Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний унівесриситет водного господарства та природокористування
Кафедра менеджменту
Індивідуальна робота
з дисципліни «Соціально-економічне дослідження галузі»
На тему : «Соціально-економічне дослідження в галузі культури»
Підготувала:
студентка МО-31
Маркова К.
Перевірила:
Клюха О.О.
Рівне 2011
Зміст
Вступ
1. Територіальна структура галузі культури
2. Кількісна характеристика галузі культури
3. Економічні фінансові результати діяльності галузі культури
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Культура є складним суспільним феноменом, який відігравав і продовжує відігравати величезну роль у життєдіяльності людини. Вона впливає на працю, побут, дозвілля, менталітет, спосіб життя як всього суспільства, так і окремої особистості. Багато пов'язаних з культурою проблем мають глобальний, міжнародний характер. Розвиток культури щільно пов'язаний з прогресом людства, його перспективами. Засвоєння культури — важлива запорука розвитку людської цивілізації, збереження загальнолюдських цінностей.
Культурний простір України - сфера, в якій відповідно до законодавства провадиться культурна діяльність та задовольняються культурні, інформаційні та дозвіллєві потреби громадян, що охоплює, зокрема, радіо і телебачення, періодичні друковані видання та книговидавничу продукцію, ринок культурних благ, а також культурно-мистецьке середовище.
Закладами культури вважаються театри, філармонії, організації телебачення та радіомовлення, демонстратори фільмів, видавництва, музеї, бібліотеки, клубні заклади тощо.
Демонстраторами фільмів є суб’єкти кінематографії, які здійснюють демонстрування (публічний показ) фільмів (кінотеатри, міські та сільські кіноустановки, відео-зали та відеоустановки).
Середньодобовий обсяг місцевого мовлення - враховане мовлення державних теле-радіоорганізацій.
Виставкові центри – підприємства, основна діяльність яких пов’язана з організацією та проведенням виставок, з наданням послуг у сфері організації та проведення виставок (ярмарків). Виставкові центри повинні мати штат кваліфікованих працівників, відповідну матеріально-технічну базу (спеціальні виставкові площі та обладнання) та можуть надавати ці площі та обладнання для проведення виставок та ярмарків.
Організатори виставок – підприємства, що відповідно до своїх статутів займаються організацією виставок на бюджетній, комерційній чи змішаній основі.
Виставки – заходи, пов’язані з демонстрацією продукції та послуг, просуванням їх на внутрішній та зовнішній ринок і вивченням з цією метою кон’юнктури ринку.
Ярмарки – заходи, безпосередньо пов'язані з торгівлею (роздрібною чи оптовою), що проводяться в певному місці та у визначені строки.
Значну частину закладів культури, мистецтва й засобів масової інформації складають установи державної і комунальної форм власності, що повністю перебувають на державному фінансуванні, й установи, витрати яких покриваються не лише бюджетними, але й деякою мірою спеціальними коштами, отриманими від реалізації платних послуг. Такий підхід має на меті задовольнити найважливіші мінімальні культурні потреби людини, ліквідувати та вирівняти істотну відмінність рівнів культурно-мистецького розвитку регіонів, нормативно забезпечити формування та використання бюджетних і позабюджетних коштів на культурні потреби, удосконалити міжбюджетні відносини та механізми державної підтримки місцевих бюджетів.