Тема 1. Поняття, суть і завдання кримінального процесу

Семинар – 6 годин.

1. РОЗГЛЯД ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ:

1. Поняття и суть кримінального процесу.

2. Задачі кримінального процесу.

3. Поняття стадій кримінального процесу та їх система.

4. Кримінально-процесуальна форма та функції.

5. Поняття, суть і завдання кримінально-процесуального закону.

6. Кримінально-процесуальна норма.

7. Дія кримінально-процесуального закону в просторі, часі та щодо осіб.

Для докладнішого розгляду зазначених питань пропонується підготувати реферат за однією із тем:

1. Історичні форми кримінального процесу.

2. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права.

3. Кримінально-процесуальні правовідносини.

П. РОЗГЛЯД ПРАКТИЧНИХ ПИТАНЬ:

Задачі:

№1.

Під час судового розгляду справи щодо обвинувачення Фесенка у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України (крадіжка, поєднана з проникненням у житло) було встановлено, що Фесенко діяв разом зі своїм двоюрідним братом, який одразу після вчинення злочину з викраденим утік. Суддя своєю постановою повернув справу для провадження додаткового розслідування. Потерпілий у цій справі оскаржив постанову судді, зазначивши, що він таким чином затягує вирішення справи по суті і не виконує завдання судочинства по швидкому розкриттю злочину.

Дайте оцінку ситуації з точки зору виконання завдань кримінального судочинства.

№2.

Під час провадження в кримінальній справі про квартирну крадіжку органом дізнання був затриманий Бринчук, який у процесі допиту зізнався у вчиненні цього злочину.

Чи виконане в цьому випадку завдання щодо викриття винного у вчиненні злочину?

№3.

Під час провадження досудового слідства щодо обвинувачення Федоренка у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 152 КК України (зґвалтування неповнолітньої), виникла необхідність провести освідування обвинуваченого відповідно до вимог ст. 193 КПК України. Оскільки слідчий мав намір самостійно це зробити, не виносячи постанову про проведення освідування, він запросив понятого й оглянув обвинуваченого Федоренка. Про результати проведеного освідування слідчий склав акт, який підписав обвинувачений Федоренко й сам слідчий.

Ознайомившись з положеннями ст. 193 КПК України, з'ясуйте, чи були допущені слідчим порушення кримінально-процесуальної форми. Якщо так, то які саме?

Ш. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ У ФОРМІ ТЕСТУВАННЯ.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ПИТАНЬ ТЕМИ

При вивченні даної теми, слід звернути увагу на визначення поняття кримінального процесу.

Кримінальний процес – це,

по-перше – специфічна діяльність із застосування норм права, визначаеться як врегульована кримінально-процесуальним правом діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, змістом якої є дослідча перевірка і вирішення заяв (повідомлень) про злочини, досудове розслідування, судовий розгляд і вирішення кримінальних справ, а також вирішення питань, пов`язаних із виконанням вироків,

по-друге галузь права – відносно самостійна сукупність норм вітчизняного права, що регулюють відносини між учасниками кримінальної справи,

по-трете галузь правової науки – предметом дослідження якої є кримінально-процесуальне право, практика його застосування, а метою – вироблення рекомендацій щодо удосконалення законодавства та практики діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду,

по-четверте навчальна дисципліна – що вивчається у вищих навчальних закладах юридичного профілю, предметом якої є кримінально-процесуальне законодавство та практика його застосування, а також наука кримінального процесу.

Отже, кримінальний процес України – це діяльність правоохоронних органів, що здійснюється у встановлених законом процесуальних формах і спрямована на досягнення завдань кримінального судочинства, передбаченних ст.ст. КПК.

Стадії кримінального процесу – це його відносно самостійні частини, кожна із яких має власні завдання, специфічне коло учасників і процесуальних засобів діяльності, проходить притаманні тільки для неї етапи і завершуеться прийняттям певного рішення, яким вона, як правило, трансформується в наступну стадію.

Кримінально-процесуальна форма – це визначений законом порядок провадження у кримінальній справі в цілому, порядок виконання окремих процесуальних дій та порядок прийняття процесуальних рішень.

Основними кримінально-процесуальними фукнціями є:

1. обвинувачення;

2. захист;

3. вирішення справи по суті.

Норми кримінально-процесуального права – регулюють порядок здійснення правосуддя в кримінальному судочинстві, діяльність суду в кримінальному процесі. Крім того норми кримінально-процесуального права становлюють права і обов`язки органів дізнання, дізнавачів, слідчіх і прокурорів, а також іншіх учасників процесу: обвинувачених, підозрюванних, їх захисників, потерпілих, свідків та ін. Норми кримінально-процесуального права встановлюють виявлення, фіксації, перевірки і оцінки доказів, ухвалення процесуальних рішень, порядок їх оскарження і тому подібне. Норми кримінально-процесуального права підразделяються на уповноважуючи, зобов`язуючи і забороняючи.

Кримінально-процесуальний закон – це нормативно-правовий акт, ухвалений або ратифікований представницьким вищим органом державної влади – Верховною Радою України, що регулює порядок порушення кримінальних справ і здійснення у них провадження.

Література:

1. Конституция Украины: Принята на пятой сессии Верховной Рады Украины 28 июня 1996 г. // Ведомости Верховной Рады Украины. - 1996. - №30, 141с.

2. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 // Відомості Верховної Ради України. - 1990.- № 31. С. 429.

3. Уголовно-процессуальный кодекс Украны (с измен. и доп. по со-стоянию на 1 марта 2005) - X.: Одиссей, 2005. – 264 с.

4.Уголовно-процессуальный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Под общей ред. В.Т. Маляренко, Ю.П. Аленина. - X.: ООО «Одиссей», 2003. - 960 с.

5.Тертишнік В.М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. - К.: А.С.К., 2002. – 1056 с.

6. Кримінальний процес України: підручник // М.М. Михєєнко, В.Т. Нор, В.П. Шибіко. -К.: Либідь, 1992.

7. Маляренко В.Т. Конституційні засади кримінального судочинства. - К.: Юрінком Інтер, 1999.

8. Муратова Н.Г. Процессуальные акты органов предварительного расследования. - Казань: Изд. Казан. ун-та, 1989.

9. Якуб М.Л. Процессуальная форма в советском уголовном судопро-изводстве. - М.: Юрид. лит., 1981.

10. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. -М.: Юрид. лит., 1986.

11. Грошевий Ю.М. та ін. Кримінальний процес України. - Харків: Право, 2000.

12. Михайленко А.Р. Расследование преступлений: законность и обес-печение прав граждан. Научно-практическое издание. - К.: Юринком Интер, 1999. -448 с.

ІЗ. Лобойко Л.М. Стадії кримінального процесу. Навчальний посібник.- К.: Центр навчальної літератури, 2005. - 176 с.

14. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України / За ред. Ю.М. Грошевого. - Харків: Право, 2002. - 160 с.

15. Корнеева Л.М. Уголовно-процессуальный закон и практика доказывания // Соц. законность - 1990. № 1. С. 33-35.

16. Байков А., Демидов И. Концептуальные вопросы изменения зако-нодательства об уголовном судопроизводстве // Соц. Законность - 1990. -№1.-С. 26-28.

17. Михеенко М.М., Михайленко А.Р. Об особенностях развития уголовно-процессуального кодекса УССР // Проблеми правоведения. - К., 1987.-Вып. 48. С. 98-104.

18. Савицкий В.М. Язык процесуального закона. - М., 1987.

19. Кучинська О.П., Кучинська О.А. Кримінальний процес України. Навч. посіб. - К.: Прецедент, 2005. – 202 с.