- •С. Гелей, р. Пастушенко Теорія та історія кооперації Навчальний посібник
- •Передмова
- •Розділ і. Теоретичні основи кооперації
- •Тема 1. Кооперативні організації та системи кооперативів
- •Тема 3. Кооперативні принципи Принципи – фундамент кооперативу
- •Міжнародні та національні кооперативні принципи
- •Зміст міжнародних кооперативних принципів
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 4. Кооперативні цінності Загальнолюдські цінності – підґрунтя кооперативних принципів
- •Базові цінності кооператорів
- •Етичні цінності кооператорів
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 5. Кооперативний рух Кооперативна ідеологія
- •Кооперативний рух
- •Кооперативні традиції
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 6. Соціальна місія кооперативів Кооператив як соціальний інститут
- •Економічне призначення кооперативів
- •Кооперативи – складова громадянського суспільства
- •Кооперація та держава
- •Тема 6. Законодавство про кооперацію Конституційні засади кооперативного права
- •Кооперативне законодавство
- •Підзаконні нормативні акти про кооперацію
- •Акти органів держави з врегулювання діяльності кооперації;
- •Акти органів управління кооперативами з внутрішньокооперативних відносин.
- •Внутрішньокооперативні акти в системі кооперації
- •Реалізація кооперативних принципів у правових документах, що регулюють діяльність кооперативів
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 7. Правовий статус кооперативу Правове становище кооперативів
- •Порядок заснування кооперативів
- •Статут та інші угоди, що регулюють взаємовідносини членів кооперативу
- •Правові засади взаємодії кооперативів та їх об’єднань
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 8. Управління кооперативом Поняття права кооперативного самоврядування
- •Загальні збори
- •Правління кооперативу
- •Голова кооперативу
- •Виконавчий директор
- •Компетенція органів управління
- •Спостережна рада
- •Короткі підсумки теми
- •Модуль і. Теоретичні основи кооперації. Правові засади діяльності кооперативів в Україні
- •Іі. Запитання та завдання на розуміння і використання навчального матеріалу
- •28. Яку допомогу кооперативи надають своїм членам у задоволенні їхніх духовних потреб?
- •Ііі. Запитання і завдання на аналіз, синтез та оцінку навчального матеріалу
- •1. Які якості кооперативів забезпечують цивілізовані ринкові стосунки, сприяють формуванню високоефективної економіки?
- •2. Яким чином кооперування населення може допомогти здолати (чи хоча б пом’якшити) суперечності між соціальними верствами, класами?
- •13. Чому забезпечення справедливості передбачає як необхідну умову розподілення більшої частки чистого доходу кооперативу у формі кооперативних виплат?
- •Розділ ііі. Історія кооперативного руху
- •Тема 9. Передумови кооперації в Європі Форми кооперації в традиційному суспільстві
- •Культурні передумови кооперативного руху
- •Передумови кооперування українців
- •Висновки
- •Тема 10. Кооперативний рух в Західній Європі у хіх – на початку хх ст. Перші кооперативні організації у Великій Британії
- •Формування системи споживчих кооперативів у Великій Британії
- •Перші кооперативи континентальної Європи
- •Кооперативні системи у Німеччині та Франції
- •Селянська кооперація в Німеччині
- •Розвиток кооперації в інших західноєвропейських країнах
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 11. Зародження кооперації у Східній Європі (друга половина хіх – початок хх ст.) Кооперативний рух в Австро-Угорщині
- •Українська кооперація підавстрійської України
- •Кооперативний рух в Російській імперії
- •Перші кооперативи на підросійських землях України
- •Кредитна кооперація на східноукраїнських
- •Артільна угода м.Левитського (витяги)
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 12. Піднесення національного кооперативного руху в Україні Формування національної кооперативної ідеології в Україні
- •Значення кооперації для українців
- •Утворення національної кооперативної системи на східноукраїнських землях в період революції
- •Розбудова української кооперації на Заході України в період між двома світовими війнами
- •Динаміка росту чисельності українських кооперативів у Галичині
- •Динаміка чисельності членів та працівників мережі рсук*
- •Соціальний склад членів українських кооперативів Галичини
- •Короткі підсумки теми
- •Тема 13. Кооперативний сектор командно – планової та перехідної економіки України Кооперація усрр в умовах “воєнного комунізму” та “нової економічної політики”
- •Розвиток кооперативної торгівлі у період непу
- •Кооперативні організації урср в 1930-1980-х рр.
- •Кооперація в незалежній Україні
- •Динаміка показників кредитних спілок – членів наксу
- •Тема 14. Світовий кооперативний рух у хх ст.
- •Кооперативний рух в умовах розвинутого індустріального суспільства
- •Конгрес мка
- •250 Національних і 11 міжнародних
- •Короткі підсумки теми
- •Реформуються організаційні і господарські структури споживчої кооперації;
- •Зростає роль поліфункціональних (універсальних) товариств;
- •Збільшується частка фінансових і сільськогосподарських кооперативів у кооперативному секторі економіки;
- •Педагогічне діагностування та самоперевірка Модуль іі. Історія кооперативного руху і. Запитання і завдання на знання та розуміння навчального матеріалу
- •53. Назвіть основні напрямки політики мка кінця хх – початку ххІст.?
- •Іі. Запитання і завдання на розуміння і застосування навчального матеріалу
- •64. У чому проявився розвиток світового кооперативного руху в 1910 – 1950-х рр.
- •65. Розкрийте основний зміст кооперативної політики комуністичної партії та радянської держави.
- •82. Розкрийте основні передумови відродження національного кооперативного руху в незалежній Україні.
- •86. У чому проявився розвиток основних видів кооперації в незалежній Україні?
- •Ііі. Запитання і завдання на аналіз та синтез навчального матеріалу
- •14. Чому кооперація в Галичині та на Буковині здобула підтримку українських просвітніх товариств, політичних партій, молодіжних об’єднань?
- •33. Чим зумовлене швидке зростання основних економічних показників колгоспної системи та споживчої кооперації України в 1950 – 1960-х рр.? Чому це економічне зростання виявилось відносно нетривалим?
- •49. Спрогнозуйте наслідки формування єдиної кооперативної системи навколо Національного кооперативного альянсу України.
- •Словник
- •Заява хххі конгресу Міжнародного кооперативного альянсу. 1995 р.
- •Принцип 4. Автономія і незалежність
- •Принцип 7. Турбота про громаду
- •Міжнародні кооперативні принципи кредитних спілок, ухвалені Всесвітньою радою кредитних спілок (woccu)
- •24 Серпня 1984 року.
- •З а к о н у к р а ї н и «про кооперацію»
- •Розділ I загальні положення
- •Розділ II кооператив
- •Розділ III кооперативне об'єднання
- •Розділ IV трудові відносини в кооперативних організаціях
- •Розділ V держава і кооперація
- •Розділ VI міжнародні зв'язки і зовнішньоекономічна діяльність кооперативних організацій
- •Розділ VII прикінцеві положення
- •Вільям Кінг Витяги із статей у журналі «Кооператор» за 1828-1930 рр.
- •Стефан Гішвінд
- •Михайло Туган-Барановський
- •Борис Мартос
С. Гелей, р. Пастушенко Теорія та історія кооперації Навчальний посібник
для самостійної роботи студентів
Львів 2004
Передмова
Україна як незалежна держава повинна мати економіку, спроможну забезпечити народові гідне життя. Цього можна досягти за умови, коли невід’ємною частиною соціально орієнтованої ринкової економіки стане кооперація. Яскраве підтвердження цьому — світовий досвід. Згідно з останніми підрахунками Організації Об’єднаних Націй біля трьох мільярдів людей, а це приблизно половина населення планети, регулярно користуються послугами та продукцією кооперативів – некомерційних господарських організацій, створених для задоволення економічних, соціальних та культурних потреб. Членами цих об’єднань на початку ХХІ ст. було близько 800 млн. жителів Землі.
Кооперативний сектор економіки, що є важливим чинником соціальної стабільності та досягнення нової якості економічного зростання у суспільстві, сприятиме захистові прав споживачів, екологічній безпеці, усуненню негативних наслідків “чистого ринку”, а також збереженню і примноженню духовного потенціалу нації.
Це особливо актуально для економік перехідного типу, в яких кооперативи відіграють місію адаптації людини до ринку, пом’якшують наслідки трансформації економічних відносин, чим прискорюють історичний поступ.
Люди здавна практикували кооперування з метою взаємодопомоги. Кооперування існувало в Україні ще задовго до появи першого у світі сучасного кооперативу – “Товариства чесних піонерів” (1844р.). Кооперативні ідеї, що прийшли до нас із Західної Європи лише оживили, відродили у нових формах ті традиційні цінності національного способу життя, які були властиві нашому народу. На це ще в 20-х рр. минулого століття звернув увагу історик української кооперації П.Височанський, який писав, що “український народ не боїться вільних спілок, він з охотою йде туди, де люди без усякого примусу, добровільно єднаються в спілки для самодопомоги та самооборони”. Яскравим зразком такої спілки учений вважав Запорозьку Січ.
Подібної думки дотримувався і М.Драгоманов. Він також вбачав майбутній устрій України у формі “товариства товариств, спілки громад, вільних у всіх справах”.
Історик та теоретик українського кооперативного руху, редактор галицького кооперативного журналу “Економіст” А.Жук на Першому просвітньо-економічному конгресі у Львові в лютому 1909 р. сформулював завдання кооперації в Україні. На його думку, кооперація розвиваючись, “утворить національну фабричну промисловість, дасть засоби для існування мільйонам голодного й безробітного люду, спинить еміграцію, зробить наше селянство сильнішим економічно настільки, щоб не допустити до руїни свого краю й колонізації його чужим елементом, утворить внутрішній ринок для національної промисловості, запотребує величезні кадри інтелігентних робітників і тим утворить ринок для національної літератури й штуки (мистецтва – Авт.)”.
На 60-80-і рр. ХІХ ст. припадає в Україні період зародження кооперації. Українці знайомляться з кооперативною ідеєю, з’являються перші кооперативні товариства, робляться спроби налагодити зв’язки між цими товариствами і увійти в контакти з європейським кооперативним рухом.
1890—1918 рр. — це час поширення кооперативної ідеї серед населення українських земель, швидкого зростання кількості кредитних і споживчих товариств та загальної чисельності їх членів, формування кооперативних систем на східно- та західноукраїнських землях, орієнтації кооперативів на задоволення національно-культурних потреб і захист національних інтересів українців.
Після проголошення Української Народної Республіки в країні робилися спроби організації економіки держави на кооперативних засадах, що дозволило б вирішити гострі соціально-економічні та національно-політичні проблеми. Спільно працювали всі, хто займався військовими поставками, хто брав на себе турботу за національну школу, за видання книжок, підручників, за охорону здоров’я, за адміністративне управління, хто рятував народ від холоду і голоду. За статистикою визначного дослідника історії української кооперації І.Витановича, кооперативним рухом у 1917-1921 рр. було охоплено близько 60 відсотків населення України. У результаті національна кооперація протрималися майже на десять років довше ніж УНР.
Українці Західної України теж заснували потужні кооперативні організації, що були покликані творити основи національної економіки. Кооперативи розгортали національне виробництво, вони дозволили зміцніти сотням тисяч селянських господарств, розвивали ринок українських товарів, вирощували кадри патріотично настроєних фахівців. Кооперація рятувала дрібного виробника від потрійної експлуатації великим капіталом: у сфері виробництва, обміну та споживання і сприяла усталенню ринкових відносин. Cила кооперативного руху виявилась не лише в економічних результатах. Кооперація об’єднувала людей духовно на етичних засадах християнства. Одночасно зі збройною боротьбою за незалежність український народ впроваджував ідею мирного, еволюційного саморозвитку в його природних формах. Він виробив на цьому грунті етику спільної дії та взаємодопомоги – кооперації, яка лягла міцною основою у підмурівок української державності.
Більш ніж сімдесятирічне панування тоталітарного радянського режиму привело до занепаду кооперації в Україні. Кооперативний рух не мав зручних умов для розвитку, а кооперативна ідея втратила популярність серед населення. Складовою радянської бюрократичної системи стала споживча кооперація. Протягом 50-80-х рр. кооперативна бюрократія у цій системі все більше втрачала гнучкість, ефективність її праці знижувалася, особисті та групові інтереси працівників апарату поступово ставали домінуючими, відсунувши на другий план безпосередні цілі діяльності кооперативів.
Лише в умовах державної незалежності українська кооперація отримала реальний шанс стати повноцінною складовою національної економіки та активно включитися у міжнародний кооперативний рух.
Сьогодні вона має достатньо тривке правове підґрунтя. Право громадян об’єднуватися у громадські організації для захисту економічних та соціальних інтересів гарантовано Конституцією України (ст. 36). Цивільним кодексом кооперативи визнано рівноправними суб’єктами економіки. Спеціальними законами регулюється діяльність споживчої, сільськогосподарської та кредитної кооперації.
У липні 2003 р. вступив у дію Закон України “Про кооперацію”, згідно з яким кооперативи визнаються соціально орієнтованими організаціями та отримують від держави необхідну підтримку. На стадії розробки також законодавчі акти, що регулюють діяльність промислових, житлових, послугових та інших кооперативів.
В умовах, коли ринкові перетворення в Україні не набрали ще позитивного соціального змісту і супроводжуються безробіттям та зубожінням значної частини населення, активне залучення до реального сектора економіки кооперативних господарських організацій значно прискорить розвиток вітчизняного виробництва, створить додаткові робочі місця, сформує соціально-побутову інфраструктуру в сільській місцевості.
Для виконання цього масштабного завдання українська кооперація потребує зростання членства та підготовки фахівців-кооператорів, а отже, розвитку системи кооперативної освіти та просвіти. Один з важливих кроків у цьому напрямку — вивчення у кооперативних навчальних закладах, зокрема й у Львівській комерційній академії предмета “Історія кооперативного руху”. Мета цього курсу – відродження кооперативної ідеї в суспільній свідомості та залучення молоді до її щирих прихильників. Навчальний матеріал збагачує знаннями про кооперативи та сприяє формуванню навичок праці у цих організаціях. Окрім цього вивчення курсу дасть змогу глибше засвоїти економічні науки, історію України, правознавство та інші дисципліни.
Даний посібник – базовий для цього предмета. Він допоможе вам вивчити основи теорії кооперації, правові засади її діяльності та історію українського і міжнародного кооперативного руху. У ньому вміщено розповіді про видатних кооператорів — учених та практиків та статистичні матеріали, що доповнюють і розкривають найважливіші питання теми.
У кожному розділі посібника (їх 3), крім авторського тексту — загальноприйняті визначення кооперативних понять, схеми, таблиці та діаграми. Кожний параграф (їх ) завершується висновками – стислим викладом основних положень теми. Після другого та третього розділів поміщено запитання та завдання для діагностування та самоконтролю, згруповані за складністю. У додатках – словник кооперативних, економічних та соціологічних термінів і важливі для міжнародного та українського кооперативного руху документи.
Засвоєння навчального матеріалу потребує систематичного діагностування. Обов’язковий (модульний) контроль проводиться двічі на семестр, після вивчення теоретичних і правових основ діяльності кооперативів та після ознайомлення з історією кооперативного руху. Модульний контроль передбачає письмові відповіді на запитання трьох груп складності. До першої належать запитання і завдання, які виявляють знання студентами кооперативної термінології, місця і часу значимих подій історії кооперативного руху, прізвищ відомих кооператорів і т.ін. Вони не вимагають широкого викладу матеріалу і дозволяють оцінити результати запам’ятовування обов’язкових для студентів відомостей з теорії та історії кооперації.
Завдання середньої складності (друга група) виявляють розуміння студентами кооперативної теорії та кооперативного права, а також знання ними відомостей про суттєві зв’язки між фактами з історії кооперації. Виконуючи ці завдання, студенти повинні дати визначення кооперативних термінів, розкрити суть вивчених підходів до кооперативних явищ, процесів, коротко охарактеризувати ідеологічні кооперативні концепції, становище кооперації в тій чи іншій країні у вказаний період, встановити причини та наслідки значимих подій історії кооперації тощо.
Третя група містить завдання найвищої складності. Це проблемні завдання та вправи, виконання яких дозволяє з’ясувати здатність студентів аналізувати, узагальнювати та оцінювати засвоєний навчальний матеріал, порівнювати окремі положення кооперативної теорії та права, інтерпретації історичних подій, пов’язаних з кооперативним рухом.
Складність завдань визначає різницю у їх бальній вартості: завдання першої групи оцінюються найнижче, а третьої – найвище. Декілька завдань кожної групи складають окремий варіант модульної контрольної роботи. Завдання у варіантах не повторюються. Тривалість виконання роботи студентом – 1 год. Робота зараховується за умови, коли її результат у балах – більше ніж половина від їх максимально можливої кількості.
Автори щиро дякують усім, хто долучився до створення цього посібника. Це рецензенти: доктор історичних наук, академік НАН України Я.Ісаєвич та доктор економічних наук, академік НАН України М.Долішній; редактор; технічні виконавці Г.Вусик та О.Лабай.
Автори підручника з вдячністю сприймуть зауваження та побажання щодо поліпшення змісту посібника від науковців, студентів, кооператорів.