7.2 Розрахунок технологічної продуктивності

Р_тхч = 141,01 × 360/420 = 120 т/год.

t_о = t_зм – t_пер;

t_о = 420 – 60 = 360 хв.,

КНВ_і = Р_тхч×7;

КНВ₁ = 120×7 = 840 т/зм.

Комплексна норма часу КНЧ у годинниках на 1 т, год/т:

КНЧ=1/ _Ртхч;

КНЧ=1/120 = 0,0083 год/т.

Середня норма виробітку (НВ) одного робітника комплексної бригади в тоннах на одну людино-зміну:

НВ=КНВ/N_роб;

НВ=840/5= 168 т.-чол/зм.,

де N_роб – загальна кількість робітників всіх професій у комплексній бригаді й розміщення робітників по операціях технологічного процесу, чол.

Середня норма часу (НЧ) для всіх робітників комплексної бригади в людино-годинах на одну тону, чол.-год/т.:

НЧ=N_роб/Р_тхч;

НЧ=5/120 = 0,042 чол.-год/т.

Розрахунки показників зведемо в таблицю 4.

Таблиця 4. – результати розрахунку показників по заданому варіанту робіт.

Занесемо кількість робочих та машин за технологічною схемою у таблицю 5.

Таблиця 5. – Технологічні показники проектної робочої технологічної карти

9. Визначення верхньої границі концентрації технологічних

ліній на судні

Верхньою границею концентрації ТЛ на судні К називається така кількість ТЛ, яких необхідно й досить для обробки судна.

Для суховантажного судна К визначається по формулі:

K = 1,16665× D_w ^0,0849×L ^0,3333×B^-0,7743×N_о^0,5185×(N_о2+1)^0,2092;

K = 1,16665× 13040 ^0,0849×155,7 ^0,3333×20,6^-0,7743×1^0,5185×(1+1)^0,2092 = 2,23

де D_w – дедвейт судна;

L – максимальна довжина судна;

B – ширина судна;

N_о – кількість вантажних відсіків;

N_о2 – кількість вантажних відсіків, що допускають обробку два ТЛ.

Величина К є верхньою межею концентрації ТЛ на судні (причалі). Зосередження більшої кількості ТЛ не призведе до скорочення часу обробки судна. Внаслідок нерівномірного завантаження відсіків судна частина ТЛ закінчить роботу раніше. Очевидно, що К може бути дробовим числом, то це означає, що 23% часу обробки судна працює 3 ТЛ, 77% часу працює одна ТЛ.

10. Визначення мінімальної кількості технологічних ліній на морському вантажному фронті

Мінімальна кількість ТЛ розраховується з умови освоєння розрахункового добового вантажообігу:

N_min = ;

N_min = = 0,54 = 1 ТЛ.

де – добовий вантажообіг причалу;

Q_с – завантаження судна;

Р_тхч – усереднене значення технологічної продуктивності машин;

t_еф – тривалість роботи на причалі протягом доби (t_еф = 23 год);

_доп – час на допоміжні операції (_доп = 6 год).

q_пр = ;

q_пр = 1442,9 т.

Q_P = ;

Q_P = = 425 000 т.

q =

q = = 1442,9 т.

де q – добовий вантажообіг порту;

n – число причалів.

Q_р – річний вантажообіг причалу, т;

Q – річний вантажообіг;

К_міс – коефіцієнт місячної нерівномірності;

Т_н – період навігації в місяцях;

t_нр – кількість неробочих діб в місяці (t_нр = 3 доби).

n = ;

n = = 0,38 = 1 причал.

де К_з – коефіцієнт зайнятості причалу (Кз = 0,7);

П_max – пропускна здатність причалу при K ТЛ.

П_max = ;

П_max = = 5371,5 т.

11. Визначення оптимальної кількості технологічних ліній на морському вантажному фронті

Задача по визначенню оптимальної кількості ТЛ (N_опт) на морському вантажному фронті (МВФ) одного причалу при заданому вантажообігу зводиться до визначення такої кількості ТЛ, при якій порт / стивідорна компанія буде виконувати норму завантаження судна прописану в договорі з експедитором.

Визначаємо кількість технологічних ліній на причалі – N_тл для забезпечення ринкового рівня валової інтенсивності обробки судна:

N_ТЛ = ;

N_ТЛ = = 1 ТЛ.

де М^к_ч – чиста продуктивність обробки судна в згідно контракту з експедитором т/судно–доба;

Р_тхч – середньозважена продуктивність технологічної лінії, т/год;

∑Т_см – сумарна тривалість робочих змін за добу порту/стивідорній компанії, год (3 зміни на добу по 420 хв).

12. Визначення кількості залізничних шляхів морського вантажного фронту

Кількість залізничних шляхів морського вантажного фронту (МВФ) визначається з умови забезпечення безперервної обробки судна за прямим варіантом.

Для забезпечення рівномірного завантаження ТЛ кількість вагонів в подачі повинно бути кратним кількості ТЛ.

Час обробки подачі вагонів за прямим варіантом:

де n_в - кількість одночасно обробляємих вагонів, од.

q_в – кількість вантажу в одному вагоні, т.

де N_в – кількість вагонів на вантажному фронті;

N_опт – оптимальна кількість технологічних ліній на причалі;

де – довжина причалу, м ;

– довжина вагона, м.

Число шляхів, необхідних для забезпечення безперервної обробки вагонів за прямим варіантом, коли по черзі на одних коліях проводяться вантажні операції, а на інших - маневри, розраховується за формулою:

N_жд = (4 + 0,75) /4 =1,2 = 2 од.

Такі розрахунки справедливі при 1-2 суміжних причалах.

Число подач на добу, яке необхідно для роботи за прямим варіантом розраховується за формулою:

С_п = 23 / (4 + 0,75) = 5

13. Уточнений розрахунок складів

При розрахунку складів в першому наближенні використовувалася наближена формула для визначення величини l_з. Тепер, коли розраховано оптимальну кількість причалів і ТЛ, можна внести уточнення в початковий розрахунок складів.

Ємність складів одного причалу:

де Е - ємність складу;

К_скл – коефіцієнт складності вихідного вантажопотоку (К_скл = 1,1);

Q_c – кількість вантажу на судні;

l_з– запас ємності,т.

Запас ємності розраховуємо за уточненою формулою:

де П – пропускна здатність одного причалу, т/доб;

Q_мес^max – максимальний місячний вантажообіг одного причалу, т.

– нормативний запас роботи складу, доба ( = 2).

де t_в – тривалість вантажної обробки судна при оптимальній кількості ТЛ, год.

Q_мес^max = 425 000 × 1,10 / 12 = 38 958 т.

Оскільки Q_мес^max /П = 1,5, тоді:

l_з = (Q_мес^max × /15;

l_з = (38 958 × /15 = 5194,4 т.

Необхідна площа складу:

F = 17294,4 / (10×0,7) = 2560,6 м².

Отримали площу складу таку ж саму, яку отримали при першому розрахунку, отже, нічого збільшувати або зменшувати не потрібно.