- •Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю
- •Визначення ролі і місця догляду за хворими в лікувально-діагностичному процесі
- •Морально-етичні та деонтологічні заходи формування медичного фахівця
- •Основні професійні обов’язки медичного персоналу по догляду в стаціонарних відділеннях лікарні
- •Принципи фахової субординації в системі лікар–медична сестра–молодший медичний персонал
- •Типи лікувально-профілактичних закладів
- •Терапевтичний стаціонар
- •Відносно до осіб, які контактували із джерелом інфекції:
- •Основні функції приймального відділення:
- •Структура приймального відділення терапевтичного стаціонару
- •Документація, що заповнюється у приймальному відділенні:
- •Організація надходження хворих до стаціонару
- •Послідовність дій при прийомі хворих у стаціонар. Оформлення надходження хворого у лікувальне відділення стаціонару
- •Обов’язки медичної сестри
- •Проведення антропометричних досліджень
- •Надання невідкладної допомоги хворим у приймальному відділенні
- •Санітарна обробка хворих
- •Порядок проведення санітарної обробки хворого:
- •Стрижка, гоління волосся
- •Правила роботи при проведенні протипедикульозних обробок:
- •Санітарна обробка хворих із педикульозом
- •При виявленні хворого на педикульоз виконують такі заходи:
- •Дезінсекційні заходи боротьби з педикульозом:
- •Транспортування хворих у профільне відділення
- •Правила перенесення хворого на носилках:
- •Правила перекладання хворого з носилок у ліжко
- •Правила транспортування хворого на кріслі-каталці
- •Особливості транспортування хворих із різними захворюваннями внутрішніх органів
- •Терапевтичне відділення
- •Процедурні кабінети:
- •Штати терапевтичного відділення
- •Санітарно-протиепідемічний режим терапевтичного відділення
- •Послідовність дій при виконанні санітарно-гігієнічного режиму
- •Розділи дезінфекції: власне дезінфекція; дезінсекція; дератизація
- •Фізичні методи власне дезінфекції (дезінфекції):
- •Хімічний метод власне дезінфекції:
- •Методи контролю якості дезінфекції:
- •Вологе прибирання приміщень відділення
- •Дезінфекція предметів медичного призначення, приміщень в лікувально-профілактичних закладах
- •Тема 2. Оцінка стану хворого й основних параметрів його життєдіяльності. Розпит і загальний огляд хворого Значення розпиту хворого в діагностичному процесі
- •Правила проведення розпиту хворого
- •Температура тіла, правила її виміру й реєстрації
- •Класифікація лихоманок за етіологією:
- •Типи температурних кривих в залежності від характеру добового коливання температури
- •Стадії лихоманки та їх коротка характеристика
- •Догляд за хворими з лихоманкою
- •Визначення основних показників гемодинаміки й дихання
- •Кровотеча та основні правила її зупинки
- •Спостереження за диханням хворого
- •Тема 3. «застосування основних видів лікарських засобів та найпростіші методи фізичної терапії»
- •Класифікація лікарських препаратів
- •Виписування, зберігання та облік ліків
- •Внутрішнє застосування ліків
- •Правила роздавання ліків хворим
- •Зовнішнє застосування лікарських препаратів Застосування лікарських препаратів через шкіру
- •Застосування лікарських препаратів через слизову оболонку очей
- •А) закапування крапель в очі:
- •Б) закладання очної мазі:
- •В) засипання порошку в очі:
- •Закапування крапель у вуха
- •Закапування крапель у ніс
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Парентеральне введення лікарських препаратів
- •Внутрішньошкірні, підшкірні, внутрішньом’язові ін’єкції
- •Техніка внутрішньошкірних ін’єкцій
- •Техніка підшкірних ін’єкцій
- •Особливості введення препаратів інсуліну
- •Особливості введення олійних розчинів
- •В. Техніка внутрішньом’язових ін’єкцій
- •Непритомність (раптове короткочасне потьмарення свідомості, яке зумовлене гострою ішемією головного мозку).
- •Зараження пацієнта гострим вірусним гепатитом, сніДом, сифілісом, малярією та іншими інфекційними захворюваннями.
- •Інфільтрат (ущільнення в місці ін’єкції).
- •Абсцес, флегмона (запальні та гнійні процеси на місці ін’єкції).
- •Ліподистрофія (жирова дистрофія підшкірної основи).
- •Некроз тканин (який може виникнути в результаті помилкового підшкірного або внутрішньом’язового введення гіпертонічних розчинів (10% розчину кальцію хлориду або 10% розчину натрію хлориду).
- •Внутрішньовенні маніпуляції
- •Техніка внутрішньовенних ін’єкцій
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Техніка внутрішньовенних вливань (інфузій)
- •Від’єднання системи
- •Гематома (крововилив під шкіру) може виникнути при проколюванні обох стінок вени.
- •Утворення випинання «здуття», що свідчить про надходження розчину в підшкірну основу.
- •Профілактика сніДу при роботі з кров’ю
- •Основні фізіотерапевтичні процедури
- •Гірчичники
- •Ускладнення, що можуть виникнути при постановці банок
- •Компреси
- •Міхур з льодом
- •Світлолікування
- •Інфрачервоні промені (ічп)
- •Ультрафіолетове опромінення (уфп)
- •Гідролікування
- •Тема 4. «загальний і спеціальний догляд за важкохворими і агонуючими» Догляд за важкохворими
- •Особиста гігієна важкохворих Ліжко хворого
- •Зміна постільної та натільної білизни важкохворим
- •Догляд за шкірою важкохворого
- •Догляд за ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання лежачого пацієнта
- •Використання газовивідної трубки
- •Застосування клізм
- •Очисна клізма
- •Застосування послаблюючих клізм (олійна, гіпертонічна, емульсійна).
- •Застосування олійної клізми:
- •Гіпертонічна клізма
- •Застосування гіпертонічної клізми:
- •Емульсійна клізма
- •Застосування емульсійної клізми:
- •Сифонні клізми
- •Медикаментозні клізми
- •Введення лікувальних розчинів об’ємом 1-2 л
- •Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами:
- •Організація харчування хворих у стаціонарі Основні принципи лікувального харчування:
- •Основні принципи індивідуальної дієти:
- •Дієтичні столи та індивідуальні дієти
- •Дієта № 1 (основна)
- •Індивідуальні дієти
- •Організація лікувального харчування у стаціонарі
- •Годування важкохворих
- •Як напоїти важкохворого
- •Перелік сумішей, які використовують для харчування хворих через зонд
- •Введення шлункового зонда хворому в непритомному стані:
- •Парентеральне живлення хворих
- •Введення інсуліну у флакон з розчином глюкози за призначенням лікаря
- •Введення сольових розчинів, вітамінів.
- •Введення в організм білкових гідролізатів, жирових емульсій
- •Поняття про реанімацію
- •Основні ознаки клінічної смерті:
- •Комплекс невідкладних заходів (реанімація)
- •II. Найчастіші причини смерті при первинній дихальній недостатності:
- •III. Найчастіші причини первинної мозкової смерті:
- •Біологічна смерть
- •Тема 5. Особливості організації догляду за хворими в умовах хірургічного стаціонару Основні принципи медичної етики і деонтології в хірургічній клініці
- •Організація роботи прийомного відділення хірургічного стаціонару
- •Особливості санітарної обробки хворих з хірургічною патологією в прийомному відділенні Особливості проведення антропометрії і термометрії хворого з гострою хірургічною патологією
- •Транспортування хворого з гострою хірургічною патологією у відділення й операційну
- •Основні принципи дотримання санітарно-гігієнічного режиму хірургічного відділення
- •Тема 6. «асептика та антисептика» Поняття про хірургічну інфекцію
- •Емпіричний період
- •Долістеровська антисептика xiх сторіччя
- •Виникнення асептики
- •«Чиста» і гнійна перев'язувальні
- •Організація роботи гнійної перев'язувальної й особливості догляду за хворими з гнійною патологією
- •Основні антисептичні засоби
- •Фізична антисептика
- •Організація догляду за хворими з анаеробною інфекцією
- •Структура операційного блоку і підтримка санітарно-гігієнічного режиму в операційній
- •Організація різних видів прибирання в операційній
- •Стерилізація перев'язочного матеріалу, операційної білизни халатів
- •Стерилізація інструментів
- •Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
- •Основні методи стерилізації шовного матеріалу
- •Будова, принцип і режим роботи автоклава. Правила безпеки при роботі з автоклавом
- •Порядок роботи з автоклавом
- •Засоби і методи обробк операційного поля. Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Тема 7. «хірургічні маніпуляції і хірургічна операція, догляд за оперованими хворими» Поняття про хірургічну маніпуляцію і хірургічну операцію
- •Основні види оперативних втручань
- •Пункція плевральної порожнини
- •Проколи черевної стінки (парацентез)
- •Види хірургічного інструментарію
- •1. Інструменти, що роз'єднують тканини
- •2. Інструменти, що захоплюють тканини
- •3. Інструменти, що проколюють тканини
- •4. Інструменти, що розсовують і відтискують тканини
- •5. Інструменти для зондування
- •6. Допоміжні інструменти
- •7. Інструменти механізовані
- •Поняття про основні види хірургічних швів
- •Підготовка до операції
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями серця
- •Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями органів дихання
- •Передопераційна підготовка хворих на цукровий діабет
- •Підготовка до операції з приводу черевної грижі
- •Підготовка до операції на шлунку
- •Підготовка до операції на жовчних шляхах і печінці
- •Підготовка до операцій на прямій кишці й в області заднього проходу (операції з приводу геморою, анальних тріщин, нориць)
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на грудній клітці та грудній порожнині
- •Передопераційна підготовка хворих до операцій на кінцівках
- •Передопераційна підготовка хворих до урологічних операцій
- •Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
- •Підготовка до екстрених операцій
- •Післяопераційний догляд
- •Догляд і спостереження за хворим після місцевої анестезії
- •Догляд і спостереження за хворим після загального наркозу
- •Профілактика ускладнень на органах дихання в післяопераційний період
- •Догляд за хворим після операції на щитоподібній залозі
- •Догляд за хворим після операцій на органах грудної клітки
- •Догляд за хворим після операції на органах черевної порожнини
- •Догляд за хворим після операцій на шлунку
- •Догляд за хворими з гастростомою
- •Догляд за хворим після операцій на товстому кишечнику
- •Догляд за хворими з кишковими норицями
- •Догляд за шкірою навколо кишкової нориці
- •Догляд за хворим після операцій на задньому проході і прямій кишці
- •Догляд за хворим після операцій на жовчних шляхах
- •Догляд за хворими після операцій на гортані (догляд за трахеостомою)
- •Особливості догляду за онкологічними хворими
- •Санітарно-гігієнічні заходи в онкологічному відділенні
- •Догляд за хворими з колостомами та двоствольним анусом
- •Догляд за хворими після мастектомії
- •Тема 8. Особливості деонтології в роботі медичних працівників з дітьми та їх родичами Основи медичної деонтології при роботі в педіатричному стаціонарі
- •Моральна та правова відповідальність молодого фахівця перед суспільством
- •Основні функціональні обов’язки молодшого медичного персоналу в поліклінічних та стаціонарних відділеннях педіатричного профілю
- •Основні правила спілкування з хворою дитиною та її родичами
- •Особливості організації догляду за хворою дитиною та забезпечення її фізіологічних потреб в залежності від віку
- •Фізіологічні та психологічні особливості дітей різного віку
- •Тема 9: структура та функції педіатричного стаціонару, організація санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму Структура і функції педіатричного стаціонару
- •Особливості санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у педіатричному стаціонарі
- •Функції приймального відділення дитячої лікарні
- •Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
- •Тема 10. Основні заходи догляду за хворими
- •Дітьми в стаціонарі дитячої лікарні
- •Організація харчування дітей першого року життя
- •Та дітей раннього віку
- •Особливості гігієни дітей залежно від статі та віку. Особливості гігієни дівчаток
- •Гігієнічні та лікувальні ванни
- •Профілактика і лікування пролежнів у дітей різного віку
- •Догляд за дітьми з лихоманкою
- •Переміна натільної та постільної білизни, забезпечення фізіологічних випорожнень
- •Підготовка хворих та необхідного обладнання для взяття калу на яйця гельмінтів, приховану кров, копрологічне дослідження
- •Взяття калу для копрологічного дослідження, на яйця гельмінтів
- •Взяття калу на приховану кров (реакція Грегерсена, бензидинова проба)
- •Зшкребок на ентеробіоз
- •Правила взяття аналізу сечі для дослідження за методиками Зимницького, Нечипоренка, Аддіса-Каковського та їх діагностичне значення
- •Основні види клізм, що застосовуються в педіатричній практиці, методика та правила їх застосування у дітей різного віку
- •Правила користування кишеньковим та стаціонарним інгаляторами
- •Методика і техніка подавання зволоженого кисню та користування кисневою подушкою
- •Особливості проведення найпростіших реанімаційних заходів у дітей
- •Закон України «Про надання лікувально-профілактичної допомоги» Розділ V. Лікувально-профілактична допомога Стаття 33. Забезпечення лікувально-профілактичною допомогою
- •Стаття 34. Лікуючий лікар
- •Стаття 35. Види лікувально-профілактичної допомоги
- •Стаття 36. Направлення хворих на лікування за кордон
- •Стаття 37. Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях
- •Стаття 38. Вибір лікаря і лікувального закладу
- •Стаття 39. Обов'язок надання медичної інформації
- •Стаття 40. Лікарська таємниця
- •Стаття 41. Звільнення від роботи на період хвороби
- •Стаття 42. Загальні умови медичного втручання
- •Стаття 43. Згода на медичне втручання
- •Наказ № 120 від 25 травня 2000 року про вдосконалення організації медичної допомоги хворим на віл-інфекцію/снід
- •Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження віл-інфекцією Затверджено наказом № 120 Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2000 р.
- •Пам’ятка для медичних працівників по профілактиці професійного зараження гострими вірусними гепатитами в, с, та сніДом
- •Дії медперсоналу в аварійних ситуаціях, при яких можливе внутрішньо лікарняне інфікування гострими вірусними гепатитами в, с та сніДом
- •Склад аптечки “Антиснід”
- •Правила стерилізації і дезінфекції виробів медичного призначення наказ № 408 методи, засоби та режим передстерілізаційного очищення, дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення
- •Наказ № 720 «Профілактика внутрішньолікарняної інфекції в лпз (хірургія, реанімація)
- •2. Санітарно-гігієнічний режим харчування хворих
- •Інструкція про відділення спільного перебування матері і дитини в пологовому будинку (відділенні)
- •1. Загальні положення
- •2. Протипоказання для спільного перебування матері і дитини:
- •3. Організаційні заходи
- •4. Протитуберкульозна вакцинація новонароджених.
- •Протипоказання до вакцинації новонароджених
- •Облікові документи
Передопераційна підготовка хворих похилого та старечого віку
Люди похилого віку важче переносять операцію, виявляють підвищену чутливість до деяких лікарських речовин, схильні до різних ускладнень у зв'язку з віковими змінами і супутніми захворюваннями. Звертає на себе увагу пригніченість, замкнутість, вразливість психіки цієї категорії хворих. Увага до скарг, доброта і терпіння, пунктуальність у виконанні призначень ведуть до заспокоєння, віри в позитивний результат. Особливе значення має дихальна гімнастика. Атонія кишечнику і супутні їй запори вимагають відповідної дієти, призначення проносних. У літніх чоловіків часто зустрічається простатит (аденома) з утрудненням сечовипускання, у зв'язку з чим за показниками виводять сечу катетером. Через слабку терморегуляцію варто призначати теплий душ, а температуру води у ванні доводять тільки до 37 °С. Після ванни хворого ретельно витирають, і тепло вдягають і укривають. Літніх хворих не можна залишати у ванній кімнаті без догляду. На ніч дають половинну дозу снотворних із групи барбитуратів, доповнюючи їх заспокійливими й антигістамінними препаратами (броміди, димедрол). При премедикації морфін, що гнітить дихальний центр, заміняють пантопоном або промедолом.
Безпосередня підготовка до операції проводиться напередодні й у день хірургічного втручання. До неї відносяться ванна, зміна білизни (постільного і натільного). У день операції широко збривають волосся з операційного поля і навколо нього з урахуванням можливого розширення доступу (так, при черевнопорожниних операціях голять лобок, при операції з приводу грижі – промежину, стегна). Напередодні операції голити не слід: тому що волосся відростає, а дрібні садна можуть інфікуватися. Перед голінням шкіру протирають дезінфікуючим розчином і дають їй підсохнути, а після гоління протирають спиртом.
Операцію проводять натще. Ранком зубні протези виймають, загортають у марлю і кладуть у тумбочку. На волосисту частину голови надягають шапочку або косинку (жінкам з довгим волоссям заплітають коси). Обов'язково спорожнюють сечовий міхур. Після премедикації хворого доставляють в операційну на каталці в супроводі медичної сестри. Треба не забути зняти помаду з губ хворої, лак з нігтів (заважають спостереженню за кольором).. Хворого або передають персоналові операційної на каталці, або допомагають перекласти його на операційний стіл.
Підготовка до екстрених операцій
Екстрені операції змушують максимально скоротити підготовку, зробивши лише необхідну санітарну обробку (іноді обмежуються лише обмиванням забруднених частин тіла), продезінфікувати і поголити операційне поле без намилювання. Треба устигнути визначити групу крові, резус-фактор, вимірити температуру тіла. З переповненого шлунку видаляють вміст, іноді виконують клізму. При показаннях терміново налагоджують внутрішньовенне вливання і хворого з діючою системою доставляють в операційну, де продовжують необхідні заходи вже під час анестезії й операції.
Клізмою (від грецького слова “klisma” – промивання) називається процедура введення в товсту кишку рідини за допомогою різних пристосувань. З лікувальною метою клізми застосовуються дуже давно. У древньоіндійських рукописах описують промивальні клізми, є згадування про таке лікування в єгипетських джерелах. Гіппократ розробляв метод очищення клізмами від шкідливих соків шляхом застосування промивання шлунка, проносних засобів і очисних клізм. Особливо широке застосування клізмами в лікуванні одержало в 16-18 століттях, коли хворим ставили до десятка клізм підряд. Накопичений і узагальнений досвід застосування очисних клізм дозволяє затверджувати, що очисна клізма не є образливою процедурою. Ця процедура є істотним втручанням у функціонування товстої кишки і всього організму. Невиправдане безконтрольне використання таких клізм може приводити до серйозних захворювань. Товста кишка виконує дві основні функції: засвоєння живильних речовин і формування калу з наступним його виведенням. Травлення в цьому відділі кишечнику здійснюється при участі мікрофлори товстої кишки й активному усмоктуванні живильних речовин із просвіту кишки. Мікрофлора товстої кишки сприяє засвоєнню вуглеводів і білків, завдяки цьому організм одержує до 10% потреби добової енергії. Щодня в сліпу кишку з тонкої кишки надходить 1000-1500 мл води разом з кишковим вмістом. З калом у добу виділяється не більш 100-150 мл води, тобто 90% рідини всмоктується. Пригнічення мікробної флори при використанні очисних клізм і антибіотиків широкого спектра дії приводить до порушення роботи товстої кишки і дефіцитові необхідних речовин. В даний час під поняттям клізма розуміють процедуру введення в пряму кишку різних рідин з лікувальною або діагностичною метою. До лікувальних клізм відносяться: очисні, стимулюючі, живильні (для введення живильних речовин в організм ослаблених хворих) і лікувальні. Діагностичні клізми призначені для введення в кишечник контрастних речовин з метою рентгенологічного дослідження. Для клізм використовують або грушоподібний гумовий балон (спринцівку) з м'яким або твердим наконечником, або кружку Есмарха (спеціальна ємкість 1-1,5 л) або лійку, що за допомогою гумової трубки з краном з'єднані з наконечником, що вводиться в пряму кишку. Очисні і стимулюючі клізми призначає лікар або досвідчений середній медпрацівник; лікарські і живильні клізми призначає лише лікар. Клізми протипоказані при гострих запальних і виразкових процесах у прямій кишці, гострому апендициті, перитоніті, кишкових кровотечах, геморої що кровоточить, раку товстої кишки що розпадається, тріщинах заднього проходу, випаданні прямої кишки, різких болях при виконанні процедури. За допомогою клізми вводять рідину в нижній відрізок товстої кишки з лікувальною і діагностичною метою. Клізми бувають очисні, сифонні, лікарські і краплинні.
Очисна клізма застосовується для очищення кишечнику від калових мас і газів.
Показання до постановки очисної клізми - затримка стільця; підготовка до рентгенологічного дослідження, харчові інтоксикації, перед прийняттям лікувальної і краплинної клізми.
Протипоказання: запальні явища в товстій кишці, геморой, що кровоточить; випадання прямої кишки; шлункові і кишкові кровотечі
Необхідне обладнання:
-
кружка Есмарха;
-
гумовий, емальований або скляний резервуар обсягом до 2 л з гумовою трубкою, наприкінці якої є кран, що регулює надходження води;
-
скляний або ебонітовий наконечник, чисто вимитий і прокип'ячений;
-
вазелін;
-
шпатель (паличка) для змазування наконечника вазеліном;
Послідовність дій:
-
До вживання перевірити наконечник ( чи не зламані краї) і змазати вазеліном.
-
Наповнити кружку Есмарха на 2/3 обсягу водою кімнатної температури.
-
Закрити кран на гумовій трубці.
-
Відкрити кран на трубці і випустити небагато води для заповнення системи.
-
Снову закрити кран на трубці.
-
Підвісити кружку Есмарха на штатив.
-
Укласти хворого на тапчан або ліжко ближче до краю, на лівий бік, із зігнутими і підтягнутими до живота ногами.
-
Під сідниці підкласти клейонку, вільний край її опустити в цебро.
-
Зняти зі штатива кружку Есмарха і тримати нижче ліжка.
-
Відкрити кран на гумовій трубці, випустити небагато рідини і повітря, потім закрити кран.
-
Розсунути сідниці й обертальним рухом обережно ввести в пряму кишку наконечник.
-
Відкрити кран на гумовій трубці і підняти кружку Есамрха вище ліжка.
-
Поступово уводити воду в пряму кишку.
-
Стежити за станом хворого: з появою болі у животі або позивів до спорожнювання кишечнику кружку Есмарха опустити, щоб вивести повітря з кишечнику.
-
Коли хворий заспокоїться, знову підняти кружку вище ліжка і тримати доти, поки не вийде майже вся рідина.
-
Небагато рідини залишають, щоб не вводити повітря з кухля в кишечник.
-
Обережно вивести обертальним рухом наконечник із прямої кишки хворого при закритому крані.
-
Хворий повинен знаходитись в положенні "лежачи" протягом 10 хв.
-
"Ходячий" хворий направляється в туалетну кімнату для спорожнювання кишечнику.
-
Хворому, що знаходиться на ліжковому режимі, підкласти підкладне судно.
-
Після спорожнювання кишечнику підмити хворого.
-
Клейонкою накрити підкладне судно і винести в туалетну кімнату.
-
Хворого зручно укласти і накрити ковдрою.
-
Кружку Есмарха добре промити і продезінфікувати 3%-м розчином хлораміну.
-
Наконечник ретельно промити гарячою водою з милом.
-
Зберігати наконечники в чистих банках, на дні яких знаходиться вата; перед уживанням наконечники прокип'ятити.
Дія очисної клізми м'яка. При цьому спорожняється тільки нижній відділ кишечнику. Рідина, що вводиться, робить механічний, термічний і хімічний вплив на кишечник, що набагато підсилює перистальтику, розпушує калові маси і полегшує їхнє виведення. Дія клізми настає через 10 хв і хворому не приходиться тужитися.
Лікувальна клізма використовується для введення в організм невеликих кількостей медикаментів через пряму кишку. Найчастіше це снотворні, наркотичні і заспокійливі засоби.
Лікарська клізма застосовується також для зменшення запального процесу в товстій кишці, для введення в організм лікарських речовин протягом тривалого часу. Лікарські клізми є мікроклізмами, тому що їхній уміст коливається від 50 до 200 мл.
Необхідне обладнання для лікарської клізми:
-
стерильний шприц Жане;
-
гумовий балончик ємкістю до 200 мл;
-
стерильна гумова трубка або катетер, що з'єднують зі шприцом;
-
лікарські речовини для попередження механічного, термічного і хімічного роздратування прямої кишки варто вводити в теплому ізотонічному розчині хлориду натрію або з обволікаючою речовиною (50 мл відвару крохмалю). Для зменшення запального процесу 1 ст. л. ромашки аптечної залити 1 ст. окропу, настояти 15 хв, процідити й у теплому виді ввести в анальний отвір.
-
Техніка виконання:
-
Укласти хворого на лівий бік із зігнутими ногами.
-
Змазати вазеліном кінець балончика.
-
Розсунути сідниці хворого і ввести обертальним рухом кінець балончика з лікарською речовиною.
-
Вичавлювати повільно розчин зі шприца малими порціями під невеликим тиском до повного спорожнювання.
-
Хворий після клізми повинен лежати на лівому боці 20 хв до повного усмоктування ліків.
-
Якщо з'являються позиви на дефекацію і ліки вийшли з каловими масами, клізму варто повторити.
-
Щоб краще удержати лікарські речовини, хворому варто глибоко дихати носом.
-
Очисну клізму варто проводити за 30-40 хв перед лікарською. Температура лікарської речовини не повинна бути нижче 40°С (щоб не викликати позив на дефекацію).
-
Сифонна клізма застосовується для багаторазового промивання кишечнику, в основі якого лежить принцип сполучених посудин. Спорожняє кишечник від газів і калу, вимиваючи продукти гниття і шумування. Ритмічне розтягання і спадання стінки кишечнику сприяє відновленню перистальтики.
Показання: кишкова непрохідність; отруєння; неефективність очисної клізми.
Протипоказання: запальні явища в прямій і товстій кишці; геморой, що кровоточить; випадання прямої кишки; кишкова кровотеча.
Необхідні приналежності:
-
простерилізована гумова трубка довжиною до 1,5 м і діаметром 15 мм;
-
лійка ємкістю не менш 1/2 л;
-
глечик ємкістю 2-3 л;
-
цебро для збору промивних вод;
-
вазелін;
-
клейонка;
-
рідина для сифонної клізми (слабкий розчин перманганату калію, 20%-й розчин питної соди, підігріта до температури 30°С вода) у кількості 10-12 л.
Послідовність дій:
-
Укласти хворого на лівий бік.
-
На ліжко послати клейонку.
-
Біля ліжка поставити цебро або таз для зливу промивних вод.
-
На один кінець гумової трубки надягти скляну лійку ємкістю не менш 1/2 л.
-
Кінець гумової трубки, що вводиться в пряму кишку, змазати вазеліном.
-
Розтулити сідниці, обертальним рухом увести гумову трубку в пряму кишку на 20-30 см.
-
Стежити за гумовою трубкою, щоб вона не згорнулася (контролювати її пальцями, тримаючи в похилому положенні нижче ліжка).
-
Поступово наповнити лійку рідиною.
-
Підняти нагору лійку над тілом хворого до початку надходження води в кишечник.
-
Стежити за надходженням води в кишечник.
-
Опустити лійку над цебром.
-
Не перевертати лійку, поки вода не заповнить її.
-
Уміст лійки вилити в таз, наповнити її заново.
-
Стежити за підйомом і опусканням лійки.
-
Промивати кишечник, поки не припиниться відхід газів і не почне виходити чиста вода.
-
При опусканні лійки її варто тримати в похилому положенні, щоб повітря не потрапило в кишечник.
-
Під час процедури стежити за станом хворого.
-
Після закінчення процедури лійку зняти, вимити, прокип'ятити.
-
Гумову трубку залишити в прямій кишці на 10-15 хв.
-
Опустити зовнішній кінець гумової трубки в цебро для стоку рідини, що залишилася.
Живильна клізма - уведення живильних речовин через пряму кишку. Це один з видів штучного харчування, оскільки в нижньому відділі товстого кишечнику всмоктуються м'ясний бульйон і вершки, білки, амінокислоти, вітаміни і спирт, ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин глюкози. Обсяг живильної клізми не повинен перевищувати 200 мл.
Необхідні приналежності:
-
гумовий балончик ємкістю 200 мл;
-
вазелін;
-
шпатель (дерев'яна паличка) для вазеліну;
-
живильна рідина.
Послідовність дій:
-
Попередньо, за 30-40 хв до того, як поставити живильну клізму, зробити очисну клізму до повного спорожнювання кишечнику.
-
Набирана в балончик рідина випливає доти, поки з нього не з'являться 1-2 краплі рідини.
-
Змазати кінець балончика вазеліном.
-
Укласти хворого на лівий бік із зігнутими в колінах ногами.
-
Набравши живильну рідину в балончик, випустити з нього повітря, що залишилося, шляхом обережного натиснення на балончик до появи рідини зовні.
-
Розсунути сідниці хворого.
-
Ввести кінець балончика в пряму кишку.
-
Поступово, під невеликим тиском, видавити рідину з балончика до повного спорожнювання.
-
Після клізми обробити область заднього проходу.
-
Хворий повинен лежати в ліжку біля години; якщо з'являються позиви до спорожнювання кишечнику, рекомендується глибоко дихати носом. Температура рідини, що вводиться, повинна бути °38-40 С.
У дітей клізми застосовують за тими ж показанням, що й у дорослих. Спринцівку з м'яким гумовим наконечником, що рясно змазують вазеліном або стерильною рослинною олією й обережно, щоб не зашкодити слизову оболонку, вводять у пряму кишку на 2-3 см у дітей перших днів життя, а в більш старшому віці - до 5 см. Перед уживанням спринцівку стерилізують кип'ятінням. Щоб простерилізувати балон, його потрібно спочатку наповнити водою. Перед введенням наконечника в пряму кишку балон повертають наконечником догори і випускають повітря до появи з нього води. Кількість рідини для одноразового введення залежить від віку дитини і складає для дітей перших місяців життя 30-60 мл, 6-12 місяців - 120-180 мл, 1-2 років - 200 мл, 2-5 років - 300 мл, 5-9 років - 400 мл, 10-14 років - до 500 мл. Температура води звичайно 28-30 С. Для посилення очисної дії температура повинна бути нижче 22-24 С, або у воду додають 1-2 чайні ложки гліцерину або рослинної олії, або використовують 10 % розчин хлориду натрію (10-30 мл повареної солі на 100 мл води).
Лікарські і живильні процедури з обсягом рідини більш 100 мл звичайно виконують у виді краплинних клізм, здійснюючи їх для дітей так само, як і для дорослих, але з меншою швидкістю.