Metodycka_3_kurs_Zawdanna
.pdfМІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ІМЕНІ АКАДЕМІКА В. ЛАЗАРЯНА
КАФЕДРА ВАГОНИ КАФЕДРА РУХОМИЙ СКЛАД ТА КОЛІЯ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
з дисципліни
ВАГОНИ МАГІСТРАЛЬНОГО ТА ПРОМИСЛОВОГО ТРАНСПОРТУ
для студентів 3-го курсу безвідривної форми навчання спеціальності 7.100.501 “Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту (вагони)”
Затверджено на засіданні кафедр Вагони
протокол № |
від |
.12. 2008 р. |
Рухомий склад та колія |
||
протокол № |
від |
.12. 2008 р. |
Дніпропетровськ - Львів - 2008
Завдання для контрольної роботи для студентів 3-го курсу безвідривної та дистанційної форм навчання спеціальності 7.100.501 “Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту (вагони)”. Укл.: Пастернак М.О., Пуларія А.Л., Терещак Ю. В. – Дніпропетровськ - Львів – 2008. – _____ с.
Укладачі |
М.О. Пастернак., канд. тех. н., доц. |
|
А. Л. Пуларія, канд. тех. н., доц. |
|
Ю.В. Терещак, ст. викл. |
Відповідальний за випуск
Рецензенти
ЗМІСТ
Арк.
Вступ
1Загальні положення що до оформлення контрольної роботи
2Варіанти завдань на контрольну роботу
3Порядок виконання контрольної роботи Література Додатки
Вступ
Згідно з начальним планом та з програмою дисципліни під час вивчення студентами безвідривної форми навчання курсу “Вагони магістрального та промислового транспорту” виконується контрольна робота №1. При виконанні цієї роботи студент набуває навички та знання з дисципліни та показує рівень знань по засвоєному матеріалу. Контрольна робота №1 є однією з перших контрольних робіт яка прямо відповідає напрямку та спеціалізації навчання.
Основними завданнями контрольної роботи з дисципліни “Вагони магістральні та промислового транспорту” є:
-систематизація, закріплення і розширення теоретичних знань,
атакож набуття уміння самостійно вирішувати та вибирати конкретні типорозміри та моделі вагонів для вирішення задач у відповідності з завданням;
-ознайомлення студентів з конструкціями деталей і вузлів вагонів та прищеплення їм навичок самостійного вирішення інженернотехнічних задач, виконання розрахунків механізмів та деталей вагонів на основі отриманих знань по всіх попередніх загальноосвітніх і загальнотехнічних дисциплінах (насамперед “інженерна графіка”, “Загальний курс залізниць”, “Матеріалознавство”, “Теорія машин і механізмів”, “Опір матеріалів”, “Теоретична механіка”, “Деталі машин”);
-надання допомоги студентам в оволодінні технікою розробки конструкторських документів на різних стадіях проектування і конструювання;
-набуття досвіду самостійного захисту прийнятого технічного рішення у відповідності з нормативними документами та величинами.
Контрольна робота по дисципліні “Вагони магістрального та
промислового транспорту містить графічну частину (на міліметровому папері)
і текстову частину (розрахунки та рисунки до них з відповідними
поясненнями). Під час виконання графічної і текстової частин обов’язково повинні дотримуватися вимоги Єдиної системи конструкторської документації
(ЄСКД) та стандартів бувшого СРСР – (ГОСТ), які ще на даний момент є діючими на території України.
1 Загальні положення що до оформлення контрольної роботи
Структура контрольної роботи повинна бути виконана згідно п.3 та відповідати ГОСТ 2.106 - 96, ГОСТ 2.105 – 96, ГОСТ 2.104 – 68, ГОСТ 2.004 – 88 та ГОСТ 2.106 – 96 :
Викладення матеріалу в роботі повинно бути коротким, чітким і відповідати завданню на контрольну роботу. Текст роботи може бути виконаний як вручну так і за допомогою друкарської машинки або друкуючих або графічних пристроїв ЕОМ ( принтера, плотера та інших пристроїв) згідно ГОСТ 2.106 – 96 .
Контрольна робота виконується тільки на одній стороні аркушів паперу розміром 297х210 мм ( формат А4).
Титульний лист оформляється на аркуші формату А4 згідно ГОСТ 2.301 - 68 та ГОСТ 2.105 – 79. Надписи на титульному листі виконуються рукописним креслярським шрифтом згідно ГОСТ 2.304 – 81 висотою букв та цифр не менш 2,5 мм , за допомогою друкуючих та графічних присроїв виводу ЕОМ згідно ГОСТ 2.004 – 84. Документ ( усю контрольну ) необхідно писати одним чорнилом (синім, чорним або фіолетовим). Форма заповнення титульного листа приведена в додатку А, а приклад оформлення титульного листа для контрольної роботи наведено в додатку Б.
У полі 1 вказується найменування міністерства або відомства, у систему якого входить організація, яка розробляла даний документ (для ДНУЗТу міністерство транспорту та зв’язку України), найменування організації -
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна , найменування кафедри, підрозділу).
У полі 2 знаходиться гриф затвердження, який виконується за ГОСТ 6.38.
Тут вказується посада керівника організації або голови комісії (технічної ради),
яка приймає (затверджує) документ (проект); у навчальних текстових документах, крім дипломних та курсових проектів, це поле не заповнюється. На титульних листах розрахунково-пояснювальних записок до дипломних та курсових проектів вказується гриф “Затверджую”, нижче прізвище та підпис голови ДЕК, завідувача кафедри або комісії, яка приймає проект, дата захисту або затвердження.
Уполі 3 приводиться прописними буквами найменування виробу (або процесу).
Уполі 4 - вид документа (великими буквами).
Уполі 5 - умовне позначення документа (великими буквами) відповідно з прийнятою системою.
Уполі 6 приводиться гриф “Узгоджено”. У ньому передбачається узгодження або з організацією (відомством) - замовником або організацією співвиконавцем. У навчальному закладі цей гриф зберігається лише на титульних листах розрахунково-пояснювальних записок до дипломних та курсових проектів (робіт), а також до розрахунково-графічних робіт студентів безвідривної форми навчання (заочників). Для дипломних проектів нижче грифа “Узгоджено” у дужках пишеться “до захисту” і - підпис завідувача випускаючої кафедри. Для курсових проектів (робіт) нижче грифа “Узгоджено”
удужках пишеться “до захисту” і підпис керівника проекту (роботи). Для розрахунково-графічних робіт студентів-заочників нижче грифа “Узгоджено” у
дужках пишеться “Перевірено” і підпис викладача, який перевірив роботу.
Уполі 7 приводяться підписи розробників документа , які виконуються за ГОСТ 6.38. В учбовому документі спочатку вказується “Розробник” (студент), а
потім – “Керівник розробки” (викладач). На титульному листі розрахунково-
пояснювальної записки до дипломного проекту після “Керівник розробки” вказуються “Консультанти” за окремими розділами проекту.
У полі 8 вказується рік та місце виконання розробки.
Перший лист записки виконується по формі 9, а наступні – по формі 9а,
які встановленні ГОСТ 2.106 – 96. Основний надпис та додаткові графи до неї на наступних листах записки виконуються по формі 2а , які встановленні ГОСТ 2.104 – 68 і показані в додатках В та Г.
Форма 2 (додаток В) основною надпису використовується на першому аркуші документа ( “Зміст” ), форма 2а ( додаток Г ) - на всіх подальших аркушах пояснювальної записки у відповідності з стандартом. Допускаєтеся використовувати форму 2 на аркушах початку нового розділу.
У формах вказуються:
- у графі 1 - найменування виробу (об’єкту дослідження, проектування,
розрахунку) ;
-у графі 2 - умовне позначення документу (код);
-у графі 3 - порядковий номер аркуша;
-у графі -4 - загальна кількість аркушів документу (графу заповнюють тільки на першому аркуші),
-у графі 5 - найменування або розрізнювальний індекс організації, то випускає документ (графу не заповнюють, якщо розрізнювальний індекс міститься в позначенні документу), у наукових і текстових документах у цій графі вказується індекс ДІІТу в відповідності з ГОСТ 2.201 – 80, який відповідає за позначення конструкторських документів.
Відстань, від верхнього чи нижнього рядка тексту повинна бути не менш
10 мм.
Відстань від рамки форми до меж тексту з початку і наприкінці рядка - не менш 3 та 5 мм відповідно до сторін написання (додаток В та Г ).
Позначення конструкторських документів встановлюється згідно ГОСТ 2.201 – 80. Кожному виробу повинно бути присвоєно позначення, котре одночасно являється позначенням і його основного конструкторського документа . У відповідності з вимогами стандарту розроблені позначення учбової документації кафедри.
Структура позначення встановлена наступна :
ХХХХ . ХХХХХХ . ХХХ . ХХХХ .ХХ .
1
2
3
4
5
1 – код організації-розробника, який відповідає шифру кафедри в АСУ ДІІТу – 0031.
2 – Код класифікаційної характеристики – відповідає шифру студента в системі АСУ ДІІТу, тобто його номеру залікової книжки.
3 – Порядковий номер документа 000, 001, 002 і т.д. перший номер встановлюється для пояснювальних записок, а всі наступні - для аркушів
(листів) креслень або схем, графіків, діаграм, тощо.
4 – Буквенно-числовий код (шифр) документа складається з буквеної частини, котра характеризує документ в цілому :
ДП – дипломний проект ;
КП – курсовий проект ;
КР – курсова робота На контрольну роботу це позначення можна не застосовувати, а якщо так
то так само, як для курсової роботи (КР).
та двох чисел, котрі відповідають номеру (шифру) дисципліни в учбовому плані спеціальності, наприклад :
31 – вагони магістрального та промислового транспорту ;
37 – автоматика та автоматизація виробничих процесів ;
36 – електрообладнання вагонів ;
35 – технологія ремонту вагонів ;
33 – холодильне обладнання вагонів.
5 – Уточнення основного конструкторського документа виконується згідно ГОСТ 2.102 – 68 перевиданого з доповненнями у 1995 році та ГОСТ 2.701 – 84 із змінами 1991 та 1992 роках :
Розділи повинні мати порядкові номери в межах усього документа
(частини, книги), позначені арабськими цифрами без крапки і записані з абзацевого відступу. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу,
розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапка не ставиться.
Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного чи декількох пунктів.
Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів у ньому повинна бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинний складатися з номерів розділу і пункту, розділених крапкою. Наприкінці номера пункту крапка не ставиться, наприклад:
1 Типи й основні розміри
1.1
1.2Нумерація пунктів першого розділу документу
1.3
2 Технічні вимоги
2.1
2.2Нумерація пунктів другого розділу документу
2.3
Якщо документ має підрозділи, то нумерація пунктів повинна бути в межах підрозділу і номер пункту повинний складатися з номерів розділу,
підрозділу і пункту, розділених крапками, наприклад: 3 Методи випробувань
3.1 Апарати, матеріали і реактиви
3.1.1Нумерація пунктів другого підрозділу
3.1.2третього розділу документу
3.1.3
Якщо розділ чи підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується.
Якщо текст документа підрозділяється тільки на пункти, вони нумеруються порядковими номерами в межах документа.
Пункти, при необхідності, можуть бути розбиті на підпункти, що повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного пункту, наприклад: 4.2.1.1, 4.2.1.2, 4.2.1.3 і т.д.
Усередині чи пунктів підпунктів можуть бути приведені перерахування.
Перед кожною позицією перерахування варто ставити дефіс чи при необхідності посилання в тексті документа на одне з перерахувань, малу літеру,
після якої ставиться дужка. Для подальшої деталізації перерахувань необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис роблять з абзацу.
Кожен пункт, підпункт і перерахування записують з абзацу.
Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило,
заголовків не мають.
Заголовки повинні чітко і коротко відбивати зміст розділів, підрозділів.
Заголовки варто друкувати з прописної букви без крапки наприкінці, не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох пропозицій, їх розділяють крапкою.
В кінці виконання кожного розділу контрольної роботи повинен бути висновок у відповідності до отриманих результатів. Розрахунки проводити у відповідності до контрольної роботи