6. Ведення документації класу.

Класний керівник має приділяти увагу роботі з тією шкільною документацією, яка стосується його класу.

До цієї документації належать: класний журнал; особові справи учнів; табелі успішності учнів; план виховної роботи; конспекти виховних годин; тека психолого-педагогічних спостережень; щоденник роботи з важкими учнями; протокол батьківських зборів; матеріали щодо запобігання дитячого травматизму, бесіди з правил дорожнього руху, облік проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності; літопис або фотодокументи класних справ.

Основним документом класу є класний журнал. Класний керівник починає заповнювати його на самому початку навчального року і веде журнал упродовж року. Всі необхідні записи він робить самостійно, не залучаючи до заповнення журналу учнів класу.

Класний керівник повинен:

– вивчати журнал не рідше одного разу на тиждень, спостерігаючи за успішністю своїх вихованців;

– завжди знати причини пропусків учнями навчальних днів і окремих уроків;

– чітко і акуратно робити записи в журналі;

– виконувати всі вимоги навчальної частини;

– стежити за систематичністю ведення журналу вчителями-предметниками, що працюють у класі.

Особливу увагу класний керівник приділяє аналізу пропусків занять учнями без поважних причин.

При цьому він звертає увагу на такі моменти:

– періодичність пропусків занять;

– на уроках яких учителів учень найчастіше відсутній;

– з ким із однокласників учень пропускає уроки;

– уроки якого типу учень найчастіше пропускає (контрольні роботи, усне опитування тощо);

– разом із соціальним педагогом або психологом аналізує причини пропусків уроків та розробляє способи впливу на такого учня;

7. Зв’язок з шкільним психологом.

8. Планування виховної роботи.

9. Індивідуальна робота з учнями – це вплив на конкретну людину з урахуванням його індивідуальних особливостей.

5. Планування виховної роботи класного керівника.

Класний керівник складає план роботи з класним колективом у формі, визначеній адміністрацією навчального закладу.

Важко уявити життєдіяльність освітньої установи без перспективного та річного плану роботи школи, без плану підготовки та проведення загальношкільного чи класного заходу, без плану роботи з батьками й учнівським самоврядуванням, без плану підвищення кваліфікації та професіональної компетентності педагогів, а також без плану виховної роботи класного керівника.

Планування дає змогу забезпечити узгодженість сьогоднішніх і завтрашніх дій, а також упорядкувати протікання процесів навчання та виховання школярів.

Під плануванням виховної роботи в класі слід розуміти процес спільної діяльності класного керівника, дітей і дорослих щодо визначення мети, змісту і способів організації виховного процесу і життєдіяльності класного колективу, організаторів та учасників намічених справ, термінів їх проведення.

Тому, щоб успішно здійснити планування, необхідно дотримуватися відповідних принципів:

– принцип системності, який передбачає дотримання сукупності взаємозв’язаних компонентів виховної системи (учасників виховного процесу, їх інтересів, цілей, принципів, змісту, форм і методів роботи тощо.

– принцип коректності, який містить рекомендації щодо уникнення невиправданого копіювання виховних заходів і справ, орієнтацію на інтереси та потреби членів свого колективу;

– принцип оптимальності, який пов’язаний із трьома важливими обставинами: найкращим варіантом участі дітей і дорослих у процесі планування, уявленням про оптимальний підхід до виховного процесу та найбільш прийнятними формою і структурою самого плану виховної роботи;

– принцип діалогу, який означає,що діалог дій, думок, мотивів учасників планування;

– необхідна умова підготовки оптимального варіанту плану;

– принцип індивідуальності – врахування індивідуальних особливостей учнів;

– принцип науковості, який передбачає використання наукових методів, положень і концепцій при плануванні і організації виховної роботи;

– принцип неперервності, який розглядає виховну систему класу як живий організм, що потребує внесення у виховний план своєчасних змін і коректив.

При плануванні класний керівник повинен знати і враховувати наступні джерела:

– державні, регіональні і місцеві документи про освіту і виховання;

– педагогічні і методичні рекомендації з питань виховання і планування;

– план навчально-виховної роботи школи;

– дані власної діагностики класу;

– рекомендації вчителів класу, побажання батьків і учнів класу;

– поточні і очікувані події у світі, країні, вашому місті, селі;

– Вимоги, яким повинен відповідати план роботи класного керівника, а саме:

– відповідність педагогічним завданням, актуальним проблемам у вихованні учнів;

– відповідність віковому рівню, можливостям і інтересам учнів;

– різноманітність і адекватність методів і форм роботи;

– реальність його виконання для класного керівника і учнів.

Є різні варіанти планування .

Методисти рекомендують у ньому передбачити такі розділи:

1. Аналіз плану виховної роботи за минулий рік.

2. Психолого-педагогічна характеристика класу.

3. План-мережа на чверть чи півріччя за напрямами роботи і календарними термінами, де вказані конкретні справи з класом.

4. Робота з батьками.

5. Індивідуальна робота з окремими учнями.

Таким чином, форма планування може бути різною, але при цьому необхідно пам’ятати основний закон виховання: виховувати – значить організовувати діяльність дітей.

Отже, не так важлива форма плану і кількість передбачуваних справ, скільки інше: знати, любити і терпіти дітей. Це означає, що класний керівник постійно й систематично повинен пізнавати дітей, спостерігати, вивчати спеціально і в щоденному безпосередньому спілкуванні. Любити – означає займатися ними, проводити з ними час, організовувати їхні змістовні заняття. А терпіти означає не поспішати бачити їх відразу такими знаменитими, якими б ви хотіли їх виховати. Потрібно набратися терпіння, чекати і працювати.