- •1. Національна економіка та економічна система
- •2. Предмет та функції макроекономіки
- •3. Методологія макроекономіки
- •4. Сутність та особливості системи національних рахунків.
- •5. Номінальний та реальний ввп. Показники рівня цін
- •6. Цикли ділової активності та їх особливості.
- •7. Безробіття: основні визначення та вимірювання.
- •8. Інфляційні явища в економіці.
- •9. Сукупний попит і його особливості.
- •10.Рівновага сукупного попиту і пропозиції
- •11.Теорії кривої короткострокової сукупної пропозиції
- •12.Нецінові чинники сукупного попиту та сукупної пропозиції
- •13.„Шоки" (збурення) сукупного попиту та сукупної пропозиції.
- •14.Взаємозв'язок використовуваного доходу і споживання.
- •15.Взаємозв'язок використовуваного доходу і заощадження.
- •16.Інвестиції: сутність та особливості. Нестабільність інвестицій.
- •17.Модель „витрати - випуск".
- •18.Модель „вилучення - ін'єкції».
- •19.Ефект мультиплікатора. Повний мультиплікатор видатків.
- •20.Інфляційний та рецесійний розрив..
- •22.Дискреційна та недискреційна фіскальна політика.
- •24. Сутність грошей та їх агрегати.
- •25. Попит та пропозиція грошей.
- •26. Рівновага на грошовому ринку.
- •27. Цілі, види та інструменти грошово-кредитної політики.
- •28. Рівновага в моделі is - lm.
- •29. Бюджетно-податкова та грош-кред політика в моделі is-lm
- •30. Теорія міжнародної торгівлі
- •31. Світове господарство
- •32. Крива філіпса у коротко- та довгостроковому періодах.
- •33. Соціальна політика в Україні.
- •34. Сутність економічного зростання.
- •35. Сучасні теорії економічного зростання
- •2.Предмет та функції макроекономіки
26. Рівновага на грошовому ринку.
Рівновага на грошовому ринку дуже вразлива щодо дії зовнішніх чинників. Це обумовлено тим, що один з вирішальних моментів її забезпечення, а саме пропозиція грошей, є екзогенною, а вона, у свою чергу, залежить від дії цілої низки чинників. Це ступінь незалежності головного емісійного центру країни (центрального банку), рівень наукової обґрунтованості кредитно-грошової політики держави, стан платіжного балансу, наявність дефіциту державного бюджету і правові обмеження щодо джерел його покриття, політичні чинники і багато інших факторів. І якщо аксіоматичним для визначення розмірів і динаміки збільшення пропозиції грошей є приріст доданої вартості в сукупному ВВП, то реальні розміри цієї пропозиції можуть досить суттєво відрізнятись від тих розмірів, що обумовлені першопричиною зростання грошової пропозиції. Це може бути обумовлено саме дією тих чинників, що вже названі і які є, по суті, зовнішніми до процесу збільшення пропозиції грошей на грошовому ринку.У короткостроковому періоді, в умовах, коли діючі автоматично стабілізатори не можуть забезпечити рівновагу на грошовому ринку, центральний банк може вжити певних заходів з метою нормалізації ситуації на грошовому ринку. В його арсеналі досить широкий спектр дій. Це може бути регулювання за допомогою зміни облікової ставки, операції на відкритому ринку, певна політика щодо норми банківського відсотка та ін. Більш детально дії центрального банку в реалізації кредитно-грошової політики і забезпеченні рівноваги на грошовому ринку розглядатимуться в розділі 8.Таким чином, неодмінною умовою сталого розвитку суспільного виробництва є досягнення рівноваги між попитом на гроші і їх пропозицією. Ця рівновага певною мірою є умовною, бо вона формується як наслідок постійного її порушення. Реакція на ці порушення і цільові дії центрального банку в напрямку досягнення оптимального співвідношення між попитом на гроші і їх пропозицією стають головним способом реалізації політики монетаризму, а відтак, і забезпечення ефективного функціонування суспільного виробництва і досягнення економічного зростання.
27. Цілі, види та інструменти грошово-кредитної політики.
Цілі грошово-кредитної політики можна розділити на кінцеві: (економ зрост, повна зайнят, стабільність цін, життєздатний платіжн баланс) та проміжні (% ставка, грош маса, валютний курс).
Використання проміжних цілей дозволяє узгодити кінцеві цілі з інструментами грошово-кредитної політики.
Складність проведення грошово-кредитної політики зумовлена тим, що центральний банк не в змозі одночасно стабілізувати грошову масу і процентну ставку, якщо попит на гроші змінюється. Розглянемо моделі. грошового ринку в короткостроковому періоді. Згідно з цією моделлю, нахил кривої пропозиції грошей залежить від варіантів грошово-кредитної політики.
Гнучка грошово-кредитна політика – політика центрального банку, за якої проміжною ціллю є фіксація або підтримка процентних ставок на певному рівні. Жорстка грошово-кредитна політика спрямована на фіксацію або підтримку стабільного обсягу грошової маси в економіці. У моделі грошового ринку їй відповідає вертикальна крива пропозиції грошей
За жорсткої грошово-кредитної політики зростання попиту на гроші призводить до зростання процентної ставки, а зниження попиту на гроші спри¬чиняє падіння процентної ставки, оскільки центральний банк підтримує пропозицію грошей на певному рівні.
Проміжному типові грошово-кредитної політики відповідає така модель пропозиції грошей: при зміні попиту на гроші пропозиція грошей змінюється, але в обсязі, недостатньому для підтримки процентних ставок на фіксованому рівні. Тобто зростання попиту на гроші супроводжується зростанням і пропозиції грошей, і ставки % .
Грошово-кредитна політика проводиться за допомогою певних кредитно-грошових інструментів, які направлені на регулювання грошової маси. Пропозиція грошей регулюється центральним банком за допомогою інструментів прямого та непрямого впливу. До прямих інструментів грошово-кредитної політики належать: ліміти кредитування для окремих банків; пряме реґулювання процентної ставки; ліміти на обсяг чи вартість кредитів, що надаються окремим галузям. До непрямих інструментів регулювання пропозиції грошей належать: операції на відкритому ринку цінних паперів; зміна облікової процентної ставки; зміна вимог до рівня обов'язкових ре¬зервів депозитних інститутів.