- •Виникнення, періодизація та суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •Державний лад Стародавнього Єгипту
- •Джерела, зміст і основні риси права Стародавнього Єгипту
- •Виникнення й основні етапи розвитку Стародавнього Вавилона
- •Суспільний лад і правове становище населення Стародавнього Вавилона
- •Державний лад Вавилона
- •Шлюбно-сімейні відносини та спадкове право за Законами Хаммурапі
- •Злочин і покарання в Законах царя Хаммурапі
- •Система варн (каст) Стародавньої Індії
- •Державний лад і система управління Стародавньої Індії
- •Джерела староіндійського права
- •Організація державної влади в Стародавньому Китаї
- •Основні риси права Стародавнього Китаю
- •Державний лад Афін у період розвитку демократії
- •Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
- •Боротьба королівської вл за централізацію держави. Реформи л.
- •Франція в період станово-представницької монархії (XIV-XV століття)
- •Великий березневий ордонанс (1357 р.)
- •Абсолютна монархія у Франції
- •Суспільний і державний лад англосаксів
- •Феодальна монархія в Англії після нормандського завоювання (хі-хіі століття)
- •Основні складові судової реформи:
- •Утворення станово-представницької монархії в Англії
- •Велика хартія вольностей 1215 р.
- •Утворення й особливості розвитку феодальної держави в Німеччині
- •Станово-представницька монархія в Німеччині
- •Золота булла 1356 р.
- •"Саксонське зерцало"
- •"Швабське зерцало"
- •"Кароліна"
- •Виникнення й розвиток Арабського Халіфату
- •Державний лад Арабського Халіфату
- •Джерела й основний зміст права Арабського Халіфату
- •Виникнення та розвиток феодальної держави і права Болгарії
- •Виникнення й розвиток феодальної держави та права Польщі
- •Виникнення й розвиток феодальної держави та права в Чехії
- •Виникнення й державний лад Росії в XIV— XVI століттях
- •Станово-представницька монархія в Росії
- •Відновлення монархії. Бредська декларація
- •Славна революція 1688-1689 рр.
- •Біль про права 1689 р.
- •Акт про престолонаступництво 1701 р. Основні положення Акта про престолонаступництво:
- •Формування державного механізму конституційної монархи в Англії
- •Реформи виборчої системи та виборчого права в XIX ст. В Англії
- •Особливості та зміст буржуазного права Англії
- •Боротьба американських колоній за незалежність. Декларація незалежності сша
- •Статті конфедерації 1781 р.
- •Конституція сша 1787 р.
- •Біль про права 1791 р.
- •Громадянська війна в сша та її наслідки
- •Державність Франції в період конституційної монархії
- •Декларація прав людини та громадянина 1789 р.
- •Конституція Франції 1791 р.
- •10 Серпня 1792 р. У Парижі спалахнуло збройне повстання, котрим керувала Паризька комуна. Людовика XVI було заарештовано.
- •Диктатура якобінців (1793-1794 рр.)
- •Кодекси Наполеона
- •Друга республіка у Франції
- •Конституція Другої республіки 1848 р.
- •Переворот Луї Бонапарта та встановлення Другої імперії
- •2 Грудня 1851 р., нібито захищаючи республіку від змовників, Луї Бонапарт здійснив державний переворот: війська зайняли всі стратегічні пункти, в Парижі було оголошено військовий стан,
- •Третя республіка у Франції. Конституційні закони 1875 р.
- •Реставрація Мейдзі
- •Реформи 70-80-х рр. XVIII ст. В Японії
- •Конституція Японії 1889 р.
Виникнення Франції та її розвиток у ранньофеодальний період
Процес феодалізації, що розгорнувся у Франкській імперії, поява та розвиток феодальної власності на землю призвели до її розпаду — розподілу між онуками останнього франкського імператора Карла Великого (Верденський договір 843 р.). На руїнах імперії виникли нові феодальні держави, однією з них була Франція. У ній в IX—XI століттях відбувається остаточне оформлення феодальне залежного селянства, серед якого розрізнялись такі категорії: серви (розглядались як проста належність до землі) та вілани (вважалися вільними держателями землі). Відбувається формування соціальної верхівки суспільства - феодалів-землевласників, до яких приєднується духовенство, - та їх консолідація. Виникає особлива форма відносин
між ними - сюзеренітету-васалітету — та формується своєрідна ієрархічна драбина за категоріями феодалів, кожен з яких фіксував титул або ранг. На верхівці перебував король, а далі йшли герцоги, маркізи, графи, барони, віконти та шевальє. Залежно від того, яку сходинку в цій ієрархічній драбині посідав той чи той феодал, визначалися його права, привілеї, обов'язки.
Відбувається становлення феодальної держави, правителем якої був король. У IX—XI століттях його обирала верхівка світських і духовних феодалів, лише з XII ст. утверджується спадкове передання трону. Найближчим радником і помічником короля був сенешал (вважався главою королівського двору та командував армією). У військових справах важливу роль відігравав великий конетабль (глава королівської кінноти), помічником якого був маршал. Королівською скарбницею завідував скарбник, який мав помічника -камергера. Канцелярією керував канцлер. На місцях адміністративні, військові та судові функції покладалися на призначених королем посадовців. З XI ст. у королівському домені з'являється нова посадова особа - прево, — котра збирала податки, командувала гарнізоном і ополченням. У XII ст. виникають великі територіальні одиниці, на чолі яких стояли бальї. З розвитком феодальних відносин утворюються збори королівських васалів (які служили королю за надану їм землю) - королівська курія, значення якої поступово зростає.
З розвитком великого феодального землеволодіння та неперервною роздачею земель васалам настає економічна роз'єднаність, яка зумовила політичну роздробленість. Великі феодали відмовляються визнавати верховну владу короля, вважаючи себе повністю самостійними та незалежними. Після того, як класична формула васалітету "васал мого васала не мій васал" була визнана юридичною нормою, король, фактично, був позбавлений прямого зв'язку з основною масою феодалів. Його влада обмежилася лише власним доменом. Франція розпалася на просту сукупність феодальних володінь.
Міста у Франції, виникаючи на землях феодалів, підпадали під їхню юрисдикцію, вважалися їхньою власністю та були зобов'язані відбувати різні повинності. Це викликало невдоволення міст. Отож, уже в X—XII століттях французькі міста отримують певну автономію, звільняючись від влади феодалів. Багато з них створюють власні органи управління, мають свій суд, видають законодавчі акти. Управління містом зосереджувалось у міській раді, що складалася з присяжних. Останні обирали мера міста.