- •Плани лекційних занять Частина 1. Місце і роль страхування в суспільстві
- •Тема 1. Еволюція страхування й базування витоків страхування (2 год.)
- •Страхування і страховий захист
- •Страхування як одна з найдавніших категорій суспільних відносин
- •Страхування як економічна категорія
- •4. Місце страхування в системі грошових відносин
- •Тема 2. Функції, принципи та класифікації страхування (4 год.)
- •Страхова діяльність як вид підприємницької діяльності
- •Системи страхування
- •2.3. Функції та принципи страхування
- •Франшиза: умовна та безумовна. Призначення франшизи
- •Тема 3. Страхові ризики, їх класифікація, тарифи (4 год.)
- •Суб’єктивна та об’єктивна імовірність страхування
- •Страховий ризик і метод його визначення та оцінка. Управління ризиком у страхуванні
- •Страховий випадок. Страхова подія. Збиток
- •Правила страхування та актуарні розрахунки
- •Страховик зобов’язаний:
- •Страхувальник зобов’язаний:
- •Страховий тариф і математичні основи обчислення тарифних ставок
- •Класифікація страхових ризиків. Страхові і нестрахові
- •Класифікація страхових ризиків
- •Частина 2. Складові страхового процесу
- •Тема 4. Суб’єкти страхового процесу. Їх взаємозв’язок і роль
- •Суб’єкти страхового процесу: страховики, страхувальники, посередники, орган державного нагляду за страховою діяльністю
- •Страховий ринок і його організаційна структура
- •Необхідність регулювання страхової діяльності. Методи регулювання
- •Статистична та бухгалтерська звітність страховиків
- •Оподаткування доходів страховика, отриманих від інших видів діяльності, проводиться наступним чином. Джерелами інших (відмінних від страхування) доходів страховика є наступні:
- •Світовий страховий ринок. Проблеми розвитку страхового ринку в Україні
- •Тема 5. Об’єкти страхування: особистого, майнового, відповідальності (6 год.)
- •Особисте страхування і його різновидності. Визначення, критерії відношення до різновидності. Страхові та нестрахові події. Параметри укладання договору страхування
- •Майнове страхування: його значення, стан та розвиток в Україні. Порядок укладання договорів страхування: види і критерії відносин до виду
- •Страхування відповідальності: необхідність та особливості страхування. Види страхування відповідальності, об’єкти страхування
- •Тема 6. Перестрахування й співстрахування. Інвестиційна та господарська діяльність страховика (4 год.)
- •Необхідність та сутність перестрахування
- •Співстрахування і практика його використання
- •Особливості економічної діяльності страховика
- •Доходи, витрати і прибуток страховика
- •Інвестиційна і господарська діяльність страхових компаній
Плани лекційних занять Частина 1. Місце і роль страхування в суспільстві
Тема 1. Еволюція страхування й базування витоків страхування (2 год.)
1.1. Страхування і страховий захист.
1.2. Страхування як одна з найдавніших категорій суспільних відносин.
1.3. Страхування як економічна категорія.
1.4. Місце страхування в системі грошових відносин.
-
Страхування і страховий захист
Страхування – це вид цивільно - правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Інакше кажучи, страхування – це система заходів щодо створення страхових (грошових) фондів, призначених для повного або часткового відшкодування втрат суб’єктами господарювання від непередбачених обставин (стихійних лих, аварій, нещасних випадків та ін.) та надання допомоги громадянам (чи їхнім сім’ям) у разі настання страхових випадків у їхньому житті (досягнення певного віку, втрата працездатності, смерть і т. ін.).
Метою страхування є забезпечення страхового захисту матеріальних інтересів громадян, підприємств, закладів, організацій, банків, бірж, інших господарських об’єктів різноманітних форм власності у вигляді повного або часткового відшкодування шкоди і втрат, спричинених стихійними лихами, надзвичайними подіями тощо, а також виплати громадянам грошових сум під час настання страхових подій за рахунок страхового фонду, який створюється на основі страхових платежів учасників страхування.
Як фінансові відносини в цілому, так і страхування, зокрема, обумовлено рухом грошових коштів у процесі перерозподілу доходів та нагромаджень суб’єктами виробництва та обміну. В основі страхування лежить реальний рух грошових коштів, котрі, в свою чергу, потребують специфічної організації та управління у страховому бізнесі.
Людям природно притаманне прагнення захиститися від небезпеки втрати життя, здоров'я, житла, харчів тощо. Потреба в захисті дуже близька до первинних (фізіологічних) запитів. Зі зростанням запитів людини ускладнюються й атрибути її безпеки. Протягом усього історичного шляху розвитку суспільне виробництво стикається із суперечностями між природою і людиною, а також між окремими суб'єктами виробничих відносин. Ці суперечності зумовлюють появу несприятливих подій (ризиків), серед яких виокремлюють стихійне лихо і нещасні випадки. Стихійне лихо являє собою випадок, спричинений руйнівною дією сил природи, охоплює здебільшого немалу територію і призводить до значних матеріальних збитків або загибелі чи втрати здоров'я багатьох людей. Нещасні випадки — це такі події, котрі через несприятливий збіг обставин призводять до загибелі або втрати здоров’я окремих людей (наприклад, внаслідок дорожньо - транспортної пригоди).
Суспільне виробництво в цілому, і особливо кожне господарське формування, а також життєдіяльність практично кожної людини об'єктивно мають ризиковий характер, що породжує систему відносин між людьми з метою попередження, подолання, зменшення руйнівних наслідків стихійного лиха та нещасних випадків.
Спираючись на свій багатовіковий досвід, людство вживає дедалі ефективніших заходів із протистояння стихійним явищам. Підвищуються вимоги до будівництва об'єктів, застосовуються щоразу досконаліші інженерні конструкції, вогнетривкі та інші новітні ізоляційні матеріали, споруджуються греблі, пильна увага приділяється безпеці експлуатації транспортних засобів тощо. Проте концентрація виробництва та ускладнення його технологій, одержання й застосування нових хімічних речовин, енергетичних ресурсів, швидкісних і багатотоннажних транспортних засобів, зростання криміногенних явищ призводять до появи безлічі нових ризиків.
Великі ризики зумовлюються також новими хворобами (наприклад, СНІД), епідеміями інфекційних захворювань, травматизмом на виробництві і в побуті. Не можна також не брати до уваги ризиків для юридичних і фізичних осіб, котрі породжуються зростанням злочинності, поширенням наркоманії та алкоголізму. Потенційна можливість настання стихійного лиха і нещасних випадків становить суть ризику. Стихійне лихо – це випадок, спричинений руйнівною дією стихійних сил природи, охоплює здебільшого чималу територію і призводить до значних матеріальних збитків та загибелі чи втрати здоров’я багатьох людей. Нещасні випадки – це такі події, через які гинуть чи втрачають здоров’я люди. Отже, сумарний вплив ризиків досі не зменшується. Це змушує весь світ активно шукати шляхів послаблення їх негативного впливу на життя людей.
За умов ризикового характеру функціонування будь-якого підприємства і не менш ризикового проживання кожної людини існує нагальна потреба попередження і відшкодування збитків, завданих стихійним лихом та нещасними випадками. Без її задоволення неможливо забезпечувати безперервність процесу виробництва матеріальних благ, підтримувати належний рівень життя людей. Відносини, що складаються в суспільстві з цього приводу, мають об'єктивний характер і в своїй сукупності формують зміст економічної категорії “страховий захист”. Страховий захист – сукупність розподільчих та перерозподільчих відносин з приводу відшкодування збитків та надання матеріальної допомоги громадянам у разі загибелі або ушкодження матеріальних об’єктів, або втрат у сімейних доходах населення у зв’язку з втратою здоров’я, працездатності та іншими подіями.
Специфіка цієї категорії зумовлена такими ознаками: випадковістю ризику; незвичайністю заподіяної шкоди; можливістю вираження шкоди в натуральній або грошовій формі; необхідністю попередження, подолання наслідків події і відшкодування завданих нею збитків. Сутність страхового захисту полягає в нагромадженні й витрачанні грошових та інших ресурсів для здійснення заходів з попередження, подолання або зменшення негативного впливу ризиків і відшкодування пов’язаних з ними втрат.
Для того щоб система заходів з попередження, подолання і відшкодування втрат була реально можливою, необхідно частину валового продукту спрямовувати на створення страхового фонду суспільства. Зауважимо, що сукупний фонд страхового захисту не має зведеного планового чи звітного оформлення, котре характеризувало б його величину. Не існує й спеціального органу управління цим фондом. До фонду страхового захисту належать централізовані натуральні та грошові резерви держави, децентралізовані фонди (у частині, що використовується на покриття шкоди, завданої стихійними та іншими непередбаченими подіями, — самострахування), а також фонди, створювані методом страхування. У межах цих форм страхового захисту може існувати багато видів фондів цільового призначення.
Розмір і структура фондів, що використовуються з метою страхового захисту юридичних і фізичних осіб, залежать від багатьох чинників. Насамперед це теоретичні концепції формування фонду; стан розвитку економіки, співвідношення між формами власності, методи залучення коштів для реалізації соціальних програм, традиції населення, міжнародні відносини тощо.