- •Світогляд, сутність, структура, типи.
- •Де, коли і чому виникла філософія?
- •Розкрийте структуру філософії як системи знань.
- •Багатоманітність форм і способів буття філософії.
- •5.Розкрийте сутність міфол і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду.
- •Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
- •Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
- •Розкрийте зміст і сутність філософської культури.
- •Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.
- •Обґрунтуйте особливості філософії як типу духовності.
- •Філософія і релігія: особливості співвідношення.
- •Охарактеризуйте співвідношення філософії та моралі, філософії та мистецтва.
- •13.Філософія і наука: характер співвідношення.
- •Місце філософії у сучасній культурі.
- •Розкрийте сутність філософської проблематики.
- •Основні риси античної філософії та її основна проблематика.
- •Існує точка зору, що філософія – це мудрість і знання. Обґрунтуйте її зміст та своє ставлення до неї.
- •Порівняйте східну і західну парадигми філософування.
- •Порівн філ Платона і Аристотеля й обґрунтуйте свої висновки.
- •20. Охарактеризуйте вплив філософії античності на формування світоглядних позицій доби Середньовіччя та Відродження.
- •Основні риси і особливості середньовічної філософії.
- •22.Основні риси і проблем філософії Відродження.
- •Утвердження основ класичного типу раціональності у філософії Нового часу (хуіі-хуііі ст.)
- •Проблема пізнання і субстанції в філософії хуіі ст.
- •26.Пробл методу пізн у філ поглядах Бекон, Декарта.
- •Що означають поняття „теїзм”, „деїзм”, „пантеїзм” і як вони співвідносяться між собою? Назвіть філософів, які представляють ці позиції.
- •Основні риси філософії Просвітництва.
- •Нім класична філософія як втілення класичного типу раціональності.
- •В чому полягає зміст коперніканського перевороту Канта у філософії?
- •Охарактеризуйте протиріччя між методом і с-мою Гегеля.
- •31.Зміст,сутність антроп. Матеріалізму Фейєрбаха?
- •Розкрийте основну проблематику та вихідні принципи філософії марксизму.
- •Проблема раціонального та ірраціонального в філософії хх ст.
- •Сцієнтизм та антисцієнтизм у ф хх ст.
- •Охарактеризуйте характерні риси та основні напрямки філософії хх ст.
- •36.Філ психоаналізу: основні представники та ідеї.
- •Проблема людини у філософії хх ст.: екзистенціалізм, філософська антропологія, персоналізм.
- •Основні особливості та етапи розвитку філософської думки в Україні.
- •Філософські погляди г. Сковороди
- •Філософські ідеї Києво-Могилянської академії.
- •Проблема буття та її місце в філософії.
- •Проблема буття і небуття в філософії. Розкрийте відмінності тлумачення цієї проблеми в західній і східній філософії.
- •Розкрийте сутність філософських підходів до проблеми буття Бога.
- •Філософське розуміння простору і часу.
- •Розкрийте зміст синергетики як концепції розвитку.
- •Проблема духовності в філософії.
- •Свідомість: сутність та властивості.
- •Свідомість як філософська проблема.
- •Проблема несвідомого. Яка роль невідомого в людському бутті?
- •Самосвідомість: її природа та специфіка.
- •55. Пізнання та його філософське тлумачення. Види пізнання
- •Особливості чуттєвого та раціонального пізнання та їх роль у формуванні системи знань.
- •Пізнання і теорія істини.
- •Наука як соціально-культурний феномен.
- •Форми і методи наукового пізнання.
- •Розкрийте суть і співвідношення понять „парадигма”, „наукова революція”.
- •Наука та основні закономірності її розвитку.
- •Охарактеризуйте зміст і особливості основних типів раціональності.
- •Технократизм та технократичне мислення.
- •Практика: сутність, види та роль в людській життєдіяльності.
- •Діалектика і логіка: їх зміст і співвідношення.
- •Розкрийте предмет логіки і сутність її основних законів.
- •Проблемність людського буття: філософське осмислення.
- •Проблема достотності людського буття. Відчуження: способи його осмислення і подолання.
- •Буття людини як буття можливого: творчість, свобода, вибір, відповідальність.
- •Проблема сенсу життя і способи його філософського осмислення.
- •Проблема смерті та безсмертя в духовному досвіді людства.
- •Природа – людина – суспільство: філософські аспекти взаємодії.
- •Суспільство як цілісна с-ма.
- •Індивідуальне та соціальне в людському бутті: їх взаємозв’язок.
- •Історичність буття суспільства.
- •Проаналізуйте концепції періодизації та спрямованості історії.
- •Проблема прогресу та сенсу історії.
- •Проаналізуйте світоглядні засади сучасної екологічної ситуації.
- •Глобальні проблеми суч.І майбутнє людства. Феномен глобалізації.
- •Базові життєві цінності, їх смисл і співвідношення.
- •Проблема свободи: філософський аналіз.
- •Особливості ціннісно-духовних орієнтирів сучасної культури та їх значення для створення нового образу людини і світу.
- •В чому суть вчення в. Вернадського про ноосферу.
- •Філософське тлумачення техніки.
- •Філософське осмислення проблеми співвідношення культури і цивілізації.
- •Розкрийте зміст релігії як типу духовності.
- •Розкрийте сутність естетики як типу духовності.
- •Назвіть і охарактеризуйте основні категорії естетики.
- •Етика: її предмет, зміст та основні категорії.
- •Етика як практична філософія.
Світогляд-
це система поглядів людини на світ,
постановку, оцінку і місце людини в
ньому. Це духовно практичний компо-
нент.
Структури:
компонентна
це
різні притамані для людини форми
осягнення світу, це 1)норми (елементарна
форма вимоги, і цінності) 2)цінності –
довготривала і продуктивна мета яка є
бажаним і необхідним для людини (істина,
краса, любов) 3)оцінка- виявлення
значимості світу (добро і зло, прекрасне
і потворне) 4)знання – сукпність
інформації про власитвості., ознаки
предметів процесів і явищ. 5)перконання
– це погляди які є складовою внутріш.
світу, направляють діяльність людини.
Рівнева-
це щабелі узагальнення світоглядного
досвіду. Вкл. В себе: 1) світовідчутя-ставлення
до світує. 2)світосприйнятя – світ
дається як організований і впорядкований,
формується образ світу. 3)світорозуміння-
ставиться питання чому цей світ такий?
Що лежить в його основі?
Поділяють
на: житєвопрактичне і теоретичне.
Функціональна:
1)ідеал
– образ бжаного.2) віра- певні положення
які не отребують доведення. 3)надія- це
мрія в здійсненість якої людина повірила
4)любов
Типи
світогляду:
1)міфологія-передбачає сукупніс міфів
це сівітоглядна форма, яка спрямована
на задоволення умов і потреб існування
людини у світі 2)релігія-це благодійний
союз людини з Богом або віра в надприроднє
3)філософія-це свіогляд на теоретичному
рівні, з її рефлексивною здатністю.
Рефлексія – здатність людської
свідомості бути спрямованою на саму
себе, анлізувати свій власний зміст,
цінюваит свої знання і діяльність.
Істрико-філософськими
та історико – культурними дослідженнями
встановлено , що філософія виникає в
один ітой самий час -6ст. до н.е. – в
трьох культурних центрах :
Середземномор’я , Китай , Індія. Чим же
зумовлений закономірний характер
виникнення філософії? Однією з спроб
розв’язати це питання є ідея “стрижневої
доби “
Ясперса . “Стрижневою добою “ він
називає період з 8 по 2 ст. , коли
відбувається духовні процеси в яких
розви-ваються такі людські якості як
розум та особистість. Це дозволяє
говорити про процес «одухотворення»
в культурі, бо він складає смислове
підґрунтя подальшого розвитку культури.
Відбувається руйнування міфологічного
способу світобачення й світорозуміння
. Виникнення ф-ї на думку Ясперса , є
головною подією стрижневої доби. Саме
філософія відіграє вирішальну роль у
подоланні міфологічного світогляду ,
в культивуванні вільного й самочинного
людського мислення. В сучасній
історико-філософській науці ще не
досягнуто згоди щодо причин виникнення
філософії. Серед існуючих точок зору
виділяють:
-міфогенна
концепція роглядає виникнення ф-і з
міфології шляхом її іманентного розвитку
, шляхом зміни образної форми на
безособово понятійно.
-гносеологічна
концепція розглядає виникнення філософії
як результат процесу простого
узагальнення знань.
-еклектична
ф-я виникає як філософський матеріалізм
(знання) і філософський ідеалізм(віра).
Основні
передумови філософії:
1.
Онтологія-вчення про буття.
2.
Гносеологія-вчення про осягнення,
знання. 3.
Методологія- вчення про методи осягнення,
пояснення світу. 4.Аксіологія-
вчення про цінності. 5.
Праксеологія-вчення про діяльнісне
ставлення до світу. 6.
Антропологія- вчення про людину. 7.
Етика- вчення про норми і засади
поведінки. 8.
Естетика- вчення про багатоманітність
відношення до світу. 9.
Соціальна філософія –вчення про
суспільство і сусп. Історію.
Філософія
виступає як тип духовності, форма
самоусвідомлення і самовизначення
людини в світі, осягнення граничних
підвалин людського буття. В розвитку
філософії виділяють 2 способи філ-ння:
епістемний(наука), софійний(мудрість). Епістемний
вид філ. мислення реалізує орієнтацію
філ. на знання науки
(тлумачить
філ. як науку про суще). Створення
раціонально-логічних моделей світу.
Еп. тип є домінуючою тенденцією в
розвитку філ-ї в
періоди,
коли виникають потреби у систематизації
потреб, поглядів, ідей.Представники:
Декарт, Лейбніц, Гегель, Віндельбанд. Софійний
тип філ-ння це орієнтація філ-ї на
мудрість, що виражає здатність людини
до універсального осягнення світу
через відкритість людини множинному
світу можливостей. Виражає поєднання
рац.-логічного з худ.-образним мисленням,
моральними судженнями та
релігійно-містичними уявленнями. Соф.
тип стає затребуваним
коли
є потреба у зміні світоглядноі парадигми.
Єдність
соф. і епіст. типу філ-ння забезпечують
сутнісну єдність буття
філ-ї, надаючи їй стабільності і динамізму
виражаючи її здатність до упорядкування
і творення нових смислів. Багатоманітність
буття філ-ї проявляється також і в
певних рівнях організації філ. знань
за ступенем їх узагальненості і
спорідненості
включаючи філ. ідею, вченя, школи, течії
і напрямки.
Міфологія(М.)Історично
передує реліг. та філософ., в ній вони
формувалися.М. – світогляд родового і
нерозвиненого суспільства.Суб’єктом
носієм є рід або інша спільнота, з якої
ще не виокремилася особа.
М.
є синкретичною(нерозчленованою),
цілісною формою свідомості.М. не знає
трансцендентного(що існує поза реальним
світом(простором та часом)), Бога.
Релігія(Р.)Виникла як засіб тотального
контролю за особою, після того як вона
виокремилася з роду, усвідомила свою
окремішність, зрозуміла що кожен має
нести свій хрест сама.Р. виникла, де
зовнішеій контроль(звичаї, табу)
виявляється недостатнім, Р. створює в
додаток мораль. Р. спрямована на особу.
Р.
постулює потойбічне життя як відплату
за земне, віру і мораль.Бог –
трансцендентний, всемогутній.
Філософія(Ф.)Заснована
на розумі(передбачає аргументи, сумніви,
дискусії).Необхідним для виникнення
Ф. є толерантність до інакомислення,
частіше всього це забезпечується
державним устроєм напр. демократією.Ф.
– квазінаука.
Історичними
типами світогляду, які передують
виникненню ф: міфологічний і релігійний.
Міфологічний
– первісна універсальна світоглядна
форма, образно-фантастичне розуміння
світу, спрямована на забезпечення умов
існування людини світі, відчуття
цілісності співіснування людини і
світу. Міф – не стільки уявлення про
світ, скільки спосіб констатування і
організації людських сил і здібностей,
доповнення і створення людиною або в
бутті, в якому відсутні достатні природні
основи для її існування. Осн риси:
синкретизм – єдність світу і людини;
антропоморфізм – “людиноподібність”,
перенесення рис людини на весь природний
світ; соціоморфізм – злитність людини
і колективу; перевага емоційно-почуттєвого
начала.
При
різних поглядах на предмет ф і його
зміні в істор-ф процесі, вона здійснювала
орієнтацію на вічні проблеми буття
людини в світі, що мають світоглядний
характер і виражають взаємозв’язок ф
і світогляду
Світогляд
– це спосіб духовно-практичного
відношення людини до світу, що виступає
як система знань, уявлень, оцінок,
принципів, які визначають бачення і
розуміння людиною світу і самовизн в
ньому. Тобто світогляд виступає як
інтегративна сис-ма, оскільки в ній
поєдн картина світу, самообраз людини,
її самовизн у світі
Типологія
світогляду
– це виділення типових ознак різних
видів світовідношення. Рівнева
(світо-відчуття, -сприйняття, -розуміння),
компонентна (знання, цінності, принципи,
норми, настанови) і функціональна (воля,
віра, надія, любов, ідеал). Ядром світогляду
виступає переконання (погляди,
опосередковані власним досвідом, що
активно приймаються людьми і визначають
їх вн світ, зміст і хар-р діяльності;
найбільш стійка і суб”єктивна сторона
світогляду)
Класифікація:
за носієм і ступенем узагальненості
(індивідуальн, груповий, колективний,
національний, регіональний), за рівнем
світобачення та усвідомлення
(усвідомлюваний та неусвідомлюваний,
реалістичний та викривлений, цілісний
або фрагмент, внутрішньоузгодж чи
суперечливий), за ступенем зрілості і
пізнав глибини (життєво-практичний –
буденний здоровий глузд, теоретичний
– науковий, філософський). Основні риси
життєвопрактичн
світогл: зв’язок з життєвою практикою,
неоднорідність і масовість.
Специфіка
філософії виражається втій ролі яку
відіграє особистість
філософа у його філософуванні., оскільки
ф-я є індивідуальним виходом людини
до свободи , її способом визначення і
самопізнання в нескінченному світі.
Філософ повинен поєднувати в собі
універсальність та індивідуальність
, яка виражається: в
тематиці, тобто в тих проблемах і
спрямованості, яка домінує в філос.
системі. в
об’ємі духовного досвіду , на який
опирається філософ. в
аргументації в
стилі філософування (дискурсивний(логічний,
послідовний, аргументований),
афористичний(фрагментарний),сюжетний) роль
інтуїції;
Філософська
культура виступає виявленням реального
буття ф в духовному житті суспільства
і людини. Ф культура
– це сукупність всіх умов і передумов
становлення, вираження і розвитку ф
мислення, а також рівень потреб у ф
знанні, його продукуванні і поширенні.
Ф культура конкретна, вона ств конкретні
механізми реалізації ф мислення
(ПІДСТРУКТУРИ: інститути, бібліотеки,
прееклади; сукупність мислених актів,
дискусій, конференцій; існування ф
традиції і ставлення до неї – ф традиція
– принципове співпадання історії та
теорії, лог та історичне в розвитку ф
наукового та ціннісного в ф; ф культура
вираж об’єктивне місце ф в сусп і
ставлення до неї з боку політ влади)
Проблема:
національної своєрідності філос
культури, поліфонічність буття філософії.
В центрі уваги ф культури є людина як
реальний суб’єкт творчості і як мета
ф осмислення. В рамках ф культури форм
і виражається національна своєрідність
філос ідей: у формі вияву філос думки
(проф ф, наукова, афористична), у темах
і методах філософування, у способі
побудови філ знання
Культура
згідно з установленими поглядами
спрямована на саморозвиток людини. Ф
є “живофю душою культури”, своєрідним
резюме культури. А оскільки резюме не
можна зрозуміти поза осягненням сутності
того, що резюмується, то осмислення ф
б/я епохи потребує вивчення культури,
яка народила її. Ф ідеї лишають слід у
культурі не лише у вигляді ф трактатів,
але й у вигляді різних продуктів творчої
діяльності – це пам’ятки матеріальної
культури, політичної програми, релігійні
вірування, наукові концепції, твори
художньої літ-ри, мистецтва… Теоретичний
світогляд,
в
якому обгрунтовується теоретичними
засобами принципи загал орієнтації
людини у світі. Повязані з поняттями і
законами, виражає прагнення людини до
отримання загальнозначущого знання.
При
різних поглядах на предмет ф і його
зміни в істор-ф процесі, вона здійснювала
орієнтацію на вічні проблеми буття
людини в світі, що мають світоглядний
х-тер і вираж взаємозвязок ф і
світогляду.Світогляд – це спосіб
духовно-практич відношення людини до
світу, що виступає як с-ма знань, уявлень,
оцінок, принципів, які визначають
бачення і розуміння людиною світу і
самовизначення в ньому. Ф
– теоретично сформульований світогляд,
с-ма найзагальніших теоретичних поглядів
на світ, місце в ньому людини, зясування
різноманітних форм, ставлення людини
до світу, щ о виступають у понятійній,
категоріальній формі.Спираються на
досякнення наук про природу і суспільство. Ф
виникає як принципово інший тип
світовідношення, що базується на
позиціях розуму, народж із сумніву і
здивування через переосмислення тих
уявлень, що склались в міфол і релігії.
Світогляд, сутність, структура, типи.
Де, коли і чому виникла філософія?
Розкрийте структуру філософії як системи знань.
Багатоманітність форм і способів буття філософії.
5.Розкрийте сутність міфол і релігійного світогляду та їх відмінність від філософського світогляду.
Розкрийте основні аспекти співвідношення філософії та світогляду.
Охарактеризуйте роль особистості в філософії.
Розкрийте зміст і сутність філософської культури.
Охарактеризуйте світоглядну природу філософського знання.