї не можна нав’язувати шляхи розвитку і розв’язання проблем, їх можна пропонувати;

− самодостатності сім’ї: сім’я не може розвиватися навіть в екстремальних умовах за допомогою власних сил і потенціалу, що означає можливість неприйняття нею соціальних послуг.