- •Предмет і функції філософії.
- •2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.
- •3. Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •4.Філософія в Стародавньому Китаї. Конфуціанство, даосизм.
- •5. Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •8. Атомістичне вчення в Стародавній Греції.
- •10. Суспільно-політичні погляди Аристотеля.
- •11. Філософія в Стародавньому Римі. Епікуреїзм. Стоїцизм. Сенека.
- •12. Християнська філософія епохи Середньовіччя. Патристика.
- •13. Номіналізм і реалізм в філософії Середньовіччя.
- •14. Вчення ф.Аквінського.
- •15. Природознавчі досягнення епохи Відродження. Філософські погляди д.Бруно, м.Кузанського. Соціальні теорії епохи Відродження.
- •16. Наукова революція хуіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •17. Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •18. Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •19. Раціоналізм Декарта.
- •20. Вчення про субстанцію в філософії б.Спінози.
- •21. Філософія д.Локка.
- •22. Погляди ш.Монтеск’є.
- •23. Філософія Просвітництва у Франції XVIII ст. Вольтер, Руссо.
- •24. Французькі матеріалісти 18 ст.
- •25. Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі, д.Юма.
- •26. Трансдентальний ідеалізм і.Канта.
- •27. Етика і.Канта.
- •28. Філософія г.Гегеля.
- •29. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха.
- •30. Філософія життя (Шопенгауер, Ніцше)
- •31. Історичні умови виникнення марксизму
- •32. Сутність філософії марксизму.
- •33. Марксизм XX ст.
- •35. Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •36. Особливості і основні напрямки світової філософії XX ст.
- •37. Ідея несвідомого і психоаналіз з.Фрейда. Неофрейдизм.
- •38. Філософія екзистенціалізму.
- •39. Буття і час у філософії Хайдеггера
- •40. Релігійна філософія XX ст. Неотомізм. Персоналізм.
- •41. Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •42. Позитивізм о.Конта.
- •43. Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап).
- •44. Пост позитивізм (к.Поппер)
- •45. Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •46. А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •47. Стадії суспільного розвитку у.Ростоу. Концепції індустріального і постіндустріального суспільства.
- •48. Прагматизм
- •49. Франкфуртська школа. Неомарксизм.
- •50. Філософська герменевтика.
- •51. Сутність структуралізму.
- •52. Філософія науки т. Куна
- •53. Аксіологія
- •54. Філософська проблематика в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •55. Філософські ідеї в період формування української нації (14-15 ст. )
- •56. Філософські ідеї гуманізму на Україні в період українського ренесансу. І. Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •57. Філософія в Києво-Могилянській академії. Ф.Прокопович.
- •58. Філософія г. Сковороди.
- •59. Етика г. Сковороди.
- •60. Філософія п.Юркевича.
- •61. Погляди п.Куліша.
- •62. Погляди м.Костомарова.
- •63. Світогляд т.Шевченка.
- •64. Ставлення Шевченка до релігії.
- •65. Філософські та суспільно-політичні погляди і.Франка.
- •66. Ставлення Франка до марксизму.
- •67. Світогляд л. Українки.
- •68. Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •69. Світогляд Гоголя.
- •70. Погляди в.І.Вернадського.
- •71. Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко)
- •72. Філософія в Україні в 20 ст.
- •73. Поняття буття. Форми буття.
- •74. Поняття природи. Природа і суспільство.
- •75. Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку.
- •76. Теоретичні моделі суспільного прогресу.
- •77. Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •78. Поняття матерії.
- •79. Рух, час та простір.
- •80. Походження та сутність свідомості.
- •81. Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •82. Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •83. Форми суспільної свідомості.
- •84. Сутність пізнання. Головне питання гносеології. Суб’єкт і об’єкт пізнання.
- •85. Основні форми пізнання.
- •86. Концепції пізнавального процесу. Відображення та творчість.
- •87. Істина, її концепції. Істина як процес.
- •88. Проблема критерію істини.
- •89. Методи теоретичного дослідження.
- •90. Методи емпіричного дослідження.
- •91. Загальнологічні методи пізнання.
- •92. Роль практики в процесі пізнання.
- •93. Проблема людини в сучасній філософії.
- •94. Концепції походження людини.
- •95. Свідомість і мова.
- •96. Крах комуністичного експерименту в срср. Причини і наслідки.
- •97. Глобальні проблеми 20 ст.
- •100. Тоталітарне суспільство і його риси.
- •101. Проблеми філософії історії.
- •102. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку.
Предмет і функції філософії.
Філософія – любов до мудрості. У розумінні греків ф-я – це процес наближення до мудрості, процес „мудроствования”. Ф-я – одна з форм суспільної свідомості, теоретична основа світогляду або світогляд на теоретичному рівні. Гегель говорив, що ф-я – це сучасна їй епоха, відображена в думці. Є два визначення ф-ї: софійне (основане на мудрості) і епістемне (засноване на знаннях).
Ф-я – форма освоєння духовного світу людиною. Це є, фактично, розуміння життя. Ф-я починається зі здивування, за яким слідує цікавість, потім мислення і сумнів. Коли людина приходить до певного висновку після сумніву, то це є переконання (її власна істина). На основі переконань формується світогляд людини. Ф-я має свою структуру: 1) онтологія – вчення про буття; 2) гносеологія – вчення про пізнання (вперше про тотожність мислення і буття заговорив Гегель. Агностицизм: світ пізнається лише таким, яким здається); 3) антропологія – філософське розуміння людини, її сутності; 4) аксіологія – вчення про цінності; 5) соціальна ф-я – вчення про суспільство; 6) історія ф-ї – є практично самою філософією.
Функції:
1. Філософія виконує світоглядну функцію, тобто допомагає сформувати цілісну картину світу в цілому, поєднувати дані наук, мистецтв, практик. (Сукупність знань людини). Існує 2 типи світогляду: 1) ідеалістичний – основою є первинне – погляд, думка, свідомість, решта – вторинне (Кант, Гегель); 2) матеріалістичний – первинне – матеріальне, вторинне – духовне. 3) 1 і 2 – дуалізм (Аристотель. Однакова доля істини і в ідеалізмі і в матеріалізмі).
Іносеологічна функція - філософія про вчення протизнання. (А чи варто пізнавати наскільки наші мислення тотожні буттю?- Гегель, “Хто є хто?”)
3. Філософія виконує методологічну, пошукову функцію. Дана функція складається у визначенні способів досягнення якої-небудь мети. (Метод є теорія, а теорія - метод)
4. Функція аксеологічна. Функція цінностей. Що є цінним в житті?
5.Соціальна функція виконує соціальну роль.
6. Інтелектуальна функція. Сприяє розвитку в людині здатності до теоретичного мислення, через неї передається пізнавальний образ.
2. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду.
Світогляд - це переконання, ідеї, ціннісні орієнтації людей, їх соціально-політичні, естетичні і релігійні принципи і оцінки. Основна ознака світогляду полягає в тому, що він - не просто знання про навколишній світ чи про місце людини в ньому; це - певна система поглядів на місце і роль людини в світі. Ця проблема є наріжною для будь-якого світогляду і являє собою так зване основне питання світогляду: відношення у системі "Людина↔Світ". В структурі світогляду мають місце певні елементи: 1) світовідчуття - почуття, емоції, настрій; 2) світосприйняття – здатність до конструювання пізнавальних образів світу; 3) світорозуміння - пізнавально - інтелектуальна сторона світогляду. Існують такі історичні типи світогляду: 1) Міфологічний тип (міф являв собою сукупність прав, законів і норм, за якими жили люди; у міфі злито і мистецтво, і віра, і знання і уявлення про майбутнє). 2) Релігійний тип (ґрунтується на вірі в надлюдські сили, за відсутності віри втрачається будь-який сенс людського життя. Релігія відіграла важливу роль: проголосила єдність людського роду (діти Адама), формує і закріплює основні людські цінності, норми поведінки і моралі, сприяє поширенню освіти. Регулює соціальні відносини. Негатив – існування фанатизму, нетерпимість до іншовірування). 3) Філософський тип світогляду є категоріальним охопленням світу, в якому предметом філософської рефлексії є всезагальне в системі "Людина—Світ", виражене в формі граничних теоретично-філософських абстракцій і понять. Є два види філософського світогляду – ідеалістичний (першопричина – ідея, думка, свідомість, все матеріальне – похідне від них) і матеріальний (з точністю до навпаки).