- •49. Поляна – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:
- •50. Галявина – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:
- •51. Вікно – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:
- •67. Головна деревна порода – це:
- •68. Супутня деревна порода – це:
- •102. Визначити шкалу відношення деревних порід до тепла, починаючи з найменш вибагливої деревної породи:
- •103. Визначити шкалу відношення деревних порід до вологі, починаючи з найменш вибагливої деревної породи:
- •134. Едафічні фактори включають:
- •135. Геологічні фактори включають:
- •136. Біотичні фактори включають:
- •137. Антропогенні фактори включають:
- •265. У класифікації в.Н.Сукачова тип лісу за змістом відповідає поняттю:
- •266. Можливо чи ні просторове суміщення єдафічної сітки є.В. Алексеева- п.С. Погребняка та єдафофітоценологічних рядів в.Н. Сукачова:
- •267. Едафічна сітка п.С. Погребняка уособлює єдність:
- •268. Указати індекс та назву трофотопу за наведеною характеристикою:
- •269. Указати індекс та назву трофотопу за наведеною характеристикою:
- •274. Визначити гігротоп за стислою його характеристикою:
- •275. Визначити гігротоп за стислою його характеристикою:
- •276. Визначити гігротоп за стислою його характеристикою:
- •277. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:
- •278. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:
- •279. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:
- •280. На підставі списку рослин-індикаторів визначити едатоп:
- •281. На підставі переліку рослин визначити едатоп:
- •282. Основним критерієм віднесення лісової ділянки до будь-якого едатопу є:
- •283. Класифікаційна система лісової типології включає наступні таксономічні одиниці:
- •285. Тип лісостану – це:
- •286. Варіант типу лісової ділянки виділяється з метою:
- •287. Зміна ялини березою та осикою найчастіше відбувається внаслідок:
- •336. У чому полягають переваги підготовки ґрунту смугами:
- •337. Які негативні явища відбуваються у лісовому ґрунті під час оранки плугами або дисковими знаряддями:
- •338. За якими умовами доцільно використовувати комбіноване відновлення:
- •339. У чому полягає лісівнича та економічна ефективність використання садивного матеріалу із закритою кореневою системою:
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
ДЕПАРТАМЕНТ НАУКОВО-ОСВІТНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АПВ
ТА РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР АГРАРНОЇ ОСВІТИ
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
для проведення зовнішнього незалежного оцінювання якості підготовки фахівців ОКР ″бакалавр″ напряму 6.090103 "Лісове і садово-паркове господарство" у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівнів акредитації
з навчальної дисципліни "Лісознавство"
Київ
″Аграрна освіта″
2012
Навчальна дисципліна "ЛІСОЗНАВСТВО" – 216 годин
1. Фактична лісистість України складає:
.а) 5,7%;
.б) 15,7%;
.в) 25,7%;
г) 35,7%.
2. Оптимальна лісистість України складає:
а) 10%;
б) 20%;
в) 30%;
г) 40%.
3. Епигема Г.Н. Висоцького (поняття про ліс) це:
а) S=LGPH;
б) M=GHJ;
в) .
4. Поняття "лісовий біогеоценоз" запропонував:
а) А. Теслі;
б) В.М. Сукачов;
в) В.І. Вернадський;
г) Г.Н. Висоцький.
5. Поняття "екосистема" запропонував:
а) А. Теслі;
б) В.М. Сукачов;
в) В.І. Вернадський;
г) Г.Н. Висоцький;
д) Г.Ф. Морозов;
е) П.С. Погребняк.
6. Класифікація Г. Крафта – це розподіл дерев на класи:
а) за бонітетом;
б) якістю деревини;
в) за ростом та розвитком крони;
г) за висотою та діаметром.
7. До першого класу Крафту відносять :
а) домінуючі дерева;
б) субдомінуючі дерева;
в) передомінуючі дерева;
г) відмираючі та мертві.
8. В класифікації Б.Д. Жилкіна діаметр середнього дерева прийметься за:
а) 0;
б) 1,0;
в) 1,5;
г) 2,0.
9. Причини диференціації дерев у лісі:
а) спадковість та здатність пристосування до умов місцезростання;
б) якість садивного матеріалу;
в) якість підготовки ґрунту.
10. Процес диференціації та його інтенсивність залежить від:
а) умов місцезростання та особливостей росту деревної породи;
б) кліматичних умов;
в) особливостей росту та розвитку лісового насадження.
11. Природне зрідження лісових насаджень відбувається внаслідок:
а) конкуренції та природного добору між рослинами;
б) виконання рубок догляду;
в) впливу негативних абіотичних чинників;
г) лісової пожежі.
12. Асиметричність кривої розподілу дерев за діаметром на ювенільній та вергінільній стадіях розвитку насаджень дозволяє стверджувати:
а) про наявність процесів диференціації та зрідження;
б) про початок процесів порушення лісового насадження;
в) про особливості просторово-вікової перебудови деревостану.
13. Здатність до самовідновлення є:
а) характерною рисою популяції;
б) ознакою лісу;
в) явищем, не характерним для лісу.
14. Основні складові лісового біогеоценозу:
а) кліматоп, едатоп, екотоп, лісовий фітоценоз, зооценоз, мікробоценоз, біоценоз;
б) екосистема; екотоп; екотип; кліматоп; едатоп; едафотоп; трофотоп;
в) лісовий фітоценоз; мікробоценоз; біоценоз; екосистема; екотоп; екотип; кліматоп; едатоп.
15. Визначте варіант відповіді в якому наведено основні компоненти лісостану:
а) деревостан, підріст, чагарники, підлісок, лісова підстилка, опад;
б) гумус, опад, позаярусна рослинність, чагарники;
в) деревостан, підріст, підлісок, лісова підстилка, поза ярусна рослинність.
16. Деревостани за складом поділяються на:
а) чисті та мішані;
б) похідні та корінні;
в) вказується тільки таксаційна формула складу.
17. Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить – 352 м³/га, в тому числі дуба – 175 м³/га, клена гостролистого – 100 м³/га, липи – 77 м³/га. Укажіть відповідну формулу складу деревостану:
а) 6Д3Ко1Лп;
б)5Д3Ко2Лп;
в) 6Д2Ко2Лп;
г) 7Д2Ко1Лп.
18. Запас насадження за умов свіжого дубово-соснового субору становить 100 м³/га, в тому числі сосни – 95 м³/га, дуба – 5 м³/га. Укажіть формулу складу деревостану:
а) 9С1Д;
б)10С+Д;
в) 10СодД;
г) 7Д2Ко1Лп.
19. Запас насадження за умов свіжої кленово-липової діброви становить – 352 м³/га, в тому числі дуба – 266 м³/га, клена гостролистого – 16 м³/га, липи – 70 м³/га. Укажіть відповідну формулу складу деревостану:
а) 6Д3Ко1Лп;
б)5Д3Ко2Лп;
в) 6Д2Ко2Лп;
г) 8Д2Лп+Кг.
20. Переважаюча, або панівна порода, у межах деревостану – це порода:
а) на яку ведеться господарство;
б) порода, яка переважає за запасом та складом, але не є головною;
в) головна порода;
г) порода, яка переважає за запасом та складом, може бути як головною так й другорядною.
21. За формою деревостани поділяють на:
а) прості;
б) складні;
в) похідні та корені;
г) одно та багатоярусні.
22. Визначити деревні породи, здатні відновлюватися вегетативним шляхом:
а) ялина, ялиця, сосна;
б) дуб, бук, липа, береза, клен, ясен, вільха, тополя, осика;
в) всі деревні породи.
23. Деревостанам вегетативного походження притаманна:
а) висока продуктивність і довговічність;
б) стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями;
в) висока якість деревини;
г) незначна продуктивність у віці стиглості, низька стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями та значній відсоток виходу низькоякісної, дров’яної деревини.
24. Деревостанам насіннєвого походження притаманна:
а) висока продуктивність і довговічність;
б) стійкість до негативного впливу абіотичних та біотичних чинників;
в) висока якість деревини;
г) незначна продуктивність у віці стиглості, низька стійкість до ураження кореневими та стовбурними гнилями та значній відсоток виходу низькоякісної, дров’яної деревини.
25. Дуб здатний відновлюватись вегетативним шляхом :
а) до 10-20 років;
б) до 100-120 років;
в) до 150-160 років.
26. Клас віку - це:
а) проміжок часу протягом якого деревостан вважається господарсько-однорідним;
б) умовний термін, прийнятий з метою систематизації ведення лісового господарства.
27. На теперішній час клас віку для твердолистяних та хвойних порід дорівнює:
а) 5 рокам;
б) 10 рокам;
в) 20 рокам.
28. Для швидкорослих деревних порід клас віку становить:
а) 3 роки;
б) 5 років;
в) 7 років.
29. Деревостан вважається одновіковим якщо:
а) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості класу віку;
б) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка перевищує тривалість класу віку;
в) дерева у деревостані мають різницю у віці не більше одного року.
30. Деревостан вважається різновіковим якщо:
а) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка не перевищує тривалості класу віку 3 роки;
б) дерева у деревостані мають різницю у віці, яка перевищує тривалість класу віку;
в) дерева у деревостані мають різницю у віці не більше одного року.
31. Бонітет це – показник:
а) кількості деревини, що росте на одному га;
б) якості деревини;
в) продуктивності деревостану;
г) технічної стиглості деревини.
32. Бонітет визначається на підставі:
а) середнього віку, повноти та середнього діаметру деревостану;
б) середнього діаметру та середньої висоти насадження;
в) середнього віку, середньої висоти та з врахуванням походження деревостану.
33. Бонітувальні таблиці розроблено:
а) Г.Ф. Морозовим;
б) Г.М. Висоцьким;
в) В.М.Сукачовим;
г) М.М. Орловим.
34. На теперішній час встановлено:
а) 5 класів бонітету;
б) 7 класів бонітету;
в) 10 класів бонітету.
35. Повнота деревостану – це:
а) ступінь щільності стояння дерев у деревостані;
б) кількість дерев на одному га;
в) кількість деревини на одному га;
г) характеристика просторової структури деревостану.
36. Абсолютна повнота встановлюється як:
а) сума кількості дерев на одиницю площі;
б) сума площ поперечних перерізів дерев на 1,3 м на одиницю площі;
в) ступінь зімкнутості намету деревостану;
г) на підставі даних про середній діаметр та висоту деревостану.
37. Абсолютну повноту деревостану визначають:
а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;
б) в см²/га або м²/га;
в) в м³/га;
г) не визначають.
38. Відносну повноту деревостану визначають:
а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;
б) в см²/га або м²/га;
в) в м³/га;
г) не визначають.
39. Високоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
а) 0,8-1;
б) 0,7-0,6;
в) 0,5-0,4;
г) 0,3 і менше.
40. Середньоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
а) 0,8-1;
б) 0,7-0,6;
в) 0,5-0,4;
г) 0,3 і менше.
41. Низькоповнотними називають деревостани з відносною повнотою:
а) 0,8-1;
б) 0,7-0,6;
в) 0,5-0,4;
г) 0,3 і менше.
42. Рідколісся – це деревостани з відносною повнотою:
а) 0,8-1;
б) 0,7-0,6;
в) 0,5-0,4;
г) 0,3 і менше.
43. Зімкнутість намету деревостану – це:
а) відношення суми проекцій крон дерев до його площі, характеристика щільності крон дерев у наметі деревостану;
б) сума кількості дерев на одиницю площі;
в) сума площ поперечних перерізів дерев на 1,3 м на одиницю площі.
44. Визначають зімкнутість намету деревостану:
а) в десятих, інколи, сотих долях одиниці;
б) в см²/га або м²/га;
в) в м³/га;
г) не визначають.
45. Густота деревостану – це:
а) кількість дерев на одиницю площі;
б) сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м на одному га;
в) кількість деревини на одиницю площі;
г) показник, що дозволяє встановити середню відстань між деревами та площу живлення для однієї рослини.
46. Товарність деревостану – це:
а) показник якості деревини, що визначається виходом ділової деревини, або кількості ділових стовбурів у відсотках;
б) сума площ перерізів дерев на висоті 1,3 м на одному га;
в) кількість деревини на одиницю площі;
г) показник, що дозволяє встановити абсолютну повноту деревостану.
47. В Україні встановлено:
а) три класи товарності для хвойних і чотири для листяних порід;
б) три класи товарності для хвойних і для листяних порід;
в) чотири класи товарності для хвойних і чотири для листяних порід.
48. Лісовий масив – це:
а) значна цілісна територія лісу, яка має природні межі, або межує з іншими угіддями чи населеними пунктами;
б) ділянка лісу однорідна за лісорослинним ефектом;
в) деяка сукупність територіально поєднаних ділянок лісу;
г) масив, що за своїй ємністю та структурою повністю відповідає фаціальній структурі ландшафту та є досить однорідною геоморфологічною та природно-територіальною одиницею.
49. Поляна – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:
а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;
б) 0,5-1 середньої висоти насадження;
в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.
50. Галявина – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:
а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;
б) 0,5-1 середньої висоти насадження;
в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.
51. Вікно – це ділянка нелісової площі, розташована серед лісового насадження та має наступні розміри:
а) у межах 0,5 середньої висоти насадження;
б) 0,5-1 середньої висоти насадження;
в) 1-2 середньої висоти насадження і більше.
52. Узлісся – це:
а) смуга лісу від межі з відкритим простором шириною 100 м;
б) структурна частина горизонтальної будови біогеоценозу;
в) це велика поляна, що розташована серед насадження;
г) зовнішня смуга на межі лісу та відкритого простору зі специфічним складом лісової рослинності, де домінують чагарникові рослини.
53. В якому насадженні в лісовій підстилці переважає грубий гумус:
а) чистий густий ялинник;
б) складне насадження з ясеня, липи, берези;
в) сосново-букове насадження;
г) буково-ясеневе насадження.
54. На якому ґрунті не можна створити змішаного насадження:
свіжий суглинок з прошарками глини;
свіжий супісок з прошарками глини;
свіжий супісок;
сухий піщаний грунт.
55. Вміст якого газу в складі повітря влітку вдень збільшується, а вночі зменшується:
вуглекислий газ;
кисень;
азот.
56. Які насадження найбільш стійкі проти шкідливої дії вітру:
чисті насадження, прості по формі;
змішані складні насадження.
57. Який вітер найбільш сприятливий для лісу:
безвітря, штиль;
слабий протягом року;
слабий – зимою, штиль – літом;
сильний тривалий.
58. Де вітер наносить більше снігу:
на лісовій галявині;
у полі;
у насадженні;
на узліссі.
59. Назвіть деревні породи-кальцієфіли:
акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, обліпиха;
берест, акація біла, бирючина, скумпія, сосна кримська;
тополі, верби, берест, бузина;
ялина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, модрина європейська.
60. Назвіть деревні породи-нітрофіли:
акація біла і жовта, вільха чорна, сіра і зелена, обліпиха;
берест, акація біла, бирючина, скумпія, сосна кримська;
тополі, верби, берест, бузина;
ялина європейська, сосна звичайна, ялиця біла, модрина європейська.
61. Назвіть породи-мегатрофи:
ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;
сосна, береза, акація біла, ялівець, ясен;
береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний;
сосна, ясен, дуб, береза, ялиця.
62. Назвіть деревні породи-мезотрофи:
ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;
сосна, береза, акація біла, ялівець, ясен;
береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний;
дуб, ялиця, осика, вільха чорна, сосна Веймутова.
д) не має вірної відповіді.
63. Назвіть деревні породи-оліготрофи:
ільм, ясен, бук, ялиця, клен, граб;
сосна, береза, акація біла, ялівець;
береза, вільха чорна, сосна, дуб звичайний;
сосна, ясен, дуб, береза, ялиця;
д) не має вірної відповіді.
64. Лісостан – це:
ділянка лісу, відведена під рубку головного користування;
елементарна ділянка лісу, однорідна за деревною рослинністю та живим надґрунтовим вкриттям;
сукупність дерев, що є основним компонентом насадження;
біогеоценоз.
65. Деревостан – це:
біоценоз;
зооценоз;
сукупність дерев, які є основним компонентом лісостану (насадження);
ділянка лісу однорідна за деревиною, чагарниковою рослинністю і живим надґрунтовим вкриттям.
66. Підріст – це:
чагарники, рідко дерева, які ростуть під наметом лісу і не здатні утворювати деревостан у даних ґрунтових або кліматичних умовах;
сукупність дерев, які являються основним компонентом насадження;
молоде покоління деревних порід під наметом лісу або на вирубках заввишки не більше 1,5 м, яке спроможне сформувати деревостан;
сукупність мохів, лишайників, трав’янистих рослин і напівчагарників, що вкривають ґрунт під наметом лісу на вирубках і згарищах.