- •1)Общая статистика мировых войн
- •2)Причини першої світової війни.
- •400 Тис. Осіб, то після прийняття у 1913р. "Великої програми щодо посилення
- •36,2 Млрд. Крб.
- •1918 Рік і була однією з найкровопролитніших в історії людства - в ній
- •13) 81. Наслідки другої світової війни.
- •Етапи європейської економічної інтеграції
- •Стосунки між країнами соціалістичної співдружності у другій половині 70-х — першій половині 80-х років
- •19) Встановлення комуністичної диктатури. Будівництво соціалізму "по-радянськи"
- •[Ред.] Структура нато [ред.] Головні органи
- •[Ред.] Країни члени нато
- •Мета єс
- •[Ред.] Історія
- •Члени єс
- •Передумови та початок застою
- •[Ред.] Причини Перебудови
- •[Ред.] Перший етап Перебудови. «Стратегія прискорення розвитку» (1985-1986)
- •[Ред.] Квітневий пленум Центрального комітету кпрс (1985)
- •[Ред.] Заміна керівних кадрів
- •[Ред.] Антиалкогольна кампанія
- •[Ред.] XXVII з'їзд кпрс (лютий 1986)
- •[Ред.] Держприймання
- •[Ред.] Боротьба з «нетрудовими доходами»
- •[Ред.] Закон «Про трудові колективи»
- •[Ред.] Чорнобильська катастрофа (26 квітня 1986)
- •[Ред.] Другий етап. Власне Перебудова (1987 - весна 1990) [ред.] Політичні перетворення [ред.] Січневий пленум Центрального комітету кпрс (1987)
- •[Ред.] Гласність
- •[Ред.] XIX партійна конференція кпрс (червень-липень 1988). Реформа політичної системи
- •[Ред.] Вибори в республіканські парламенти
- •[Ред.] Скасування статті 6 Конституції срср 1977
- •[Ред.] Президент срср
- •[Ред.] Економічні реформи
- •[Ред.] Введення госпрозрахунку
- •[Ред.] Закон «Про кооперацію»
- •[Ред.] «Індивідуальна трудова діяльність». Поява приватного підприємництва
- •[Ред.] Зовнішня політика: «Нове політичне мислення»
- •[Ред.] Третій етап. Соціально-економічна і політична криза. Розпад срср (літо 1990-1991)
- •[Ред.] Економічні перетворення [ред.] Економічні програми переходу до ринку
- •[Ред.] Грошова реформа в. С. Павлова (1991)
- •[Ред.] Підвищення цін. Введення талонів
- •[Ред.] Економічна криза
- •[Ред.] Зовнішня політика (1990-1991)
- •[Ред.] Розпад срср [ред.] Загострення міжнаціональних відносин
- •[Ред.] Суверенізація республік срср
- •[Ред.] «Новоогарьовський процес»
- •[Ред.] Серпневий путч (19-22 серпня 1991)
- •24)Остаточний розпад срср
1)Общая статистика мировых войн
|
Первая мировая война |
Вторая мировая война |
Продолжительность |
1564 дня (4 года и 3.5 месяца) |
2195 дня (6 лет) |
Количество воюющих государств |
36 |
61 |
Численность населения воюющих государств |
1050 млн. (62% мирового населения) |
1700 млн. (80% мирового населения) |
Количество нейтральных государств |
17 |
6 |
Количество погибших |
10 млн. |
32 млн. |
Количество раненых |
20 млн. |
35 млн. |
Соотношение потерь среди военных к потерям среди мирного населения |
95% / 5% |
33% / 67% |
Количество стран, в которых происходили военные действия |
14 |
40 |
Площадь территорий, на которых происходили военные действия |
4 млн. кв. км |
22 млн. кв. км |
Количество призванных в действующие армии |
70 млн. |
110 млн. |
Перша світова війна. Причини та характер
Початок першої світової війни.
Наростання політичної кризи у світі, загострення капіталістичних
протиріч наприкінці 19 ст. і особливо на початку 20 ст., призвели до
створення в Європі двох ворожих воєнно-політичних союзів: Антанти, що
об"єднувала Англію, Францію, Росію та "Троїстого союзу", до складу якого
входили Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. Вони й зіткнулись у першій
світовій війні.
На початку 20 ст. ситуація на Балканах стала вкрай напруженою.
Балканські народи вели боротьбу за визволення з-під османського гніту. Їх
підтримували держави Антанти, сподіваючись використати у боротьбі проти
австро-нимецького блоку.
Влітку 1914 р. протиріччя між двома воєнно-політичними блоками
європейських держав - Троїстим союзом і Антантою загострилися до краю.
"Пороховою бочкою Європи" став Балканський півострів. За підтримки
Німеччини Австро-Угорщина почала відкрито готуватися до війни проти Сербії.
Поблизу сербського кордону австрійські війська проводили маневри.
Наслідник австрійського престолу, войовничий Франц Фердінанд прибув з
візитом до столиці Боснії Сараєво.
Франц Фердінанд був крайнім мілітаристом, керівником "воєнної партії" в
Австрії, одним з головних підпалювачів війни. За три тижні до своєї
загибелі він приймав у своїй літній резиденції Конопиште німецького
імператора Вільгельма ІІ. Там вони домовлялись про плани війни.
Патріотичні кола Сербії розцінили приїзд принца до Сараєво як виклик. 28
червня 1914 року Франц Фердінанд був убитий членом сербської
націоналістичної організації "Млада Босна" Г.Принципом. Заручившись
підтримкою Берліна, Відень пред"явив 23 липня Сербії ультиматум. Союзниця
Сербії Росія спробувала владнати конфлікт мирним шляхом, запропонувавши
проект дипломатичного демаршу країн Антанти. Однак союзники відмовились, а
президент Франції Р.Пуанкаре наполягав на проведенні "твердої" політики
щодо австро-німецького блоку. Незважаючи на те, що Сербія погодилася майже
з усіма вимогами ультиматуму, 28 липня Австро-Угорщина оголосила їй війну.
Першого серпня Німеччина оголосила війну Росії і відповідно до свого
стратегічного плану концентрувала війська на західних кордонах. Росія
почала загальну мобілізацію. 3 серпня Німеччина оголосила війну Франції, а
перед Бельгією висунула вимогу пропустити свої війська через її територію.
З вимогою поважати нейтралітет Бельгії виступила Англія. Порушення
нейтралітету Бельгії стало приводом для оголошення Англією 4 серпня війни
Німеччині. Так почалася перша світова війна.