- •Розрахунково-пояснювальна записка
- •Гтрр.11.04.00.Кп
- •Розділ і. Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища
- •1.1. Вихідні дані курсового проекту
- •1.2. Характеристика корисної копалини
- •1.3. Умови залягання покладу
- •1.4. Кути відкосів бортів кар’єрів та уступів
- •Розділ іі. Розрахунок вихідних даних курсового проекту
- •Розділ ііі. Розрахунок виймально-навантажувальних робіт
- •3.1. Розрахунок параметрів елементів системи розробки
- •3.2. Розрахунок продуктивності виймального обладнання
- •Розділ іv. Підготовка гірських порід до виймання
- •4.11. Кількість вр, яка розміщується в свердловині:
- •4.12. Кількість вр, яка може розміститися в свердловині:
- •4.13. Визначення повітряного проміжку:
- •4.19. Параметри розвалу взірваної породи:
- •Розділ. V. Розкриття родовища та об’єми гірничо-капітальних робіт
- •Розділ VI. Транспортні роботи на кар’єрі
- •6.1. Вибір типу вагонів та локомотиву:
- •Розділ VII. Відвалоутворення
- •Розділ VIII. Рекультивація земель
- •Розділ іх. Охорона праці
- •9.2. Безпека проведення підривних робіт:
- •9.3. Правила безпеки при виробництві відвальних робіт:
- •Список використаної літератури
Міністерство молоді та спорту України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра геотехнологій
ім. проф. Бакка М.Т.
гр.РР-
Розрахунково-пояснювальна записка
до курсового проекту з дисципліни : «геотехнологія гірництва (ВГР)»
Гтрр.11.04.00.Кп
Керівник : Коробійчук В.В.
Виконавець :
2011
Зміст
Вступ
Розділ І. Геологічна та гірничотехнічна характеристика родовища
1.1. Вихідні дані курсового проекту;
1.2. Характеристика корисної копалини;
1.3. Умови залягання покладу;
1.4. Кути відкосів бортів кар’єрів та уступів;
Розділ ІІ. Розрахунок вихідних даних курсового проекту
2.1. Кінцева глибина кар’єру;
2.2. Об’єм гірської маси в контурах кар’єра;
2.3. Об’єм розкривних порід в контурах кар’єра;
2.4. Об’єм корисної копалини в контурах кар’єра;
2.5. Промислові запаси корисної копалини;
2.6. Термін існування кар’єру;
2.7. Річна продуктивність підприємства по розкривним породам;
2.8. Середній промисловий коефіцієнт розкриття;
2.9. Режим роботи підприємства;
2.10. Добові та змінні об’єми розкривних робіт та видобування корисної
копалини;
Розділ ІІІ. Розрахунок виймально-навантажувальних робіт
3.1. Розрахунок параметрів елементів системи розробки;
3.2. Розрахунок продуктивності виймального обладнання;
Розділ ІV. Підготовка гірських порід до виймання
4.1. Необхідний діаметр свердловини;
4.2. Діаметр заряду;
4.3. Питомі витрати вибухової речовини;
4.4. Місткість одного метра свердловини;
4.5. Величина лінії опору за підошвою;
4.6. Перебур свердловини;
4.7. Довжина набивки суцільного заряду;
4.8. Глибина свердловини;
4.9. Довжина заряду в свердловині;
4.10. Параметри сітки свердловин;
4.11. Кількість ВР, яка розміщується в свердловині;
4.12. Кількість ВР, яка може розміститися в свердловині;
4.13. Визначення повітряного проміжку;
4.14. Кількість свердловин для підривання блоків, які забезпечать місячну роботу виймального устаткування;
4.15. Кількість свердловин, які припадають для одного блоку;
4.16. Фактичний об’єм гірської маси, що підлягає підриванні;
4.17. Об’єм підірваної гірської маси в розрихленому стані;
4.18. Визначення парку бурових верстатів;
4.19. Параметри розвалу взірваної породи;
4.20. Основні вимоги та показники правил безпеки при веденні буро вибухових робіт.
Розділ. V. Розкриття родовища та об’єми гірничо-капітальних робіт
5.1. Теоретична довжина траси капітальної траншеї;
5.2. Дійсні довжини трас капітальних траншей;
5.3. Загальний об’єм капітальних траншей;
5.4. Об’єм розрізної траншеї, яка утворює першопочатковий фронт робіт уступів;
5.5. Об’єм напівтраншеї;
Розділ VI. Транспортні роботи на кар’єрі
6.1. Вибір типу вагонів та локомотиву;
6.2. Тривалість рейсу потягу;
6.3. Кількість рейсів усіх потягів за добу, що забезпечує добовий вантажообіг кар’єра;
6.4. Кількість робочих потягів;
6.5. Кількість робочих вагонів;
6.6. Пропускна здатність перегону;
6.7. Провізна здатність перегону;
Розділ VII. Відвалоутворення
7.1. Крок перевстановлення відвальних колій;
7.2. Приймальна здатність відвального тупика за об’ємом в цілині між двома перевстановленнями шляху;
7.3. Тривалість роботи відвального тупика між двома перевстановленнями шляху;
7.4. Кількість відвальних тупиків в роботі;
7.5. Кількість тупиків на відвалі з врахуванням резерву;
Розділ VIII. Рекультивація земель
8.1. Об’єм родючого шару ґрунту, що підлягає скреперуванню;
8.2. Річний об’єм рекультиваційних робіт;
8.3. Змінний об’єм рекультиваційних робіт;
8.4. Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера;
8.5. Необхідна кількість скреперів;
Розділ ІХ. Охорона праці
9.1. Основні вимоги правил безпеки при роботі кар’єрного транспорту;
9.2. Безпека проведення підривних робіт;
9.3. Правила безпеки при виробництві відвальних робіт;
Список використаної літератури
Вступ
Гірничі роботи, що виконуються безпосередньо з земної поверхні у відкритих виробках носять назву відкриті гірничих робіт. Відкритим способом розробки на даний час видобувається більше 70% загального об’єму корисних копалин. Такому їх розвитку в значній мірі сприяло розвиток в практиці результатів наукових дослідів по створенню нових вдосконаленню старих технологій виробництва, техніки та організації робіт.
Відкриті розробки виконуються безпосередньо з земної поверхні і включаючи два види робіт: розкривні і безпосередньо видобувні.
Відкритий спосіб розробки корисних копалин є найбільш перспективним у технологічному, економічному і соціальному відношеннях. Завдяки розвитій індустріальній базі і значним запасам корисних копалин, розташованим близько до денної поверхні, цим способом у даний час добувається приблизно 3/4 загального обсягу твердої мінеральної сировини, споживаного народним господарством країни. Це стосується руд чорних і кольорових металів, вугілля, гірничотехнічної сировини, будівельних гірських порід. Прогресивний відкритий спосіб розробки родовищ корисних копалин одержить подальший розвиток при значному поліпшенні економічних показників на основі удосконалювання техніки, технології й організації гірничого виробництва, упровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду, природоохоронних і ресурсозберігаючих технологій.
Відкритий спосіб розробки в порівнянні з підземним характеризується такими особливостями:
– необхідність видалення з кар’єра значних об’ємів розкривних порід, або розміщення їх в контурах кар’єра;
– практично немає обмеження на використання крупно габаритного горно-транспортного обладнання та транспорту;
– розміри відкритих гірничих виробок по всім напрямках дуже значимі, що дозволяє використовувати габаритне обладнання на велику кількість вибухових речовин.
Перевагами відкритого способу є:
– більша економічність зумовлена високим обсягами виробництва, застосування більш потужного обладнання;
– можливість здійснення селективного виймання корисної копалини в більшій степені ніж при підземній розробці;
– більш безпечні та гігієнічні умови праці;
– значно кращі умови для застосування потужних та високовиробничих
механізмів автоматизації виробництва;
– втрати корисної копалини знаходяться в межах 3 – 10% в той час як при розробці потужних рудних чи вугільних покладів втрати складають 25 – 30%
Недоліками відкритого способу розробки є часткова залежність від пори року, кліматичних та атмосферних умов та необхідність для розробки великих площ.