19.01.2012
Колообіг речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю
Біогеохімічний цикл — це колообіг хімічних речовин із неорганічного середовища через рослинні та тваринні організми знов до неорганічного з використанням сонячної енергії та енергії хімічних реакцій. Розрізняють два основні колообіги: великий (геологічний) і малий (біотичний).
Біологічний колообіг характеризується ємністю, інтенсивністю і швидкістю.
Ємність біологічного колообігу — це кількість хімічних елементів, що перебувають у складі біогеоценозу (фітоценозу).
Інтенсивність біологічного колообігу — кількість хімічних елементів, що містяться у прирості біомаси на одиницю площі за одиницю часу.
Швидкість біологічного колообігу — проміжок часу, протягом якого хімічний елемент проходить шлях від поглинання його живою речовиною до виходу зі складу живої речовини.
Крім колообігу речовини та енергії, велику роль у біосфері відіграють інформаційні зв'язки. Інформативні сигнали енергетично дуже слабкі, але містять важливі відомості в закодованій формі. Ці сигнали сприймаються, розшифровуються (здебільшого автоматично) та враховуються живими організмами. Обробляти, накопичувати й використовувати інформацію окремо від енергії можуть лише живі організми.
Закон динамічної рівноваги: речовина, енергія, інформація та динамічні якості окремих природних систем і їх ієрархії так тісно пов'язані між собою, що будь-яка зміна одного з показників неминуче призводить до функціонально-структурних змін інших. Але при цьому зберігаються загальні якості системи – речовинно-енергетичні, інформаційні та динамічні.
16(17).02.2012
Проблема збалансованого природокористування
Природні ресурси — це потенційно придатні для використання людиною природні компоненти та властивості середовища.
Природні ресурси
невичерпні вичерпні.
До невичерпних природних ресурсів належать: сонячна енергія; вітер, приливи, рухлива вода; тепло земних надр. Вичерпні природні ресурси поділяють на відновлювані (чисте повітря, прісна вода, ґрунт) та невідновлювані (викопне паливо, металічні руди, неметалічна мінеральна сировина — глина, пісок тощо).
Природокористування — це сукупність усіх форм експлуатації природо- ресурсного потенціалу і заходів з його збереження.
Виділяють три аспекти природокористування:
Видобуток і переробка природних ресурсів, їхнє відновлення (відтворення).
Використання та охорона природних умов середовища проживання.
Збереження, відтворення (відновлення) екологічної рівноваги природних систем, що є основою збереження природо-ресурсного потенціалу.
Збалансований розвиток — це комплексне розв'язання соціально-еконо- мічних задач і проблем навколишнього середовища з метою задоволення потреб сучасного покоління людей без шкоди для майбутніх поколінь. Розумне виконання економічної діяльності неможливе без проведення сукупності заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища.
Екополітика — це сукупність методів контролю екообмежень при соціально-економічному розвитку країни, регіону чи людства в цілому.
17.(16).02.2012