Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

КП груз план ЗФН 2022

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
09.12.2022
Размер:
2.32 Mб
Скачать

21

Таблиця 4.2. Розподілена маса приміщень

Розподілена маса, т.

Найменування

1 відсік

2 відсік

3 відсік

4 відсік

5 відсік

Всього

приміщень

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Трюм

Ртр.1

Ртр.2

Ртр.3

Ртр.4

Ртр.5

Pmp

 

 

 

 

 

 

 

Твіндек

Ртв.1

Ртв.2

Ртв.3

Ртв.4

Ртв.5

Pmв

 

 

 

 

 

 

 

Твіндек

Ртв.п.бак.

 

 

 

 

Ртв.п.бак.

під баком

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього

Р1

Р2

Р3

Р4

Р5

Dч

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після того як отримали розподілену масу всіх вантажних розміщень з урахування заданого значення диференту та метацентричної висоти розраховуємо та складаємо план комплектації вантажних приміщень.

5. ПЛАН КОМПЛЕКТАЦІЇ ТА ГРАФІЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ ВАНТАЖНОГО ПЛАНУ

5.1. Загальні вимоги при розміщені вантажів

Комплектація вантажів по суднових приміщення супроводжується багатоваріантністю рішень і повинна враховувати всі фактори раціонального завантаження, збереження вантажу і безпеки судна.

Розробку плану комплектації вантажів зручно проводити за допомогою спеціальної таблиці (табл. 5.1), в рядках якої вказуються всі вантажні приміщення, а шпальтах окремі їх параметри і транспортні характеристики вантажів, що підлягають до вантаження в портах заходу.

Визначаємо значення питомої вантажомісткості кожного вантажного приміщення за формулою:

У зв'язку з відсутністю єдиної методики комплектації вантажів, складання вантажного плану є творчим процесом. Комплектація вантажів по вантажним приміщенням проводиться з урахуванням транспортних характеристик вантажів, техніко-експлуатаційних характеристик судна, а також теоретичної та практичної підготовленості студента.

22

У той же час при розміщенні вантажу слід керуватися такими

основними принципами:

відхилення завантаження відсіку від розподіленої маси не повинно перевищувати 10 %;

у разі неможливості завантажити відсіки пропорційно розподіленій масі рекомендується не довантажувати, в першу чергу кінцеві відсіки;

у великі відсіки рекомендується вантажити вантажі з високою інтенсивністю обробки суден в порту, метою цієї вимоги є рівномірне завершення обробки всіх вантажних приміщень і скорочення часу стоянки судна під вантажними операціями;

в одному приміщенні розміщуються вантажі, що вимагають однакових або близьких режимів перевезення;

в нижні частини вантажних приміщень зазвичай укладаються «важкі» вантажі, щоб запобігти поламки вантажів нижніх ярусів під дією верхніх;

великі за масою партії вантажів рекомендується розміщати рівномірно між відсіками;

при комплектації вантажів необхідно враховувати послідовність портів заходу;

бажано розташовувати вантажі строго по коносаментним партіям, уникаючи розривів партій, тобто укладання вантажів однієї партії в різних місцях вантажного приміщення або в різних вантажних приміщеннях;

великогабаритні і великовагові вантажі рекомендується укладати на палубу, якщо це допускається правилами перевезення цих вантажів або є гарантійний лист вантажовідправника, дотримуючись вимог місцевої міцності, або на просвіти вантажних люків;

великовагові вантажі, які вивантажуються в не обладнаних перевантажувальною технікою портах заходу, необхідно розташовувати у вантажних приміщеннях, що мають відповідні вантажні засоби;

при графічному зображенні вантажного плану на міліметровому папері висота шару вантажу повинна бути кратною або не менше висоти вантажного місця з урахуванням матеріалу прокладки;

при завантаженні верхніх частин вантажного приміщення (трюмів та твіндеків) повинна бути врахована висота комінгса люка, яка заглиблена вниз від палуби, в залежності від висоти комінгса люку приймається по характеристикам судна;

необхідно відзначити, що в умовах практики найчастіше всі перераховані вимоги виконати не вдається, однак будь-які відхилення не повинні погіршувати морехідні якості судна або приводити до незбереження вантажів і деякі вимоги являються обов’язковими: висота шару вантажу з підкладками повинна бути кратною висоті

23

вантажного місця, при завантажені верхньої частини вантажного приміщення слід враховувати заглиблення комінгсу вантажного люку і можливість завантаження простору за його межами

5.2. Розробка плану комплектації вантажів

Комплектація вантажів по судновим приміщенням супроводжується багатоваріантністю рішень і повинна враховувати наступні фактори:

раціонального завантаження судна по вантажопідйомності та вантажомісткості;

збереження вантажу який знаходиться на судні з моменту навантаження до моменту вивантаження;

забезпечення безпеки судна і що саме важливе виконання вимог по охороні людського життя на морі.

Всі перелічені вимоги враховуються в залежності від індивідуальної творчість з урахуванням застосування гарної морської практики, а також опиту та практики фахівців, що складають план комплектації вантажів.

Для кожного вантажного приміщення розраховується питома вантажомісткість – wі із виразу

wі Wi (5.1)

P

i

де Wi кипова вантажомісткість i -го вантажного приміщення, паспортне значення приймається по довіднику;

Pi – розподілена маса i -го вантажного приміщення одержана шляхом

розрахунків.

Отримані значення записуються в відповідні графи таблиці комплектації вантажів на судні, а по кожному вантажу в таблицю комплектації записується найменування вантажу, маса та об’єм вантажу з урахуванням сепараційних та кріпильних матеріалів, питомий навантажувальних об’єм отриманий в процесі розрахунків із таблиці завантаження. Черговість завантаження і заповнення таблиці кореспонденції наступна:

В першу чергу завантажуються обов’язкові вантажі в вантажні приміщення у яких питома вантажомісткість відповідає питомому вантажному об’єму вантажу. При наявності достатній кількості вантажу

Q Pi дане вантажне приміщення завантажується однорідним вантажем Q Pi , а залишок вантажу вантажать в інше приміщення. Якщо таке

24

співвідношення відсутнє для використання повністю розподіленої маси і вантажомісткості приміщення в дане приміщення завантажують два вантажі

один вантаж «легкий» (U л wi ), а другий вантаж «важкий» (Uв wi ) при

цьому для знаходження маси та об’ємів «легкого» та «важкого» вантажу вирішують наступну систему рівнянь

Q

 

Q

Р ,

 

 

л

в

і

(5.2)

Qл U л Qв Uв Wi ,

 

де Qл ,Qв маса «легкого» і «важкого» вантажу відповідно;

U л ,Uв – питомий вантажний об’єм «легкого» і «важкого» вантажу відповідно;

Рі розподілена маса і-го вантажного приміщення; Wi – вантажомісткість вантажного приміщення.

При такому вирішені задачі практично завжди будуть залишки вантажів, які розміщуються по іншим приміщенням

Питома вантажомісткість вантажних приміщень служить підставою для комплектації його вантажами з урахуванням повного використання місткості і розподіленої маси.

Доводиться комплектувати кілька партій вантажів в одне приміщення. При цьому на останньому етапі коли в даному приміщені розміщено залишок іншого вантажу для визначення маси та об’єму «легкого» та «важкого» вантажу вирішують наступну систему рівнянь

Qл Qв Рі Qз ,

(5.3)

 

Qл U л Qв Uв Wі Vз ,

 

де Qз – маса залишку вантажу від іншої коносаментної партії;

Vз – об’єм залишку вантажу.

Завантаження необхідно зводити до розміщення двох видів вантажів, один з яких «легкий», а інший «важкий», вирішуючи систему рівнянь, приведеної раніш.

При навантаженні питомий навантажувальний об’єм необхідно ураховувати з точністю до другого знака після коми

На практиці таке поєднання зустрічається вкрай рідко, тому доводиться комплектувати кілька партій вантажів в одне приміщення.

У першу чергу розміщуються обов'язкові вантажі, які комплектуються між собою або з факультативними. Вантажі на проміжний порт розміщуються

25

в твіндеку в верхній його частині таким чином, щоб була врахована послідовність портів заходу в рейсі.

При розміщенні вантажів вантажомісткість суднового приміщення повинна використовуватися повністю.

По завершенню комплектації вантажів по кожному приміщенню знаходять відхилення передбачуваного завантаження від розподіленої маси, а об'єму від місткості.

Для збереження розподіленої маси відсіку може коригуватися розподілена маса трюму або твіндек

Pi Pmp.mв.i Pi

(5.4)

Відхилення передбачуваного навантаження відсіку від розподіленої маси не повинно перевищувати 10 %, в іншому випадку необхідно перерозподілити вантажі по відсікам.

Таблиця 5.1. Комплектація вантажів по судновим приміщенням

Найменування суднових приміщень

3

 

Вантажомісткість, м

Розподілена маса, т

3

Питома вантажомісткість, м

Тр. 1

Тв.1

Тв.п.б

Тр.2

Тв.2

Тр.3

Тв.3

Тр.4

Тв.4

Тр.5

Тв.5

Всього

Вантажі навантаженні в порту ……… Відхилення

 

 

 

 

 

 

по

по

Сталь, U=

і ін.

Всього

масі,

об’єму

 

 

 

 

 

 

маса,

об’єм,

 

маса,

об’єм,

 

т

, м

3

т

м3

 

т

м3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26

5.3. Графічне зображення вантажного плану

При розрахунку вантажного плану и одержання значень по морехідним якостям судна, значенню диференту, метацентричній висоті та міцності судна, після закінчення навантаження в порту відправки, на переході в рейсі та в порту призначення необхідно визначити моменти від постійних та змінних навантажень, з урахуванням наявності запасів на судні. Одержання таких моментів можливе тільки при наявності вантажного плану в графічній виді який викреслюється на міліметровому папері в наступній послідовності:

викреслюється діаметральний план вантажних приміщень в масштабі по довжині 1:200, а по висоті 1:50;

на вантажному плані в масштабі по кожному приміщенню показують кожну коносаментну партію вантажу: найменування, маса, об’єм та центр ваги;

по вантажному приміщенню показують в правому верхньому куту

вантажомісткість, а в лівому куту – розподілену масу.

По приведеним в довіднику характеристикам вантажних приміщень: довжині приміщення, висоті приміщення, абсциси та аплікати центра ваги викреслюють план вантажних приміщень наступним чином

на міліметровому папері ставиться відмітка положення міделя, яка є відправною точкою накреслення плану вантажних приміщень в указаному масштабі;

від положення праворуч та ліворуч відкладається відстань положення центру ваги першого та п’ятого трюму в масштабі 1:200 (якщо відстань від міделю центра ваги першого трюму 50 метрів, то на графічному зображенню відкладаємо 50000:200=250 мм., а для п’ятого 267 мм.)

Для графічного відображення вантажного плану використовують два способи:

з використанням масштабу висоти – mh ; з використанням масштабу клітки- mêë .

В одному приміщенні можливо використовувати або масштаб клітини, або масштаб висоти

Графічне зображення вантажного плану з використанням масштабу клітки

Розбиваємо вантажне приміщення на ряд клітин і рахуємо їх кількість як добуток довжини приміщення на його висоту.

Визначаємо масштаб однієї клітки із виразу:

mкл Wi

Nкл

Кількість клітинок, які займає кожна партія вантажу:

N

 

 

Vвантаж у

вантаж у

mкл

 

 

 

 

 

Графічне зображення вантажного плану з використанням масштабу висоти

При графічному зображеної вантажного плану судна, масштабу висоти, необхідно визначити масштаб висоти – mh

mh Wh

де W вантажомісткість вантажного приміщення судна h висота вантажного приміщення на схемі.

Висота слою вантажу на схемі визначаємо з виразу:

H

 

 

Vвантаж у

вантаж у

mh

 

 

 

 

 

27

(5.4)

(5.5)

використанням за формулою

(5.6)

(5.7)

На масштабній схемі по кожній партії вантажу знаходять ЦВ на перетині діагоналей і розраховуємо схематичну та фактичну відстань ЦВ від міделя – Хі та кіля які відображенні.

Таблиця 5.2 Визначення відстаней центра ваги кожної партії вантажу

Найме-

 

Висота

Масш-

 

 

 

Вантажі

 

 

 

нування

Ванта-

по

Масш-

 

 

 

 

Відстань

 

вантаж-

жоміст

схемі, см.

таб

таб

 

Об’єм

Висота

 

 

 

 

 

від міделю

від кіля

висоти,

Найм-

шару, або

ного

-кість,

Або кіль-

клітки,

,

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

примі-

м3

кість

м /см.

м3/1кл

нування

м3

кількість

мм

м

мм

м

щення

 

клітин

(мм.)

 

 

 

кліток

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тв 2

 

 

 

 

Вантаж 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вантаж 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тр 2

 

 

 

 

Вантаж 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вантаж 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вантаж 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

28

В таблицю заносяться всі партії вантажів по всім вантажним приміщенням та їх параметри, які служать для обчислення моментів відповідно міделю та кілю.

6.ДИФЕРЕНТ СУДНА ТА УДИФЕРЕНТУВАННЯ

6.1. Диферент судна на порт відправлення

Після закінчення навантаження судна, прийому всіх необхідних запасів проводиться перевірка диференту судна з урахуванням фактичного розміщення на судні запасів та вантажів по вантажним приміщенням. Такий розрахунок морехідних якостей судна перед виходом в рейс дає оцінку якостей завантаженню судна та фактичне значення диференту, остійності та міцності при одержаному вантажному планові судна в порту відправлення.

Для розрахунків вказаних параметрів вся інформація по постійним (маса судна порожнем) и змінним навантаженням (сумарна маса вантажів на судні, рейсові запаси) представляються в таблиці, яка базується на інформації попередньої табл. 5.2 при графічному зображенні вантажного плану.Для кожного значення коносаментної партії вантажу, прийнятого на борт, запасів на рейс та порожнього судна визначаємо фактичний статичний момент відносно міделя із виразу

 

 

Mcm.x Do Xo Qij Xij Gз. j Xз. j

(6.1)

де

Qij

– маса i -ї партії вантажу в

j -м приміщенні;

 

 

X ij

абсциса цента ваги i

партії вантажу в

j приміщенні,

визначається з графічного зображення вантажного плану.

Для одержаного варіанту вантажного плану визначаємо фактичне значення відстані (абсцису) цента ваги до міделю повністю завантаженого судна за формулою, табл. 6.1

xg

Mст.х

(6.2)

Dp

 

 

29

Таблиця 6.1. Значення фактичного статичного моменту

 

Найме

 

Найме-

 

 

Абсциса центра

 

Статичний момент в т.м

 

 

 

 

ваги, м

 

 

нуван

 

нування

 

 

 

 

щодо

 

 

 

 

Маса,

 

 

 

 

Аппли-

 

 

 

 

ня

 

вантажів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

тонн

 

 

 

 

ката, м.

 

 

 

 

 

примі

 

або

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в ніс

 

в корму

міделю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

щення

 

запасів

 

 

 

 

 

кіля

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

в ніс

в корму

 

 

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

6

7

8

 

9

 

Трюм 1

 

5

 

Qij=Q52

 

Xij=X52

 

-

Zij=Z52

Qij* Xij

 

 

Qij* Zij

 

Трюм 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Трюм 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

по

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

вантажам

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

запасам

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Судно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

порож-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Всього

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мст.Х

 

Мст.Z

Примітка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 – в стрічці показана загальна схема розрахунку статичного моменту

від п’ятого вантажу в другому трюмі.

 

 

 

 

 

 

QijZij

момент від

i -го

вантажу

в ш j -му приміщенні

відносно

площини кіля,

M ст. Z – сумарний статичний момент від постійних та перемінних

навантажень відносно кіля.

Так як відстань (абсциса) центра величини та розрахункове значення водотоннажності не змінилися, то для даного вантажного плану розраховуємо плече дифирентуючої пари сил за виразом

c xg xc

(6.3)

Для даного варіанта вантажного плану визначаємо диферентуючий

момент на кінець завантаження судна в порту відправлення

 

Mдиф c Dp

(6.4)

30

Результати розрахунків сумарних мас, статичних моментів та іншої інформації від постійних та змінних навантажень відносно міделю та кілю заносяться в табл. 6.1.

На базі одержаних розрахунків визначаємо диферент судна в начальному порту відправлення при заданому варіанті вантажного плану

dн

M диф

(6.5)

M x

 

 

Якщо начальний диферент – dн

на відхід судна з порту навантаження

не задовольняє прийнятим умовам

не рівний dопт необхідно провести

удиферентовку судна, щоб забезпечити прийняті умови dн = dопт .

6.2. Удиферентовка судна

Для удиферентовки судна, необхідно змінити начальне значення диференту тобто перерозподілити вантаж в вантажних приміщеннях в горизонтальному напрямку так щоб задовольнити прийняті умови.

На прикладі нижче показаній схемі вантажного плану приведемо виправлення диференту коли

dн dопт

(6.6)

В залежності від того як треба змінити диферент судна необхідно перенести «важкі» вантажі в ніс чи в корму. Для цього знаходимо різницю начального і оптимального диференту

d dопт dн

(6.7)

Визначимо значення зміни диферентуючого моменту в відповідності до відхилу диференту

 

M диф

d M x

 

 

.

Якщо dопт 50

см, а dн 70см, то в цьому

«важкий» вантаж перенести в бік носа, і навпаки.

Для цього знаходимо відсіки де розміщуються такі знаходження маси вантажу переміщаємо цю масу.

(6.8)

разі необхідно

вантажі і після