Заняття № 20-21 (4 години)
Тема 6: Механізовані приводи в верстатних пристосуваннях
План: 1 Основні вимоги до механічних приводів верстатних пристосувань
2 Розбір конструкцій приводів верстатних пристосувань: пневматичних, гідравлічних, комбінованих і інших приводів
3 Схеми, формули для розрахунку зусилля затиску заготовок в пристосуваннях з пневматичним, гідравлічним та іншими приводами
4 Стандартні й спеціальні приводи пристосувань
Мета заняття: Для полегшення умов праці робочого необхідно вміти застосовувати механізовані і автоматизовані приводи пристосування
Самостійна робота №7
ТЕМА : Розбір конструкції приводів верстатних пристосувань
Зміст: 1 Пневмогідравлічні, діафрагменні, вакуумні, магнітні та електромеханічні приводи
2 Схеми і формули
3 Переваги і недоліки
Література (1,с.76-127; 4,с.212-254,-1979р., або с.187-226,-1971р.; 2,с.125-155)
Механізація і автоматизація пристосувань проводиться для полегшення умов праці робочого, як при закріпленні так і установці заготовки при механічній обробці, зняття заготовок з верстата, тощо.
Для цього в пристосуваннях застосовуються пневматичні, гідравлічні, механічні, електричні, магнітні, комбіновані та інші приводи. Найбільше застосування отримали пневматичні приводи.
Переваги: відносна простота, невелика собівартість, швидка дія, надійність, стабільність у роботі, нечутливість до змін температури навколишнього середовища, застосування відпрацьованого повітря для зсуву стружки.
Недоліки: великі габарити, тому що тиск повітря не більше 4…6 кг/см2 невисокий к.к.д. і не забезпечення плавності ходу затискуючих елементів у роботі.
Гідравлічні приводи працюють при тиску масла до 160/м2, що дозволяє зменшити габаритні розміри. Вони плавні, безшумні у роботі, мають малу інерцію спрацювання, високий к.к.д. (до 30%).
Недоліки: необхідність у наявності індивідуальної або групової насосної станції, зміна в’язкості масла у процесі роботи і залежність від t-ри навколишнього середовища.
Пневмоприводи складаються з пневмодвигуна, пневматичної апаратури і пневмомережі, яка представляє собою труби, рукава канали і з’єднання.
В якості двигуна застосовують циліндр з поршнем, або пневматичну робочу камеру з мембраною. Тому діляться на поршневі і мембранні.
По конструкції розрізняють пневмоприводи: односторонньої і двосторонньої дії, плунжерні, поршневі, з двох стороннім або одностороннім штоком, з гальмуванням, сільфонні, телескопічні, двохступінчасті та ін.
односторонньої дії
двуохстороньої дії з одностороннім штоком
двуохстороньої дії з двохстороннім штоком
плунжерний
телескопічний
З гальмуванням
мембранний
сільфонний
Рисунок 1 – Схеми циліндрів
Застосовуються :
Односторонній – коли зусилля при холостому ходу невелике. Робочий хід здійснюється стислим повітрям, а холостий – зусиллям пружини.
Двохсторонній – коли в пристосуванні є самогальмуючі затискні механізми, які потребують великих зусиль як при роботі так і при холостому ходу. Робочий і холостий хід здійснюється стислим повітрям,
Пневмоприводи по способу компоновки з пристосуванням можуть бути:
Вбудованими – циліндр розточують в корпусі, закріпляючими – монтуються в корпусі пристосуванні або приставними – окремий агрегат.
Пневмоприводами оснащуються:
1) на столах верстатів фрезерних, свердлильних та інших - стаціонарні пристосування.
2) обертаючі пристосування (патрони, оправки)
3) пристосування, які установлюються на ділильних столах при неприривній і позиційній обробці.
Розроблені стандарти на циліндри пневматичні на тиск до 10кг/см2, на циліндри телескопічні гідравлічні і пневматичні.
Стандартний пневматичний циліндр двохсторонньої дії з одностороннім штоком призначені для приводу переміщення вузлів різного виробничого обладнання, технологічного оснащення, устроїв автоматизації і механізації, працюють при тиску до 10 атм при t = від – 45° до + 60°С. Швидкість переміщення штока не більше 0,5 м/с. Стисле повітря, повинне бути очищене від парів кислот, лугів(щелочей), вологи і насичене розпилюваним маслом в’язкістю від 10 до 32мм²/с з концентрацією 2…4 краплі на 1 м³ при 50°С.
Циліндри випускають: без гальмування із гальмуванням.
Закріплюються на стяжках, лапах, фланцях. Циліндри мають уніфіковані деталі і гільзи, штоки, направляючі втулки.
Більше всього застосовують у масовому і великосерійному виробництві, а також на базовій частині в переналагоджувальних пристосуваннях у серійному і малому виробництві.
Механізовані обертаючі приводи застосовують для силового вузла патронів оправок та ін., на токарних, револьверних і круглошліфувальних верстатах. З’єднуються за допомогою муфти. Здвоєні закріплюються на задніх кінцях шпинделя токарних, токарно – револьверних верстатах, вони розвивають удвічі більшу силу затиску.
Основні робочі параметри вказані в таблиці 1.