Встановлення вмісту подрібнених часток сировини

 

Під час пакування і транспортування сировина частково подрібнюється, перетирається; чим крихкіша вона, тим більше подрібнюється. Надто велика подрібненість псує зовнішній вигляді знижує якість сировини. Допустимий вміст подрібнених часток нормується НАД для кожного виду сировини.

Для визначення подрібненості аналітичну пробу (1) поміщають на сито, вказане у НАД на конкретну лікарську рослинну сировину, і обережно круговими рухами просіюють. Відсів удруге просіюють крізь сито з розміром отворів 0,25 мм, відокремлюючи пил, який вважають мінеральною домішкою. Подрібнені частки сировини, очищені від пилу, зважують і обчислюють їх вміст у відсотках по відношенню до маси аналітичної проби (1).

Визначення домішок

Домішками називаються частки сировини, котрі мають дефекти, сторонні об’єкти, що потрапляють у сировину природньо у процесі заготівлі. До домішок відносять:

        органічні домішки: частини інших (неотруйних) рослин, а також сіно, солому;

        мінеральні домішки: грудочки землі, пісок, камінці тощо;

        інші частини тієї ж лікарської рослини, не наведені у відповідній НАД на лікарську рослинну сировину;

        сировину, яка втратила колір, притаманний даному видові; шматки кори, покриті кущистим лишайником; недозрілі плоди; бруньки, що почали розвиватися, тощо.

Домішки бувають допустимі і недопустимі. Всі вищезгадані домішки відносять до допустимих. Отруйні рослини і деякі рослини та їх органи, що діють як отруйні; металеві предмети, скло; послід пташиний та гризунів — це недопустимі домішки. Наявність домішок знижує чистоту і якість сировини, а тому вони регламентуються відповідною МКЯ на лікарську рослинну сировину, кількість їх не повинна перевищувати допустимі норми.

Хід роботи. Для визначення домішок аналітичну пробу (1), яка залишилася після відсіву подрібненої сировини, висипають на аналізну дошку або на великий аркуш глянцевого паперу, клейонку чи лінолеум і вручну або за допомогою дерев’яних лопаточок і пінцета розбирають. Кожен вид домішки, вказаний у НАД, відокремлюють і зважують з точністю до 0,1 г при масі аналітичної проби більше 100 г; з точністю до 0,05 г — при масі проби 100 г і менше.

 

Визначення ступеня ураженості сировини амбарними шкідниками

 

Дослідження на наявність амбарних шкідників обов’язково проводять при прийманні рослинної сировини, а також щорічно при її зберіганні.

У сировині перевіряють наявність живих і мертвих шкідників неозброєним оком і за допомогою лупи (5. або 10.) при зовнішньому огляді, а також при визначенні подрібненості й кількісного вмісту домішок. Звертають увагу на наявність пошкоджених амбарними шкідниками частин сировини. Крім сировини, уважно перевіряють шви, складки пакувального матеріалу, щілини в ящиках. У разі виявлення у сировині амбарних шкідників визначаютьступінь її ураженості в спеціально виділеній для цього пробі.

Хід роботи. Пробу з етикеткою “Для визначення ступеня зараженості шкідниками” просіюють крізь сито з отворами 0,5 мм. У відсіві за допомогою лупи підраховують кількість кліщів, а в сировині, що залишилася на ситі, — молі, її личинок та інших живих і мертвих шкідників. Кількість знайдених шкідників та їх личинок перераховують на 1 кг сировини і визначають ступінь її ураження.

Для кліщів: I ступінь — в 1 кг сировини не більше 20 кліщів; II — більше 20 кліщів; III — кліщів багато, вони утворюють суцільні повстяні маси і майже не рухаються.

Для амбарної молі і хлібних точильників: I ступінь — в 1 кг сировини не більше 5 шкідників; II — не більше 6 — 10 шкідників; III — більше 10 шкідників.

У разі виявлення в сировині амбарних шкідників її піддають дезинсекції, а потім просіюють крізь сито з розмірами отворів 0,5 мм (при ушкодженні кліщами) або з діаметром отворів 3 мм (при ушкожденні іншими шкідниками).

Після обробки сировину використовують у залежності від ступеня зараженості. При I ступені зараженості сировина може бути допущена до медичного застосування, при II ступені та у крайніх випадках при III ступені зараженості сировину можна використати лише на заводах для виготовлення препаратів та виділення з неї індивідуальних сполук.

2.  Сировина та фітопрепарати, що містять вітаміни. Полівітамінні рослини. Застосування в медицині.

Вітамін К.

КРОПИВИ ЛИСТЯ - URTICAE FOLIA

Кропива дводомна - Urtica dioica L.

Род.  Кропивові  - Urticaceae

Кровоспинну дію кропиви використовують при маткових, легеневих, ниркових, шлунково-кишкових і гемороїдальних кровотечах.

 КУКУРУДЗИ СТОВПЧИКИ З ПРИЙМОЧКАМИ - MAYDIS STYLI ЕТ STIGMATA

Кукурудза - Zea mays L. 

 Род.. Злакові – Роасеає

Стовпчики кукурудзи проявляють жовчогінні властивості.

ГРИЦИКІВ ТРАВА - BURSAE PASTORIS HERBA

Грицики звичайні- Capsella bursa pastoris (L.) Medik

Род. капустяні – Brassicaceae

Галенові препарати пастушої сумки проявляють кровоспинні властивостями. На процес згортання крові вони діють антагоністично дикумарину. Гемостатична дія пастушої сумки обумовлена вітаміном K.

КАРОТИНОЇДИ

ОБЛІПИХИ ПЛОДИ - HIPPOPHAES FRUCTUS

Обліпиха крушиновидна - Hippophae rhamnoides L.

Сік обліпихи надає бактерицидна дія, стимулює травлення, підвищуючи виділення травних ферментів і жовчі, підвищує резистентність тварин до інфекцій, проявляє біостимулюючий вплив.

ГОРОБИНИ ЗВИЧАЙНОЇ ПЛОДИ –

SORBI AUCUPARIAE FRUCTUS

Горобина звичайна - Sorbus aucuparia L.

Сік обліпихи надає бактерицидна дія, стимулює травлення, підвищуючи виділення травних ферментів і жовчі, підвищує резистентність тварин до інфекцій, проявляє біостимулюючий вплив.

НАГІДОК КВІТКИ –CALENDULAE FLORES

НАГІДКИ ЛІКАРСЬКІ –CALENDULA OFFICINALIS

Род. Айстрові – Asteraceae

армакологічна активність препаратів календули обумовлена каротиноїдами і флавоноїдами. При місцевому застосуванні препарати календули проявляють  протизапальну, антимікробну дію. 

ВІТАМІН С

FRAGARIAE VESCAE FRUCTUS –СУНИЦІ ЛІСОВОЇ ПЛОДИ

FOLIA FRAGARIAE VESCAE - ЛИСТЯ СУНИЦІ ЛІСОВОЇ

Суниця лісова - Fragaria vesca L.

Фармакологічна активність препаратів календули обумовлена каротиноїдами і флавоноїдами. При місцевому застосуванні препарати календули проявляють  протизапальну, антимікробну дію. 

ШИПШИНИ ПЛОДИ - ROSAE FRUCTUS

Шипшина собача, або троянда (різні види) – Rosa canina

Род. розоцвіті – Rosaceae

Експериментально доведена протисклеротична дія аскорбінової кислоти, що виявляється зниженням рівня холестерину і загальних ліпідів в крові, інгібуванням відкладення атероматозних мас в стінках судин.

СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ ПЛОДИ - RIBIS NIGRI FRUCTUS

Смородина чорна - Ribes nigrum L.

Род. Агрусові – Grossulariaceae

Застосування в медицині чорної смородини і її препаратів пов'язане з присутністю в ній вітамінів, кислот, пектинів і ефірних олій. Вітаміни C і P використовуються для лікування і профілактики цинги та інших гіпо- і авітамінозах і в комплексі лікувальних заходів при різних захворюваннях, пов'язаних з кровотечею.

АРОНІЇ ЧОРНОПЛІДНОї СВІЖІ ПЛОДИ - ARONIAE MELANOCARPAE RECENS FRUCTUS

Аронія (або горобина) чорноплідна - Aronia melanocarpa (Michx.) Elliot.

Род. розоцвіті – Rosaceae

Свіжі плоди призначають для профілактики Р-вітамінної недостатності, лікування гіпертонічної хвороби I і II ступеня та інших захворювань, що супроводжуються підвищенням артеріального тиску. Сік аронії чорноплідної застосовують в початковій стадії гіпертонічної хвороби, при кровотечах різного походження, при атеросклерозі, анацидних гастритах.

3. Методи виділення і дослідження ЛРС і фітопрепаратів, що містять дубильні речовини.

Виділення.

І сировин дубильн речовин екстрагуют гаря чо водою, а поті екстрак очищают ві супутні сполу по слідовно обробко йог хлороформом, діетилови ефіро т етилацетатом. Част застосовуют попередн екстракці сировин органіч ним розчинниками, що виділит хлорофіл, терпен тощо, дл виділенн дубильни речови сировин екстрагуют етано лом. Низькомолекулярн дубильн речовин виділяют колонко во хроматографіє і застосування сорбенті — силікагелю, поліамід т ін.

Ідентифікація.

Дубильн речовин утворюют осад з розчина желатин і алкалоїдів; я і інш фенольн сполуки, вон дают осад (інод забарвлені) з солям важки металів. Найчастіш використовуют сол заліза. Дубильн речовини, як гідролізують ся, з розчино залізоамонієви галуні набувают темно-синього. конденсован — темно-зеленог забарвлення. 302 Конденсован : дубильн речовин з ваніліно у концентровані хлороводневі або 70 % сірчані кислот дают червоне забарвлення. Якщ подіят ацетато свинц в оцтовокислом середовищ сумі дво гру дубильни речовин, таніни, як гідролізують ся, випадают в осад, а конденсован залишаютьс в розчині. Вільн елагов кислот можн виявити, якщ додат декільк кристалі нітрит нагрі і 3-4 крапл оцтово кислоти,— розчи набува червоно-фіолетовог забарвлення. Дл виявленн зв'яза но елагово кислот (гексаоксидифенової) оцтов кислот замі нюют 0,1 Н сірчано аб 0,1 Н хлороводнево кислотою. Забар вленн в цьом випадк буд карміново-червоним, поступов змінюючис н синє. Хроматографічни аналі використовуют тільк дл низько молекулярни танінів. Н хроматограма в УФ-світл катехін про являютьс у вигляд пля з фіолетови відтінком, як пі діє парі аміак дают сіро-блакитн флуоресценцію. Катехін забар влюютьс ванілінови реактиво аб розчино залізоамонієви галунів. Галов кислот в УФ-світл ма темн флуоресценцію, пр обробц солям Fe3+ набува зеленог забарвлення. Кількісн визначення. Тепе відом біль я ст модифікаці різни аналітични методів. Найпоширеніши з ни — мето Ле вентал (Д XI видання). В основ йог покладен окисленн ду бильни речови перманганато калі в слабкокислом середо вищ в присутност індикатор індигосульфокислоти. Мето досит простий, одна н точніст результаті вплива велик кількіст факторі і, насамперед, здатніст перманганат калі в наведени умова окислюват інш природн речовини. Дл визначенн вміст галотаніні у лист сумах т скумпі розроблени мето комплексонометричног титрування. Кількісн визначенн катехіні проводят фотоелектроколо риметрични методо з 1 % розчино ванілін в концентровані хлороводневі кислоті. шкіряном виробництв дл кількісно оцінк рослинни таніні використовуют мето осадженн гольєви (шкіряним) порошком.

Білет № 30