Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тема 6 (лекція 12 AD c1.doc
Скачиваний:
73
Добавлен:
12.11.2019
Размер:
986.62 Кб
Скачать

4.1.6. Паспортні характеристики трифазних асинхронних двигунів.

Відразу відзначимо, що на сьогодення інформацію про технічні характеристики трифазних АД можна отримати з довідникової літератури загальноінженерного призначення і більш повну – із спеціальних електротехнічних довідників.

У таблицях, які надають у довідниковій літературі загально інженерного призначення, звичайно приводять тип електродвигуна і його номінальні параметри для мережі 50 Гц, 380 В : потужність на валу – кВт; частоту обертання ротора – об/хв.; ККД – %; cos. Інколи у таблицю додають інформацію стосовно маси двигуна, кг.

У спеціальній літературі, окрім вказаної вище, наводять інформацію про: номінальний струм статорних обмоток , А; номінальний момент Мн; пускову властивість двигуна – кратність пускового струму п/, %, кратність пускового моменту Мп/Мн, %; кратність максимального моменту (перевантажувальна властивість двигуна) Мmax/Мн, %.

Інформацію про габарити двигуна і геометричні розміри його складових у довідниковій літературі надають в окремих таблицях.

Основні електротехнічні характеристики двигуна наводять на спеціальному інформаційному щитку, який розташований на корпусі статора. Звичайно тут показують тип двигуна і такі номінальні параметри: частота напруги джерела живлення статорних обмоток, Гц; потужність на валу, кВт; cos; напруга живлення статорних обмоток залежно від схеми їх з’єднання, наприклад, 380/220 – Y/ (може бути, наприклад, так – статор Y, 380 В, чи бути вказаною тільки номінальна напруга однієї статорної обмотки без вказівки стосовно схеми з’єднання статорних обмоток); частота обертання ротора, об/хв; номінальний струм статорних обмоток, А; ККД, %; режим роботи.

Окрім цієї, на щитку двигуна наводять інформацію про клас ізоляції його обмоток, завод і країну виробника.

Як у довідниковій літературі, так і на інформаційному щитку тип двигуна показують, наприклад, так – 4АА63В6У3.

Першими двома знаками відображують серію двигуна. У нашому прикладі 4А означає – асинхронний двигун серії 4А. Зазначимо, що на підприємствах харчової промисловості в основному використовуються двигуни саме цієї серії. Вони можуть мати потужність від 0,06 до 400 кВт. Разом з тим, останнім часом електротехнічна промисловість почала випускати двигуни серії 5А.

Друга буква А у прикладі означає, що станина і підшипникові щитки двигуна виконані з алюмінієвого сплаву. Замість цієї букви тут може стояти інша, наприклад: Х – алюмінієва станина та чавунні щитки; Н – ступень захисту , тобто передбачений захист від доторкання капель дощу, вологи; К – з контактними кільцями, причому вона може стояти після Н – серія 4АНК.

У двигунів закритого виконання ступеню захисту  замість букви А тут може стояти: Р – з підвищеним пусковим моментом; С – з підвищеним ковзанням; В – вбудоване виконання.

Наступними двома цифрами, у прикладі це 63, показують висоту осі валу в мм, а буквою – установочний розмір за довжиною корпусу двигуна. Тут може бути: L – довгий, М – середній, S – короткий. Якщо при одному установчому розмірі передбачені дві довжини осердя статора (дві потужності двигуна), то може стояти А або, як у наведеному прикладі, буква В.

Далі йде обов’язково парна цифра – це кількість полюсів двигуна (у прикладі цифра 6). У багатошвидкісних двигунів кількість полюсів показують через дріб, наприклад 6/4 або 8/4/2.

Останніми буквами (можуть бути з цифрою) вказують особливості виконання двигуна. У прикладі, який розглядається, У3 означає, що двигун призначений для експлуатації на території з помірним кліматом – У (ХЛ – холодним) у закритих приміщеннях – 3. Двигуни, виконані спеціально для сільського господарства, в кінці обов’язково виділяють буквою С, наприклад, СХ – виконання сільськогосподарське хімічно вологостійке. Є і інші позначення.