РГЗ_ввт_ (3)
.pdfрозвантаження, хв |
|
|
|
|
|
Відвід баржи від причалу, хв |
10 |
|
|
|
|
Буксирування порожньої баржи та установка на |
30 |
|
рейді, хв |
||
|
||
|
|
|
Формування составу, хв |
25 |
|
|
|
|
Подача буксиру і відправлення в рейс, хв |
25 |
|
|
|
Виконання завдання:
Для побудови технологічного графіка необхідно визначити тривалість вантажної операції:
|
= |
1440 ∙ суд |
, |
|
|||
гр |
|
н.гр |
|
|
|
||
де Рсуд – вантажопідйомність судна, т;
Рн.гр - суднодобова норма вантажних робіт, т.
Для однієї баржи:
гр1 |
= |
1440 ∙ 850 |
= 314 хв |
|
3900 |
||||
|
|
|
||
Для другої баржи: |
|
|
|
|
гр2 |
= |
1440 ∙ 800 |
= 295 хв |
|
3900 |
||||
|
|
|
Висновок: Розроблений технологічний графік взаємодії залізничного та морського транспорту демонструє час, який займають окремі операції та загальний час, необхідний для обробки составу барж в порту (629 хв.). Так як основні операції можуть бути суміщені з допоміжними: на рейді прибуття
можно виконувати одночасно очікування буксировки до причалу, подачу буксиру та буксирування баржи до причалу; на причалі можна поєднати операції, що пов’язані з подачею другої баржи до причалу №4, виконуються одночасно з розвантаженням першої баржи, а оформлення документів і прибирання першої баржи від причалу №3 – одночасно з розвантаженням
другої; на рейді відправлення поєднуємо повернення буксиру до причалу і
накопичування составу.
6. Контактнийплан-графік роботи перевалочного вузла,
показники контактного плану-графіка.
Задача 8.1
Розробити контактний графік обробки суден та залізничних составів в пункті взаємодії про узгоджені розкладів руху на взаємодіючих видах транспорту для наступних даних.
Вихідні дані:
|
Показник |
ВАРІАНТ |
|
|
|
|
|
|
|
|
25 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Обсяг перевалки з |
|
|
|
|
залізничного на річковий транспорт |
750 000 |
|
|
|
Qг |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Період узгодженої роботи |
200 |
|
|
|
порту і залізничної станції Те |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Вантажопідйомність |
2×1200 |
|
|
|
річкового составу, qс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Експлуатаційна |
|
|
|
|
продуктивність |
140 |
|
|
|
перевантажувального комплексу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
одного причалу П |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ступінь використання вантажопідйомності судна, εс |
1,0 |
|||
Вантажопідйомність вагона, qв |
|
64 т |
||
Ступінь використання вантажопідйомності вагона, |
1,0 |
|||
εв
Місткість вагонів на прийомо-відправному путі |
54 |
портової станції nз |
|
Тривалість технологічних операцій, годин: |
|
Обробка річкового составу по прибутті tтс |
1,5 |
Обробка річкового составу по відправленню tос |
2,0 |
Обробка залізничного составу по прибутті tпр |
0,5 |
Обробка залізничного составу по відправленню tвід |
0,5 |
Формування составу tф |
0,5 |
Тривалість подачі-уборки вагонів на причал tп-у |
0,5 |
Кількість подач –уборок Хп-у |
2 |
Виконання роботи:
Кількість вантажу, що приходить за певний період для перевалки, не повинно перевищувати переробної спроможності перевантажних фронтів,
тобто
пер < П
Найкращі умови взаємодії видів транспорту забезпечуються при рівних їх експлуатаційних вантажопідйомностей, тобто
|
|
|
|
∙ |
= ̅ |
∙ |
∙ , |
(8.1) |
|
|
|
|
с |
|
з |
в |
в |
|
|
де ̅з – середнє число вагонів у залізничному составі. |
|
||||||||
З виразу 8.1 маємо |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∙ |
1,0∙2400 |
|
|
|
|||
̅ |
= |
с |
= |
|
|
|
= 38 вагонів. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
з |
|
в∙ в |
1,0∙64 |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|||||
При |
рівних |
експлуатаційних |
вантажопідйомностях |
составів |
взаємодіючих видів транспорту середній інтервал прибуття залізничних
(річкових) составів визначається
Із̅= Ір̅= |
24 ∙ Те ∙ в ∙ в ∙ ̅з |
= |
24 ∙ 200 ∙ 64 ∙ 1,0 ∙ 38 |
= 15,6 годин |
||
|
|
750 000 |
|
|||
|
г |
|
|
|
||
Знаходимо мінімальну кількість причалів в пункті взаємодії для |
||||||
виконання умови ефективної взаємодії |
|
|
|
|||
|
|
= |
с∙ |
, |
|
|
|
|
|
(Ір̅−т−п)∙П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де т – тривалість технологічних операцій з обробки судна (не сумісних з вантажними та підготовчо-заключними операціями). Для умов задачі т=1,5+2,0+1,25=4,75 годин (де 1,25 год. – тривалість технологічних операцій: установка составу (0,5 год.), передача документів з баржі (0,25 год),
розформування составу (0,5) див. зад 6.2).
п – тривалість перерв під час обробки судна, п = 0,3 години.
|
|
|
|
∙ |
|
|
|
|
|
|
2400 ∙ 1,0 |
|
|
||
|
|
= |
с |
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
= 1,62 ≈ 2 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
(І̅− |
− ) ∙ П (15,6 − 4,75 − 0,3) ∙ 140 |
|
|
||||||||||
|
|
|
р т |
п |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мінімальний технологічний інтервал обробки суден на причалі при |
||||||||||||||
|
≤ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
с∙ |
+ |
+ |
|
(8.1) |
|||
|
|
|
|
|
|
∙П |
|
||||||||
|
|
|
|
. |
|
|
|
т |
п |
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Враховуючи, |
що |
= , |
використовуємо формулу 8.1, |
в іншому |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
разі, якщо на причалі обробляється состав з барж, використовують формулу 8.2.
|
|
|
|
|
|
|
= |
с∙ |
+ |
|
∙ |
|
+ |
(8.2) |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
. |
|
∙П |
т |
п |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
де – кількість суден у составі. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, для нашого прикладу маємо |
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
∙ |
|
|
|
|
1,0 2400 |
|
|
|
||||
|
|
= |
с |
|
+ |
+ |
= |
|
|
|
|
|
+ 4,75 + 0,3 = 13,62 год. |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
. |
|
|
∙ П |
т |
|
п |
|
|
2 ∙ 140 |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мінімальний технологічний інтервал обробки залізничного состава
визначається за формулами: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
при |
|
|
наявності |
|
|
на причальному фронті двох вантажно- |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
розвантажувальних путів та n причалів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
= |
|
в∙в∙ ̅з |
|
+ 3 |
+ |
+ |
дод∙ ̅з |
|
+ |
|
+ |
|
+ |
|
(8.3) |
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
∙П |
|
|
∙ |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
.з |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
п−у |
|
|
л |
|
|
|
|
|
|
|
пр |
|
ф |
від |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
п−у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
де |
|
л – |
|
|
тривалість |
|
часу |
|
|
заїзду |
локомотиву |
за |
подачею |
|
( л = |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0,3 години) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
при |
|
|
наявності |
|
на причальному фронті одного вантажно- |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
розвантажувального путі та n причалів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
∙ ∙ ̅ |
з |
|
|
|
|
Хп−у(2п−у+ л) |
|
|
|
|
|
|
∙ ̅ |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
= |
в |
|
|
в |
|
|
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
+ |
|
|
дод з |
+ |
|
|
+ |
+ |
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
.з |
|
|
|
|
|
|
∙П |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пр |
|
ф |
|
від |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(8.4) |
|
Для умов нашої задачі використовуємо формулу 8.3 і приймаємо дод = |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
0,05 год. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
= |
в ∙ в ∙ ̅з |
+ 3 |
|
|
|
|
+ + |
|
дод ∙ ̅з |
|
+ |
|
|
+ |
+ |
|
= |
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||
.з |
|
|
|
|
∙ П |
|
|
|
|
|
п−у |
|
|
л |
|
|
|
|
∙ |
|
|
|
пр |
|
ф |
|
від |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
п−у |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
1,0 ∙ 64 38 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0,05 ∙ 38 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
+ 3 ∙ 0,5 + 0,3 + |
|
|
|
+ 0,5 + 0,5 + 0,5 = |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
2 ∙ 140 |
|
|
2 ∙ 2 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
= 12,46 год. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
Порівняння |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
та І̅= І̅(12,46 < 13,62 < 15,6) |
|
дає |
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
.з |
|
|
. |
|
|
з |
|
|
р |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
можливість зробити висновок, що при наявності двох причалів забезпечується дотримання режимів взаємодії.
Для розробки контактного графіку при повному узгодженні інтервалів підводу рухомого складу взаємодіючих видів транспорту вибирається момент підводу залізничних (річкових составів. Приймаючи, що залізничний состав прибуває на портову станцію о 2-ій годині (Тз) (рис. 8.1), у
відповідності з технологічними нормативами вагони першої подачі надійдуть на перший путь вантажного причалу 1 у 3.00 і будуть знаходитися під вантажної операцією ( ван = 38∙64140∙2 = 8,68год.).
В цілому, враховуючи тривалість перерв в обробці судна, зайнятість причалу буде 8,9 год. Для узгодження моментів подачі вагонів і суден до причалу річковий состав необхідно підвести в порт к моменту часу
Тс = Тз + пр + п−у − тс = 2 + 0,5 + 0,5 − 1,5 = 1година 30хв.
У цьому випадку перша баржа надійде до причалу одночасно з вагонами в 3 год 00 хв, що дозволить здійснити перевалку вантажу за прямим варіантом. Друга баржа річкового складу буде подана до другого причалу з затримкою на 75 хв (тривалість операцій, пов'язаних з поверненням буксира на рейд (30 хв) і буксирування баржі до причалу (45 хв). Вагони другої подачі надходять на вантажний фронт в 4 год 19 хв, або на 47 хв раніше постановки баржі до причалу 2.
Контактний графік будується для залізничного транспорту зверху, а
для річкового знизу
Рисунок 8.1 – Контактний графік взаємодії залізничного та річкового транспорту при узгодженні розкладу руху поїздів і суден.
Висновок: Аналіз розробленого контактного графіку показує, що технологічні інтервали обробки судів і вагонів, менше середнього інтервалу надходження залізничних і річкових составів. Отже, забезпечуються умови злагодженої роботи двох видів тран-спорту.
Задача 8.2
Скласти контактний графік взаємодії річкового і залізничного транспорту в порту при неузгоджену надходженні судів і вагонів.
Експлуатаційна продуктивність при перевалці вантажів за різними варіантами показана на рис. 8.2. Прибуття залізничного маршруту масою
1900 т очікується в 3 год 00 хв, а подача порожнього річкового складу з двох барж масою 2х850 - в 5 год 00 хв. Вантажопідйомність однієї баржі Qc = 850
т. Коефіцієнт використання вантажопідйомності баржі - 1. Експлуатаційні продуктивності перевантажувальних комплексів (П1, П2, П3) задані на схемі потокового графа обробки рухомого складу в річковому порту (рис 8.2).
Тривалість технологічних операцій з обробки рухомого складу задана в табл.
8.2.
технологічних операцій з обробки рухомого складу задана в табл. 8.2.
Рисунок - 8.2 - Потоковий граф обробки рухомого складу в річковому порту
Вихідні дані:
Показник |
варіант |
|
|
||
25 |
||
|
||
|
|
|
Залізничний маршрут. |
1900 |
|
масою |
||
|
||
|
|
|
Прибуття залізничного |
3.00 |
|
маршруту |
годині |
|
|
|
|
Річковий состав з двох |
2х850 |
|
барж масою |
||
|
||
|
|
|
Вантажопідйомність |
850т |
|
однієї баржі |
||
|
||
|
|
|
Коефіцієнт |
|
|
використання |
1.00 |
|
вантажопідйомності баржі |
|
|
|
|
|
Подача порожнього |
5.00 год |
|
річкового составу |
||
|
||
|
|
|
Експлуатаційні |
П1=110 |
|
продуктивності |
|
|
П2=120 |
||
|
||
перевантажувальних |
|
|
П3=130 |
||
комплексів (П1, П2, П3) |
||
|
||
|
|
Таблиця 8,2 - Тривалість технологічних операцій по обробці рухомого
складу в порту
Операція |
Тривалість |
|
, год |
|
|
Обробока річкового составу по прибутті, tтс |
1,5 |
|
|
Обробока річкового составу по |
2,0 |
відправленню, tос |
|
|
|
Обробка залізничних составів по прибутті, |
0,5 |
tпр |
|
|
|