3. Ефективність менеджменту в мистецтві.

Успішність менеджменту оцінюється але тому, наскільки він досягає цілей, і по тому, наскільки раціонально при цьому використовувалися матеріальні та людські ресурси. Розглядаючи окремо ці дві сторони оцінки менеджменту, говорять про них як про результативність та ефективність.

Ефективність менеджменту в зарубіжній літературі прийнято виражати двома ключовими термінами: «effectiveness"» і «efficiency». «Effectiveness» позначає ступінь досягнення цілей організації, стратегічних або оперативних; успішність діяльності, взаємини з зовнішнім середовищем та ін. Під «efticiency» розуміють економічність, яка є внутрішнім параметром функціонування організації. Наприклад, співвідношення між обсягом випуску продукції і ресурсами, необхідними для цього випуску. Чим менше споживання ресурсів для випуску одиниці продукції, тим економічніше організація

Головна мета ефективного менеджменту – забезпечити формування та функціонування такого стану керованої системи (організації), яке в максимальному ступені, наскільки це можливо, відповідає вимогам зовнішнього середовища організації і найбільш ефективного використання ресурсів і можливостей внутрішнього середовища організації.

Питання оцінки ефективності менеджменту закладів культури і мистецтва (а значить, ефективності діяльності цих установ) стає все більш актуальним у зв'язку з дефіцитом бюджетних коштів держави. Для оптимізації раціонального використання бюджетних коштів держава ставить завдання формувати незалежну систему оцінки якості роботи організацій, які надають соціальні послуги, що включає визначення критеріїв ефективності та введення публічних рейтингів їх діяльності.

В даний час на різних рівнях управління культурою триває робота з вироблення найбільш оптимальної системи цільових показників, які дозволяють об'єктивно оцінювати роботу організацій культури і мистецтва та ефективність їх менеджменту. Це може бути, наприклад, кількість відреставрованих музейних предметів основного фонду, обслужених читачів, кількість концертів, глядачів і т. д. Показники встановлюються як в абсолютних, так і у відносних значеннях (у відсотках по відношенню до попереднього звітного періоду).

По суті всі ці показники характеризують одну сторону вимірювання успішності менеджменту установи культури – результативність. Вони демонструють те, наскільки отримані результати відповідають поставленим цілям – хоча робиться акцент все-таки на кількісному, а не на якісному вимірі. Інша сторона вимірювання успішності менеджменту – ефективність використання ресурсів – залишається нерозкритою.

На практиці для оцінки ефективності системи управління найчастіше використовують три групи показників:

1. Загальні результативні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства – валова продукція в динаміці, вихід валової продукції на одного середньорічного працівника, фондовіддача, прибуток на одного працівника, рентабельність виробництва тощо.

2. Показники продуктивності управлінської праці – виробництво валової продукції на одного управлінського працівника або на 1 людино-день, затрачений в управлінні, вихід валової продукції на 1 грн. витрат на управління, сума прибутку на 1 людино-день, затрачений в управлінні, тощо.

3. Показники економічності апарату управління – питома вага персоналу управління в загальній чисельності працюючих і загальному фонді оплаті праці, питома вага витрат на управління в собівартості продукції тощо.