- •Відповіді на залік з організації роботи і управління в органах прокуратури України
- •1. Поняття організації роботи і управління в органах прокуратури.
- •2. Організаційна структура системи управління в органах прокуратури. Структура органів прокуратури характеризується:
- •5. Компетенція посадових осіб органів прокуратури зі здійснення організації та управління конкретними органами (підрозділами) прокуратури.
- •6. Організаційно-управлінські акти органів прокуратури та їх класифікація.
- •7. Міжнародна та Українська асоціація прокурорів.
- •18. Правовий статус працівників прокуратури.
- •20. Організаційно-управлінські повноваження Генеральної прокуратури України та їх зміст.
- •Наказ від 19 вересня 2005 року n 1 «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України»
- •24. Організаційно-управлінські повноваження прокуратур арк та обласного рівня, їх зміст.
- •25. Організаційно-управлінські повноваження міських, районних і прирівняних до них прокуратур, їх зміст.
- •10. Характер участі органів прокуратури у розробці та виконанні загальнодержавних і регіональних програм протидії злочинності.
- •27. Координація дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю.
- •28. Суб’єкти координаційної діяльності. Повноваження прокурора як спеціального суб’єкта координації.
- •20. Порядок підготовки, скликання та проведення координаційних (міжвідомчих) нарад.
- •21. Порядок напрацювання й оформлення рішень координаційних (міжвідомчих) нарад, організація контролю за їх виконанням.
- •21. Документальне оформлення координаційних і міжвідомчих нарад, контроль за виконанням їх рішень.
- •22. Поняття та правове регулювання діяльності органів прокуратьури у сфері міжнародного співробітництвам та правової допомоги.
- •23. Зміст прокурорської діяльності по виконанню міжнародних доручень з правової допомоги.
- •8. Координаційна рада генеральних прокурорів країн снд:завдання та напрями діяльності.
- •26. Нормативно-правовий акт: поняття та якісна характеристика.
- •29. Поняття і характеристика управлінського акта прокуратури
- •29. Типологія і класифікація управлінських актів прокуратури
- •29. Види основних управлінських актів органів прокуратури їх характеристика
- •30. Умови й фактори забезпечення якості управлінських рішень
- •31. Процес напрацювання управлінських актів, його етапи
- •32. Порядок і форми реалізації управлінських актів. Відповідальність за прийняття незаконних і необґрунтованих управлінських актів.
- •33. Процедурні питання планування роботи в органах прокуратури.
- •33. Процес підготовки плану, його стадії. Вимоги щодо змісту і структури плану.
- •34. Підстави та терміни складання та направлення планів прокуратур нижчого рівня до прокуратур вищого рівня.
- •35. Види планів та їх характеристика:
- •36. Контроль за додержанням планової дисципліни: поняття та сутність
- •37. Порядок, принципи, форма та зміст управлінського акта прокуратури щодо розподілу обов’язків
- •37. Що має враховуватись при розподілі обов’язків?
- •52. Основні організаційно-управлінські обов’язки керівника органу прокуратури
- •38. Загальна характеристика та сутність інформаційно-аналітичної діяльності органів прокуратури.
- •39. Значення аналітчних досліджень для прокурорської діяльності. За якими напрямами мають проводитись комплексні аналітичні дослідження
- •40. Методологія збирання та опрацьювання необхідної інформаціїю
- •41. Стадії і методи (способи) аналітичних досліджень
- •42. Вимоги щодо форми, структури, якості аналітичних розробок
- •43.Реалізація аналізів, узагальнень: порядок, терміни, форми.
- •44.Оперативна нарада: поняття, значення, сутність.
- •45.Якою є процедура підготовки та проведення оперативних нарад?
- •46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
- •47. Позитивний досвід:понятійне визначення, порядок вивчення, розповсюдження і впровадження у практику.
- •48. Особливості організації роботи прокуратур районів у містах з районним поділом, правова регламентація щодо цього.
- •49. Принципи та правові підстави контрольної діяльності в органах прокуратури.
- •50. Охарактеризувати систему контролю в органах прокуратури, форми та засоби забезпечення контрольної діяльності.
- •51. Дайте правове визначення поняття «керівник» у системі прокуратури та охарактеризувати основний зміст діяльності «керівника».
- •51. Окреслити основні обов’язки керівника в системі прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •52. Окреслити компетенцію керівника структурного підрозділу прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •53. Окреслити компетенцію керівника міської прокуратури з посиланням на відповідні нпа.
- •54. Назвати напрями та засоби оптимізації праці керівника міської(районної) прокуратури.
- •55. Дати правове визначення поняттю «прокурор галузевого підрозділу» та охарактеризувати основний зміст діяльності цього прокурора.
- •55. Окреслити компетенцію та основні обов’язки прокурора галузевого підрозділу з посиланням на відповідні н.П.А.
- •61. Окреслити межі компетенції прокурорів міст і районів із забезпечення принципу гласності.
- •62. Висвітлити правові підстави й основні вимоги щодо організації роботи з правової інформації та систематизації законодавства в органах прокуратури.
- •Наказ № 7 гн від 22 квітня 2004 року «Про організацію роботи з питань правового забезпечення в органах прокуратури».
- •63. Вимоги, що перед'являються до організації робот з питань ведення обліку і звітності в органах прокуратури. Назвати нормативно-правові документи.
- •64. Назвати основні форми статистичної звітності органів прокуратури, терміни подачі її за належністю.
- •65. Якими є періодичність та правові підстави проведення прокуратурою перевірок щодо достовірності обліку злочинів?
- •66. Назвати критерії оцінки ефективності роботи органів прокуратури в цілому та за окремими напрямами (наприклад, за профілем основної роботи) та нормативно-правові акти. Де визначено ці критерії?
- •67. Якими є основні вимоги та правові підстави щодо організації діловодства в органах прокуратури? Хто несе відповідальність за стан і організацію діловодства в прокуратурах районів (міст)?
46.Рішення оперативних нарад: порядок їх оформлення, реалізації, зняття з контролю.
Не пізніше двох діб після завершення наради потрібно скласти її протокол.
Протокол оперативної наради — це документ, в якому фіксуються весь процес наради, а також рішення, які приймаються. Він підписується прокурором і особою, яка вела протокол.
Найважливішим завданням керівника є контроль за виконанням прийнятих рішень працівниками, яких вони стосуються. Невиконані завдання і нерозв'язані проблеми мають стати першим пунктом порядку денного наступної оперативної наради.
----.Координаційна діяльність міськрайпрокуратур: її особливості.
Основними засадами координації дій правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю і координацією є: законність дій і рішень, рівність усіх суб'єктів координаційної діяльності в прийнятті спільних рішень, постановці питань, внесенні пропозицій, розробці рекомендацій і законів; самостійність кожного правоохоронного органу в межах його компетенції, визначеної законодавством; недопущення підміни одного органу іншим при виконанні узгоджених рішень, рекомендацій та проведенні спільних заходів; відповідальність керівника правоохоронного органу за своєчасне виконання узгоджених заходів; гласність у висвітленні результатів роботи у тій мірі, в якій вона не суперечить вимогам законодавства про захист прав, свобод людини і громадянина, державної та іншої таємниці, що охороняються законом.
Особливосбями координаційної діяльності міськрайпрокуратур є те, що прокуратура цього рівня координують діяльність інших правоозороних органів відповідного рівня.
---.Спільне й відмінне в координаційних та міжвідомчих нарадах.
Різницю між цими формами координації полягає у такому.
Учасники координаційної наради — прокурор та перші керівники правоохоронних органів, які є постійними членами наради, і їх участь в роботі обов'язкова. Робота координаційної наради чітко регламентована Положенням, її слід скликати не рідше одного разу на квартал. За наслідками обговорення координаційна нарада приймає постанову, яка підписується головою та членами координаційної наради.
Учасники міжвідомчої наради не є постійними членами, а визначаються кожного разу прокурором або його заступником залежно від обговорюваного питання правоохоронної діяльності. Міжвідомча нарада скликається прокурором або його заступником за необхідністю. За наслідками обговорення питань міжвідомча нарада приймає рішення, яке підписують головуючий (прокурор) та учасники наради — компетеїпні посадові особи органів, організацій та установ, на яких покладається виконання прийнятих рішень.
Таким чином, виділення окремих відмінностей між координаційною та міжвідомчою нарадами дозволить правоохоронним органам, в першу чергу прокурорам, чітко визначити, яку координаційну форму і в яких випадках необхідно використовувати.
До форм координації, які передбачені Положенням, належить і спільне проведення аналізів (узагальнень) щодо стану злочинності та корупції. Організація роботи по боротьбі зі злочинністю можлива тільки на основі аналізу зібраної всіма правоохоронними органами інформації про стан злочинності. За результатами аналізу та з урахуванням фактів, що негативно впливають, на стан правопорядку, розробляються комплексні плани заходів щодо запобігання злочинності. Безумовно, якісно проаналізувати криміноїгенну ситуацію, спрогнозувати її розвиток можна тільки шляхом об"єднання зусиль усіх правоохоронних органів. Організатором проведення аналізів (узагальнень) має виступати прокурор, який залучає до цієї роботи представників інших правоохоронних органів. Документи аналітичного спрямування повинні розкривати стан злочинності за певний період, непі півні тендепнії, які набуми розвитку, містити характерні факти і приклади на підтвердження викладених аргументів, причини, які сприяють злочинам, а також пропозиції щодо їх усунення. З урахуванням результатів аналізу (узагальнення) вживаються спільні заходи правоохоронних органів з підвищення ефективності їх роботи.
-----.Учасники координаційної наради, їх повноваження.
Учасниками координаційної наради є прокурор (голова наради) та перші керівники відповідних правоохоронних органів (члени наради).
Із метою забезпечення координації діяльності правоохоронних органів організується робота координаційних нарад на місцях та в центрі. Ця робота і скликання наради покладені законом на відповідних прокурорів.
Нарада скликається головою за необхідністю, але не рідше, як один раз на квартал, а також з ініціативи одного із учасників координаційної наради. Голова координаційної наради організовує підготовку відповідних документів., визначає місце її проведення і керує роботою наради.
Для участі в координаційних нарадах можуть запрошуватися інші працівники правоохоронних органів, керівники місцевих органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, військового управління, контролюючих органів, інші посадові особи, які можуть брати участь у обговоренні питань, що розглядаються.
Як правило, для висвітлення ходу координаційної наради та її рішень і врахування громадської думки на нараду запрошуються представники ЗМІ та об'єднань громадян.
Слід відзначити, що проведенню координаційної наради передує велика підготовча робота. Зокрема, після визначення питань, які виносяться на розгляд координаційної наради, керівники правоохоронних органів дають доручення підлеглим ї'м підрозділам щодо проведення необхідних перевірок, збирання статистичних та інших даних, узагальнення правозастосувальної практики. У підготовчий частині створюється проект рішення координаційної наради, з яким попередньо ознайомлюються всі її члени. Вони можуть вносити пропозиції стосовно проекту рішення, обґрунтовувати ті чи інші заходи, спрямовані на посилення боротьби зі злочинністю та корупцією.
За підсумками діяльності координаційна нарада приймає відповідне рішення. Воно вважається прийнятим, якщо ухвалене керівниками правоохоронних органів, на яких покладається його виконання.
Після того, як рішення прийнято, керівники правоохоронних органів — члени координаційної наради забезпечують його виконання. Для цього рішення направляються у підпорядковані прокуратури, інші правоохоронні органи для вжиття відповідних заходів щодо його виконання.
На виконання рішення координаційної наради керівники правоохоронних органів можуть видавати накази, вказівки, розпорядження та вживати відповідні організаційно-розпорядчі заходи.
Відповідальність за забезпечення прийнятих рішень в частині, яка належить до відання та компетенції конкретних правоохоронних органів несуть керівники відповідних правоохоронних органів — членів координаційної наради.
У Положенні про координацію діяльності правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю визначені повноваження голови координаційної наради та членів координаційної наради. Зокрема, голова координаційної наради скликає нараду, вимагає інформацію, необхідну для організації відповідної діяльності; організовує робочі групи з представників правоохоронних органів; визначає особу, яка веде протокол координаційної наради.
Члени координаційної наради вносять пропозиції з питань, що стосуються координації діяльності, з обґрунтуванням необхідності їх розгляду, шляхів та засобів вирішення; вносять в узгодженому порядку проекти документів, інші матеріали, які потребують обговорення та прийняття рішення, беруть участь в обговоренні та виробленні рішень із питань, винесених на обговорення, визначають учасників робочих груп, вносять пропозиції щодо оцінки ефективності прийнятих спільних рішень і заходів щодо їх реалізації.
Із метою підготовки матеріалів і проектів документів з конкретних питань, які винесені на розгляд координаційної наради, збору та надіслання необхідної у зв'язку з цим інформації в державні органи, організуються робочі групи з представників правоохоронних органів.
----.Засади побудови співпраці органів прокуратури і суду. Чи допустимо проведення спільних нарад з представниками судових органів, у яких випадках.
Вивчення причин злочинності, узагальнення судово-прокурорської та слідчої практики, розгляд питань, пов'язаних із виконанням вироків, потребує взаємодії з судовими органами.
Керівники судових органів не є членами координаційних нарад і беруть участь у цій роботі як запрошені. При цьому вони мають рівні з іншими учасниками наради права щодо обговорення питань, які стоять на порядку денному.
Взаємодія правоохоронних і судових органів здійснюється з дотриманням принципу незалежності останніх у таких узгоджених формах:
обмін інформацією щодо стану злочинності і судової практики та, за взаємною згодою, проведення спільної аналітичної роботи;
спільна робота по підготовці нормативних актів щодо боротьби зі злочинністю;
проведення спільних семінарів і конференцій, участь відповідних фахівців у роботі по підвищенню кваліфікації працівників правоохоронних і судових органів.
Підставою для взаємодії правоохоронних органів із судами з питань боротьби зі злочинністю є державна та регіональні Програми боротьби зі злочинністю. Вони є документами, які забезпечують, на підставі координаційної наради керівників правоохоронних органів діяльність як правоохоронних органів, так і всіх інших владних та управлінських структур.
Взаємодія правоохоронних та судових органів обумовлює комплексний підхід до розгляду проблемних питань боротьби із злочинністю та корупцією, а також реалізацію прийнятих в процесі координаційної діяльності рішень.
---.Форми і терміни оформлення рекомендацій, напрацьованих учасниками координаційних, міжвідомчих нарад. Важелі забезпечення виконання цих рішень.
Під час проведення координаційної, міжвідомчих наради ведеться протокол, який підписує голова та особа, яка вела протокол;
Рішення нарад оформляється постановою, яка вважається прийнятою у разі схвалення всіма керівниками правоохоронних органів, на яких покладається її виконання. Постанова підписується головою та членами координаційної наради і є обов'язковою до виконання її учасниками.
У п'ятиденний строк з дня проведення координаційної наради підписана постанова надсилається головою всім її учасникам, які забезпечують якісне та своєчасне виконання зазначеної постанови.
На виконання постанов координаційної наради керівники правоохоронних органів у межах своїх повноважень можуть видавати накази, вказівки і розпорядження. Контроль за виконанням узгоджених заходів здійснює керівник кожного правоохоронного органу у межах своєї компетенції, а загальний контроль здійснює прокурор шляхом постановки питання на наступній нараді про хід виконання попередньої постанови.
Питання про відповідальність посадових осіб за якісне і своєчасне виконання узгоджених дій вирішує керівник кожного правоохоронного органу самостійно, про що інформує голову і членів координаційної наради.