Додаткова

Антология мировой политической мысли: В 5 т., -М., 1997.

Політологічний енциклопедичний словник / Відп. Ред Ю.С. Щемшушенко, В.Д. Бабкін. – К.,1997.

Себайн Д.Г., Торсон Т.Л. Історія політичної думки. – К.,1997.

Цицерон. О законах. Диалоги. – М., 1994.

Тема 3. Західноєвропейська політична думка Середньовіччя, Відродження і Нового Часу

Ф. Аквінський (1225-1274) – мета держави є спільне благо. Вся влада від Бога.

М. Падуанський (1270-1342) про розмежованість людських і церковних законів. Основа держави – спільна згода. Джерело влади – народ.

Н. Макіавеллі (1469-1527) творець науки про політику. Протиріччя моральних міркувань і політиці. Мета держави у забезпеченні вільного використання майном.

Ж. Боден (1530-1596) про шляхи й методи зміцнення монархічної влади. Сім`я як осередок держави. Суверенітет як абсолютна, постійна і неподільна влада. Найкраща держава: суверенітет належить монархові, а управління має аристократичний і демократичний характер.

Т. Мор (1478-1635) – суспільство є результатом змова багатих проти бідних. “Утопія” – досконала держава, де немає приватної власності, засоби виробництва є суспільним надбанням.

Т. Кампанелла (1568-1639) ідеальну державу “Місце Сонця”, яка заснована на суспільної власності. Колективістський принцип організації суспільного життя.

Г. Гроцій (1583-1645) – засновник ранньобуржуазного вчення про державу і право. Право природне і право волевстановлене. Право підданих чинити опір верховної влади, коли їм загрожує небезпека.

Б. Спіноза (1632-1677) – необхідність у самозбереженнні шлях до громадянського стану. Порушення державою умов суспільного договору руйнує сам договір. Демократія – найкраща форма держави, яка забезпечує спільне благо, панування розуму і свободи.

Т. Гоббс (1588-1679) ідеї природного права і суспільного договору використовував для захисту абсолютної монархії. Природа людини егоістична. Повноваження влади до поданих необмежені.

Дж Локк (1632-1704) теоретично обгрунтував конституційну монархію. Створив доктрину класичного лібералізму. Необхідність забезпечення природних прав призвело до виникнення держави. Передача частини природних прав державі.

Ш. Монтеск`є (1689-1755) про об`єктивні чинники, які складають «дух законів»: клімат, величина території, рельєф місцевості. Політична свобода є то, що дозволяють законі.

Ж. Руссо (1712-1778) як захисник інтересів народних мас. «Золотій вік» - природний стан у якому не було приватної власності. Утворення держави призвело до деспотії влади

І. Кант (1724-1804) – кожна людина є абсолютною цінністю. Людина має керуватися велінням морального закону. Право покликано регулювати зовнішню форму поведінки.Державний устрій має максимально відповідати принципам досконалого права.

Г. Гегель (1770-1831) про державу як здійснення ідеї. Свобода реалізується у праві приватної власності. Здійснення розуму є договір, який виходить з волі окремих осіб.

Література

Основна

Азаркин Н. Н., Левченко В. Н., Мартишин О. В. История политических учений. -М., 1994.

Гегель Г. Философия права. - М., 1990.

История политических и правових учений / Под ред. В. С. Нерсесянца. - М., 1995.

Кант И. Собрание сочинений в шести томах. – М., 1963-1966.

Марчук П.П. Політологія. – Тернопіль, 1998.

Мельник В.А. Политология: Учебник. - Минск, 1996.

Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: Навчальний посібник. –К., 1999.

Політологія: Підручник. / За ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенька. – К., 2001.

Семенов В.Г., Шульженко Ф.П. Формування ідеї громадянського суспільства та правової держави в західноєвропейскій філософії ХVІІ- ХVІІІ століть. – К., 1995.

Хто є хто в європейській та американській політології? / Кухта Б., Романюк А., Поліщук М., - Львів, 1995.

Шляхтун П.П. Політологія: Підручник. – К.: 2002.