5. Наукові підходи до визначення менеджменту в мистецтві. Ваші пропозиції.

Менеджмент як діяльність з управління організаціями охоплює організацію виробництва, організацію спільної праці людей, процеси прийняття рішень, сукупність певних стадій процесу управління. У розумінні організації управління – це сукупність управлінських підрозділів, їх функцій, ієрархії та підпорядкування органів управління, методів впливу на об’єкт управління. Менеджментом також вважають керівництво, яке організує діяльність, представляє організацію у зовнішньому середовищі і діє від її імені при контактах з державою, іншими суб’єктами ринку.

Менеджмент є і організацією спільної праці співробітників, трудового колективу для досягнення поставленої мети найраціональнішим шляхом. Процес прийняття рішень, тобто розробка і реалізація способів виходу з різних виробничогосподарських ситуацій, що склалися всередині організації або за її межами, також вважається менеджментом.

Часто менеджментом називають мистецтво управління – діяльність керівника, яка залежить від його особистих якостей організатора, адміністратора, лідера.

Нарешті, менеджмент є системою наукових знань, теоретичною базою практики управління, яка має свій об’єкт, предмет вивчення, методи та підходи. На першому етапі становлення менеджменту як науки основним завданням був аналіз змісту виробничої діяльності та її основних компонентів. Пізніше було виявлено, що резерви підвищення ефективності виробництва містяться не тільки у виробничому процесі, але й у процесі управління. В подальшому це стало головною передумовою виникнення теорії менеджменту.

У праці М. Х. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедоурі «Основи менеджменту» менеджмент розглядається як уміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект інших людей, як галузь знань, які допомагають здійснити цю функцію, а також в значенні мистецтва управління, яке проявляється в нестандартності, оригінальності рішень, швидкій реакції, імпровізації.

Заслуговує уваги позиція відомих американських дослідників Г. Кунца і С. Доннела, які розглядають менеджмент як створення ефективного середовища для спільної праці людей, які діють у формальних організованих групах.

Сьогодні менеджмент в американських наукових джерелах все частіше розглядається як складне соціально-економічне, інформаційне, організаційно-технічне явище, яке є одночасно процесом діяльності і наукою з власними закономірностями і принципами.

6. Розглянути наданий інформаційний матеріал та проаналізувати його контент стосовно ефективності менеджменту (див. Файл_Новые размышления о менеджменте).

Як зовнішнє, так і внутрішнє середовище будь-якої організаціїї постійно зазнає змін. Менеджери повинні усвідомити цей факт, примиритися з ним і врахувати це при побудові бізнес-планів.

Концепція PAEI: (P)roducing (виробництво), (A)dministrating (адміністрування), (E)ntrepreneuring (підприємливість) и (I)ntegrating (інтеграція). Одна людина самотужки не може не може досягти досконалості і в виробництві, і в адмініструванні, і в підприємництві, і в інтеграції, тому талановиті та розумні керівники оточують себе менеджерами, бездоганно володіють одним-двома подібними атрибутами. Утворюється взаємодоповнююча команда, у якій різні стилі і погляди її учасників збагачують один одного. Використовуючи різні методи пізнання і розуміння, вони доповнюють один одного, зменшуючи ступінь невизначеності. Таким чином, поліпшується якість прийнятих рішень.

Отримання прибутків – не єдина мета бізнесу. Не менш важливою є участь у громадській діяльності. Як приклад – діяльність мексиканської компанії Grupo Salinas з благоустрію районів, у яких розташовані її торгові точки.

Конфлікти породжуються постійними змінами і це абсолютно природньо, вони не є суто негативним явищем. Що насправді погіршує ефективність роботи – усунення конфлікту та невміння отримувати від нього користь.

Хороший менеджер не чекає появи проблем – він проводить діагностику, приймає рішення, стежить за їх впровадженням. Діагностуючи проблему, варто задайтися питанням, хто буде впроваджувати рішення – ці люди повинні бути залучені до обговорення. Прийняття та впровадження рішень - дві сторони однієї медалі. Вони не повинні існувати окремо. А ті, хто братиме участь у впровадженні, повинні мати відношення і до розробки рішень. Багато хто припускається помилки, розділяючи ці два завдання. Одна людина вирішує, що робити, інша діє – і вони не перетинаються між собою. Якщо результат виявився незадовільним – менеджер аналізує умови прийняття рішення та його впровадження.

Реальний, а не рекламований рівень обслуговування здатний утримувати клієнтів. Але найчастіше компанії покладаються на рекламні трюки, щоб домогтися результатів.

Поодинці жоден відділ не здатний задовольнити всі потреби, заради яких створена компанія. Покупець – це клієнт відділу продажів, а відділ продажів, в свою чергу, – клієнт виробничої лінії. Клієнт бухгалтерії – організація в цілому. Кожен повинен прислухатися до голосу свого клієнта. У бізнесі все взаємопов’язано як у живому організмі. Єдині клітини організму, які служать тільки самим собі – ракові. В організаціях такими клітинами можна назвати співробітників і відділи, які служать лише собі. Ракова пухлина уповільнює здорове зростання в організації та її здатність адаптуватися і може привести до краху. Компанія починає хворіти на рак, коли окремі працівники або цілі відділи стверджують:

• «Ми не знаємо, хто наш клієнт, тому не можемо задовольняти його потреби»;

• «Ми знаємо, хто наш клієнт, але не знаємо його потреб (не питаємо)»;

• «Ми задовольняємо потреби наших клієнтів на наших умовах».