- •1. Наукова, життєва та народна психологія.
- •2. Парапсихологія як джерело знань про психіку.
- •3. Розвиток наукових знань про природу психіки.
- •4. Виникнення і становлення психіки в процесі еволюції.
- •5. Мозок і психіка.
- •6. Принципи психологічної науки.
- •7. Методи наукової психології.
- •8. Психологія в системі наук.
- •9. Галузі психології.
- •10. Індивід, людина, особистість, індивідуальність, суб’єкт.
- •11. Психологічна структура особистості.
- •12. Активність особистості та її джерела.
- •13. Потреби і мотиви. Класифікація потреб.
- •14. Мотиви та цілі діяльності.
- •15. Класифікація мотивів поведінки.
- •16. Спрямованість особистості.
- •17. Дослідження розвитку особистості в психологічній науці.
- •19. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості.
- •20. Поняття про відчуття та сприймання як початкової ланки пізнавального процесу.
- •21. Нейрофізіологічні механізми відчуттів та сприймання.
- •22. Властивості й закономірності відчуттів та сприймання.
- •23. Відчуття та сприймання як активні процеси пошуку й обробки інформації.
- •24. Дослідження зорових відчуттів. Ілюзії сприймання. (хз)
- •25. Поняття про пам'ять.
- •51. Поняття про уяву. Види і прийоми уяви.
- •52. Фізіологічні основи уяви.
- •53. Уява та органічні процеси.
- •54. Уява і фантазія.
- •55. Розвиток уяви.
- •56. Поняття про творчість. Творчість як розв’язування творчих задач.
- •57. Творче натхнення.
- •58. Психологічні проблеми навчання творчості. Творчій тренінг.
- •59. Поняття про емоції та почуття.
- •60. Класифікація емоцій і почуттів.
- •61. Структура емоційної сфери людини.
- •62. Поняття про волю. Стадії вольової дії.
- •63. Вольові якості людини.
- •64. Дослідження вольової саморегуляції
- •65. Дослідження емоційних станів і настроїв
- •66. Поняття про темперамент.
- •67. Природна основа темпераменту.
- •68. Характеристика типів темпераменту.
- •69. Темперамент і особистість.
- •70. Поняття про характер.
- •71. Структура характеру.
- •72. Акцентуації характеру.
- •73. Формування характеру.
- •75. Структура і види здібностей.
- •76. Дослідження типу темпераменту.
- •77. Дослідження характеру особистості.
- •78. Міжособистісні стосунки.
- •79. Привабливість і взаємовплив.
- •80. Механізми взаємовпливу.
- •81. Типи міжособистісних стосунків.
- •82. Спілкування як комунікація.
- •83. Функції спілкування.
- •84. Невербальна комунікація.
- •85. Вербальна комунікація.
- •86. Сумісність та спрацьованість.
- •87. Конфліктні ситуації та шляхи їх розв’язання.
- •88. Діагностика психологічного клімату в групі.
- •89. Основні положення психологічної теорії діяльності.
- •90. Психомоторика в складі діяльності.
- •91. Етапи формування сенсомоторних навичок.
- •92. Індивідуальний стиль діяльності та професійна працездатність.
- •93. Загальні ознаки ісд.
Модуль І. Психологія як наука
1. Наукова, життєва та народна психологія.
Наукова психологія - це галузь науки, що досліджує процеси виникнення, функціонування й розвитку психіки як форми активного відображення навколишньої дійсності. Тобто наукова психологія тлумачиться як галузь науки в цілому, яка застосовує загальнонаукові прийоми пошуку, тлумачення і верифікації психологічних фактів та явищ. Результатом у науці є встановлений науковий факт, закон, модель того чи іншого процесу.
Кожна людина зазнає певного впливу народної психології. Народні казки, міфи, прислів’я, приказки, художні твори містять описи психічних явищ, характерів тощо. Разом з тим народна психологія має обмежену сферу використання – міжлюдські стосунки, які вона досить успішно регулює. При реформуванні суспільства доцільно використовувати особливості народної психології, національного менталітету, загальнолюдські цінності.
У кожної людини накопичується досвід психічного життя, складається уявлення про психічні можливості особистості. Формується індивідуальна життєва психологія, якій притаманні безпосередність, життєдайність, небезсторонність, особистісність. У життєвій психології втілюються надбання народної, релігійної, наукової психології, реалізується організуюча функція психологічних знань. Життєва психологія людини дедалі більше стає об’єктом уваги практичної психології.
2. Парапсихологія як джерело знань про психіку.
Останнім часом набуває поширення парапсихологія — сукупність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища та "таємниці" психіки, зокрема такі, як екстрасенсорне сприймання, телекінез, левітація, полтергейст, пірогенія, яснобачення, проскопія, ретроско-пія, дистанційна дія тощо. Ці явища не вдасться дослідити за допомогою методів психологічної науки.
3. Розвиток наукових знань про природу психіки.
Шлях розвитку уявлень про психіку можна розділити на два періоди — донауковий і науковий. У донауковий період психіку розглядали як душу. Перші наукові уявлення про психіку виникли у стародавньому , світі. Вони відбивалися у працях філософів, медиків, педагогів. ЕТАПИ: 1) психіка розглядалась як душа. Потім природа психіки пов'язується із свідомістю людини. У другій половині XIX ст. виникає уявлення про психіку як поведінку. Наприкінці XIX ст. психіка людини дедалі чіткіше пов'язується із самосвідомістю, пізніше — з особистістю. 2) був установлений зв'язок психічної функції з мозком. У давньокитайських медичних працях закладається вчення про темперамент. 3) У XVIII ст. визріває вчення про психіку як функцію мозку. Рефлекторна лінія розуміння психіки була продовжена вже у XX ст. Середину і другу половину XIX ст. можна вважати періодом становлення психології як самостійної науки.
4. Виникнення і становлення психіки в процесі еволюції.
Виникнення первісної психіки пов'язане з переходом від допсихічних форм регуляції поведінки — так званих тропізмів, або таксисів, найпростіших рослинних і тваринних організмів — до власне психічних, сигнальних форм регуляції тварин.
У процесі еволюції виникає інша форма відображення, яка надає організмам значних перевагу виживанні та розвитку. Вона пов'язана з переходом від реакції на безпосередній вплив біотичних підразників, опосередкування цього впливу за допомогою сигналів.
Вершиною психічного розвитку тварин є практичний інтелект, який дає змогу відображати не лише окремі якості об'єктів, цілісні предмети й предметні ситуації, а й динамічні міжпредметні відношення, що виступають, переважно, у вигляді наочних образів.
Принципово новий етап у розвитку психіки у філогенезі пов 'язаний із змінами в поведінці людиноподібних мавп та прадавніх людей, що відбулися кілька мільйонів років тому. Вони виявлялися передусім у виготовленні матеріальних знарядь дії на об'єкти середовища. Це приводило до накопичення знань про властивості об 'єктів, умінь застосовувати знання і знаряддя у різних ситуаціях, до значного розширення фонду навичок.