- •7.1 Поняття та завдання роздрібного продажу товарів суб'єктами роздрібної торгівлі. Фактори, що впливають на процес продажу товарів.
- •7.2 Стратегії роздрібного продажу товарів. Ефективність методів роздрібного продажу товарів.
- •7.3 Сервіс як необхідний компонент торговельного обслуговування споживачів. Основні принципи сучасного сервісу. Види сервісних послуг. Стандарти сервісного обслуговування.
- •7.4 Цінове стимулювання продажу товарів. Вибір видів цінових знижок. Упровадження дисконтних та бонусних систем.
- •7.5 Виставки-продажі товарів. Їх цілі, планування, організація проведення та оцінка ефективності.
- •7.6 Поняття лояльності споживачів, необхідність її дослідження.
- •7.7 Сезонні розпродажі товарів. Планування та організація проведення промо-акцій на підприємстві роздрібної торгівлі. Їх вплив на прискорення процесу купівлі товарів.
- •8.1 Поняття ефективності комерційної діяльності підприємства торгівлі. Необхідність проведення аналізу комерційної діяльності.
- •8.3 Комплексний підхід до оцінки ефективності управління комерційною діяльністю підприємства торгівлі.
- •9.1 Сутність, види та властивості комерційного ризику. Суб’єкти та об’єкти ризику. Види ризиків у комерційній діяльності підприємства.
- •9.2 Процес управління комерційним ризиком. Аналіз та оцінювання комерційного ризику.
- •Методи аналізу ступеня ризику.
- •Етапи оцінювання ступеня комерційного ризику.
- •Показники комерційного ризику.
- •Напрями та методи впливу на ступінь комерційного ризику.
- •Стратегія управління комерційним ризиком.
- •9.3 Сутність, цілі та завдання аналізу комерційного ризику. Методи аналізу комерційних ризиків.
- •Моніторинг комерційного ризику.
- •9.4 Способи зниження ступеня комерційного ризику. Види та основні форми страхування комерційних ризиків.
Етапи оцінювання ступеня комерційного ризику.
обчислен-ня рівня ризиків - це досить складний процес, що послідовно здійснюється за такими етапами.
1. Ідентифікація окремих видів комерц. ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємства. Основним завданням цього етапу оцінювання є встановлення переліку основних видів господарських ризиків, властивих діяльності конкретного торгового підприємства.
На першій стадії ідентифікації в розрізі кожного напряму господарської діяльності і основних господарських операцій визначаються властиві їм види госпо-дарських ризиків і на цій основі складається перелік можли-вих несистематичних ризиків торгового підприємства.
На другій стадії ідентифікації визначається перелік систематич-них ризиків, пов’язаних з господарською діяльністю торгового підприємства в цілому. На третьому етапі ідентифікації фор-мується загальний портфель господарських ризиків, пов’яза-них з майбутньою діяльністю торгового підприємства.
2. Оцінювання ступеня імовірності окремих видів госпо-дарських ризиків. Використовується велика система методів оцінювання імовірності виникнення окремих ризиків. Вони поділяються на чотири групи:
1) економіко-статистичні методи 2) розрахунково-аналітичні методи оцінювання 3) аналогові методи оцінювання 4) експертні методи оцінювання.
Ці методи грунтуються на опитуванні кваліфікованих фахівців з наступним математичним обробленям результатів цього опитування. Щоб одержати більш розгорнуту характе-ристику ступеня імовірності ризику по розглянутій господарській операції.
3. Визначення можливих фінансових втрат, пов’язаних з окремими господарськими ризиками. Обсяг можливих фінан-сових втрат визначається особливостями здійснюваних госпо-дарських операцій, сумою задіяних у них активів або капіталу, ступенем імовірності настання відповідних господарських ри-зиків.
За рівнем можливих фінансових втрат, пов’язаних з госпо-дарською діяльністю, виділяють чотири групи операцій: 1) господарські операції без ризику 2) господарські операції з допустимим рівнем фінансових втрат. 3) господарські операції з критичним рівнем фінансових втрат. 4) господарські операції з катастрофічним рівнем фінансових втрат.
4. Установлення граничного значення рівня ризиків за ок-ремими господарськими операціями. Такий рівень ризиків установлюється в розрізі окремих видів господарських операцій з урахуванням відповідного фінансового менталітету власників і менеджерів торгового підприємства, тобто їхньої прихильності до здійснення консервативної, помірної, агресивної або фінансо-вої політики за окремими видами господарських операцій.
Показники комерційного ризику.
До системи показників ризику належать такі показники:
► абсолютні; ► імовірності виникнення втрат;
► порівняльності рівнів ризику.
Абсолютні показники ризику є величиною можливих втрат у вартісному виразі від здійснення ризикованих господарських операцій. Вони використовуються для: ► встановлення видів підприємницького ризику (допустимого, критичного, катастрофічного); ► визначення ймовірності втрат певного рівня. Знаючи їхній розмір, на основі кривої ризику встановлюється ймовірність втрат, які будуть у плановому періоді; ► розроблення конкретних заходів щодо зменшення негативного впливу ризику на результати виробничо-господарської діяльності фірми.
Показники ймовірності виникнення втрат належать до групи відносних показників. Вони дають змогу виробляти узагальнену оцінку ризику, приймати рішення про здійснення ризикованих операцій чи відмову від них.
Показники порівняльності рівнів ризику застосовуються при виборі варіантів здійснення господарських операцій, наприклад вкладення коштів у різні проекти.
Абсолютний розмір втрат — величина імовірна. Інакше кажучи, вони можуть бути в реальній дійсності більшими або меншими від очікуваних. У зв’язку з цим слід розрізняти такі втрати від ризику:
► максимальні ймовірні; ►очікувані ймовірні; ► мінімальні ймовірні.
Максимальні ймовірні втрати можуть виникати за найбільш несприятливих умов, якими характеризуються ризиковані ситуації.
Очікувані ймовірні втрати— це найбільш можливі втрати, розраховані на основі чинників ризику, поява і дія яких є найреаль- нішими.
Мінімальні імовірні втрати можуть бути за найсприятливіших умов, коли негативний вплив окремих чинників є найменшим.
Дані про максимальні та мінімальні ймовірні втрати застосовуються при проведенні аналізу ризикованих ситуацій та з метою визначення різних параметрів розсіювання (стандартного відхилення, дисперсії тощо), які використовуються у розрахунках показників порівняльності рівнів ризику.
Способи розрахунку очікуваних, максимальних та мінімальних імовірних втрат однакові. При цьому різні розміри втрат зумовлюються різною інтенсивністю дії чинника ризику (мінімальною, максимальною, очікуваною).
Методика визначення втрат (абсолютних показників) залежить від виду підприємницької діяльності, конкретних чинників і джерел ризику та наслідків, спричинених ними.