2.2. Розстановка прохідних світлофорів автоблокування та оцінка пропускної спроможності

2.2.1 Розстановка прохідних світлофорів автоблокування

Місця встановлення прохідних світлофорів автоблокування визначаються за заданим інтервалом часу попутного слідування з умовою розмежування поїз­дів одного напрямку трьома блок-дільницями. Вхідними даними для проведення цієї операції служать:

• інтервал попутного слідування поїздів ;

• розрахункова довжина поїзда ;

• ординати вхідних світлофорів на станціях, що обмежують перегін;

• криві швидкості руху поїзда перегоном (для парного та непарного напрямків руху), які побудовані за результатами тягових розрахунків з нанесеними часовими відмітками графіку ходу поїзда перегоном.

Крива швидкості побудована для центру ваги поїзда. Розміщення світ­лофорів автоблокування на самому перегоні проводиться виходячи з припущення, що центр ваги другого поїзда знаходиться у точці з нульовою швидкістю (точка "0") станції відправлення А (Додаток 10). Місце встановлення вихідного світло­фора станції відправлення визначається шляхом додавання половини довжини складу до ординати точки, у якій швидкість центру маси рівна нулю (додаємо в сторону перегону). Через інтервал попутного слідування , коли він зможе ру­хатись слідом за відправленим раніше першим поїздом, центр ваги першого по­їзда буде в точці А, а його хвіст – в точці "а" на віддалі половини довжини складу . У цьому місці намічають світлофор І серії для огородження хвоста першого поїзда. Для того, щоб другий поїзд слідував за першим з розмежуванням у три блок-дільниці, відрізок шляху між світлофором І серії та вихідним світлофором станції відправлення потрібно розділити на 3 блок-дільниці та на їх межах встано­вити світлофори ІІ та ІІІ серій. Для визначення місця знаходження цих світлофо­рів час ходу поїзда від вихідного світлофора станції відправлення до світлофора І серії ділять на 3 рівні частини. Віднявши отриманий час від мітки часу світлофора І серії, отримаємо мітку часу світлофора ІІ серії, а додавши до мітки часу вихідно­го світлофора, отримаємо мітку часу світлофора ІІІ серії. Відкладаємо на кривій швидкості отримані мітки часу і отримуємо ординати зазначених світлофорів.

У момент наближення поїзда до світлофора ІІІ серії хвіст попереднього (першого) поїзда, який рухається перед зазначеним з інтервалом повинен знахо­дитися за наступним світлофором ІІІ серії. Тому від ординати встановленого світ­лофора ІІІ серії віднімаємо (відкладаємо вліво) половину довжини поїзда і визнача­ємо засічку часу центру ваги другого поїзда, який знаходиться за зазначеним світ­лофором. До отриманої мітки часу додаємо (відкладаємо вправо) інтервал попутно­го слідування і отримаємо засічку часу центру ваги першого поїзда. Другий світ­лофор ІІІ серії повинен огороджувати хвіст першого поїзда. Для визначення орди­нати другого світлофора ІІІ серії від ординати центру ваги необхідно відняти (від­класти вліво) половину довжини поїзда. Аналогічно визначаються місця встанов­лення наступних світлофорів. Місця встановлення світлофорів зустрічного напряму визначаються аналогічно.

Початковий варіант розміщення світлофорів необхідно відкоригувати ви­ходячи з наступних вимог:

• довжина блок-ділянки повинна бути не меншою гальмівного шляху поїзда (1000 м) та не більшою 2500 м;

• довжина блок-ділянки перед вхідним світлофором повинна бути не меншою 1500 м;

• з метою зменшення витрат на будівництво та експлуатацію світлофори парного і не­парного напрямків, при можливості, суміщаються;

• уникають встановлення світлофорів на підйомах, кінці кривих, у межах штучних споруд.

З метою виконання перерахованих вимог допускається корегування розра­хункових місць встановлення світлофорів у межах ±1 хв., а також встановлення додаткових світлофорів. У додатку 10 проведено корегування місць встановлення непарних світлофорів І та ІІІ серій та встановлення додаткового світлофора Д, оскільки відстань між світлофором І серії і другим світлофором ІІІ серії перевищує 2500 м.