Лекція 7
(2 год.)
НЕ 3.2. Логіка наукового дослідження.
Визначення наукового апарату у педагогічних дослідженнях
План.
Об’єкт і предмет педагогічного дослідження, їх відмінності та взаємозв’язок. Порядок визначення
Методика формулювання мети, гіпотези та завдання дослідження. Їх місце у творчому процесі роботи над дослідженням.
Вибір методів дослідження.
Опис теоретичного і практичного значення виконаного дослідження.
Вимоги до вступу наукового дослідження.
Об’єкт і предмет педагогічного дослідження,
їх відмінності та взаємозв’язок. Порядок визначення
Здійснення наукового дослідження неможливе без визначення його об’єкту і предмету.
При з’ясуванні об’єкта і предмета дослідження необхідно зважити на те, що між ними є системно-логічний зв’язок.
Об’єкт і предмет дослідження безпосередньо повинні підпорядковуватись проблемі й темі дослідження.
Об’єкт дослідження – це вся сукупність різних аспектів теорії і практики науки, як слугує джерелом необхідної для дослідника інформації.
Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на даному етапі стає частиною практичної і теоретичної діяльності людини, яка здійснює дослідження.
Визначаючи об’єкт, треба знайти відповідь на питання: в яких межах? здійснюється дослідження (де? в чому?).
Предмет дослідження – це лише ті суттєві зв’язки, відношення, процеси, які підлягають вивченню (безпосередньому) у даній роботі, тобто це лише конкретна частина об’єкта дослідити яку необхідно.
Предмет дослідження – це такий елемент об’єкта, який включає сукупність властивостей і відношень об’єкта, які вивчаються дослідником з певною метою в конкретних умовах.
Визначаючи предмет дослідження необхідно знайти відповідь на питання що? досліджується в об’єкті (яка його частина?).
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.
Наприклад,
Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».
Об’єкт – процес вивчення української мови в початкових класах.
Предмет – форми і методи розвитку творчих здібностей учнів початкових класів при вивченні української мови.
Тема: «Естетичне виховання молодших школярів у творчій спадщині В.О.Сухомлинського».
Об’єкт –творчо-педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського.
Предмет –педагогічні погляди В.О.Сухомлинського на проблему естетичного виховання учнів початкових класів.
Методика формулювання мети, гіпотези та завдань дослідження. Їх місце у творчому процесі роботи над дослідженням.
Науковець, здійснюючи дослідження, має з’ясувати, який результат бажає отримати, тобто сформулювати мету роботи.
Мета дослідження пов’язана з об’єктом і предметом дослідження – це обґрунтоване твердження про загальні результати пошуку.
Формулюючи мету дослідження можна використовувати слова (мовні стереотипи) :
теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити...
вивчити і узагальнити...
дослідити...
описати...
обґрунтувати...
Наприклад,
Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».
Мета: узагальнення ефективних форм і методів розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі вивчення рідної мови.
Тема: «Естетичне виховання молодших школярів у творчій спадщині В.О.Сухомлинського».
Мета: розкриття основних поглядів В.О.Сухомлинського щодо естетичного виховання учнів початкових класів.
Важливим і необхідним етапом дослідження є конкретизація загальної мети у системі дослідницьких завдань після висунення гіпотези.
Гіпотеза дослідження – це гіпотетичне наукове припущення, яке необхідно довести.
Гіпотеза фактично має передбачити результати роботи, визначити в загальному її підсумок, а все інше – це сходинка до досягнення результату – доведення гіпотези.
Гіпотеза будь-якого педагогічного дослідження має формулюватися так, щоб її можна було експериментально перевірити.
Гіпотеза повинна бути такою, щоб на основі ряду факторів можливо було зробити висновок про ефективність запропонованого в дослідженні.
Формулювання гіпотези має бути таким, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, які дослідник буде доводити і захищати.
Гіпотеза умовно складається з двох частин:
умова: якщо...
висновок: то...
Гіпотеза може бути:
а) однофакторна (коли висувається одна умова, фактор);
б) багатофакторна (декілька умов).
Наприклад,
Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».
Гіпотеза (одно факторна) – розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови буде ефективним при використанні системи творчих різнорівневих завдань, що враховуватимуть індивідуальні особливості учнів.
Гіпотеза (багатофакторна) – розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови буде ефективним за умов:
при вивченні індивідуальних особливостей дітей;
розробці системи творчих методів і прийомів вивчення мовного матеріалу;
систематичному та цілеспрямованому залученню учнів до вирішення творчих різнорівневих завдань у процесі вивчення рідної мови.
Наступним елементом наукового апарату дослідження є завдання.
Завдання дослідження – це своєрідні кроки здійснення дослідження, тобто конкретизація мети.
Завдання дослідження повинні відповідати проблемі, темі, об’єкту, предмету, меті і гіпотезі дослідження.
Кількість їх має бути не більшою п’яти.
Частіше всього, формулюючи завдання передбачають:
Вивчення історії та сучасного стану проблеми;
Розкриття структури, функцій, сутності предмету дослідження;
Розробка умов реалізації явищ, які вивчаються на практиці.
Проведення експериментальної перевірки висунутої гіпотези;
Розробка рекомендацій, висновків, порад тощо.
Фактично завдання – це уточнення плану роботи.
Наприклад,
Тема: «Розвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови».
Завдання дослідження:
Здійснити аналіз науково-педагогічної та методичної літератури з досліджуваної проблеми.
Розкрити сутність процесу розвитку творчості особистості, основні її види.
Обґрунтувати особливості творчого розвитку у молодшому шкільному віці.
Узагальнити форми та методи розвитку творчості учнів початкових класів при вивченні рідної мови в навчальному процесі.