4. Завантаження судна та визначення меж концентрації технологічних ліній при його обробці
Кількість вантажу на судні (Qс) визначається наступним чином:
Qc
=
|
|
де ω - питома вантажомісткість судна, м3/т;
u - питомий навантажувальний об’єм, м3/т.
ω = Wc / Dч |
|
де Wc - об’єм вантажних приміщень судна, м3;
Dч - чиста вантажопідйомність судна, т.
ω = 9970 / 11000 = 0,9 м3/т
Так
як
,
то кількість
вантажу на судні:
Qc = Дч = 11000 т
5. Вибір типу вагона та його завантаження
При виборі типу вагона слід враховувати такі основні фактори:
спеціалізація вагонів;
зручність вантажно-розвантажувальних робіт;
використання вантажопідйомності і кубатури вагона.
На підставі довідкових даних підбираємо два кандидати, характеристики яких наводимо у таблиці 2.
Таблиця 2. – Характеристики піввагонів
Характеристики |
4-вісна платформа |
Напіввагон |
1. Вантажопідйомність, т |
71 |
71 |
2. Обсяг кузова, м3 |
- |
75,2 |
3. Довжина по осях автозчеплень, мм |
14620 |
13920 |
4. Внутрішні розміри кузова, мм |
|
|
-довжина |
13400 |
12750 |
-ширина |
2770 |
2890 |
-висота |
400 |
2050 |
Розглянувши 4-вісну платформу та напіввагон, я вважаю, що в заданій проектній ситуації зручніше буде використати 4-вісну платформу. Проаналізувавши усі характеристики, можна зробити висновок, що зручніше буде використовувати 4-вісную платформу через більший запас по довжині та зручність при виконанні технології завантажевання та розвантаження.
Висота завантаженого вантажу в платформу дорівнює висоті 1 штабеля вантажу через високу масу вантажного місця:
hгр = hшт |
|
hгр = 0,57+0,05(брусок)= 0,62 м
6. Розрахунок ємкості складу
Одним з основних показників роботи складу є ємність складу, що показує, яку кількість вантажу може одночасно розміститися на складі за умови безперебійної обробки складу.
Необхідна ємність складу для одного причалу визначається по формулі:
Е = Кскл×Qc + lз; Е = 1,1×11000+ 5194,4 = 17294,4 т., |
де Е - ємність складу;
Кскл – коефіцієнт складності вихідного вантажопотоку (Кскл = 1,1);
Qc – кількість вантажу на судні;
lз– запас ємності, т. Дана величина не повинена перевищувати 1,5×Qc.
lз
=
lз
=
|
|
;
=
5194,4
т,де Qр – річний вантажопотік, т;
Кмн – коефіцієнт місячної нерівномірності;
Тн – період навігації, місяці;
– нормативний
запас роботи складу, доба (
= 2).
Перевівка:
lз = 1,5×Qc = 16500 т.
Необхідна площа складу визначається по формулі:
F = E/(q×Kf); F = 17924,4/(10×0,7) = 2560,6 м2, де q – розрахункове навантаження на підлогу складу, т/м2; Kf - коефіцієнт використання площі складу (Kf =0,7). q = min (qт; qг; qм;qтб); q = min (10; 275; 275; 275) = 10 т/м2 де qт – граничне навантаження, на яке розрахований причал, 10 т/м2; qг – граничне навантаження, що може витримати даний вантаж, визначається властивостями вантажу, міцністю тари й упакування (qм); qм – навантаження на причал, що може бути створене при максимальній висоті штабелювання вантажу, визначається можливостями застосовуваних складських машин. Визначається можливістю перевантажувальної техніки (qм); qтб – навантаження на причал штабеля даного вантажу, сформованого відповідно до вимог по техніці безпеки й протипожежних вимог. Визначається можливістю перевантажувальної техніки (qм). qм = (hм - а)/ U; qм = (28,5 - 1)/ 0,1 = 275 т/м2, де hм – максимальна висота підйому вантажозахватного органу портального крану (28,5 м); а – величини технологічного зазору, необхідного для безпечного проносу вантажозахватного органу складської машини над штабелем вантажу та його спрацювання (1 м) qг = hг / U; qг = 27,5 / 0,1 = 275 т/м2, де hг – допустима висота укладання вантажу, що визначається його властивостями, м. hг = hм - 1 = 28,5 – 1 = 27,5 м. Довжина складу (L) зазвичай береться рівній довжині судна. Тоді Lскл = Lсуд = 155,7 м.
Bскл = 2560,6 / 155,7 = 16,45 м. 7. Розрахунок продуктивності технологічної лінії
Технічна продуктивність технологічної лінії характеризує її максимальні виробничі можливості, служить для оцінки ефективності використання в конкретних реальних умовах і є найвищою продуктивністю ТЛ за 1 годину безперервної роботи. Технологічна ж продуктивність враховує перерви в роботі (перезмінка, обідня перерва і ін.), Тому вона завжди менше технічної продуктивності.
7.1 Розрахунок технічної продуктивності плав крану Технічна продуктивність машини (Рi) залежить від роду вантажу, умов роботи, організації праці, а також від конструктивного типу й техніко-експлуатаційних характеристик машини. Так, для машин циклічної дії (портальний кран): Р = G ×(3600/Тц); Р = 60 ×(3600/1531,785) = 141,01 т/ год де G – вага підйому вантажу (вага 4 вантажних одиниць, що підіймаються портальним краном– 60 т); 3600 – кількість секунд у годині; Тц – тривалість робочого циклу. Тц = Тц1 – tс; Тц = 1802,1 – 270,315 =1531,785 с, де Тц1 – тривалість циклу в припущенні, що всі операції виконуються послідовно, без суміщення. tc – тривалість операцій, які суміщуються. tc = 0,15× Тц1; tc = 0,15× 1802,1 = 270,315 с. Тц1 = ЗВ + ХВ + ВВ+ХП; Тц1 = 300 + 676,05 + 150+ 676,05 = 1802,1 с., де ЗВ - час на зачеплення вантажу; ХВ - час на хід вантажу; ВВ - час на відчеплення вантажу; ХП - час на хід порожньому.
де tп – час, затрачуваний на підйом вантажу; tпв – час повороту крана; tзв – час зміни вильоту стріли крана; tо – час опускання вантажу.
де hп – середня висота підйому; vп – швидкість підйому (для даного портального крана «Кондор» 40 м/хв); tр, tт – час, затрачуваний на розгін і гальмування портального крана відповідно (для підйому, опускання, зміни вильоту 2 с; для повороту 4 с). Розрахунки ХП приймаємо аналогічними ХВ.
де
де hо – середня висота опускання; vо – швидкість опускання (для даного крану 47 м/хв).
де
Величини hпв, hпп, hов, hоп визначаємо графічно з рисунків: малюємо судно (у вантажу й порожнем), портальний кран, платформи; визначається траєкторія проносу вантажу краном, виходячи із припущення, що мінімальна припустима відстань від вантажу до комінгса люка, даху вагона або вантажу на штабелі не повинна бути менше 1 м. tпв і tзв - відповідно тривалість повороту крана й зміни вильоту.
tпв
=
де
tзв
=
де L – зміна вильоту стріли крана;
Таблиця 3. – Результати обчислень продуктивності плав крану по варіанту «4-вісна платформа – трюм»
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
+
;
+
= 16 с.,
;
= 8,66 м,
-
висота підйому
у вантажу;
–
висота
підйому порожнем.
+
;
+
= 9,2 с,
;
= 4,81 м,
-
висота опускання
у вантажу;
–
висота
опускання порожнем.
;
= 639,6 с.,
– кут повороту, град;
– час
розгону, с;
– час
гальмування, с;
-
частота обертання, об/c
(для даного крану 1 об/хв).
= 11,25 с.,
– швидкість
зміни вильоту стріли плав
крану (для даного портального крану
40 м/хв).