- •1.Поняття «світогляд»,структура та історичні типи світогляду.
- •2. Життєві витоки і функції світогляду.
- •3.Специфіка філософії як типу світогляду і способу мислення.
- •4.Проблемне поле і структурні елементи філософського знання.
- •5.Еволюція предмету філософії.
- •6.Функції філософії і її роль в культурі.
- •7.Культурно-історичні умови винекнення філософії. Карл Ясперс про про «вістовий час» історії.
- •8. Становлення філософії: східна парадигма.
- •9.Основні риси і етапи розвитку античної філософії.
- •10. Натурфілософія і проблема буття в до сократичних школах.
- •Натурфілософія Мілетської школи
- •11.Антична філософія класичної доби: Демокріт, Сократ, Платон, Арістотель.
- •13. Основні ідеї філософії платона
- •14.Антична філософія елліністичного періоду: епікурейство, стоїцизм, скептицизм.
- •15.Світоглядна парадигма середньовічної епохи. Основні риси середньовічної філософії.
- •17.Проблема природи часу та істрії в філософії а.Августина
- •18. Філософія фоми аквінського і її вплив на рулігійну філософію нового часу.
- •19. Антропоцентризм філософії епохи відродження. Її основні принципи.
- •21. Ф.Бекон про принципи наукового методу і «ідолів розуму»
- •23. Проблема субстанції в філософії хvіі ст.
- •24. Емпіричний напрям в філософії Нового часу
- •25. Раціоналістичний напрям в філософії Нового часу
- •26.Роль філософії р.Декарта для розвитку наукових ідей хvіі - хvііі ст.
- •27. Основні риси ідеології Просвітництва.
- •28.Філософія французьких просвітників про природу людини і її природні права.
- •29)Концепція лібералізму в філософії Дж.Локка
- •30)Роль німецької класичної філософії в еволюції філософської думки.
- •32)І. Кант про три пізнавальні здатності людини і апріорні форми пізнання.
- •33) Основні принципи філософської системи Гегеля і її частини.
- •34)Філософія історії Гегеля.
- •35)Антропологізм філософії Фейєрбаха.
- •36. Матеріалізм і діалектика в філософії марксизму.
- •37. Культурно-історичні чинники формування некласичної філософії.
- •38. «Філософія життя» як джерело некласичної філософії.
- •39. Основні принципи філософії позитивізму.
- •40. Неопозитивістський напрям в в філософії позитивізму.
- •41. Екзистенційний напрям в філософії хХст.
- •42. «Філософська антропологія» як напрям в філософії хХст.
- •43. Філософія постмодернізму: головні представники і проблематика.
- •44. Роль категорії буття в філософії.
- •45.Онтологія: зміст поняття і основні онтологічні проблеми.
- •46. Універсальні атрибути буття: рух, простір, час.
- •47. Основні концепції природи простору і часу в філософії і науці.
- •48. Основні принципи діалектики.
- •49. Поняття закону і основні закони діалектики.
- •50. Філософська антропологія:предмет і основні проблеми.
- •51. Проблема сутності людини в історії філософської думки.
- •52. Філософські проблеми антропосоціогенезу і основні концепції
- •53 .Філософські проблеми антропосоціогенезу і основні концепції походження людини.
- •54.Біологічне і соціальне в людині.
- •55. Сутністні риси людського буття.
- •57. Функції практики. Роль економічної діяльності в структурі практики.
- •58.Структура і форми буттєвості духовного світу людини.
- •59.Співвідношення понять «душа» і «психіка», «свідомість».
- •60. Проблема свідомості в історії філософської думки.
- •61. Свідомість і самосвідомість.
- •62. Пізнання як предмет філософського аналізу.
- •63.Сутність пізнання в історії філософської думки.
- •64. Структура пізнавального процесу.
- •65. Форми і методи наукового пізнання.
- •66. Специфіка наукового пізнання.
- •67. Принцип моделювання і його роль в економічних науках.
- •68. Проблема істини у філософії та науці.
- •69. Суспільство як форма життєдіяльності людини.
- •70. Природа соціального
- •71.Еволюція філософських теорій суспільства.
- •72. Предмет соціальної філософії.
- •73. Основні сфери суспільства і принципи їх співвідношення.
- •74. Форми організації соціального буття.
- •72.Основні сфери суспільства і принцип їх співвідношення.
- •73.Форми організацій соціального буття.
- •74.Співвідношення суспільства і природи ; основні етапи і наслідки.
- •75.Поняття «історія». Історія як предмет філософського аналізу.
- •76.Суб,єкт і рушійні сили історичного процесу.
- •77.Основні парадигми осягнення історичного прогресу в філософії історії.
- •78.Філософія історії і історична свідомість.
- •79.Поняття культури і генезис теорії культури
.
1.Поняття «світогляд»,структура та історичні типи світогляду.
Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе ,про світ,про місце у ньому та життєве призначення.
Світогляд – система найзагальніших знань,цінностей,переконань,практичних настанов,які регулюють ставлення людини до світу.
Структура світогляду органічно зумовлює його функції. Функцій тлумачення,розуміння світу. Вона є однією з найважливіших,оскільки покликана розтлумачити людині світ,описати його доступно,зрозумілою мовою. Адже світогляд – це світорозуміння.
Світогляд прийнято класифікувати за такими носіями:
1.Індивідуальний
2.Колективний
3.Груповий
4.Національний
5.Регіональний
6.Загальнолюдський
Є 3 історичні типи світогляду:
1.Міфологічний. Формується і функціонує стихійно; міфологія не має автора, її творцем є народ; характерна відсутність розмежування світу і людини; міф розповідає про явища оточуючого світу.
2.Філософський. Постає свідомою та усвідомленою діяльністю; знаменує виділення людини з природи; філософський світогляд пояснює свої твердження.
3.Релігійний. Релігія трактує потойбічне життя як відплату за земне життя. У цьому світі можна грішити і прекрасно жити, але на тому світі за все доведеться відповісти. Релігія морально зрівняла всіх людей і нікому не дозволено порушувати заповіді Бога.
2. Життєві витоки і функції світогляду.
Світогляд – це сукупність узагальнених уявлень людини про себе ,про світ,про місце у ньому та життєве призначення.
Структура світогляду органічно зумовлює його функції. Функцій тлумачення,розуміння світу. Вона є однією з найважливіших,оскільки покликана розтлумачити людині світ,описати його доступно,зрозумілою мовою. Адже світогляд – це світорозуміння.
Є 3 історичні типи світогляду:
1.Міфологічний
2.Філософський
3.Релігійний
Залежно від специфіки, формування та ф-ціонування розрізняють буденний та інституалізований світогляди. Буденний-сукупність поглядів на світ і покликання людини, які сформувались у пувного народу, спільноти під впливом практичного життя і ф-ціонують стихійно, без видимих зусиль з боку тих, хто їх дотримується.
Інституалізований світогляд-підтримується певними соціальними інституціями.
Ф-цї світогляду:1) ф-ція тлумачення, розуміння світу. Вона є однією з найважливіших, оскільки покликано тлумачити людині світ, описати його доступно, зрозумілою мовою. Адже світогляд-це світорозуміння. Людина може безпечно жити тільки в тому середовищі, всіті, який розуміє.Світогляд як світорозуміння може бути раціоналістичним-таким, що визначається владдя розуму(Гегель визнавав, що світ-це об’єктивний розум, який за логікою подібний до суб’єктивного розуму людини), та ірріціоналістичним-таким,що вважає основою світу недоступне, непідвладне розуму(воля у Ніцше)2)оцінювальна(аксіологічна) ф-ція. Щоб орієнтуватися у світі, недостатньо тільки здатності пояснити його. Потрібно ще й оцінити світ: відповісти на запитання яким він є для людини-добрим чи злим, вартим того, щоб у ньому жити.3) Праксеологічна ф-ція- вона виявляється у відповідях на питання як жити людині в світі, а отже, містить певні практичні настанови щодо світу і буття людини в ньому. З цього погляду виділяють практично активні та споглядальні світогляди.
Ф-ції світогляду дають змогу краще розуміти будь-який тип світогляду.