- •Правові основи здійснення фінансового контролю Вступ
- •Розділ 1 Теоретичні положення фінансового контролю
- •1.1. Загальна характеристика фінансового контролю як функції фінансів
- •1.2. Державний фінансовий контроль як функція соціального управління
- •1.3. Фінансовий контроль – інститут фінансового права
- •1.4. Історія розвитку державного фінансового контролю
- •Розділ 2 Характеристика контрольних повноважень суб’єктів фінансового контролю
- •2.1. Здійснення фінансового контролю органами законодавчої та виконавчої влади
- •2.2. Повноваження органів місцевого самоврядування, Пенсійного фонду України та органів державного пробірного контролю у сфері фінансової діяльності
- •Контроль державної пробірної служби
- •2.3. Правовий статус Рахункової палати України як спеціального контрольного органу
- •Іі. Експертно – аналітична
- •2.4. Роль Міністерства фінансів та його спеціальних органів у здійсненні фінансового контролю
- •1. Контрольна
- •2. Організаційна
- •3. Регулятивна
- •Завдання та функції Державної контрольно-ревізійна служби у здійсненні фінансового контролю
- •5. Правозастосовча
- •Державне казначейство як спеціальний орган при Міністерстві фінансів України, що здійснює фінансовий контроль, його завдання та функції
- •8. Правозастосовча
- •2.5. Здійснення фінансового контролю органами дпс України
- •2.6. Недержавний фінансовий контроль
- •Національний банк України здійснює контроль:
- •2.8. Правопорушення, підзвітні органам фінансового контролю, та санкції, що ними застосовуються
- •2.9. Гарантії законності при здійсненні фінансового контролю
- •2.10. Органи фінансового контролю в зарубіжних країнах
- •Додатки конституція україни
- •Закон україни Про державну податкову службу в Україні
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Система органів державної податкової служби
- •Стаття 2. Завдання органів державної податкової служби
- •Стаття 3. Законодавство, яким керуються органи державної податкової служби
- •Стаття 4. Підпорядкованість органів державної податкової служби та їх взаємодія з іншими органами
- •Стаття 5. Призначення керівників органів державної податкової служби
- •Стаття 6. Фінансування органів державної податкової служби
- •Стаття 7. Статус органів державної податкової служби
- •Розділ II функції органів державної податкової служби
- •Стаття 8. Функції Державної податкової адміністрації України
- •Стаття 10. Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій
- •Розділ III права, обов'язки і відповідальність органів державної податкової служби Стаття 11. Права органів державної податкової служби
- •Стаття 112. Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок
- •Стаття 12. Скасування рішень органів державної податкової служби
- •Стаття 13. Обов'язки і відповідальність посадових осіб органів державної податкової служби
- •Стаття 16. Захист особистих і майнових прав посадових осіб органів державної податкової служби
- •Стаття 17. Відшкодування державою шкоди, завданої посадовій особі органу державної податкової служби
- •Стаття 18. Обов'язкове державне особисте страхування посадових осіб органів державних податкових служб
- •Розділ V податкова міліція Стаття 19. Податкова міліція та її завдання
- •Стаття 20. Структура податкової міліції
- •Стаття 21. Повноваження податкової міліції
- •Стаття 22. Права податкової міліції
- •Стаття 23. Прийняття на службу до податкової міліції
- •Стаття 24. Служба в податковій міліції
- •Стаття 25. Відповідальність посадових і службових осіб податкової міліції
- •Стаття 26. Правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції
- •Стаття 27. Матеріальне і соціально-побутове забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції
- •Закон україни Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні
- •Стаття 3. Законодавство, яким керується державна контрольно-ревізійна служба
- •Стаття 4. Підпорядкованість державної контрольно-ревізійної служби та координація її діяльності з іншими контролюючими органами
- •Стаття 5. Призначення працівників державної контрольно-ревізійної служби
- •Стаття 6. Фінансування державної контрольно-ревізійної служби
- •Стаття 7. Статус державної контрольно-ревізійної служби
- •Стаття 11. Проведення ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби
- •Стаття 111. Особливості проведення ревізій політичних партій
- •Стаття 12. Обов'язки і відповідальність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби
- •Стаття 13. Розгляд скарг на дії службових осіб державної контрольно-ревізійної служби
- •Розділ IV правовий захист службових осіб державної контрольно-ревізійної служби Стаття 14. Взаємовідносини державної контрольно-ревізійної служби з правоохоронними органами
- •Стаття 15. Правове становище службових осіб державної контрольно-ревізійної служби
- •Стаття 16. Правовий захист службових осіб державної контрольно-ревізійної служби
- •Стаття 17. Державне страхування та відшкодування заподіяної шкоди у разі загибелі або каліцтва службової особи державної контрольно-ревізійної служби
- •Закон україни Про Рахункову палату
- •Глава I загальні положення Стаття 1. Статус Рахункової палати
- •Стаття 2. Завдання Рахункової палати
- •Глава II
- •Стаття 7. Повноваження Рахункової палати
- •Глава III склад і структура рахункової палати Стаття 8. Склад Рахункової палати
- •Стаття 9. Керівні органи і посадові особи Рахункової палати
- •Стаття 10. Голова Рахункової палати, Перший заступник і заступник Голови, головні контролери та Секретар Рахункової палати
- •Стаття 11. Головні контролери - керівники департаментів Рахункової палати
- •Стаття 12. Секретар Рахункової палати, апарат Рахункової палати
- •Стаття 13. Обов'язковість виконання вимог посадових осіб апарату Рахункової палати
- •Стаття 14. Відповідальність за порушення законодавства про державну та іншу таємницю
- •Глава IV порядок діяльності рахункової палати Стаття 15. Планування роботи Рахункової палати
- •Стаття 16. Сфера застосування повноважень Рахункової палати
- •Стаття 17. Регламент Рахункової палати
- •Стаття 18. Забезпечення Рахункової палати інформаційними матеріалами
- •Стаття 19. Обов'язковість дотримання професійної таємниці
- •Стаття 20. Професійна таємниця
- •Стаття 21. Взаємодія Рахункової палати з іншими державними контрольними органами
- •Стаття 22. Проведення контролю за виконанням Державного бюджету України
- •Стаття 23. Проведення контролю за фінансуванням загальнодержавних програм
- •Стаття 24. Контроль за використанням кредитних ресурсів
- •Стаття 25. Здійснення контролю за діяльністю установ банківської системи
- •Стаття 26. Перевірки та ревізії
- •Стаття 27. Експертиза та висновки Рахункової палати
- •Стаття 28. Засідання Колегії Рахункової палати
- •Стаття 29. Постанови та висновки Колегії Рахункової палати
- •Стаття 30. Узагальнення та пропозиції Рахункової палати
- •Глава V
- •Стаття 34. Заслуховування доповідей та інформацій (повідомлень) Рахункової палати на засіданнях комітетів Верховної Ради України
- •Глава VI
- •Стаття 38. Кошти на утримання Рахункової палати
- •Стаття 39. Матеріальне і соціальне забезпечення посадових осіб Рахункової палати
- •Стаття 40. Інформація про діяльність Рахункової палати
- •Закон україни Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг
- •Стаття 1. Визначення термінів
- •Стаття 2. Сфера дії Закону
- •Стаття 4. Фінансові послуги
- •Стаття 5. Право на здійснення операцій з надання фінансових послуг
- •Стаття 6. Договір про надання фінансових послуг
- •Стаття 12. Право клієнта на інформацію
- •Стаття 13. Порядок реорганізації та ліквідації фінансових установ
- •Стаття 14. Облік та звітність
- •Стаття 15. Вимоги до зовнішнього аудиту
- •Стаття 19. Мета державного регулювання ринків фінансових послуг
- •Стаття 20. Форми державного регулювання ринків фінансових послуг
- •Стаття 21. Органи, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг
- •Стаття 22. Співпраця та координація діяльності між органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг
- •Стаття 23. Організація діяльності Уповноваженого органу
- •Стаття 24. Голова Уповноваженого органу
- •Стаття 27. Завдання Уповноваженого органу
- •Стаття 28. Повноваження Уповноваженого органу
- •Стаття 29. Напрями нагляду
- •Стаття 30. Інспектування
- •Стаття 33. Звітність
- •Стаття 34. Обов'язковість ліцензування
- •Стаття 35. Документи, які подаються органу ліцензування для одержання ліцензії
- •Стаття 36. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії
- •Стаття 37. Відомості, які містить ліцензія
- •Стаття 38. Видача ліцензії
- •Стаття 40. Види заходів впливу
- •Стаття 41. Штрафні санкції, що застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності - юридичних осіб за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг
- •Стаття 42. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення правил діяльності суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами на ринках фінансових послуг
- •Стаття 43. Відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринках фінансових послуг
- •Стаття 44. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства при здійсненні діяльності з надання фінансових послуг
- •Стаття 45. Відповідальність Уповноваженого органу та його посадових осіб
- •Стаття 46. Підстави призначення тимчасової адміністрації
- •Закон україни Про аудиторську діяльність
- •Розділ I загальні положення Стаття 1. Сфера дії Закону
- •Стаття 2. Законодавство про аудиторську діяльність
- •Стаття 3. Аудиторська діяльність
- •Стаття 4. Аудит
- •Стаття 5. Аудитор
- •Стаття 6. Аудиторська фірма
- •Стаття 7. Аудиторський висновок та інші офіційні документи
- •Стаття 8. Публічна бухгалтерська звітність
- •Стаття 9. Користувачі бухгалтерської звітності
- •Стаття 10. Обов'язкове проведення аудиту
- •Стаття 11. Відповідальність за дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку
- •Розділ II сертифікація та ліцензування в аудиторській діяльності Стаття 12. Сертифікація аудиторів
- •Стаття 13. Ліцензування аудиторської діяльності
- •Розділ III аудиторська палата україни Стаття 14. Повноваження Аудиторської палати України
- •Стаття 15. Створення Аудиторської палати України
- •Стаття 16. Діяльність Аудиторської палати України
- •Розділ IV професійна громадська організація аудиторів україни Стаття 17. Створення професійної громадської організації аудиторів України
- •Стаття 18. Повноваження професійної громадської організації аудиторів України (Спілки аудиторів України)
- •Стаття 20. Підстави для проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг
- •Стаття 21. Звіт про наслідки аудиту
- •Розділ VI права та обов'язки аудиторів і аудиторських фірм Стаття 22. Права аудиторів і аудиторських фірм
- •Стаття 23. Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм
- •Стаття 24. Спеціальні вимоги
- •Розділ VII відповідальність аудиторів та аудиторських фірм Стаття 25. Цивільно-правова відповідальність аудиторів та аудиторських фірм
- •Стаття 26. Інші види відповідальності аудиторів
- •Стаття 27. Припинення чинності сертифікату та ліцензії
- •Стаття 30. Відповідальність господарюючого суб'єкта при проведенні аудиту
- •Указ президента україни Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності
- •Положення про Державне казначейство України
- •Указ президента україни Про Положення про Пенсійний фонд України
- •Положення про Пенсійний фонд України
- •Указ президента україни Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України
- •Положення про Державну податкову адміністрацію України
- •Положення про Державну пробірну службу
- •Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання
- •Порядок здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю
- •Порядок проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту діяльності бюджетних установ
- •Інструкція про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби
- •Інструкція про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів
- •1. Загальні положення
- •2. Документи, що можуть вилучатися
- •3. Порядок та оформлення вилучення оригіналів (копій) документів і повернення (передачі) оригіналів документів
- •Журнал реєстрації описів
- •Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб (далі - Методичні рекомендації)
- •1. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
- •2. Порядок взаємодії підрозділів оперативного контролю при проведенні перевірок щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу
- •Повідомлення n _______
- •Розписка n ______
- •Направлення n _______
- •Розписка n __________
- •Журнал обліку видачі направлень на перевірку посадовим особам
- •Розподіл результатів документальної перевірки між підрозділами
- •Список використаних джерел
Правові основи здійснення фінансового контролю Вступ
Фінансовий контроль є одним із інститутів фінансового права. Необхідність вивчення окремо даної дисципліни обумовлене особливою роллю, яку відіграє фінансовий контроль в управлінні в даний час. Особливе місце фінансового контролю в загальній системі контролю як елемента в системі управління суспільними процесами зумовлюється його специфікою, що найяскравіше проявляється в контрольній функції самих фінансів. Об’єктивно властива фінансам здатність виражати специфічну сторону виробничо-господарської діяльності у будь-якій сфері робить фінансовий контроль всеохоплюючим і всеосяжним. Від організації фінансового контролю залежать повнота і своєчасність надходжень грошових коштів у державні фонди, а також додержання вимог законодавства при їх використанні. Без повного та своєчасного виконання бюджету по доходах та видатках неможливе проведення балансу ресурсів у державі. Для підтримки дисципліни у фінансовій сфері потрібен контроль. Саме фінансовий контроль є формою нагляду за належною реалізацією фінансової політики держави та за рухом фінансових ресурсів.
Фінансовий контроль є одним із видів державного контролю. Він здійснюється при формуванні державних фондів грошових коштів, їх розподілі, перерозподілі та використанні.
Вивчення даного спецкурсу базується на отриманих раніше знаннях з фінансового, конституційного та адміністративного права. Під час вивчення спецкурсу студенти ознайомлюються із правовою основою діяльності держави, її контрольних та правоохоронних органів, особливо органів ДПС України.
Розділ 1 Теоретичні положення фінансового контролю
1.1. Загальна характеристика фінансового контролю як функції фінансів
Поняття та значення фінансів.
Поняття фінансового контролю, його функції та принципи.
Фінансова діяльність держави і роль фінансового контролю в її здійсненні.
Існує думка, що авторство терміна фінанси пов’язують з французьким вченим Ж. Боденом. Тому вважають, що поняття “фінанси” походить від французького finance – сукупність економічних відносин, що виникають у процесі формування і використання централізованих і децентралізованих грошових фондів. Вважається, що фінанси з’явилися одночасно з появою держави при поділі суспільства на класи.
За своїм матеріальним змістом фінанси держави є фондами коштів. Вони безпосередньо пов’язані з функціонуванням грошей. Поза цим функціонуванням немає і не може бути фінансів.
Але слід зазначити, що не гроші і не грошові фонди самі по собі, а економічні грошові відносини, що виникають при цьому, складають сутність фінансів.
Фінанси – це завжди грошові відносини. Але в той же час не всі грошові відносини є фінансами. До змісту фінансів включаються лише такі грошові відносини, які мають специфічну форму руху вартості, пов’язану з формуванням певних фондів коштів, розподілом грошових доходів і накопичень, а також з їх використанням.
Фінансами є ті грошові відносини, які характеризуються наступними особливостями:
По-перше, це імперативні відносини, і обов’язковим суб’єктом цих відносин виступає держава;
по-друге, це відносини, що спрямовані на утворення, розподіл і використанням грошових ресурсів з метою виконання завдань і функцій держави;
по-третє, фінанси є безеквівалентними, оскільки рух грошей не супроводжується зустрічним рухом товарів або послуг.
Під фінансами розуміють – систему економічних відносин, що виникають з приводу формування, розподілу і використання фондів, необхідних державі для виконання своїх функцій.
В літературі виділяють різні класифікації функцій фінансів, але більшість авторів переконані, що основними є дві функцій: розподільча і контрольна. Розглянемо наступні функції фінансів:
Розподільча – дана функція проявляється при розподілі суспільно необхідного продукту, прибутку підприємств, його фондів, державного бюджету та ін. У результаті функціонування фінансів створюються, розподіляються і використовуються фонди коштів, які забезпечують виконання завдань і функцій держави. Розподільча функція фінансів сприяє організації збалансованого і ефективного виробництва, розвитку всіх його галузей, створенню ринкових структур економіки з метою повного задоволення потреб населення, підвищення матеріального рівня його життя, завдяки пропорційному забезпеченню матеріальними ресурсами всіх сфер.
Стабілізуюча - забезпечення стабільного функціонування економіки, що дозволить створити для всіх господарюючих суб’єктів і громадян стабільні умови у розвитку економічних і соціальних відносин. Зміст стабілізуючої функції фінансів саме і полягає в тому, щоб забезпечити ці умови за допомогою належної нормативної бази, реальних податкових ставок та іншого.
Регулююча – полягає в тому, що через податки, неподаткові платежі, державний кредит, державні видатки та інше, держава здійснює вплив на забезпечення належного і своєчасного виконання своїх завдань і функцій, оскільки ця функція пов’язана з втручанням її через фінанси у процес відтворення. Держава за допомогою пільг та інших механізмів регулює процес накопичення фондів.
Контрольна – дана функція проявляється в контролі за розподілом між відповідними фондами валового внутрішнього продукту і їх ефективним, цільовим витрачанням.
Поняття “фінансовий контроль” і “контрольна функція фінансів” є різними, оскільки контрольна функція фінансів – це прояв їх суспільного призначення і забезпечення економічних умов для здійснення контролю за формуванням, розподілом і використанням фондів коштів, а фінансовий контроль – це діяльність відповідних державних органів чи недержавних організацій, які практично використовують контрольний характер фінансів. Основу контрольної функції фінансів складає рух фінансових ресурсів, а шляхом проведення фінансового контролю реалізується можливість впливу на процес виробництва, обліку і споживання. В той же час наявність контрольної функції фінансів ще не дає підстав стверджувати про наявність фінансового контролю, оскільки його існування передбачає наявність не лише об’єктів контролю, але і суб’єктів. Для його ефективного здійснення і функціонування, як елемента фінансової системи, необхідні детальна розробка як теоретичних, так і методологічних основ, діяльність держави, спрямована на створення певних органів фінансового контролю, вдосконалення організації діяльності діючих, належна регламентація їх прав і обов’язків, удосконалення форм, методів цього контролю, визначення нормами права його зовнішніх меж та форм взаємодії контролюючих органів.
Основу контрольної функції фінансів складає рух фінансових ресурсів, а можливість впливу на їх рух в процесі виробництва, обліку і споживання реалізується через фінансовий контроль.
Призначення контрольної функції фінансів полягає у створенні економічних умов для здійснення державою контролю за розподілом централізованих і децентралізованих фондів, тобто, контрольна функція фінансів фактично є об’єктивною основою фінансового контролю, але в той же час вона контроль не породжує.
Контролю з боку держави підлягають державні фінанси та приватні, в частині, яка впливає на формування державних фінансів.
Види фінансів:
Державні: 1) централізовані, що представляють собою систему економічних відносин, що виникають з приводу формування, розподілу і використання грошових фондів, що утворюються на рівні держави та необхідні їй для виконання своїх функцій (економічні відносини по формуванню бюджету держави, органів місцевого самоврядування, пенсійного фонду та ін.).
Децентралізовані – економічні відносини, що виникають з приводу утворення розподілу та використання фондів на рівні державних підприємств.
Приватні – це система грошових відносин, що функціонує на рівні приватних осіб.
Будь-які відносини, учасником яких виступає держава, грошові відносини не становлять виключення, потребують правового регулювання. На сьогоднішній день не існує законодавчого закріплення поняття «фінанси». На відміну від української науки фінансового права, в Росії запропоновано прийняти Закон «Про фінанси», розроблено його структуру, обов’язкові положення, що повинні в ньому міститися.
Визначенню поняття «фінансовий контроль» присвячена велика увага. Жодний підручник з фінансового права не залишає це питання поза увагою. Кожний автор дає власне формулювання, але єдиного поняття фінансового контролю ще не сформульовано та на законодавчому рівні не закріплено.
В проекті Закону України «Про фінансовий контроль» зареєстрованого у Верховній Раді України від 17 червня 2002 року, під фінансовий контролем розуміють – функцію дослідження суб’єктом фінансового контролю об’єкта фінансового контролю, спрямовану на забезпечення дотримання законності, ефективності і економності в ході формування, володіння, використання і відчуження об’єктів права власності незалежно від її форми, а також повноти і своєчасності виконання зобов’язань.
Державне регулювання у сфері фінансового контролю здійснюється з метою:
1) забезпечення дотримання законодавства у сфері фінансового контролю;
2) забезпечення ефективності роботи суб'єктів фінансового контролю, усунення паралелізму і дублювання в діяльності шляхом розмежування їх функцій;
3) налагодження координації діяльності суб’єктів фінансового контролю (між собою, з державними органами та органами місцевого самоврядування);
4) запровадження єдиних норм і стандартів фінансового контролю.
Метою здійснення фінансового контролю є:
1) забезпечення законності формування та ефективного використання фінансових і матеріальних ресурсів;
2) запобігання прийняттю управлінських рішень, які можуть мати в майбутньому негативні наслідки для об’єкта фінансового контролю;
3) нагляд за відповідністю об’єкта фінансового контролю прийнятим управлінським рішенням;
4) аналіз виконання управлінських рішень, дослідження їх впливу на об’єкт фінансового контролю, виявлення і документальна фіксація фактів невиконання (неналежного виконання) управлінських рішень, які мають або можуть мати в майбутньому негативні наслідки для об’єкта фінансового контролю;
5) прийняття за результатами фінансового контролю управлінських рішень, спрямованих на усунення наслідків невиконання (неналежного виконання) та/або на удосконалення (оптимізацію, уніфікацію), скасування попередніх управлінських рішень та подальший контроль за їх виконанням.
В Лімській декларації керівних принципів контролю прийнятої в 1997 році передбачено, що контроль – це не самоціль, а невід’ємна частина системи регулювання, метою якої являється виявлення відхилень від прийнятих стандартів, порушення принципів, ефективності та економії використання матеріальних ресурсів на ранніх стадіях, щоб мати можливість прийняти корегуюючі засоби, а в окремих випадках, притягнути винних до відповідальності, отримати компенсацію за заподіяну шкоду або вчинити заходи по попередженню або уникненню таких порушень в майбутньому.
До основних завдань фінансового контролю можна віднести:
- забезпечення дотримання діючого законодавства у сфері оподаткування, правильності ведення бухгалтерського обліку та складання і виконання бюджету;
- перевірка стану й ефективності використання державних фінансових, трудових і матеріальних ресурсів підприємств, установ і організацій, виявлення резервів росту фінансових ресурсів держави;
- притягнення винних осіб до відповідальності за вчинені правопорушення;
- розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Розглянемо основні функції фінансового контролю:
1. Правоохоронна – полягає у перевірці дотримання положень правових норм суб’єктами господарювання. Шляхом проведення перевірок органи фінансового контролю забезпечують належне виконання фінансових зобов’язань.
2. Профілактична полягає у викритті різного роду проявів неправомірних дій з фінансами, що полягає у періодичному поданні звітності, проведенні перевірок та інших заходах, які зі свого боку здійснює держава.
3. Попереджувальна функція, яка тісно пов’язана з попередньою та полягає у передбаченні можливості вчинення незаконних операцій або інших порушень у фінансовій сфері з боку підконтрольних суб’єктів.
Попереджувальна та профілактична функції фінансового контролю взаємопов’язані та взаємодоповнюючі одна одну. Вони можуть проявлятися в діях держави по прийняттю відповідних нормативно-правових актів в сфері фінансового контролю, притягненню винних осіб до відповідальності та іншому.
4. Інформаційна – полягає в тому, що під час здійснення контрольної діяльності відбувається збір певних даних, далі здійснюється їх обробка, а потім на основі них приймаються відповідні рішення. В результаті здійснення фінансового контролю отримана інформація є підставою для прийняття відповідних рішень та проведення певних дій, які забезпечать нормальне функціонування об’єкта контролю та сприятимуть покращанню його діяльності.
5. Аналітична призначена для того, що отримана під час проведення контрольних дій інформація використовується для визначення причин, що привели до вчинення порушень, виявляння прогалини чинного законодавства, які існують у даній сфері. Ця функція сприяє належному функціонуванню підконтрольних суб’єктів, а також і для вдосконалення організації і здійснення фінансового контролю.
6. Виховна – сприяє підвищенню авторитету органів фінансового контролю, формує у суб’єктів господарювання почуття господаря, неприпустимості різного роду правопорушень та дотримання фінансово-контрольних норм.
Основними принципами фінансового контролю є:
1) Законність – органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
2) Принцип гласності – обов’язковість проходження фінансових документів, висновків про діяльність певних контрольних органів через представницькі органи.
3) Принцип публічності – проявляється у доведенні результатів діяльності органів фінансового контролю до відома громадськості шляхом опублікування цих результатів у пресі, повідомлення через інші засоби масової інформації тощо.
4) Принцип плановості полягає у здійсненні діяльності органів фінансового контролю на основі відповідних планів контрольних заходів. Крім цього, всі дії контролюючих суб’єктів в процесі контролю відбуваються на основі відповідних планів, програм.
5) Принцип незалежності означає, що органи фінансового контролю виконувати свої завдання незалежно від підконтрольних суб’єктів і захищені від стороннього впливу.
6) Принципу компетентності передбачає здійснення контролю в рамках визначених законом повноважень.
Виділяють принцип об’єктивності, доказовості, системності та інші.
Новим в діяльності органів фінансового контролю є принцип дотримання професійної етики, що представляє собою система морально-етичних норм і правил поведінки службових осіб органів фінансового контролю.
Фінансову діяльність держави розглядають як процес планомірної мобілізації, розподілу і витрачання централізованих і децентралізованих фондів коштів державою для виконання поставлених нею завдань.
Оскільки фінансова діяльність спрямована на виконання завдань і функцій держави та здійснюється органами державної влади, то можна говорити, що така діяльність є правомірною. Але не у всіх випадках так можна говорити, тому що органи законодавчої та виконавчої влади, посадові особи яких її здійснюють, в певних випадках, виходять за межі наданої компетенції, діють неправомірно, тоді їх дії вважаються правопорушеннями. Наприклад, такими правопорушеннями є нецільове використання коштів, або інші дії з бюджетними коштами.
Фінансова діяльність полягає у формуванні, розподілі та використанні фондів коштів і як завершальним виступає фінансовий контроль, який пронизує всю фінансову діяльність держави. Його основним завданням є перевірка, виявлення, усунення та попередження порушень у фінансовій сфері держави.
З одного боку фінансовий контроль пронизує всю фінансову діяльність, присутній на кожній стадії руху грошових ресурсів. З іншого ж боку, контроль виступає як заключна стадія руху грошових ресурсів.
Завдяки фінансовій діяльності створюється матеріальна основа, необхідна для функціонування держави, а тому будь-які зловживання і порушення у цій сфері наносять шкоду державі, тому питання їх попередження, виявлення тощо займають важливе місце. І саме цьому сприяє фінансовий контроль.
Об’єктом фінансової діяльності держави є фінансові ресурси держави, а об’єктом фінансового контролю є процес формування, розподілу і використання цих ресурсів.
Першим етапом фінансової діяльності держави є формування грошових фондів або, іншими словами, збирання коштів. Від здійснення цієї функції залежить і виконання завдань та функцій держави, адже чим більше буде зібрано коштів, тим краще будуть профінансовані відповідні заходи і виконані завдання держави на відповідний рік. При її виконанні застосовуються як обов’язковий, так і добровільний метод мобілізації. Перший – полягає у примусовому і безвідплатному вилученні частини коштів у власників на користь держави і передбачає встановлення у відповідних нормативних актах певних платежів (податків, зборів та інших), їх розміру, строку сплати тощо. Другий – полягає у добровільній мобілізації коштів і передбачає проведення лотерей, надання добровільних внесків тощо. І, звичайно, виконання даної функції тісно пов’язане з фінансовим контролем, який повинен забезпечити законність під час збирання коштів.
Основна функція при мобілізації грошових ресурсів належить органам податкової служби, які забезпечують правильність обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджетів податків і зборів, а також неподаткових доходів.
При здійсненні розподілу фінансових ресурсів використовуються такі спеціальні методи як фінансування, кредитування, субвенції, дотації тощо. Фінансовий контролю на даному етапі спрямований на перевірку правильності й доцільності виділення цих коштів відповідним суб’єктам.
Під час використання фінансових ресурсів фінансовий контроль є невід’ємним, його завданнями є виявлення нецільового, неефективного і незаконного використання бюджетних коштів та визначення можливих шляхів економного їх витрачання. Контроль, що здійснюється на цьому етапі вживає заходи щодо правильного витрачання бюджетних коштів.
Не можна не дооцінювати фінансовий контроль на якому б етапі фінансової діяльності він не здійснювався. Під час формування грошових ресурсів та іх розподілу ефективність контролю дещо вища, ніж під час їх використання, оскільки до використання фондів коштів існує можливість припинити правопорушення та забезпечити належне їх використання.
Завершує фінансову діяльність контроль за рухом грошових ресурсів. За наслідками його проведення дається висновок про рух грошових ресурсів та вживаються дії по виявленню порушень використання коштів, притягнення винних осіб до відповідальності та уникнення таких фактів в майбутньому.
Тобто, фінансовий контроль пронизує всю фінансову діяльність держави, а також є самостійним завершальним етапом її здійснення.
Система державних заходів спрямованих на мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл і використання державою для здійснення своїх функцій визначається фінансовою політикою держави. Основне завдання фінансової політики є забезпечення відповідними фінансовими ресурсами бюджетної сфери та програм економічного і соціального розвитку. Фінансово політика держави спрямована на розвиток виробництва, підвищення зайнятості населення, мобілізації та використання фінансових ресурсів для забезпечення соціальних гарантій та інше.
Для реалізації фінансової політики необхідний достатній обсяг фінансових ресурсів, які держава утворює за допомогою своєї фінансової діяльності. А це все можливе при наявності дієвого фінансового контролю.