- •1. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
- •2. Предмет та об`єкт вивчення соціології.
- •3.Основні Категорії соціології
- •5. Функції соціології
- •11. Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань.
- •14.Визначення суспільства і його ознаки.
- •17.Визначіть основну сутність понять:соціальна спільність, соціальна група, соціальний інститут,соціальна організація, особистість.
- •19. Соціальна структура суспільства та основні елементи соціальної структури суспільства
- •21.Поясніть зміст соціальної стратифікації, розкрийте сутність основних стратифікаційних моделей сучасного суспільства.
- •22. Розкрийте значення категорії «соціальна мобільність» та її роль у динаміці соціальної структури сучасного суспільства.
- •23. Соціально-класова структура сучасного українського суспільства.
- •24.Соціалізація особистості та її сутність.
- •28.В чому полягає сутність поняття “людина ”, “індивід”, “особистість”їх співвідношення.
- •29. Соціальний конфлікт та його сутність та види.
- •31.Поясніть механізми соціального конфлікту та визначте основні етапи його розвитку.
- •33.Визначте особливості соціальних конфліктів в Україні.
- •34.Психологічний клімат трудового колективу.
- •35.Основні методи соціологічних досліджень.
- •36.Методи спостереження в соціології.
- •37.Методи опитування в соціологічних дослідженнях.
- •38.Соціологія праці ( предмет,об’єкт,функції завдання,категорії ).
- •39.Розкрийте сутність мотивації і стимулювання праці
- •40.Визначте сутність трудової мобільності та особливості формування трудової кар’єри
- •48. Соціологія культур (функції, предмет, об’єкт).
- •51.Соціологія сімї. (предмет, об’єкт, основні проблеми і завдання).
- •58.Марксистська теорія суспільства.
- •59. Соціологія освіти (предмет, основні проблеми, методи, категорії).
- •92. Соціальна природа девіантної та делінквентної поведінки особистості.
- •4.Співвідношення соціології з іншими науками про людину і суспільство
- •6.Структура соціологічного знання та характеристика її складових елементів
- •7.Сучасні соціологічні теорії середнього рівня
- •8.Класифікація соціологічних теорій середнього рівня та їх загальна характеристика
- •9.Визначте суть «соціологічного закону» та поясніть його відмінність від законів інших наук
- •11.Основні передумови виникнення соціології як самостійної галузі наукових знань
- •12.Сутність концепції о.Конта,а також роль позитивізму і його основних напрямів у подальшому розвитку соціології
- •13.Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки
- •15.Індустріальне суспільство і його особливості
- •18.Проблеми громадянського суспільства в Україні
- •20.Сутність поняття «соціальний статус» та його видові особливості, а також, взаємозв’язок з поняттями «соціальна роль», «соціальний ранг»
- •24.Соціальна особистість та її сутність
- •27.Характеристика сучасних моделей соціалізації
- •41.Соціологічні теорії управління наукового менеджменту ф.Тейлора та «людських відносин» е.Мейо
- •42.Праця як соціальний процес та основа життєдіяльності людини
- •43.Соціологічний погляд на проблеми Права і Закону
- •44.Правова соціалізація особистості
- •45.Правова держава та її сутність
- •46.Соціальна природа правомірної та проти правомірної поведінки .
- •47.Мета та програма соціологічного дослідження
- •48.Соціологія культур(предмет , об’єкт, функції)
- •49.Соціологія релігії(предмет,основні проблеми та функції)
- •50.Соціологія молоді(предмет,об’єкт,основні проблеми)
- •52.Процеси інтеграції та диференціації соціології освіти
- •53.Концепція влади в політичні соціології м.Вебера
- •55.Класифікація методів соціологічного дослідження.
- •56.Поняття «цінність» у соціології. Ціннісні орієнтації та їх місце в структурі особистісних диспозицій
- •60.Значення праці м.Вебера «Протестантська етика і дух капіталізму»
- •62.Соціологія громадської думки(предмет, основні проблеми і завдання)
- •64.Соціальні інститути суспільства та їх роль. Основні типи , функції та структурні елементи соціального інституту
- •65.Соціальні процеси , соціальні зміни і соціальний розвиток як категорії загальної соціологічної теорії
- •66.Соціологічна система о.Конта та її вплив на розвиток соціології 19-20 ст.
- •69.Вплив культури на соціалізацію особистості
- •75.Молодь як специфічна соціально-демографічна спільнота
- •76.Державна молодіжна політика в Україні
- •77.Політична культура та свідомість сучасного українського суспільства
- •80.Особливості сучасного етапу розвитку ураїнського суспільства
- •82.Погляди Платона і Арістотеля на суспільство і державу.
- •83.П.Сорокін як найвидатніший соціолог 20 ст.
- •84.Правова культура сучасного українського суспільства
- •85.Основні світові релігії та особливості релігійної ситуації в Україні
- •86.Соціологія політики та її особливості в Україні
- •87.Значення релігії для функціонування суспільства
- •88.Функції і канони висловлювання громадської думки
- •89.Особливості функціонування соціального феномену свободи слова в Україні
- •90.Сутність понять реабілітації,ре соціалізації та де соціалізації особистості
- •91.Девіантність особистості як біопсихосоціальне явище
- •92.Соціальна природа девіантної та делінквентної поведінки особистості
- •95.М.Шаповал як видатний представник української соціології.
- •96.Макросоціологічна концепція суспільства «золотого мільярду»
- •97.Соціальна адаптація та інтеріоризація особистості
- •98.Проблеми права соціології к.Дюркгейма .
- •99.Основні типи держави та державного устрою
- •100.Соціологія праці та соціотехнічний експеримент ф.Тейлора
- •101.Вплив релігії на свідомість і релігійну поведінку особистості
- •102.Соціологічні погляди м.Вебера на проблему бюрократії
- •104.Поняття соціальних змін і їх рушії .
- •105 «Розуміюча» соціологія м.Вебера
- •106.Об’єкт , предмет та функції соціології виборчого процесу.
1. Особливості соціології , як наукової дисципліни , що вивчає людське суспільство.
Соціологія розвивається не ізольовано, а в постійному взаємозв'язку з іншими суспільними науками. Особливо важливо розглянути співвідношення і взаємодію соціології з соціальною філософією, історією, політологією, економічною наукою та деякими іншими суспільними науками. Перш за все необхідно порівняти соціологію й соціальну філософію. Соціологія, як і багато інших наук, вийшла з філософії. Що ж таке соціальна філософія? Соціальна філософія являє собою розділ філософії, де осмислюється якісна своєрідність суспільства в його відмінності від природи. Вона аналізує проблему сенсу й цілей існування суспільства, його походження, перспектив, спрямованості, рушійних сил і розвитку. Різниця між соціальною філософією і соціологією виявляється у методі дослідження соціального. Філософія вирішує суспільні проблеми абстрактно, керуючись певними настановами, які випливають з низки логічних роздумів. На думку «батьків-засновників» соціології, суспільне життя повинно вивчатися не абстрактно, а на основі методів емпіричної (дослідної) науки. Порівнюючи соціологію та історію, слід підкреслити, що між цими двома науками чимало спільного. І та й інша вивчають усе суспільство, а не тільки якусь одну його частину. Але між цими науками є чимало суттєвих відмінностей, які йдуть по лінії перш за все своєрідності їх характеру, природи, їх співвідношення — це співвідношення теорії та історії, теорії суспільного розвитку та його історії. Дуже важливо також визначити правильне співвідношення соціології та політики, їх тісний взаємозв'язок визначається тим, Ідо, по-перше, соціальні спільноти, соціальні організації та інститути виступають найважливішими суб'єктами й об'єктами політики; по-друге, політична діяльність являє собою одну з основних форм життєдіяльності особи і її спільностей, які безпосередньо впливають на соціальні зміни в суспільстві; по-третє, політика як дуже широке, складне й багатогранне явище проявляється у всіх сферах суспільного життя (економічна політика, соціальна політика, культурна політика і т. ін.) і багато в чому визначає розвиток суспільства в цілому. Як і політологія, усі вони, на відміну від соціології, вивчають не суспільство як цілісну соціальну систему, а ту чи іншу його частину, сферу, сторону. Так, економічна наука зосереджує свої зусилля на дослідженні матеріального виробництва, економічної діяльності людей, зміни в яких впливають на соціальні процеси. Ось чому, по-перше, соціологія не може не спиратися на економічну теорію, не взаємодіяти з нею. З іншого боку, економічні процеси, як показує життя, чим далі, тим більше залежать від впливу соціальних умов і факторів і їх використання у виробництві, розподілі, обміні й споживанні. І це також вимагає посилення взаємодії економічної і соціальної наук. Це саме можна сказати про співвідношення соціології з іншими спеціальними суспільними науками. Особливості предмета соціології та її функції визначають місце цієї науки в системі суспільних дисциплін. Органічно вписуючись у систему наукового знання, соціологія вже з моменту свого народження посіла чільне місце серед загалу інших наук. Основоположники соціології, обґрунтовуючи необхідність нової науки, підкреслювали її винятковість. М. Шаповал -перший доктор соціології в Україні - зауважував: "Наука про суспільство найтяжча з усіх наук, бо їй доводиться вивчати таке складне явище, як поведінка людини, суспільне життя та історичну долю суспільства, одночасно виясняючи причини суспільних явищ, форми цих явищ і багато іншого". Найголовніші особливості соціології як науки - Соціологія є генералізуюча наука, котра вивчає типові, родові, повторювані в часі та просторі процеси, на відміну від індивідуалізуючих наук, предметом яких є унікальні, неповторні в просторі та часі, явища. - Якщо конкретні науки вивчають одну спеціальну сферу суспільства, то соціологія вивчає цілісні суспільні структури, а також те спільне, що притаманне кожній сфері життя суспільства, але не є предметом спеціального вивчення. - Соціологія вивчає соціальні зв'язки між різними сферами життя суспільства. - Соціологія слугує методологією для інших гуманітарних дисциплін. - Подальший розвиток соціології та інших суспільних наук, починаючи із середини XX ст., зумовлює виникнення й розширення нових галузей знань: біосоціології, соціопсихології, соціоніки, соціолінгвістики, соціальної екології тощо.Система суспільних наук є системою, передусім тому, що всі її структурні елементи, маючи конкретний предмет дослідження, пов'язані між собою. Сукупність наук, які вивчають один і той же об'єкт, що поєднана між собою логічними зв'язками, спільними законами, категоріями та методами, називається міждисциплінарною матрицею. До міждисциплінарної матриці соціологічного знання належать такі науки, як філософія, історія, економіка, психологія, антропологія та ін. Специфіка ж соціології полягає в тому, що саме соціологічне знання внутрішньо глибоко диференційоване та становить функціонально пов'язану систему.Сукупність галузевих напрямків соціології, її окремих сфер і підсистем називається внутрішньодисциплінарною матрицею. До неї належать: соціологія міста, соціологія культури, соціолопя релігії, соціологія праці, соціологія сім’ї, етносоціополя та багато інших.