Лекція № 6-7. Психологія педагогічної діяльності і особистості педагога.

План.

1. Характеристика педагогічної діяльності: поняття та структура.

2. Професійно значущі якості, уміння особистості педагога.

3. Педагогічні здібності вчителя та їх розвиток.

4. Стилі педагогічної діяльності.

5. Психологічний аналіз педагогічного спілкування.

6. Бар’єри, які заважають ефективності педагогічного спілкування.

7. Психологічні особливості педагогічного колективу.

Основні поняття: педагогічна діяльність, педагогічні здібності, педагогічна майстерність, педагогічний такт, стилі педагогічної діяльності, педагогічна саморегуляція, педагогічне спілкування, авторитет педагога.

Література:

- Основна

1. Вікова та педагогічна психологія / За ред. О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. – К.: Просвіта, 2001. – С.396-413.

2. Власова О.І. Педагогічна психологія. / О.І. Власова.– К.: Либідь, 2005. – С.312-323.

3.Выготский Л.С. Педагогическая психология. / Л.С. Выготский. – М.: Педагогика, 1991. – С.358-372.

4. Зимняя И.А. Педагогическая психология. / И.А. Зимняя. – М.: Логос, 2000. – С.138-165, 262-304.

5. Казанская В.Г. Педагогическая психология. / В.Г. Казанская. – СПб.: Питер, 2003. – С.280-312.

6. Педагогічна психологія / За ред. Л.М. Проколієнко, Д.Ф. Ніколенка. – К.: Вища школа, 1991. – С.164-180.

7. Педагогическая психология / Под ред. Н.В. Клюева. – М.: Владос-пресс, 2003. – С.156-174, 204-212.

- Додаткова

1. Гамезо М.В., Петрова Е.А., Орлова Л.М. Возрастная и педагогическая психология. / М.В. Гамезо, Е.А. Петрова, Л.М. Орлова. – М.: Педагогическое общество России, 2003. – С.394-448.

2. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. / В.А. Кан-Калик. – М.: Просвещение, 1987. – 190с.

3. Рогов Е.И. Личность учителя: теория и практика. / Е.И. Рогов. – Р-н-Д: Феникс, 1996. – 512с.

4. Цимбалюк І.М. Підвищення професійної кваліфікації: психологія педагогічної праці./ І.М. Цимбалюк. – К.: Професіонал, 2004. – С.7-10, 37-58, 90-93.

Педагогічна діяльність виникла в історії цивілізації з появою культури, коли завдання створення, збереження і передачі підростаючому поколінню знань, умінь і норм соціальної поведінки стало одним із вирішальних для суспільного розвитку, починаючи з первинного суспільства, коли діти навчалися у спілкуванні зі старшими, наслідуючи їх, переймаючи досвід.

Поступово з розвитком суспільства почали створюватися перші школи, гімназії, середні та вищі навчальні заклади. Хоча значних змін зазнав зміст навчання, його мета, однак школа залишалась основним соціальним інститутом призначення якого передача соціокультурного досвіду.

Основними формами передачі досвіду в історії розвитку школи були:

• бесіда (сократівська евристична бесіда);

• праця в майстернях – практична діяльність учнів;

• вербальні настанови (інститут монастирських, церковнопарафіяльних шкіл, гувернерів);

• класно-урочна система навчання: урок, лекція, семінари, заліки, екзамени (запропонована Я.А. Коменським).

1. Характеристика педагогічної діяльності: поняття та структура.

Педагогічна діяльність – це цілеспрямований виховний та навчальний вплив педагога на учнів з метою їх особистісного, інтелектуального та діяльнісного розвитку, а також основа його саморозвитку та самовдосконалення.

Педагогічна діяльність має ті самі характеристики, що й інші види людської діяльності: це цілеспрямованість, вмотивованість та предметність. Н.В. Кузьміна однією з особливих специфічних характеристик педагогічної діяльності називає продуктивність.

Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та результат.

Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду.

Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів. Носіями знань можуть бути тексти підручників, а також відповідні уявлення, які виникають в учнів під час цілеспрямованого спостереження на лабораторних, практичних заняттях. Допоміжними є технічні, комп'ютерні, графічні та інші засоби. Засобами передання є пояснення, показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час вирішення учбових задач, безпосередня практика (лабораторна, польова), тренінги.

Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований досвід учня. Він перевіряється та оцінюється на екзаменах, заліках. Під час вирішення учбових задач, контрольних робіт.

Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення.

Одним з важливих компонентів педагогічної діяльності є її мотивація. В педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації, що і в учбовій. У першу чергу, зовнішні мотиви (наприклад мотив досягнення, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, самоактуалізації/самореалізації). Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади.

Виділяють наступні структурні компоненти педагогічної діяльності або функції (за Н.В. Кузьміною):

• гностичний – або дослідницький компонент, який передбачає постійне збільшення знань, умінь, навичок. Це - здатність досліджувати процес і результат власної праці.

• конструктивний компонент відповідає за планування педагогічної діяльності та прогнозування результатів.

• проектувальний компонент передбачає проектування віддалених, перспективних цілей навчання та виховання, а також стратегій та способів їх досягнення.

• організаторський - передбачає організацію навчально-виховного процесу.

• комунікативний - відповідає за встановлення взаємовідносин вчителя з іншими особами. Ця сторона діяльності вчителя найбільше цінується молодшими школярами.

Ми з вами розглянули загальну характеристику педагогічної діяльності, проте кожен педагог має свій, індивідуальний стиль педагогічної діяльності.

Індивідуальний стиль діяльності – це характерна для конкретного індивіда сукупність способів, що забезпечують успішність виконання якоїсь дії.

Індивідуальний стиль діяльності вчителя включає в себе (А.К. Маркова):

1. Змістовні характеристики:

• орієнтація вчителя: на процес навчання, результат навчання та процес і результат навчання;

• адекватність (неадекватність) планування навчально-виховного процесу;

• оперативність (консервативність) у використанні засобів і способів педагогічної діяльності;

- рефлексивність - інтуїтивність.

2. Динамічні характеристики:

• гнучкість - традиційність;

• імпульсивність - обережність;

• стійкість - нестійкість щодо ситуації, яка змінюється;

• стабільне емоційно-позитивне ставлення до учнів - нестійке емоційне ставлення;

• наявність особистісної тривожності - її відсутність;

• спрямованість рефлексії на себе - на обставини - на інших.

3. Результативні характеристики:

• однорідність - неоднорідність рівня знань учнів;

• стабільність - нестійкість в учнів навичок учіння;

• високий - середній - низький рівень інтересу до предмета.