- •Мікроекономіка 31-60
- •33.Типовий характер зміни витрат у короткостроковому періоді. Закон неминучого зростання граничних витрат.
- •34.Криві тривалих витрат як такі, що огинають криві короткотермінових витрат.
- •40.Крива попиту монополіста, одночасний вибір монополістом ціни й обсягу виробництва.
- •41.Рівновага фірми-монополіста в довготерміновому періоді.
Мікроекономіка 31-60
31.Лінія однакових витрат – ізокоста. Карта ізокост.
Ізокоста — це лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних поєднань
двох ресурсів (наприклад, праці та капіталу). Якщо ТС — сума грошей, яку витрачає виробник на придбання факторів праці (L) і капіталу (K) за цінами PL і Рк, то рівняння ізокости має вигляд
TC = LPl + KPK
Карта ізокост — це множина ізокост, кожна я яких ілюструє різні рівні довгострокових валових витрат
32.Часткова варіація факторів виробництва і функція витрат. Постійні та змінні витрати.
Часткова варіація факторів виробництва, характеризує зміну випуску продукції залежно від зміни рівня застосування одного з факторів за незмінних обсягів застосування всіх інших. Вона використовується для аналізу виробничої функції короткострокового періоду з одним або кількома змінними факторами. Однофакторна короткострокова функція виробництва та її параметри. Однофакторная функція виробництва може бути подана у вигляді таблиці, графічно або аналітично рівнянням Отже, однофакторна короткострокова функція виробництва показує обсяг випуску продукції, що може бути отриманий за зміни обсягів застосування змінного фактора і заданого обсягу постійних факторів. За вивчення частинної варіації факторів використовують поняття «загальний продукт», «середній продукт» і «граничний продукт». Середній продукт - це обсяг сукупного продукту в розрахунку на одиницю певного фактора виробництва:
Граничний продукт- це приріст загального продукту (?ТР), отриманий у разі використання додаткової одиниці витрат змінного фактора (?х):
Економічна теорія надає величезного значення категоріям, що виражають граничні (додаткові, прирістні, маржинальні) величини. Звичайно прикметник «граничний» означає ефект малої зміни кількості, у контексті розглядуваного питання — малої кількості витрат фактора даного виду. Якщо витрати змінного фактора збільшувати нескінченно малими порціями, то граничний продукт виражатиме не що інше, як граничну продуктивність фактора, тобто продуктивність (віддачу) останньої одиниці (частини, порції) цього фактора, залученої у виробничий процес. Це поняття посідає дуже важливе місце в теорії виробництва. Зіставляючи граничну продуктивність ресурсу та його ринкову ціну, підприємство вирішує питання про доцільність додаткових витрат на цей ресурс. Розрізняють неперервний та дискретнийграничний продукт. Якщо виробничу функцію задано в аналітичному вигляді, то граничний продукт являє собою першу похідну: Так, якщо, виробнича функція описується рівнянням то граничний продукт за змінним ресурсом дорівнює Постійні — це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. Особливістю постійних витрат є те, що в короткостроковому періоді трудовому колективу їх важко зменшити.
Змінними називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції. Обгрунтоване розмежування витрат на постійні і змінні має велике значення для оцінки й аналізу ефективності виробництва та прийняття виважених, економічно доцільних управлінських рішень