5. Взаємозв’язок економічної психології з системою психологічних та економічних наук

За своїм науковим статусом економічна психологія є суміжною науковою дисципліною, що об'єднує теоретичні положення, методи і результати досліджень, накопичені як психологічною наукою, так і економікою.

Специфікою економічної психології є виняткова увага до суб'єктивних, психологічних усвідомлюваних і неусвідомлюваних явищ, пов'язаних з відображенням людиною економічної сфери життєдіяльності і регуляцією її економічної поведінки.

При розгляді предмету економічної психології з позицій створення і моделювання нових економічних систем на макроекономічному рівні, економічна психологія за своїм об'єктом і предметом найближча та має тісний зв’язок з такими науковими напрямами як ергономіка, організаційна психологія, соціальна психологія, психологія управління і менеджмент, психологія праці і інженерна психологія, економіка і соціологія праці.

6. Сучасний стан розвитку економічної психології.

Економічна психологія є достатньо новою сферою економічної науки в Україні. Разом із тим, після 90-х років ХХ ст. вона отримала надзвичайну актуальність та почала стрімко розвиватися як наука.

Суттєвий внесок у розвиток економічної психології в Україні здійснили наукові співробітники Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України під керівництвом С.Д. Максименка.

Серед основних проблем, що досліджуються вітчизняними психологами в галузі економічної психології, можна назвати: на макрорівні – психологічні особливості економічної політики держави, психологія грошей, на мезарівні – психологічний аналіз феноменів «конкуренція» та «конкурентоздатність організації» в різних соціальних сферах, психологічні аспекти діяльності багаторівневого мережевого маркетингу, психологія підприємництва, на мікрорівні – економічна свідомість особистості, економічна соціалізація особистості.

Сучасний стан економічної психології можна визначити як стан інтенсивного розвитку теоретичних, емпіричних і прикладних досліджень різних сфер економічної життєдіяльності. В якості особливостей цього розвитку доцільно відзначити теоретичну неоднорідність і нерівномірність розвитку окремих напрямів наукових досліджень.

7. Економічна свідомість особистості як соціально-психологічний феномен

Економічна свідомість ‑ це системна складова свідомості, вищий рівень психічного відображення людиною економічних феноменів (сукупність уявлень, настанов, відносин, думок суб'єкта про різні економічні об'єкти), його ставлення до них.

Характерно, що економічна свідомість не тільки відображає економічну сферу суспільства, але й накладається і переломлюється, як крізь призму, через соціальні відносини, поза якими не існують економічні структури.

8. Структурні компоненти економічної свідомості:

1. Економічні емоції та почуття, що виникають при переживанні людиною економічних процесів, які можна поділити на: праксичні емоції (задоволення результатами та процесом праці); гностичні (пов’язані з пізнанням); глоричні (бажання визнання та пошани); пугнічні (бажання подолати страх, небезпеку, відчути азарт, ризик); альтруїстичні або егоїстичні при обміні та споживанні.

2. Перцептивна сфера економічної поведінки (сприйняття грошей та заощаджень; ставлення до товарів, послуг; несвідома перцепція у рамках маркетингової галузі економічної психології – психологія споживача, реклами).

3. Економічні уявлення та економічне мислення. Економічні уявлення – це уявлення про те, як функціонує економіка, як створюється суб’єктивний економічний образ: здатність людини або соціальної групи відображати, розуміти економічні явища, пізнавати їх сутність, засвоювати та співставляти економічні поняття, категорії, теорії з вимогами економічних законів та на основі цього будувати власну економічну діяльність.

4. Вольові компоненти економічної свідомості – це економічні норми, економічний інтерес, економічний вчинок, економічна діяльність.