- •Тема №6. Теорія фірми: виробництво
- •1. Мікроекономічна модель підприємства
- •2. Поняття і параметри виробничої функції.
- •3. Сукупний, середній і граничний продукт. Закон спадної граничної продуктивності.
- •4. Виробнича функція з двома змінними факторами.
- •0 Земля
- •Властивості ізоквант:
- •5. Ізокоста. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми
- •Тема 7. Витрати виробництва
- •1. Доход та витрати: визначення, їх сукупні, середні та граничні показники
- •2. Витрати у короткостроковому та довгостроковому періодах. Ефект масштабу.
- •3. Оптимальна виробнича потужність та мінімально ефективний розмір виробництва
- •Тема 8. Досконала конкуренція
- •Визначення та умови формування ринку досконалої конкуренції
- •Попит на продукцію конкурентної фірми
- •Основні підходи до визначення обсягу виробництва продукції
- •Сукупний аналіз
- •Граничний аналіз
- •Короткострокова та довгострокова рівновага на ринку досконалої конкуренції
- •Пропозиція конкурентної фірми
- •Досконала конкуренція та ефективність.
- •Тема 9. Монополія
- •Монополія: сутність та умови існування.
- •Умови функціонування монопольного ринку:
- •Монопольна влада. Різновиди монополії.
- •Різновиди монополій:
- •Попит на продукт монопольної фірми.
- •Попит, сукупний дохід і граничний дохід в умовах простої монополії.
- •Короткострокова та довгострокова монопольна рівновага.
- •Показники монопольної влади.
- •7. Принципи ціноутворення в умовах монопольної влади:
- •Умови цінової дискримінації:
- •8. Антимонопольна політика.
- •Монопольна рівновага і конкурентна рівновага.
- •Суспільні втрати від монопольної влади. Соціальна ціна монополії. Економічні наслідки монополії:
- •Причини х-неефективності:
- •Тема 10. Ринок монополістичної конкуренції
- •Модель монополістичної конкуренції: сутність, характерні риси. Визначення галузі.
- •Характерні риси монополістичної конкуренції:
- •Короткострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції.
- •Довгострокова рівновага фірми в умовах монополістичної конкуренції.
- •Нецінова конкуренція.
- •Позитивний вплив реклами на обсяг виробництва та середні витрати:
- •Негативний вплив реклами
- •Монополістична конкуренція та її ефективність.
- •Тема 11. Олігополія
- •Олігополія: визначення, ознаки та причини виникнення.
- •Характерні ознаки олігополії:
- •Причини виникнення олігополістичних структур:
- •Поведінка олігополістів: некооперативна й кооперативна.
- •Варіанти цінової стратегії, коли фірми діють без змови
- •Цінова війна: визначення, мета й наслідки.
- •Основні моделі олігополістичного ціноутворення.
- •6.Олігополія та економічна ефективність.
Тема №6. Теорія фірми: виробництво
Мікроекономічна модель підприємства.
Поняття і параметри виробничої функції.
Сукупний, середній і граничний продукт. Закон спадної граничної продуктивності.
Виробнича функція з двома змінними факторами.
Ізокоста. Вибір комбінації виробничих факторів за критерієм мінімізації витрат. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми
1. Мікроекономічна модель підприємства
Виробництво – це процес використання робочої сили, обладнання у сполученні з природними і матеріальними ресурсами для виготовлення товарів, послуг, інформації.
Мета будь-якого виробника – максимізація прибутку.
Максимізація прибутку вимагає здійснення вибору:
що виробляти?
яким чином виробляти?
хто повинен виробляти?
для кого призначені результати виробництва?
Головним способом досягнення максимізації прибутку є ефективність виробництва. Виробничі відносини на мікрорівні – це передусім технологічні відносини. вони визначаються не тільки технічною стороною процесу виробництва, але й інтелектуальними, фізичними можливостями персоналу фірми.
Технологічна ефективність – це виробничий процес максимальної кількості продукції, коли не існує ніякого іншого способу, при якому для виробництва даного обсягу продукції витрачається менша кількість хоча б одного з ресурсів при умові незбільшення інших видів ресурсів.
Економічна ефективність – це виробництво заданої кількості продукції таким способом, при якому досягається мінімізація альтернативної вартості витрат, що використовуються у процесі виробництва.
Технологія може бути врегульована:
в засобах виробництва;
в робітниках (краща освіта та досконала професійна підготовка).
До перешкод на шляху максимізації прибутку належать:
витрати виробництва;
попит на вироблену продукцію
Витрати в економіці безпосередньо пов'язані з відмовою від можливості виробництва альтернативних товарів і послуг.
Економічні витрати - це ті виплати, що фірма зобов'язана зробити, або ті прибутки, що фірма повинна забезпечити постачальнику ресурсів для того, щоб відвернути ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах.
З погляду економіки, усі витрати можна розділити на дві групи: явні і неявні.
Явні (зовнішні) витрати - це альтернативні витрати, що приймають форму прямих (грошових) платежів постачальникам факторів виробництва і проміжних виробів.
Неявні (імпліцитні, внутрішні) витрати - це альтернативні витрати використання ресурсів, що належать власникам фірми (або знаходяться у власності фірми як юридичної особи). Ці витрати не передбачені контрактами, обов'язковими для явних платежів, і тому залишаються недоотриманими (у грошовій формі). Фірми не відбивають імпліцитні витрати у своїй бухгалтерській звітності.
Неявні витрати включають:
витрати втрачених можливостей, тобто недоотриманий прибуток;
нормальний прибуток.
Нормальний прибуток - це мінімальна плата, необхідна, щоб утримати підприємницький талант у межах даного підприємства.
Економісти і бухгалтери по-різному розуміють значення терміна "прибуток".
Бухгалтерський підхід базується на аналізі фінансового балансу фірми. Цей ретроспективний погляд на фінанси фірми з точки зору оцінки активу і пасиву дозволяє оцінювати ефективність діяльності фірми лише за минулий час. У свої розрахунки бухгалтери включають явні витрати у вигляді грошових витрат, які пов’язані з прямими виплатами фірмою іншим фізичним та юридичним особам, з якими вона має економічні відносини. Якщо у фірми є прибуток після відрахування від виручки прямих грошових витрат, то вважається, що фірма працювала добре.
Економічний підхід базується на визначенні господарської перспективи фірми, а саме: на майбутніх витратах та заходах щодо їх зниження; на зростанні рентабельності шляхом найкращого і найефективнішого використання наявних ресурсів. В аналізі економісти беруть до уваги не тільки явні, а й неявні витрати порівнюючи прибуток, який фірма отримала та прибуток, який вона могла б отримати, якщо б використала свої ресурси в альтернативному напрямку.
Бухгалтерський прибуток являє собою сукупний доход (виручку) фірми за відрахуванням зовнішніх витрат.
Економічний прибуток - це сукупний доход (виручка) за відрахуванням усіх витрат (зовнішніх і внутрішніх, включаючи в останні і нормальний прибуток підприємця). Економічний прибуток не входить у витрати, тому що, по визначенню, це прибуток, отриманий понад нормальний прибуток, необхідного для зберігання зацікавленості підприємця в даному напрямку діяльності. Економічний прибуток, пов'язаний з прийняттям на себе ризику і з володінням монопольною владою. Розкриття сутності економічного прибутку сприяє виявленню відмінності між бухгалтерським і економічним підходами при оцінці діяльності фірми.
Неповернені витрати – це витрати, які не будуть фірмою повернені ніколи, навіть при її закритті.