2. Вчитель – класний керівник, вимоги до його особистості.

У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. Впродовж довгих років шкільництва педагог-вихователь стояв найближче до витоків духовного становлення учнів. «У вихованні, – писав К. Д. Ушинський, – все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості у справі виховання».

В. О. Сухомлинський писав: « Бути хорошим вчителем можна тільки будучи хорошим вихователем… Без участі у виховній роботі вся педагогічна культура, всі знання педагогіки є мертвим багажем. Вихователь творить найбільше багатство суспільства – людину».

Діяльність класного керівника дуже складна, багатогранна, трудомістка. Вона потребує багато часу, постійного психологічного напруження. Вона пов’язана з непередбачуваними труднощами, навіть розчаруваннями, а іноді – з безсонними ночами, сльозами, невдачами. Але коли дитина починає усвідомлювати своє місце в житті, активно вступає в нього і, натрапивши на труднощі шукає підтримки в класного керівника і вдячна за це, забуваються і прикрощі, і безсонні ночі, почуття глибокого задоволення заповнює душу. А коли ще через деякий час приходять колишні учні, часто з сім’ями і від душі заявляють: «Спасибі Маріє Миколаївно (чи Вадиме Петровичу) ви навчили нас жити» більшого щастя вчителеві не треба. Так і тільки так повною мірою винагороджується благородна праця класного керівника. Не дивно, що коли Ви писали твори і мініатюри на теми «Мій ідеал вчителя», «Я і моя майбутня професія», «Мій улюблений вчитель» багато хто із вас на перше місце ставив класного керівника.

Цілком справедливо стверджував К. Д. Ушинський, що особистість вихователя означає все у вихованні. Тільки особистість може діяти на розвиток і визначення особистості. тільки характером можна формувати характер. Отже, у кожному наставникові важливі характер, моральність. переконання. Виконуючи завдання виховання, класний керівник повинен відповідати певним критеріям:

1. Суспільно-гуманістична спрямованість, яка передбачає високий рівень суспільної, національної свідомості та самосвідомості, усвідомлення громадянського обов’язку, високого рівня моральної вихованості, соціальну активність і відповідальність, уміння творчо працювати, критично оцінювати досягнуте, утвердження словом і працею найвищих духовних цінностей.

2. Професійно-педагогічна спрямованість, змістом якої є уява про соціальну роль педагогічної професії, інтерес до дитини як суб’єкта діяльності, уміння розуміти її потреби й особливості, педагогічна спостережливість, педагогічний такт.

3. Високий рівень педагогічної майстерності, яка передбачає: знання основ предмету, завдань і категорій педагогіки; закономірностей вікового, анатомо-фізіологічного розвитку, розуміння суті, мети, завданб, форм і методів виховання, знання індивідуальних особливостей вихованців, наявність умінь і навичок організації виховної діяльності школярів, володіти прийомами й засобами педагогічної техніки; вміти проектувати розвиток особистості.

Отже, виходячи з даних критеріїв, можна визначити основні вимоги до особистості класного керівника: суспільно-гуманістична спрямованість, педагогічна майстерність, ерудиція і культурний кругозір, моральний авторитет, педагогічний такт, любов і повага до дітей, педагогічний оптимізм, організаторські вміння, творчий підхід, постійне підвищення кваліфікації.