- •1. Спеціальні органи у сфері держ фінансів :
- •2.Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування. Принципи та функції фінансової діяльності. Методи фінансової діяльності.
- •3. Поняття фінансового права, його предмет. Наука фінансового права. Методи фінансово-правового регулювання.
- •4. 3В'язок фінансового права з іншими галузями права. Система фінансового права. Джерела фінансового права.
- •5. Поняття фінансово-правової норми, її ознаки. Класифікація фінансово-правових норм. Уповноважуючі, зобов'язуючі та забороняючі фінансово-правові норми. Структура фінансово-правових норм.
- •7.Поняття фінансового контролю та його зміст. Види фінансового контролю за часом проведення. Види фінансового контролю за формою проведення.
- •8.Види фін.Контролю за сфер. Фін.Діяльності,за субективним складом органів,що його здійснюють.
- •10. Випадки, коли проведення аудиторського контролю є обов'язковим. Методи фінансового контролю. Види ревізій.
1. Спеціальні органи у сфері держ фінансів :
НБУ–діе на основі Констит.Укр., ЗУ „ Про НБУ”, ЗУ” Про банки і банківську діяльньсть”
--грошово- кредитна політика; -- грошова емісія;
--регулювання органів. Які займаються гро шовим механізмом.
МінФін Укр.- централізований орган виконавчої влади , підпорядкований КМУ, діє на основі Указа През. „ Про МінФін Україні”.
-здійснює виконання актів , законодавства; --забезпеченя ефективного використання бюджетних коштів; --здійснення фін. контролю;
Держ. Казначейство діє на підставі Указа Президента: -- оргонізація виконаня Держ. бюджета ; -- здйснення контролю; -- управління наявними коштами Держ. бюджета; -- управління коштами позабюджетних фондів; -- ведення обліку касового виконання ДБУ.
Держю. Податкова Адміністрація (ДПА) діє на основі ЗУ „ Про Держ. подат службу в Україні”. –здійснює безпосередній контроль за додержаням подат. занонодавства; -- регістрайія та облік платників податків4 – обслуговування платників податків.
Держ. комісія з урегулювання ринків фін. послуг в Україні : определьоная форма засідання. – проведення політики та стану у сфері ринкових послуг; -- регулювання діяльності страх брокерів, установлення пені забезпеченності ламбардів, установ лізінгу та кредитних спілок, крім банків; -- здійснення регістраії фін установ; -- здійснення ліцнзування; -- притягує до відповідальності за порушення фінансового законодавства; -- регулювання процесу спільного інвестування.
Рахункова палата діє на підставі ст. 98 Конст. Укр. та закону Укр. „Про рахункову палату”, іфункц з 1991. має спец статус. –аналітичних заходів в розробці аналізу, виконання видатків та доходів частини бюджету; -- контроль за доцільністю ефективності використання держ коштів, за використання кошторису, витрати НБУ; -- експертні – експертиза поектів законів щодо держ бюджету, міжнар поекрів.
Держ. митна смужба Укр. має спец. статус, створ Президентом Укр., діяльність спрямована та координована Каб Міном Укр. – організація та контроль за митними функціями;-- забезпечення повного і сваечасного внесення до Держ буджену податків, зборів та обовязкових платежів; -- сприяє не дотущенню вивозу за кордон.
Пенсійний фонд; фонд страх від безробіття, від нещасних випадків на виробництві і проф. Захворювань; фонд гарантування вкладів фіз осіб.
2.Фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування. Принципи та функції фінансової діяльності. Методи фінансової діяльності.
Фінансова діяльність держави — це планована діяльність у сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих та децентралізованих фондів коштів з метою виконання завдань і функцій держави.
У Конституції України (ч. 2 ст. 92) є імперативна норма, що стосується організації фінансової діяльності держави. Характеризуючи фінансову діяльність держави, доцільно згадати її діяльність з формування грошової системи країни та забезпечення нормального функціонування цієї системи. Конституція України (ст. 99) містить норму, згідно з якою грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення її стабільності — основна функція центрального банку держави — Національного банку України.
В якості інструментів, що обертаються через централізовані й децентралізовані фонди, виступають не лише гроші, а й цінні папери та валютні цінності.
Характеризуючи фінансову діяльність держави та органів місцевого самоврядування, слід відзначити принципи її здійснення. До них належать загальноправові, галузеві, міжгалузеві принципи та принципи окремих правових інститутів даної галузі права.
До загальноправових принципів відносять законність, принцип верховенства права, суверенітет держави, рівність усіх форм власності та право власності народу України на природні об'єкти та інші принципи, закладені в Конституції України. Вони є визначальними для формування окремих галузевих наук.
У свою чергу безпосередньо галузеві принципи є базовими для визначення кола суб'єктів, що беруть участь у таких відносинах, та об'єктів правового регулювання цих відносин До галузевих принципів фінансової діяльності належать: 1) публічний характер фінансової діяльності держави та органів місцевого самоврядування. Наприклад, Закон України «Про Державний бюджет України» на поточний рік. 2) оснований на конституційному принципі розподілу влад принцип розподілу функцій між представницькими органами та органами виконавчої влади у сфері фінансової діяльності. 3) пріоритет представницьких органів держави та місцевого самоврядування перед виконавчими органами; 4) пріоритет публічних видатків над доходами. Для держави видатки є первинними, а доходи — вторинними; 5) всебічний контроль у сфері фінансової діяльності держави, який пояснюється розумінням значення фінансів для виконання функцій державою.
Базуючись на вищезазначених принципах, держава реалізує розподільчу, перерозподільчу та контрольну функції фінансів. Це виражається переважно через методи фінансової діяльності. Методи, тобто способи здійснення фінансової діяльності держави, поділяють на три основні групи, що пов'язано з роллю та призначенням державних фінансів: 1) методи мобілізації фондів коштів; 2) методи розподілу фондів коштів; 3) методи використання фондів коштів.
Мобілізація— це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного формування
фондів коштів. Збирання коштів здійснюється за допомогою обов'язкового та добровільного метолів мобілізації. Обов'язковий метод являє собою, по суті, справляння податків, зборів та інших обов'язкових платежів, за рахунок яких і формуються переважно доходна частина бюджетної системи країни та цільові фонди коштів.
До добровільного методу мобілізації слід віднести й позики, що здійснюються державою та органами місцевого самоврядування шляхом емісії державних або муніципальних цінних паперів з метою покриття дефіциту бюджету або виконання певних цільових програм
До основних методів розподілу коштів належать фінансування й кредитування. Фінансування — це безповоротний, безоплатний, цільовий відпуск коштів, що здійснюється на підставі затверджених фінансових планів з відповідного централізованого фонду коштів; кредитування — виділення коштів на певний термін на засада^ оплат-ності та поворотності з додержанням цільового призначення
До метолів використання фінансових ресурсів відносять плановість, цільовий характер використання коштів, ефективність та економію, науково-методологічний підхід у визначенні обсягів видатків, використання коштів у межах встановлених лімітів та інші методи.
Перелічені методи фінансової діяльності є основними, алена всіх етапах фінансової діяльності застосовується метод фінансового контролю. Його призначення є досить важливим, оскільки фінансові ресурси завжди обмежені, їх мобілізація й витрачання регламентуються спеціальними правовими нормами. Фінансовий контроль є постійним і всебічним, оскільки фактично охоплює всі аспекти діяльності держави, юридичних та фізичних осіб.