4.За допомогою якого методу можна здійснити кількісний облік живих

клітин?

5.Що являє собою камера Горяєва?

6. Як здійснюється кількісний облік мікроорганізмів за допомогою камери Горяєва?

7.Які обмеження має використання лічильних камер для кількісного обліку мікроорганізмів?

8.Як готують фіксовані мазки для визначення кількості мікроорганізмів?

9.Як здійснюється опис колоній мікроорганізмів?

10.Охарактеризуйте методи визначення запасних речовин вуглеводної

природи.

11.Як здійснюється виявлення поліфосфатів у дріжджів?

12.Якими способами можна виявити ліпідні включення у дріжджів?

Лабораторна робота № 5

МЕТОД НАКОПИЧУВАЛЬНИХ КУЛЬТУР ДЛЯ ВИДІЛЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ РІЗНИХ ФІЗІОЛОГІЧНИХ ГРУП ( 4 год.)

Мета роботи: ознайомлення з елективними методами культивування, опанування методу накопичувальних культур для виділення мікроорганізмів з певними фізіологічними властивостями, опанування методу кількісного обліку дріжджів за допомогою камери Горяєва.

Матеріали та обладнання: спиртівки, камери Горяєва, предметні і накривні скельця, скальпелі, кухонні дошки, великі стерильні пробірки (об’ємом 50 мл), досліджувані дріжджові культури, картопля, кисломолочні продукти, пробірки з стерильним молоком, крейда у ступці, термометр, сухожарова шафа, термостат.

Загальні відомості

Елективні методи культивування(накопичувальні та чисті культури). Багато які мікроорганізми дуже легко виділити з навколишнього середовища, для них без особливих ускладнень можна підібрати умови, які б забезпечували їх ріст. Проте існує дуже багато мікроорганізмів, про які стало відомо лише після того, як була розроблена техніка накопичувальних культур. Честь цього

47

популяцією, яка, наприклад, є в грунті, мулі, воді тощо. Найбільш пристосований до цих конкретних умов мікроорганізм росте і витісняє всі інші супутні організми. Багаторазовими пересівами на такому самому рідкому поживному середовищі і посівом на агаризоване середовище такого самого складу можна без особливих зусиль виділити накопичений штам. Найкращим матеріалом для інокуляції є проби з тих місць, де вже є “природнє збагачення”. Наприклад, якщо потрібно виділити мікроорганізми, які ростуть на вуглеводнях, найкраще відбирати пробу з грунту на нафтопромислах або з нафтових відстійників.

Метод накопичувальних культур дає можливість виділяти мікроорганізми з будь-якою комбінацією потреб в поживних речовинах, якщо такі організми взагалі існують у природі. Наприклад, мінімальне середовище, яке не містить азоту, при освітленні є вибірковим для азотфіксувальних ціанобактерій. Якщо це саме середовище доповнити органічним джерелом енергії та вуглецю, то в темноті в аеробних умовах буде розвиватись азотобактер, в анаеробних– клостридії. Дуже часто разом з“позитивною” селекцією здійснюється і “негативна”. Наприклад, на середовищі, яке містить азид натрію(дихальний яд), у присутності кисню виростуть молочнокислібактерії (факультативні анаероби), а ріст аеробів пригнічується. Для пригнічення росту грампозитивних бактерій у середовище добавляють пеніцилін. Ріст мікроміцетів пригнічується в присутності антибіотика ністатину.

Основні умови елективності, що дають змогу одержати накопичувальні культури мікроорганізмів з різним типом обміну, наведено на рис. 5.1–5.3.

(Bacillus subtilis var. mesentericus).

Картопляна паличка широко розповсюджена у природі, особливо на картоплі, куди вона потрапляє з грунту. Картопляна паличка утворює надзвичайно термостійкі ендоспори, які здатні витримувати нагрівання при 100 °С упродовж 6 год. Накопичувальну культуру картопляної палички одержують так: очищену картоплину нарізають шматочками, поміщають у чашки Петрі і прогрівають 10 хв при 100 °С у стерилізаторі (за таких умов інактивуються всі вегетативні клітини мікроорганізмів), після чого поміщають у термостат на2–3 доби при 25–30 °С.

2. Одержати накопичувальну культуру молочнокислих бактерій.

Загальною ознакою молочнокислих бактерій є здатність зброджувати вуглеводи (моно- і дисахариди) з утворенням молочної кислоти (молочнокисле бродіння).

Інокулятом для одержання накопичувальних культур молочнокислих бактерій можуть бути кисломолочні продукти. Як поживне середовище використовують стерильне молоко. У пробірку із стерильним молоком вносять 1 мл кислого молока чи іншого кисломолочного продукту. Засіяну пробірку і контрольну (із стерильним молоком) ставлять у термостат при 30–32 °С.

48

Рис. 5.1. Основні фактори, що визначають одержання накопичувальних культур хемогете ротрофних бактерій

Рис. 5.2. Основні фактори, що визначають одержання накопичувальних культур хемолітоавтотрофних бактерій

Рис. 5.3. Основні фактори, що визначають одержання накопичувальних культур фототрофних організмів