Облік доходів загального та спеціального фондів

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господар­ських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпо­середньо після її закінчення.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних до­кументах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійно­го запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним ра­хункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регі­стри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що да­ють змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Гос­подарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку бюджет­них установ доходи бюджетної установи, які вона отримує за ра­хунок загального і спеціального фонду бюджетів обліковуються у класі 7 «Доходи» .Облік доходів, що у кошторисі установ відносяться до доходів загального фонду, ведеться на рахунку 70 «Доходи за­ бюджетними асигнуваннями», який розподіляється на субрахунки:

7011 «бюджетні асигнування»;

7021 «асигнування державних цільових фондів на утримання апарату».

Бюджетні установи в процесі своєї діяльності отримують кошти як із бюджету, так і з інших джерел. Кошти, які бюджетні органі­зації та установи отримують понад асигнування, що виділяються їм із державного та/або місцевих бюджетів, називають власними коштами. Для зберігання коштів спеціального фонду бюджетних установ і проведення операцій за ними органи Державного каз­начейства відкривають бюджетним установам спеціальні реєстра­ційні рахунки з урахуванням груп спеціальних коштів у розрізі про­грамної класифікації видатків.

Облік доходів спеціального фонду ведеться на рахунку 71 «Дохо­дивід реалізації продукції» обліковуються доходи спеціального фонду установи на її утримання з розподілом на субрахунки:

7111 (7121) доходи від реалізації продукції (робіт послуг)

7131 доходидержавного бюджету від наданих послуг

7141 доходи місцевого бюджету від наданих послуг

Відповідно до «Порядку складання карток і книг аналітичного об­ліку бюджетних установ» для аналітичного обліку асигнувань, пере­рахованих розпорядникам коштів нижчого рівня, використовується книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Книгу відкривають на рік за кожним кодом функціональ­ної класифікації та кодом економічної класифікації видатків. Записи до неї здійснюють на підставі виписок органу Державного казначей­ства (установи банку) із реєстраційних (поточних) рахунків.

Аналітичний облік отриманих асигнувань ведуть у картці ана­літичного обліку отриманих асигнувань, яку відкривають на рік і ведуть за кодами функціональної класифікації та в розрізі кодів економічної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань

здійснюють на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) із реєстраційних та поточних рахунків.

Для обліку руху грошових коштів загального фонду призначе­но меморіальний ордер № 2 «Накопичувальна відомість руху гро­шових коштів загального фонду в органах Державного казначей­ства України (установах банків)» ф. № 381 (бюджет) (Додаток К2).

Для обліку руху грошових коштів спеціального фонду призначе­но меморіальний ордер № 3 «Накопичувальна відомість руху грошо­вих коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» № 382 (бюджет), в якому відображаєть­ся облік операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду (Додаток КЗ).

Для обліку нарахування доходів спеціального фонду перед­бачено меморіальний ордер № 14 «Накопичувальна відомість на­рахування доходів спеціального фонду бюджетних установ» — ф. № 409 (бюджет). Для розрахунків із батьками на утримання дітей передбачено меморіальний ордер № 15 «Зведення відомостей за розрахунками із батьками на утримання дітей» — ф. № 406 (бю­джет ) (Додатки К14-15).

Відповідно до Національного Положення (стандарту) бухгал­терського обліку в державному секторі № 124 «Доходи» (Додаток Д7), з 01.01.2013р. доходи суб'єктів державного сектору класифі­куватимуться в бухгалтерському обліку за такими групами:

Доходи від обмінних операцій: бюджетне асигнування: дохо­ди від надання послуг (власні надходження: плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяль­ністю; надходження бюджетних установ від додаткової (господар­ської) діяльності; надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна); кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг, якщо таким закладам за­коном надано відповідне право; доходи від продажу (доходи від операцій з капіталом, доходи від продажу нерухомого майна); до­ходи від відсотків, роялті та дивідендів; інші доходи від обмінних операцій.

Доходи від необмінних операцій: податкові надходження; не­податкові надходження (адміністративні збори та платежі); транс­ферти та кошти, що отримують бюджетні установи від підпри­ємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ

для виконання цільових заходів; надходження до державних ці­льових фондів; зобов'язання, що не підлягають погашенню.

Оцінка доходів від обмінних операцій здійснюється у такому порядку:

Дохід від обмінних операцій оцінюється за вартістю активів, яка була отримана або підлягає отриманню.

Якщо дохід від надання послуг (виконання робіт) не може бути достовірно визначений або ймовірність його отримання є низь­кою, то він оцінюється у сумі понесених витрат, що підлягають від­шкодуванню.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг (ви­конання робіт) проводиться шляхом: вивчення виконаної роботи; визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; визначення пито­мої ваги витрат, яких зазнає суб'єкт державного сектору у зв'язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Якщо дохід від надання послуг не може бути достовірно оціне­ний і не існує ймовірності його отримання, то дохід не визнається, а понесені витрати визнаються витратами звітного періоду. Якщо надалі дохід буде отриманий, то він оцінюється за сумою фактич­ного надходження.

Інші доходи (доходи від курсових різниць, від реалізації нео­боротних активів (крім нерухомого майна), оборотних активів, зобов'язань, які не підлягають погашенню, тощо) оцінюються у сумі визнаного доходу.

Оцінка доходів від необмінних операцій здійснюється у тако­му порядку: отриманий у результаті необмінної операції актив оцінюється за його фактичною вартістю, у разі якщо її не можна встановити, він оцінюється за справедливою вартістю; дохід від необмінних операцій оцінюється у сумі отриманих активів, послуг (робіт); визнаний дохід від податкових надходжень оцінюється у сумі, отриманій відповідно до законодавства; визнаний дохід від необмінних операцій оцінюється у сумі вартості отриманих ак­тивів, послуг (робіт), за винятком суми зобов'язань, обумовлених цією операцією.